TR | RU | KK | BE | EN |

Чилі

чилі вікіпедія, чилі характеристика
Республіка Чилі
República de Chile

Прапор Герб
Девіз: «Por la Razón o la Fuerza»
«Розумом або силою» Гімн: Himno Nacional de Chile На жаль, у Вашому браузері вимкнено JavaScript і не підтримується жодного програвача.
Ви можете завантажити ролик або завантажити програвач для відтворенні ролику у браузері. Столиця
(та найбільше місто) Сантьяго
33°26′ пд. ш. 70°40′ зх. д. / 33.433° пд. ш. 70.667° зх. д. / -33.433; -70.667 Офіційні мови іспанська мова Державний устрій Конституційна республіка  - Президент Мішель Бачелет Незалежність    - від Іспанії 12 лютого 1818   - визнана 25 квітня 1844  Площа  - Загалом 756 950 км² (38)  - Води (%) 1,07 Населення  - оцінка 2006 р. 16 432 674 (60)  - перепис 2012 р. 16.634.603  - Густота 21/км² (184) ВВП (ПКС) 2006 р., оцінка  - Повний $203 мільярдів (46)  - На душу населення $13 970 (49) ІРЛП  (2004) 0,859 (high) (38) Валюта Чилійський песо (CLP) Часовий пояс  (UTC-4)  - Літній час (UTC-3) Домен інтернету .cl Телефонний код +56 Мапа Чилі. Атакама.

Чи́лі, Респу́бліка Чи́лі (ісп. Chile) — країна в Південній Америці. Межує на півночі з Перу, на заході і півдні омивається Тихим океаном, на сході за хребтами Анд розташовані Болівія і Аргентина. Через Магелланову протоку Чилі має вихід у Атлантичний океан. Чилі належать декілька невеликих островів в Тихому океані: острів Пасхи, острови Сала-і-Гомес, Сан-Фелікс, Амбросіо, група островів Хуан-Фернандес, острови Дієго-Рамірес біля мису Горн. Також Чилі претендує на сектор в Антарктиці.

Зміст

  • 1 Основна інформація
  • 2 Історія
  • 3 Адміністративний поділ
  • 4 Природа
  • 5 Економіка
  • 6 Населення Чилі
    • 6.1 Чисельність
    • 6.2 Етнічний склад
    • 6.3 Середня тривалість життя
  • 7 Культура
  • 8 Національна кухня
  • 9 Зображення
  • 10 Див. також
  • 11 Посилання й примітки
  • 12 Джерела

Основна інформація

Столиця — Сантьяго де Чилі.

Площа 756950 км².

Населення 16.634.603 млн чол. (2012).

Офіційна мова — іспанська.

Грошова одиниця — чилійське песо.

Глава держави й уряду — Себастьян Піньєра з 2010 року;

Політична система — демократична республіка, що розвивається;

Експорт: мідь (найбільший експортер у світі), залізо, молібден (другий світовий експортер), нітрати, пульпа і папір, сталеві вироби, рибні продукти, фрукти;

Рельєф: уздовж західного кордону — гори Анди, на півночі пустеля Атакама, ліси на півдні, території Східного острова, островів Хуана Фернандеса, частина Вогненної землі, частина Антарктиди.

Історія

Докладніше: Історія Чилі

Незалежність від Іспанії отримала в 1818. Інтенсивна програма націоналізації і соціальних реформ, почата президентом Сальвадором Альєнде в 1970, призвела до військової хунти генерала Піночета в 1973. У 1989 Піночет погодився на проведення конституційних змін і багатопартійної системи; Патрісіо Аілвін став главою держави й уряду в 1990.

Зараз в країні — перша в історії жінка-президент, пані Мішель Бачелет.

Історична хроніка:
XV ст. — північ країни входила в територію імперії інків.
1520 р. — першим із європейців береги Чилі відвідав Ф.Магеллан, здійснюючи своє навколосвітнє плавання.
1535 р. — початок іспанського завоювання країни.
1541 р. — іспанці заснували м. Сантьяго.
1550-ті рр. — територія Чилі включена до складу віце-королівства Перу.
1778 р. — Чилі — самостійне генерал-капітанство.
1810 — 1818 рр. — національно-визвольна боротьба проти іспанців.
12 лютого 1818 р. — проголошення незалежності країни.
1879 — 1883 рр. — війна проти Перу й Болівії розширила територію Чилі на півночі.
1945 р. — оголошено війну Німеччині та Японії.
1970 р. — перемога на виборах лівих сил. Президент — С.Альєнде.
1973 р. — воєнний переворот, убивство президента і встановлення диктатури генерала Піночета.
1989 р. — повернення країни до демократії.

Історія Чилі починається з часів заселення регіону близько 13 000 років тому. У XVI столітті почалося завоювання й підкорення територій нинішнього Чилі іспанськими конкістадорами, у XIX ст. чилійський народ завоював незалежність від колоніальної влади. Подальший розвиток Чилі аж до Другої світової війни зумовлювався спочатку видобутком селітри й дещо пізніше міді. Велика наявність корисних копалин призвела до значного економічного зростання Чилі, але також і до сильної залежності від сусідніх держав і навіть до воєн з ними. Після столітнього керівництва християнсько-демократичних сил у країні в 1970 році в Чилі прийшов до влади президент-соціаліст Сальвадор Альєнде. Путч генерала Августо Піночета 11 вересня 1973 року поклав початок 17-річній диктатурі в країні та призвів до радикальних ринкових реформ в економіці. Починаючи з 1988 року Чилі стає на демократичний шлях розвитку.

Адміністративний поділ

Докладніше: Адміністративний поділ Чилі та Провінції Чилі

Чилі поділяється на 15 регіонів, кожен з яких управляється спеціальним керівником, що призначається президентом. Кожен регіон поділяється на провінції, керівники яких також призначаються президентом. Кожна провінція ділиться на комуни — адміністративні одиниці третього рівня, що управляються спеціальними органами самоврядування — муніципалітетами, керівників якого вибирає місцеве населення на 4 роки.

Природа

Докладніше: Географія Чилі Льодовик на півдні Чилі

Територія Чилі витягнута вздовж узбережжя Тихого океану на 4300 км і зайнята більшою частиною хребтами Анд (вис. до 6880 м), між якими лежить Поздовжня долина — головний економічний район країни. Багато вулканів, часті землетруси. Клімат — від тропічного пустельного на півночі до помірно-океанічного на півдні. На півночі — пустеля Атакама.

Чилі має три географічних і кліматичних області. Північна пустеля і холодний південь країни досі повністю не освоєні, тоді як волога (субгумідна) область Середнього Чилі являє собою найрозвиненішу в господарському відношенні територію, на якій зосереджено приблизно 75% населення країни.

Див. також Геологія Чилі, Географія Чилі.

Економіка

Докладніше: Економіка Чилі

Чилі — відносно розвинена країна Південної Америки. Найрозвиненіший автомобільний, морський, залізничний транспорт. Зовнішньоторговельний оборот забезпечується на 90% морським транспортом. Порти: Сан-Вісенте, Уаско, Гуаякан, Вальпараїсо, Токопілья, Кальдера.

Система залізниць Чилі, довжина якої становить 6300 км, є однією з найкращих у Латинській Америці. Ця залізнична мережа простягнулася від м. Пісагуа в пустелі Атакама до Пуерто-Монта на півдні країни з відгалуженнями в усі найважливіші порти. Окрема гілка йде в Аргентину і через м. Мендоса продовжується до Буенос-Айреса. Від Аріки й Антофагасти залізниця йде до Ла-Паса (Болівія). Лінія між Антофагастою і м. Сальта (Аргентина) перетинає Анди на висоті 4500 м.

З 79 600 км автомобільних доріг 9580 км асфальтовані, найсучасніші шосейні дороги прокладені в Подовжній долині в районі Сантьяго. Одна ділянка Панамериканського шосе долиною 3900 км йде в північному напрямку і з'єднує Сантьяго з Лімою (Перу), інша — довжиною 1450 км — йде на схід від Сантьяго до Буенос-Айреса, ще одна — довжиною 2250 км — на південь до Пунта-Аренаса.

Торговий флот Чилі — один з найстарших і п'ятий по величині в Латинській Америці. Чилійська пароплавна компанія «Компанья судамерикана де вапорес». Внутрішні і міжнародні авіалінії зв'язують Чилі з іншими державами, уся територія країни обслуговується рейсами місцевих авіакомпаній.

З 1973 р. в економіці країни суттєво збільшилася роль іноземного капіталу. Близько 80% американських інвестицій вкладені у гірничу промисловість.

У 1990-і роки середній річний приріст чилійської економіки становив 7%, що було найвищим показником серед країн Західної півкулі. У середині 1990-х років рівень інфляції і безробіття не перевищував декількох процентів. Скоротився обсяг зовнішнього боргу, бюджет виконувався з перевищенням прибутків над витратами, обсяг заощаджень досяг найвищого рівня за всю історію країни. У результаті в 1997 Чилі мала найвищий кредитний рейтинг серед країн Латинської Америки з обсягом валового внутрішнього продукту (ВВП) 77,1 млрд дол. (5280 дол. на душу населення), показником реального річного приросту 7,1% і рівнем інфляції менше за 6%. Розподіл по статтях ВВП у 1992 показує значні зміни в економіці Чилі. У порівнянні з кінцем 1960-х і початком 1970-х років частка продукції гірничодобувної промисловості залишилася приблизно на колишньому рівні (61%), частка продукції мідної промисловості зменшилася. Помітно знизився внесок сектора обробної промисловості — з 25% до 21%, тоді як внесок сільського господарства, тваринництва і лісового господарства трохи зріс — з 7,4% до 7,9%. Частка будівельної промисловості знизилася з 7,7% до 6%, а частка сфери обслуговування (включаючи банки) зросла з 26% до 29,1%. З кінця 1980-х років стали швидко рости доходи від рибного лову і туризму. Приплив прямих іноземних інвестицій продовжувався, і тільки за 1996 він зріс на 46%. Найбільша частина цих нових капіталовкладень (51%) припадала на сферу обслуговування, на частку гірничодобувної промисловості 19%, що обробної — 18%. Частка американських капіталовкладень за період з 1974 по 1996 становила близько 40% від їхнього загального обсягу, у 1996 досягла майже 49%. Уряд в 1997 сприяв приватизації і передачі в концесію автострад і платних автомобільних доріг, морських портів й аеропортів, водогосподарчих об'єктів і пасажирських залізничних перевезень. Структура паливно-енергетичного балансу в 90-х рр. ХХ ст.: вугілля — 17%, нафта — 61%, газ — 11, гідроресурси  — 11%.

Див. також Корисні копалини Чилі, Історія освоєння мінеральних ресурсів Чилі, Гірнича промисловість Чилі.

Населення Чилі

Докладніше: Населення Чилі

Чисельність

  • 1983 р. — 12,3 млн чол.
  • 1995 р. — 14,3 млн чол.
  • 2000 р. — 15,2 млн чол.
  • 2005 р. — 16,0 млн чол.

Етнічний склад

  • Європейці — 52,7%
  • Метиси — 44,1%
  • Індіанці — 3,2%

Середня тривалість життя

  • Чоловіки — 72,5 років.
  • Жінки — 78 років.
чилійської команди

У 2009 році чисельність населення Чилі склала 16,970,000 осіб, з яких близько 8.8 мільйонів або 52,7% — це білі європейці, а 44% — це метиси. В інших джерелах йдеться про те, що чисельність білих людей зросте з 64% до 90% чилійського населення. Різноманітні хвилі іммігрантів до Чилі складались з іспанців, італійців, ірландців, французів, греків, німців, англійців, шотландців, хорват та палестинців.

За даними перепису 2002 р., 3,2% населення Чилі склали індіанці.

Культура

Не можна сказати, що побут індіанців не зазнав ніяких змін за останні століття. У традиційних будинках з соломи «руку», ясна річ, давно не живуть. Будують їх тільки, щоб показувати приїжджим. Мапуче їдять практично те ж, що й ми, — хліб, картоплю і яловичину. А от замість чаю п'ють напій, який робиться з пшениці, зеленого гороху і картоплі, який називається Муда. Після обіду гостей розважають казками. У цих місцях сезон дощів триває п'ять місяців на рік, з квітня по серпень. Тому гарний оповідач дуже цінується — він допомагає боротися з вимушеним неробством. Казки у мапуче, треба сказати, досить жорстокі. В одній з них йдеться про ворону, яка запросила тюленя в гості. Тюлень приплив чомусь в човні і довірливо вийшов на берег. Тут ворона з родичами на нього накинулися і з'їли бідолаху. Ось, власне, і все. Мапуче поки не обзавелися фольклорним ансамблем. Народні пісні й танці виконували і виконують не професіонали, а звичайні мешканці села. Діти показують танець «чойкі» — це сцени з життя птахів. Національна гра мапуче називається «палин». Вона трохи схожа на хокей з м'ячем, але має декілька відмінностей. Як м'ячі використовують кульку, зроблений з кінської шкіри. Поле досить вузьке — всього сім метрів. Зате дуже довге −140 метрів. Зустрічі влаштовуються між сусідніми селами. Перемагає команда, яка заб'є чотири голи поспіль. Якщо самі пропустили м'яч — всі попередні очки згоряють. Тому матч може тривати кілька днів. Як давно з'явився «палин», індіанці не знають. Кажуть, був завжди. У всякому випадку, задовго до приходу європейців з їх футболом …

Національна кухня

Чилійці полюбляють м'ясо та птицю. Одна з традиційних страв — «касуела де аве» — курячий суп з різноманітними спеціями, картоплею та локшиною. А «куранто», розповсюджене на півдні країни та на о. Пасхи, можна умовно назвати різновидом шашлику — земляним шашликом (м'ясо закопується в землю, а над ним запалюється багаття). Популярні «емпанадас» — пиріжки з найрізноманітнішими начинками: з м'ясом, оливками або тунцем. Ще одна традиційна страва — суп з морських їжаків. Попри те, що про його смакові якості можна сперечатися, ця багата на йод страва дуже популярна серед чилійців.

Зображення

Див. також

  • Список міст Чилі
  • Список ссавців Чилі
  • Суперпрезидентська республіка

Посилання й примітки

  1. а б в г Composición Étnica de las Tres Áreas Culturales del Continente Americano al Comienzo del Siglo XXI (PDF). 
  2. ↑ Argentina, como Chile y Uruguay, su población está formada casi exclusivamente por una población blanca e blanca mestiza procedente del sur de Europa, más del 90% E. García Zarza, 1992, 19.
  3. ↑ Genetic epidemiology of single gene defects in Chile. 


Це незавершена стаття з географії Чилі.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.

Джерела

  • Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Донецьк : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
  • Географія Чилі.

  Чилі   Південна Америка   Географія

чилі вікіпедія, чилі землетрясение, чилі рід, чилі сантьяго, чилі характеристика, чилім


Чилі Інформацію Про

Чилі


  • user icon

    Чилі beatiful post thanks!

    29.10.2014


Чилі
Чилі
Чилі Ви переглядаєте суб єкт.
Чилі що, Чилі хто, Чилі опис

There are excerpts from wikipedia on this article and video

Випадкові Статті

Предводитель дворянства

Предводитель дворянства

Предводитель дворянства — впродовж 1766—1917 — обраний на губернських і повітових дворянсь...
Ханнес Хювенен

Ханнес Хювенен

Ханнес Хювенен фін Hannes Hyvönen; 29 серпня 1975, м Оулу, Фінляндія — фінський хокеїст, правий...
Віньоле-Борбера

Віньоле-Борбера

Віньоле-Борбера у Вікісховищі Віньоле-Борбера італ Vignole Borbera, п'єм Vigneule — мун...
Андрій Валентинов

Андрій Валентинов

Висловлювання у Вікіцитатах Андрі́й Валенти́нов, справжнє ім'я Андрі́й Валенти́нович Шмалько...