TR | RU | KK | BE | EN |

Ґіфу


Координати: 35°25′24″ пн. ш. 136°45′38″ сх. д. / 35.42333° пн. ш. 136.76056° сх. д. / 35.42333; 136.76056

Ґіфу
Прапор

Країна Японія
Острів Хонсю
Регіон Тюбу
Префектура  Ґіфу
ISO 3166-2 21201-6
Площа 202,89 км² (1 квітня 2009)
Населення 412 829 осіб (1 липня 2011)
Густота 2034.7 осіб / км²
http://www.city.gifu.lg.jp

Ґіфу у Вікісховищі

Ґі́фу (яп. 岐阜市, ぎふし, МФА: ) — місто в Японії, в префектурі Ґіфу.

Зміст

  • 1 Короткі відомості
  • 2 Етимологія
  • 3 Географія
  • 4 Історія
  • 5 Освіта
  • 6 Міста-побратими
  • 7 Примітки
  • 8 Джерела та література
  • 9 Посилання

Короткі відомості

Розташоване в південно-західній частині префектури, на березі річки Наґара. Входить до списку центральних міст державного Японії. Адміністративний центр префектури. Виникло як середньовічне поселення біля гірського замку площа міста становила &&&&&&&&&&&&0202.0890000202,89 км². Станом на 1 липня 2011 населення міста становило &&&&&&&&&0412829.&&&&00412 829 осіб.

Етимологія

До середини 16 століття замок Ґіфу називався Інабая́мою, а призамкове містечко Ґіфу — Іноку́чі. 1567 року самурайський володар Ода Нобунаґа захопив замок і перейменував його разом з містом на «Ґіфу». Нова назва походила з китайської: ієрогліф ґі (岐) був складовою назви палацової гори Цзішань (японською — Ґідзан), звідки легендарний китайський правитель Вень-ван, засновник династії Чжоу, керував Піднебесною; ієрогліф фу (阜) був запозичений з назви міста Цюйфу, батьківщини Конфуція. Ода Нобунаґа планував стати володарем усієї японської Піднебесної, тому перейменував свою резиденцію так, щоб її нова назва більш пасувала його амбіційному задуму.

Географія

Вигляд міста з головної башти замку Ґіфу.

Ґіфу розташоване на півдні однойменної префектури, на півночі рівнини Міно-Оварі. В північній частині міста переважають ліси і гори, а в південній — житлові масиви. З північного сходу на південний захід Ґіфу перетинає річка Наґара, що несе свої води до затоки Ісе на півдні. Містом протікає також багато інших малих річок. Центральна частина Ґіфу знаходиться у низині іє вразливою до повеней під час тайфунів.

Ґіфу межує на півночі з містом Ямаґата, на сході — з містами Секі та Какаміґахара, на півдні — з містечками Ґінан, Касамацу та містом Хашіма, а на заході — з містами Оґакі, Мідзухо, Мотосу та містечком Кітаґата

Площа міста Ґіфу складає &&&&&&&&&&&&0202.0890000202,89 км². Найвища точка, пік Додо має висоту 417 м.

Клімат Ґіфу вологий субтропічний. Зими теплі, а літа спекотні і задушливі. Середня температура повітря за рік становить 15,5 °C, а кількість опадів — 1915,3 мм. Середня температура взимку становить 4,3 °C, а влітку — 27,5 °C. 16 серпня 2007 року в місті було зафіксовано найвищу температуру повітря, яка склала 39,8 °C.

Історія

Ода Нобунаґа — національний герой Японії, володар замку і міста Ґіфу. Замок Ґіфу

На території сучасного Ґіфу перші люди з'явилися у пізньому палеоліті, понад 15 тисяч років тому. Вони стали творцями неолітичної культури Джьомон, а з початку 1 тисячоліття по Р. Х. поширили на землях рівнини Міно-Оварі поливне рисівництво.

У 2-й половині 4 століття округа сучасного Ґіфу увійшла до складу молодої японської держави Ямато і місцева знать стала споруджувати погребні кургани на зразок яматоських. У 8 столітті їхні володіння були об'єднані у новій адміністративній одиниці цієї держави — провінції Міно, обов'язком якої було постачання японського паперу до Імператорського двору.

У 13 столітті, після встановлення шьоґунату Муромачі, центральний уряд передав провінцію Міно у володіння роду Токі. Він встановив свою резиденцію на горі Інабаяма, сучасній горі Кінка, у підніжжя якої виникло містечко Інокучі, майбутній Ґіфу. Проте у першій половині 16 століття цей рід був вигнаний силами їхнього васала, Сайто Досана. Новий лідер ґрунтовно взявся за розбудову призамкового містечка — розбудовував дороги, ринки і дабми для захисту від частих повеней.

1567 року амбіційний володар з півдня, Ода Нобунаґа, прогнав з провінції нащадків Сайто. Він захопив Інабаямський замок і перейменував його, разом із призамковим містечком, на Ґіфу. Ода перетворив його на політико-економічний центр своїх обширних володінь, так що тогочасні християнські місіонери, які відвідували місто, порівнювавли його з Вавілоном.

1600 року, в ході війни між коаліціями самурайських володарів Західної і Східної Японії, гірський замок Ґіфу згорів. Через два роки замість нього було збудовано рівнинний замок Кано, центр Кано-хану. Проте містечко Ґіфу перейшло у відомство Оварі-хану — володінь оварійських Токуґава, родичів шьоґунів з Едо. Протягом періоду Едо воно відігравало роль крупного торгівеьного осередку Центральної Японії.

Після реставрації прямого Імператорського правління 1868 року і нової адміністративної реформи 1871 року, провінція Міно була перетворена на префектуру Ґіфу. 1889 року містечко Ґіфу, чисельністю у 25750 мешканців і 5150 дворів, отримало статус міста і стало політико-адміністративним центром цієї префектури. Першим міським мером було призначено Кумаґая Маґорокуро.

1889 року Ґіфу постраждало від 8-ми бального землетрусу Міно-Оварі, а у 1945 році, під час Другої світової війни, було знищено на 80% авіацією США.

Символом відродження повоєнного Ґіфу стала відбудова у 1956 році однойменного замку, колишньої резиденції національного героя Оди Нобунаґи. Успішні реформи сприяли зростанню чисельності міста, завдяки чому у 1995 році його було зараховано до центральних міст Японії.

Освіта

  • Ґіфуський університет

Міста-побратими

Вакаяма підтримує дружні відносини з 6 містами світу та 1 містом Японії.:

В Японії

  • Тояма, Тояма (2007)

У світі

Примітки

  1. а б Статистика Інституту географії Японії// Сайт Інституту географії Японії. Переглянуто 25 серпня 2011 .
  2. а б Статистика префектури Ґіфу // Сайт префектури Ґіфу. Переглянуто 25 серпня 2011 .
  3. ↑ .
  4. а б в г д е Дані сайту міста Ґіфу
  5. ↑ Дані сайту міста Ґіфу .

Джерела та література

  • (яп.) Ґіфу // Великий словник японських топонімів Кадокава. Префектура Ґіфу (21). — Токіо: Кадокава Сьотен, 1980.
  • Ґіфу // 『日本大百科全書』 . — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊.
  • Коваленко О. Самурайські хроніки. Ода Нобунаґа. — К.: Дух і Літера, 2013. — 960 с. з іл. ISBN 978-966-378-293-5.

Посилання

  • Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ґіфу
  • (яп.) Офіційна сторінка міста Ґіфу


Ґіфу Інформацію Про

Ґіфу


  • user icon

    Ґіфу beatiful post thanks!

    29.10.2014


Ґіфу
Ґіфу
Ґіфу Ви переглядаєте суб єкт.
Ґіфу що, Ґіфу хто, Ґіфу опис

There are excerpts from wikipedia on this article and video

Випадкові Статті

Дамар (місто)

Дамар (місто)

Координати 14°33′00″ пн. ш. 44°24′06″ сх. д. / 14.55000° пн. ш. 44.4...
Порту-Тромбетас

Порту-Тромбетас

Порту-Тромбетас — гігінтське латеритне родовище гібситових бокситів в Бразилії. Характеристика ...
Зимова Універсіада 2017

Зимова Універсіада 2017

Зимова Універсіада 2017 — XXVIІI зимова Універсіада, що проходила з 29 січня по 8 лютого 2017 р...
Сістеля

Сістеля

Сістеля (кат. Cistella) - муніципалітет, розташований в Автономній області Каталонія, в Іспанії. Зна...