Довбушанка

48°25′30″ пн. ш. 24°22′36″ сх. д. / 48.42500° пн. ш. 24.37667° сх. д. / 48.42500; 24.37667Координати: 48°25′30″ пн. ш. 24°22′36″ сх. д. / 48.42500° пн. ш. 24.37667° сх. д. / 48.42500; 24.37667

Висота (максимальна) 1754,6 м Розташування Україна
*Івано-Франківська область, Надвірнянський район Система Ґорґани, Українські Карпати

Довбуша́нський хребет (також Добушанка) — хребет в Українських Карпатах, у гірському масиві Ґорґани. Складається з двох частин: перша — масив Довбушанки (інша назва — Добошанка), який включає власне гору Довбушанку (1754 м) і гори Ведмежик та Пікун (1657 м), а на сході, через перевал, з'єднується з горою Товста (1399 м); друга частина — масив Полєнські, що об'єднує вершини Полєнські (1693 м), Козя та Козій Ґорґан (1617 м).

Увесь хребет Довбушанка-Поленські розташований у межах Природного Заповідника «Ґорґани», який охоплює площу понад 5 тис. га, тому, згідно з українським законодавством, відвідування його у туристичних цілях заборонене. На хребет відсутні марковані маршрути, а охороною заповідника час від часу проводяться рейди по території з метою виявлення порушників. Однак, незважаючи на це, сходження на хребет усе одно проводяться.

Тут беруть початок річки: Зубрівка, Федоцил, Ситний, Черник, що є лівими притоками Зелениці у водозборі Бистриці Надвірнянської.

Піднятися на Довбушанський хребет можна з сіл Бистриця, Зелена або Черник.

Зміст

1 Флора і фауна
2 Фотографії
3 Примітки
4 Посилання

Флора і фауна

Особливістю живої природи хребта Довбушанка-Поленські є природне місцезростання сосни кедрової європейської (Pinus cembra), яка є реліктом третинного періоду. Окрім того в межах заповідної території збереглися смерекові праліси віком 150–200 років.

На території хребта відомо дві популяції Туруна Фабра Українського (Carabus fabricii ucrainicus Lazorko, 1951) (Coleoptera: Carabidae), який є реліктом льодовикового періоду і в Ґорґанах утворює ендемічний підвид, поширений лише на території Івано-Франківської області. Одна з популяцій охоплює Довбушанський масив, а інша — Полєнський масив, і є цілковито ізольованими одна від одної. Особливістю поширення цього нелітаючого виду є те, що екологічні умови, необхідні для здійснення життєвого циклу, існують лише на висотах понад 1500 м у межах кам'яних розсипів.