Чернігівська область


обласного значення
районного значення


3
12 Райони в містах: 2 Смт: 30 Села: 1429 Селища: 60 Селищні ради: 29 Сільські ради: 525 Номери автомобілів: CB Інтернет-домени: chernigov.ua; cn.ua Обласна влада 14000, м. Чернігів, пр-т Миру, 43 Веб-сторінка: Чернігівська облрада Голова ОДА: Журман Сергій Миколайович в.о.[1] Рада: Чернігівська обласна рада Голова ради: Звєрєв Микола Вікторович

Черні́гівська о́бласть — область у північно-східній частині України. Межує на заході з Київською, на півночі — з Гомельською областю Республіки Білорусь і з Брянською областю Російської Федерації, на сході — з Сумською, на півдні — з Полтавською областями України.

Територія 31 865 км². Чернігівщина за площею має третє місце серед інших областей України.

Зміст

  • 1 Природа
  • 2 Історія
  • 3 Адміністративно-територіальний устрій
    • 3.1 Загальна інформація
    • 3.2 Райони
    • 3.3 Міста обласного значення
    • 3.4 Міста районного значення
    • 3.5 Райони у містах
  • 4 Сусідні області України
  • 5 Демографія
    • 5.1 Найбільші населені пункти
    • 5.2 Національний склад
  • 6 Економіка
  • 7 Культура
    • 7.1 Пам'ятки історії та архітектури
    • 7.2 Видатні представники культури і науки
    • 7.3 Мистецькі установи і колективи
    • 7.4 Мас-медіа
  • 8 Див. також
  • 9 Примітки
  • 10 Джерела
  • 11 Посилання

Природа

Область розташована на півночі України, на лівому березі Дніпра, у межах Поліської низовини та лісостеповій зоні Придніпровської низовини. Лісами вкрито 20 % території. Територією області протікає 1200 річок загальною довжиною близько 8.5 тис. км. Найбільші річки — Дніпро, Десна з притоками Сейм, Остер, Снов, Убідь, на півдні — Удай. Клімат помірно континентальний. Середньорічні температури: січня −7С, липня +19С. Середньорічна кількість опадів 550–660 мм.

На Чернігівщині зосереджений значний туристичний потенціал. Сприятливі кліматичні умови, різноманітна флора і фауна, наявність 610 природних заповідних об'єктів роблять територію області привабливою для відпочинку. В області функціонують 13 санаторіїв і будинків відпочинку, численні профілакторії, бази відпочинку, дитячі табори, пляжі, лісопарки.

Історія

Заселення території Чернігівщини почалося ще за часів палеоліту — близько 100 тис. років тому. Більше двадцяти поселень епохи пізнього палеоліту (35-10 тис. років тому) дослідники виявили на території області. А знахідки в селі Мезин Коропського району не мають собі рівних у світовій археології.

У IX ст. Чернігово-Сіверська земля увійшла до складу Київської Русі, причому Чернігів за розмірами і значенням серед інших міст поступався лише Києву. У складі Київської Русі вона одержала подальший соціально-економічний розвиток. Головне місце в економіці займало сільське господарство. Високого рівня розвитку досягло ремесло. Чернігово-Сіверська земля мала розгалужені торгові зв'язки.

У 1796 році була створена Малоросійська губернія Росії з центром у місті Чернігові. У 1802 р. вона була розділена на Чернігівську і Полтавську губернії. У 1923–1932 р. було проведено кілька адміністративних реформ, остання з яких призвела в 1932 році до створення Чернігівської області в складі УРСР. Область утворена 7 жовтня 1932 з частин Київської і Харківської; частини передані до Сумської (1939) і Київської (1987), приєднаний Талалаївський район Сумської області (1965); центр — Чернігів

З 1991 року до нинішнього часу Чернігівська область — в складі незалежної України.

Див. також: Пам'ятки історії національного значення в Чернігівській області

Адміністративно-територіальний устрій

Докладніше: Адміністративний устрій Чернігівської області Див. також: Історія змін адміністративно-територіального устрою і список керівників Чернігівської області

Загальна інформація

Адміністративний центр області — місто Чернігів.

У складі області:

  • районів — 22;
  • районів у містах — 2;
  • населених пунктів — 1511, в тому числі:
    • міського типу — 45, в тому числі:
      • міст — 16, в тому числі:
        • міст обласного значення — 4;
        • міст районного значення — 12;
      • селищ міського типу — 29;
    • сільського типу — 1466, в тому числі:
      • сіл — 1408;
      • селищ — 58.

У системі місцевого самоврядування:

  • районних рад — 22;
  • районних рад у містах — 2;
  • міських рад — 16;
  • селищних рад — 28;
  • сільських рад — 525.

Райони

Назва Адм. центр Адм. устрій
1 Бахмацький м. Бахмач Адм. устрій
2 Бобровицький м. Бобровиця Адм. устрій
3 Борзнянський м. Борзна Адм. устрій
4 Варвинський смт Варва Адм. устрій
5 Городнянський м. Городня Адм. устрій
6 Ічнянський м. Ічня Адм. устрій
7 Козелецький смт Козелець Адм. устрій
8 Коропський смт Короп Адм. устрій
9 Корюківський м. Корюківка Адм. устрій
10 Куликівський смт Куликівка Адм. устрій
11 Менський м. Мена Адм. устрій
12 Ніжинський м. Ніжин Адм. устрій
13 Новгород-Сіверський м. Новгород-Сіверський Адм. устрій
14 Носівський м. Носівка Адм. устрій
15 Прилуцький м. Прилуки Адм. устрій
16 Ріпкинський смт Ріпки Адм. устрій
17 Семенівський м. Семенівка Адм. устрій
18 Сосницький смт Сосниця Адм. устрій
19 Срібнянський смт Срібне Адм. устрій
20 Талалаївський смт Талалаївка Адм. устрій
21 Чернігівський м. Чернігів Адм. устрій
22 Щорський м. Щорс Адм. устрій

Міста обласного значення

  • Ніжин
  • Новгород-Сіверський
  • Прилуки
  • Чернігів

Міста районного значення

Місто Входження
1 Батурин Бахмацький район
2 Бахмач Бахмацький район
3 Бобровиця Бобровицький район
4 Борзна Борзнянський район
5 Городня Городнянський район
6 Ічня Ічнянський район
7 Корюківка Корюківський район
8 Мена Менський район
9 Носівка Носівський район
10 Остер Козелецький район
11 Семенівка Семенівський район
12 Щорс Щорський район

Райони у містах

Район Входження
1 Деснянський м. Чернігів
1 Новозаводський м. Чернігів

Сусідні області України

  • Київська область
  • Полтавська область
  • Сумська область

Демографія

Докладніше: Населення Чернігівської області
  • 1 245 300 мешканців (2001), у тому числі:
    • міське — 727 200 мешканців (2001)
    • сільське — 518 100 мешканців (2001)
  • Національний склад населення (за переписом 1970 року):
    • українців — 93,8 %
    • росіян — 4,7 %
    • інших — 1,5 %
  • 1 151 957 мешканців (1 січня 2007), у тому числі:
    • міське — 700 727 мешканців (2007)
    • сільське — 451 230 мешканців (2007)

Найбільші населені пункти

Міські населені пункти з кількістю жителів понад 7,0 тисяч
за даними Держкомстату[2][3]
Чернігів ▼295,7 Ічня ▼11,5
Ніжин ▼72,9 Бобровиця ▲11,3
Прилуки ▼58,2 Борзна ▼10,4
Бахмач ▼18,6 Семенівка ▲8,5
Носівка ▼14,0 Варва ▼8,3
Новгород-Сіверський ▼13,8 Козелець ▼8,2
Корюківка ▼13,1 Десна ▼7,6
Городня ▼12,4 Ріпки ▼7,3
Мена ▼12,2 Сосниця ▼7,3
Щорс ▼11,5

Національний склад

Національний склад населення Чернігівської області станом на 2001 рік[4]

Національність Кількість осіб %
1 Українці 1 155 354 93,47 %
2 Росіяни 62 207 5,03 %
3 Білоруси 7 122 0,58 %
4 Євреї 1 531 0,12 %
5 Вірмени 934 0,08 %
6 Цигани 756 0,06 %
7 Молдовани 700 0,06 %
8 Поляки 528 0,04 %
9 Татари 461 0,04 %
10 Азербайджанці 403 0,03 %
11 Інші 6 069 0,49 %
Разом 1 236 065 100,00 %

Мовний склад населення [1]

Райони та міста обласного значення українська російська білоруська
Чернігівська область 89,1 10,3 0,2
Чернігів 74,0 24,5 0,3
Ніжин 89,5 8,9 0,1
Прилуки 92,9 6,8 0,1
Бахмацький район 97,1 2,5 0,1
Бобровицький район 97,9 1,8 0,1
Борзнянський район 98,4 1,4 0,1
Варвинський район 97,0 2,7 0,2
Городнянський район 92,5 7,0 0,5
Ічнянський район 97,8 2,0 0,1
Козелецький район 95,8 3,8 0,1
Коропський район 97,8 2,0 0,1
Корюківський район 96,9 2,8 0,1
Куликівський район 98,0 1,7 0,2
Менський район 97,5 2,1 0,2
Ніжинський район 98,5 1,3 0,1
Новгород-Сіверський район 63,9 35,9 0,1
Носівський район 97,9 1,7 0,1
Прилуцький район 97,2 2,4 0,1
Ріпкинський район 87,6 11,4 0,8
Семенівський район 80,4 19,4 0,1
Сосницький район 98,4 1,4 0,1
Срібнянський район 98,3 1,5 0,1
Талалаївський район 98,0 1,9 0,1
Чернігівський район 95,4 4,0 0,3
Щорський район 89,4 10,3 0,2

Економіка

Докладніше у статті Економіка Чернігівської області

Культура

Пам'ятки історії та архітектури

Чернігівський край славиться великою кількістю пам'яток історії та архітектури ХІ-ХІІ ст. і XVII-XIX ст. Понад 200 із них мають світове значення. Найціннішими пам'ятками домонгольського періоду є унікальні Спаський (ХІ ст.) та Борисоглібський (ХІІ ст.) собори, Антонієві печери та Іллінська церква (ХІ-ХІІ ст.), П'ятницька церква (ХІІ ст.) у Чернігові, Юр'єва божниця (Х ст.) в Острі. Із пізніших часів збереглися палацові ансамблі: садиби Тарновських (XIX ст.) в с. Качанівка Ічнянського району, Галаганів (XVIII ст.) у с. Сокиринцях та смт Дігтярі Срібнянського району, садиба П.Румянцева-Задунайського (XVIII) в с. Вишеньки Коропського району.

На державному обліку в області перебуває 239 пам'яток архітектури та містобудування (з них — 171 національного значення), 2316 пам'яток археології (з них — 31 національного значення), 2279 пам'яток історії (з них — 8 національного значення), 127 пам'яток монументального мистецтва (з них — 1 національного значення). 14 міст і селищ міського типу включені до Списку історичних населених місць України. Це Батурин, Борзна, Ічня, Козелець, Короп, Любеч, Ніжин, Новгород-Сіверський, Остер, Прилуки, Седнів, Сосниця, Срібне, Чернігів.[5]

Докладніше у статті Список пам'яток архітектури в Чернігівській області

Чернігівщина була відома особливим стилем домашнього іконопису. Він відзначався яскравістю і реалістичним зображенням святих, використанням червоної і жовто-гарячої фарб, а також рослинним орнаментом. Чернігівські ікони були відомі далеко за межами регіону. Їх зібрання перебуває в експозиції і фондах Музею української домашньої ікони історико-культурного комплексу «Замок Радомисль» [6].

Видатні представники культури і науки

Землі Чернігівщини — джерело творчого натхнення для цілої плеяди видатних представників культури і наукової еліти. Тут народився відомий мореплавець Ю.Лисянський, розпочала театральну кар'єру Марія Заньковецька, народився і провів дитячі роки видатний кінорежисер О.Довженко. Тут жили, працювали чи просто бували історик і письменник О.Бодянський, скульптор І.Мартос, письменники — В.Забіла, І.Кочерга, П.Тичина, Олекса Десняк, композитори Г.Верьовка, Л.Ревуцький, великий український митець Т.Шевченко, український філософ і поет Г.Сковорода, письменники Л.Глібов, М.Коцюбинський, Марко Вовчок, В.Самійленко, М.Вербицький. Із Чернігівським краєм пов'язані різні періоди життя конструктора космічних ракет С.Корольова, академіка О.Богомольця, російського історика М.Державіна, письменника М.Гоголя, поета Є.Гребінки. Тут бували О.Пушкін, О.Грибоєдов, Л.Толстой, М.Горький, М.Глінка, П.Чайковський.

В Ніжині народився Олександр Михайлович Богомолець (1850-1935) - земський лікар, революціонер-народник, батько академіка Олександра Олександровича Богомольця.

Мистецькі установи і колективи

До складу обласного філармонійного центру фестивалів та концертних програм входять:

  • Академічний ансамбль пісні і танцю «Сіверські клейноди»
  • Академічний камерний хор імені Д. Бортнянського
  • Академічний симфонічний оркестр «Філармонія»
  • Чернігівський народний хор

В області також працюють, зокрема:

  • Військово-музичний центр Сухопутних військ Збройних Сил України
  • Заслужений аматорський народний хор України «Десна»
  • Капела бандуристів «Зачарована десна» Чернігівського музичного училища імені Л. М. Ревуцького
  • Народний аматорський ансамбль танцю «Дружба» Чернігівського міського палацу культури
  • Оркестр народних інструментів «Зачарована десна» Чернігівського музичного училища імені Л. М. Ревуцького
  • Молодіжний хор «Світич»

Мас-медіа

Обласні та чернігівські міські газети:[7]

  • «Деснянська правда» — Чернігівська обласна газета. Співзасновники — Чернігівська обласна рада, облдержадміністрація, первинна організація журналістів редакції газети «Деснянська правда».
  • «Чернігівські відомості» — газета Чернігівської міської громади. Засновник — Чернігівська міська рада.
  • «Деснянка вільна» — Чернігівська обласна суспільно-політична газета. Засновник — ТОВ «Редакція газети „Деснянська правда“».
  • «Чернігівщина: новини і оголошення» — Чернігівський обласний суспільно-політичний тижневик. Засновник Вадим Мусаханов.
  • «Прилуччина в новинах, подіях, коментарях». Скорочена назва — «Прилуччина». Обласна громадсько-політична газета. Співзасновники — Прилуцька районна рада, районна державна адміністрація, трудовий колектив редакції газети «Прилуччина».
  • «Сіверщина» — всеукраїнська тижнева газета (не виходить). Засновник — Чернігівське обласне об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта».
  • «Слово Чернігівщини» — міжобласний суспільно-аналітичний тижневик (не виходить). Засновник — ТОВ «Скріптмедіа».
  • «Наша Чернігівщина» — Чернігівська міська громадсько-політична газета Чернігівської обласної організації політичної партії «Наша Україна» (не виходить).

Див. також

  • Чернігівщина
  • Чернігівська губернія
  • Список областей України
  • Міжрічинський регіональний ландшафтний парк
  • Керівники Чернігівської області

Примітки

  1. ↑ Керівництво облдержадміністрації на сайті Черінігівської облдержадміністрації
  2. ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України на 1 січня 2014 року»,  — Київ, Державна служба статистики України, 2014
  3. ↑ При зазначенні динаміки народонаселення бралась до уваги зміна за період з січня 2013 по січень 2014 року
  4. ↑ Всеукраїнський перепис населення 2001 року. Архів оригіналу за 2013-05-12. Процитовано 2011-09-21. (рос.)
  5. ↑ Історико-культурні заповідники України. Довідник
  6. ↑ Богомолець. О. "Замок-музей Радомисль на Шляху Королів Via Regia". — Київ, 2013
  7. ↑ ЗМІ (контакти). Управління Головдержслужби в Чернігівській області. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2013-06-16. 

Джерела

  • Тетяна Чумак, Віталій Шевченко. Літератори Ічнянщини. 100 імен; 700 відомих ічнянців: митці, науковці, діячі культури: Довідник-хрестоматія — К.: «Гнозіс», 2012 — С. 284.

Посилання

  • http://cult.gov.ua/ Офіційний веб-сайт Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації
  • http://cult.gov.ua/blog/ Чернігівщина туристична
  • http://cult.gov.ua/publ/15/ Сільський та зелений туризм Чернігівщини
  • http://cult.gov.ua/index/0-6/ Чернігівщина. Мапа Чернігівської області
  • Веб-портал зовнішньоекономічного потенціалу Чернігівської області
  • Довідник поштових індексів Чернігівської області
  • Офіційний сайт історико-культурного комплексу "Замок Радомисль"

  Чернігівщина



Чернігівська область інформація про

Чернігівська область

Чернігівська область
Чернігівська область

Чернігівська область інформація Відео


Чернігівська область Перегляд теми.
Чернігівська область що, Чернігівська область хто, Чернігівська область пояснення

There are excerpts from wikipedia on this article and video