TR | RU | KK | BE | EN |

Херсон

херсон, херсоноблэнерго
Херсо́н — місто, обласний центр на півдні України. Важливий економічний центр півдня України. Адміністративний центр Херсонської області. Значний залізничний вузол (на лінії Миколаїв—Снігурівка—Джанкой), морський торговельний порт, річковий порт. Місто розташоване на правому високому березі Дніпра. Херсон має місто-супутник Цюрупинськ.

Зміст

  • 1 Походження назви
  • 2 Історія
    • 2.1 Давня історія
    • 2.2 Заснування міста
    • 2.3 Центр губернії
    • 2.4 Період 1917–1921 рр.
    • 2.5 Міжвоєнний період
    • 2.6 Друга світова війна
    • 2.7 Повоєнний радянський період
    • 2.8 Сучасність (з 1991)
    • 2.9 Історія площ і вулиць Херсона. Визначні місця
  • 3 Геральдика
  • 4 Населення
  • 5 Адміністративний поділ
  • 6 Керівники міста
  • 7 Економіка
  • 8 Природні ресурси
  • 9 Освіта та культура
    • 9.1 Освіта
    • 9.2 Музеї
    • 9.3 Театри
    • 9.4 Кінотеатри
    • 9.5 Музика
      • 9.5.1 Музичні групи
    • 9.6 Парки
    • 9.7 Культові споруди
  • 10 Пам'ятники та меморіальні знаки
  • 11 ЗМІ
    • 11.1 Телебачення
    • 11.2 Радіомовлення
    • 11.3 Друковані ЗМІ
  • 12 Пам'ятки історії та культури
  • 13 Видатні уродженці міста
  • 14 Міста—побратими
  • 15 Галерея
  • 16 Див. також
  • 17 Виноски
  • 18 Джерела, посилання і література

Походження назви

Як перше місто з так званого «Грецького проекту» Потьомкіна та Катерини II, було назване на честь найвідомішого міста-колонії Херсонес, що у Криму. Антична назва Херсонес — давньогрецьке діалектне слово «півострів». Але для назви було використано візантійський варіант, що вперше з'являється за часів імператора Зенона.

Історія

Давня історія

Терен сучасного міста Херсона був заселений ще з дохристиянських часів. Перша людина з'явилася на цій території в епоху міді та бронзи. На місці, де знаходилася Херсонська фортеця, а зараз один з центральних парків, було знайдено скіфське поховання IV–III ст. до н. е.

Заснування міста

В'їзна брама Херсонської фортеці — пам'ятка XVIII ст.

У 1737 році під час Російсько-турецької війни 1735–1739 років на правому березі Дніпра було побудовано укріплення Олександр-Шанц. За Кючук-Кайнарджинською мирною угодою 1774 року між Туреччиною і Росією, до Росії відійшли землі між Дніпром і Південним Бугом. Щоб убезпечити їх від можливих нападів, треба було спорудити нову потужну фортецю, а заодно надійний флот. Визначити місце було відряджено експедицію, що її очолив віце-адмірал Сенявін, що був командувач Азовської флотилії. Саме він запропонував будувати корпуса суден під прикриттям укріплень Олександрівського Шанца, а вже потім, провівши їх до Глибокої гавані, в Дніпровсько-Бузькому лимані споряджати їх, ставити гармати та щогли. План Сенявіна був схвалений рескриптом Катерини II в грудні 1775 року. Саме так і будували кораблі в Херсонському адміралтействі, аж до його ліквідації у 1827 році.

Херсон запозичив свою назву в давньогрецького міста Херсонеса Таврійського (грецьке Χερσόνησος, Херсонесос означає півострів). На карті імперії з'явилося нове місто — Херсон, указ про заснування якого 18 червня 1778 року підписала Катерина II. У Херсоні розпочиналося будівництво Чорноморського флоту. Вересневого дня 1783 р. зі стапелів адміралтейської верфі було спущено на воду перший 66-гарматний великий корабель «Слава Екатерины».

Одним із засновників міста став князь Григорій Потьомкін-Таврійський, а керівником будівництва фортеці — І. А. Ганнібал — двоюрідний дід Олександра Пушкіна. Визначним організатором флоту був адмірал М. С. Мордвинов, а адмірал Федір Ушаков не лише брав участь у створенні бойових кораблів, а й готував їхні екіпажі до дій проти турецького флоту.

У 1787 році командувачем військами при Херсоні та Кінбурні було призначено видатного полководця Олександра Суворова. Він першим відзначив відчайдушність херсонців, їх готовність захищати своє місто у важкий воєнний час.

Наприкінці 18 ст. Херсон відіграв важливу роль у розвитку внутрішніх та зовнішніх економічних зв'язків Російської імперії. Через Херсонський порт здійснювалася торгівля з Францією, Італією, Іспанією та іншими країнами Європи.

З Херсоном були тісно пов'язані долі багатьох історичних осіб України, Польщі та Росії 18 ст.

Саме тут колишню запорозьку славу примножували козаки та їхні отамани: Сидір Білий, Захарій Чепіга, Антон Головатий, зусиллями яких було створено Чорноморське козацьке військо.

Центр губернії

Набережна святого Павла. 1855 рік

У 1803 р. Херсон став центром губернії, що охоплювала мало не цілий південь тодішньої України. У місті розвивалося цивільне суднобудування, виростали підприємства з переробки продукції сільського господарства. Після 1861 року намітилося значне зростання економічного потенціалу краю. З проведенням днопоглиблювальних робіт у руслі Дніпра Херсон знов набув значення важливого морського порту. На початку 20 ст. десятки мільйонів пудів хліба щороку вивозили звідси до Англії, Німеччини, Данії та інших держав.

Промислові підприємства міста постачали продукти харчування, вироби легкої промисловості, суднобудування, сільськогосподарського машинобудування, лісооброблювання. У 1907 р. залізнична колія з'єднала Херсон з великими містами країни, а у 1908 р. дала струм перша міська електростанція.

На 1914 рік населення Херсона перевищило 80 тис. чоловік. Місто було не лише адміністративним, а й культурним центром Півдня України. Тут функціонувало понад 50 шкіл, училища, 6 гімназій. Висококласних спеціалістів готувало земське сільськогосподарське, морехідне, медичне, комерційне училища, учительська семінарія. У місті діяли театр, музичне товариство, бібліотеки, два музеї. Значну роботу з розбудови та доброустрою виконувала міська дума.

Період 1917–1921 рр.

Дивіться: Херсон у 1917-1921 рр.

Обласний палац культури, у якому з 1918–1920 рр. містився Український національний театр

Звістку про повалення самодержавства в Херсоні одержали 2 березня 1917 р. Після проголошення першого універсалу Центральної Ради органом влади в місті було проголошено українську губернську Раду на чолі з колишнім учителем В. М. Чехівським. Того ж року зусиллями херсонських українців у місті виникла перша українська політична організація «Українська Хата», яка стала кузнею українських державотворчих процесів на Херсонщині. 10 грудня 1917 Херсонська губернська рада визнала Херсонщину невід'ємною складовою УНР.

Всі партії перейшли в місті на легальне становище. У Херсоні діяли партії українських націонал-демократів, есерів, кадетів, більшовиків, меншовиків тощо.

18 січня 1918 р. місто захопили більшовицькі війська. Цей період тривав два місяці. Було проведено націоналізацію підприємств, ліквідовано попередній адміністративний апарат, встановлено «революційний порядок».

5 квітня 1918 р. австро-німецькі війська за допомогою Українських Січових Стрільців взяли Херсон. В Україні розпочалося правління гетьмана Павла Скоропадського, яке протривало 8 місяців.

На зміну прийшла влада Директорії, а 29 січня 1919 р. в місто прибули англо-франко-грецькі війська.

8 березня 1919 р. під час україно-радянської війни більшовицькі загони Г. Григор'єва захопили місто, і влада перейшла до «Ради робітничих та солдатських депутатів». Під її керівництвом проводилася політика «військового комунізму».

З 13 серпня 1919 р. Херсон перейшов під контроль військ Добровольчої армії Півдня Росії під командуванням генерала Денікіна.

16 квітня 1920 р. Херсоном остаточно заволоділа Червона Армія. У місті встановилася радянська влада.

Період Встановили владу Втратили владу
5 грудня 1917 року Створено Воєнревком рад Осередок Центральної Ради
18 січня 1918 року Воєнревком захоплює владу Осередок Центральної Ради
19 березня — 5 квітня 1918 року Оборона більшовиків на чолі з «Радою п'ятьох» Австро-німецькі війська, Центральна Рада
5 квітня — листопад 1918 року Центральна Рада, Гетьманат, Австро-німецькі війська у місті Підпільний Воєнревком
28 листопада — грудень 1918 року Страйкова боротьба більшовиків Директорія
24 січня — 2 лютого 1919 року Висадка англійських, французьких та грецьких військ. Більшовицький Воєнревком
27-30 січня 1919 року Більшовицький Воєнревком Війська Антанти
10 березня 1919 року Вхід Червоної армії у місто Директорія, Добровольча армія Денікіна
25-29 травня 1919 року Загони Матвія Григор'єва у місті Червона Армія
13 серпня 1919 року Денікінська армія Червона Армія
3 лютого 1920 року Червона армія Уборевича захопила місто Директорія, Денікін

Міжвоєнний період

В березні 1923 р. Херсон став центром Херсонської округи. До червня 1925 р., коли губернії було ліквідовано, він входить до складу Одеської губернії. У 1925 р. в місті проживало 46 230 осіб. Було створено великі промислові підприємства: кондитерську фабрику (1928), консервний завод (1929), електромашзавод (1932), бавовнянопереробний завод (1933), у 1931 р. збудовано нові корпуси судноремонтного заводу, закінчилося спорудження елеватора — одного з найбільших у державі, споруджувався нафтопереробний завод. Збільшив обіг вантажів херсонський порт (у 1939 р. через нього було перевезено 1 млн тонн вантажів).

У 1941 р. в Херсоні було відкрито аеропорт. На цей рік у Херсоні працювали 4 поліклініки, 3 лікарні, 22 дитсадки, 59 шкіл, 7 дитячих будинків, 2 ВНЗ. Також у Херсоні діяла авіашкола, яка випустила велику кількість пілотів — героїв Радянського союзу.

Друга світова війна

З початком війни 22,5 тис. осіб з Херсонщини вступили до лав добровольців. З Херсона у серпні 1941 р. було евакуйовано три заводи: нафтопереробний, сільськогосподарського машинобудування, судноремонтний. За 20 діб евакуації на лівий берег Дніпра було переправлено 130 тис. осіб.

У середині серпня 1941 р. німецькі війська підійшли до Херсона. Місто захищали воїни 51-ої стрілецької дивізії і моряки Дунайської військової флотилії.

Битва за Херсон тривала з 15 по 18 серпня, коли Херсон було захоплено німцями. Він увійшов до складу німецького протекторату Райхскомісаріат Україна.

13 березня 1944 р. період німецької окупації закінчився, і до міста увійшли частини 49-ї гвардійської стрілецької дивізії під командуванням полковника Василя Маргелова та 295-ї стрілецької дивізії під командуванням полковника О. П. Дорофєєва. Місто й область було повернено до складу Радянського Союзу.

В період німецької окупації у Херсоні активно діяла Організація Українських Націоналістів (революційна). Херсонський окружний провід ОУН (р) очолював Богдан Бандера (рідний брат Степана Бандери). Під прикриттям діяльності загонів самооборони, дозволених окупаційною владою, вони проводили збори з метою пропаганди програми ОУН, на які збиралося до двох тисяч осіб. Прихильники ОУН (б) гуртувалися навколо командира самооборони на ім'я «Конрад». Вони мали зв'язок з іншою групою, що діяла в окупаційній адміністрації Херсона. Керував нею заступник міського голови Гриць. До середини січня 1942 р. обидві групи були заарештовані. 12 серпня того ж року в Херсоні було ув'язнено ще вісім осіб, запідозрених у приналежності до українського підпілля. У листопаді 1942 організаційну мережу ОУН (р) було ліквідовано німцями.

Повоєнний радянський період

30 березня 1944 р. Херсон знов отримав статус обласного міста УРСР.

У повоєнні роки місто перетворилося на великий промисловий, сільськогосподарський та культурний центр на Півдні України.

Галузеве формування промисловості Херсона в цілому завершилося в 50-ті роки, коли запрацювали виробничі потужності суднобудівного заводу, заводів ім. Петровського, нафтопереробного, бавовняного комбінату.

У 1951 р. розпочалося будівництво суднобудівного заводу, а вже через три роки з його стапелів зійшли перші 2 танкери «Херсон» та «Грізний». Всесоюзною будовою був бавовняний комбінат, закладення першої черги якого — прядильно-ткацької фабрики № 1, відбулося в грудні 1952 р. В січні 1955 р. було випущено перші метри тканини.

У 60-ті рр. у місті відкрито тролейбусне сполучення. З 1961 р. розпочався регулярний рух суден на підводних крилах за маршрутом Херсон-Одеса.

В березні 1977 р. в Херсоні почалося будівництво автомобільного мосту через Дніпро, який зв'язав місто з лівобережжям та Кримом.

Сучасність (з 1991)

Після 1991 р. Херсон доволі стабільно пережив економічну та соціальну кризу. Було відкрито нові підприємства, зокрема автомобілебудівний завод СКІФ, підприємство Анто-Рус, що випускає автобуси.

Було проведено структурну перебудову великих херсонських підприємств. Суднобудівний завод отримав багато замовлень з-за кордону, на нафтопереробний завод прийшли потужні інвестори з Росії та Казахстану.

Відновлено пам'ятник засновникові міста Григорію Потьомкіну, зруйнований у 1920 р. 2002 року почалася реставрація Успенського собору, відновлюється римо-католицький костел, будується лютеранська кірха.

Історія площ і вулиць Херсона. Визначні місця

Одеська (Жовтнева) площа. У ХVІІІ столітті місце, де згодом розташовувалася Одеська площа, було єдиним у межах цивільного передмістя Херсона, до якого могли приставати кораблі. Решта берега була заболочена. Тому саме тут було побудовано першу міську пристань у вигляді широкого (близько 15 метрів) дерев'яного моста завдовжки 140 метрів. До кінця XVIII століття ця пристань занепала і була розібрана, а на початку XIX століття Херсон став губернським центром і пристань було відновлено. У середині XIX століття, коли тривали роботи з будівництва Дніпровської набережної, на майбутній площі було побудовано казарми арештантської роти, яку використовували на роботах. Після 1856 року на цьому місці облаштували пристань Р. О. П.іТ. (Російське товариство пароплавства і торгівлі), яка здійснювала вантажні і пасажирські перевезення в міста Олександрівськ (Запоріжжя), Миколаїв і Одесу. Одеський напрямок був найпопулярнішим. Не випадково вже на плані 1874 площа була названа Одеською. У 1967 році Одеську площу було перейменовано в Жовтневу. Назва ж Одеська перейшла до площі річкового і морського вокзалів.

Портове управління. Управління робіт Херсонського порту засновано в 1902 році згідно з указом Сенату від 3 червня 1902 року. Управління керувало будівництвом портових споруд та оснащенням Херсонського торгового порту і підпорядковувалося відділу торговельних портів Міністерства торгівлі та промисловості. Будівля побудована тоді ж, у 1902 році, за проектом міського архітектора Антона Івановича Сваріка з використанням незвичайних для Херсона елементів романської архітектури. До цього Херсонське портове управління було розміщено в будинку Подпалова по Гімназичній вулиці. На ділянці, відведеній містом у 1901 році, планували ще побудувати житлові будинки, але цей задум здійснився пізніше. Управління робіт Херсонського порту було ліквідовано в 1920 році. Сьогодні в цій будівлі Управління Херсонського морського торгового порту (пр-т Ушакова, 4). Будівлю Управління зображено на поштовій картці. На другому плані видно будинки, розташовані на вулиці Гімназичній. Ліворуч — будинок з шатровим дахом Олександра Петровича Писарєва (вул. Червоностудентська, 2), правіше будинок з вежею на вулиці Гімназичній (вул. Червоностудентська, 6), а поряд з ним видно житловий будинок у вигляді вежі (вул. Морська, 5).

Геральдика

Докладніше: Герб Херсона

Населення

Докладніше: Населення Херсона

Населення міста станом на 2014 рік - 297 593 осіб. (2014), населення агломерації — понад 350 тис. осіб.

Чисельність населення без урахування населених пунктів, підпорядкованих Херсонській міськраді
1840 1897 1926 1939 1959 1970 1979 1989 2001 2008 2014
19 577 59 076 57 376 96 987 157 995 260 687 318 908 355 379 328 360 308 837 297 593

Динаміка національного складу населення Херсона за даними переписів, %

1850-і 1926 1939 1959 1989 2001
українці 40,3 36,0 60,9 63,0 66,0 75,7
росіяни 16,7 36,0 19,4 29,0 29,2 20,0
євреї 41,4 25,3 16,6 6,0 1,9 0,5

Динаміка рідної мови населення Херсона за переписами, %

мова 1897 1926 1989 2001
українська 19,6 16,3 45,5 53,4
російська 47,2 66,4 53,0 45,3
єврейська 29,1 14,7 0,1 0,01


Адміністративний поділ

Херсон поділений на три райони:

  • Суворівський район — найстаріший район міста, на території якого розташований історичний центр.
    Район включає також мікрорайони Таврійський, Північний та район Млини.
  • Комсомольський район включає райони Шуменський, Корабел, Забалка, Сухарне, Житлоселище, Селище — 4, Селище — 5.
  • Дніпровський район включає ХБК, Текстильний, Склотара, Слобідка, Воєнка, Східний.

Керівники міста

  • Д'Альбрант Лев (Луїз-Людовик) Осипович (1800–1821)
  • Панголов
  • Тропін
  • Попов
  • Волохін Олександр Іванович (14 лютого 1866 — 23 червня 1866) (вперше)
  • Троцкевич Микола Степанович (2 квітня 1871 — травень 1872)
  • Волохін Олександр Іванович (червень 1872 — липень 1875) (вдруге)
  • Іовець-Терещенко Василь Григорович (1875 — 1892)
  • Волохін Іван Іванович (1893–1899)
  • Горловський Дмитро Миколайович (виконувач обов'язків) (1900 — 15 липня 1901)
  • Беккер Михайло Євгенович (15 липня 1901 — 24 червня 1909)
  • Блажков Микола Іванович (15 жовтня 1909 — березень 1917)
  • Яковенко Євген Іванович (березень 1917 —)
  • 1918–1944 — ?
  • Сокира Костянтин Андрійович (1944 — травень 1944)
  • Гармаш Федір Олексійович (травень 1944 — квітень 1945)
  • Колісниченко Федір Васильович (травень 1945 — вересень 1946)
  • Шпак Никифор Євтихійович (вересень 1946 — січень 1948)
  • Смолянець Петро Андрійович (січень 1948 — жовтень 1950)
  • Бондар Іван Іванович (жовтень 1950 — березень 1955)
  • Данилов Леонід Володимирович (березень 1955 — березень 1963)
  • Косенко Микола Васильович (березень 1963 — січень 1966)
  • Яковенко Петро Андрійович (січень 1966 — червень 1971)
  • Гульчак Анатолій Борисович (червень 1971 — травень 1973)
  • Масенков Віктор Петрович (травень 1973 — лютий 1980)
  • Вербицький Олександр Євгенович (березень 1980 — червень 1983)
  • Калиничев Микола Олександрович (червень 1983 — травень 1990)
  • Щербина Валентина Василівна (травень 1990 — лютий 1991)
  • Швидкой Олег Володимирович (лютий 1991 — липень 1994)
  • Коберник Людмила Миколаївна (червень 1994 — вересень 1997)
  • Ординський Микола Миколайович (квітень 1998 — квітень 2002)
  • Сальдо Володимир Васильович (квітень 2002 — 2012)
  • Бережна Зоя Яківна (тимчасово виконувач обов'язків) (грудень 2012 — лютий 2014)
  • Миколаєнко Володимир Васильович (лютий 2014 — досі)

Економіка

У радянський період Херсон став великим промисловим містом (попри занепад у роки війни 1941–1944).

Провідні галузі промисловості: металообробна і машинобудівна (зокрема, суднобудування і сільськогосподарське машинобудування), харчова і текстильна. Найважливіші підприємства машинобудування та металообробної промисловості: Херсонський комбайновий завод ім. Г. Петровського, Херсонський суднобудівний завод, суднобудівний і судноремонтний завод імені Комінтерну, судноремонтний завод, електромашинобудівний завод, завод карданних валів.

З підприємств харчової промисловості найбільшими є Херсонський консервний комбінат, хлібний, м'ясний, рибний комбінати, млинокомбінат, молочний, виноробний заводи, макаронна фабрика.

Легка промисловість представлена Херсонським бавовняним комбінатом, шкіряно-взуттєвим комбінатом, взуттєвою і швейною фабриками.

Працюють нафтоперегінний завод (нафта надходить з Росії системою „Придніпровських нафтопроводів“), великий склотарний завод, завод залізобетонних виробів тощо.

Промислові підприємства виробляють морські вантажні судна, танкери, сейнери, теплоходи, тракторні причепи тощо.

За 2009 рік 106 промисловими підприємствами міста реалізовано товарної продукції на суму 3542,0 млн грн.

Херсонський морський торговий порт провадить великі експортно-імпортні операції з багатьма країнами світу. Є річковий порт.

Аеропорт „Херсон“ (Чорнобаївка) (Код IATA: KHE, код ICAO UKOH; коорд. 46°40'22.14» П 32°30'23.71" С).

Оперізує місто міжнародна траса E58 (Одеса—Ростов-на-Дону), що у своєму кримському відгалуженні переходить у витончений Антонівський міст — гордість Херсона. Також у місті бере початок траса E97 (Херсон—Керч—Сочі—Поті).

Природні ресурси

Дніпро біля Херсона

Корисні копалини: підземна питна вода, мінеральна вода, глини, суглинки.

Заповідники: на території міста розміщено 11 об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення.

  • Ботанічний сад Херсонського державного університету. Площа 14 га. Закладено в 1934 р. В колекціях ботанічного саду більш як 200 видів інтродукованих деревних та чагарникових рослин, понад 180 видів трав'янистих рослин, 15 видів мохів та 21 вид лишайників.
  • Дендропарк аграрного університету. Площа 2,4 га. Закладено в 1951–1952 рр. Зростає понад 90 видів хвойних і листяних дерев і чагарників.
  • Дендропарк Науково-дослідного інституту землеробства південних регіонів. Площа 5,6 га. Парк закладено в 1956 р. в регулярно-ландшафтному стилі. Зростає понад 90 видів і форм дерев і чагарників.
  • Парк обласного ліцею («Казенний сад»). Площа 8 га. Один з найстаріших парків міста, закладений у 1868 р. Пам'ятка садово-паркового мистецтва, зростає близько 50 видів дерев та чагарників.

Пам'ятки природи місцевого значення:

  • дуб черешчатий у парку ім. Леніна, висаджений у 1869 р. при закладці парку;
  • дуб черешчатий у районі аграрного університету (Дуб на «Інтенсивці»), висаджений у 1899 р.;
  • віковий дуб біля шахового клубу;
  • віковий дуб у парку обласного ліцею по вул. Полтавській;
  • віковий в'яз по вул. Суворова, 6;
  • віковий дуб біля пожежної частини Комсомольського району;
  • дуб черешчатий по вул. Декабристів, 31.

Освіта та культура

Херсон — значний науковий і культурний центр: один з найбільших у південній Україні університетів (Херсонський державний університет), а також — Херсонський національний технічний університет, Херсонський державний аграрний університет, 12 середніх спеціальних училищ і технікумів (судномеханічний, машинобудівний, гідрометеорологічний, медичний, два морехідні); два театри — обласний музично-драматичний і ляльковий; філармонія; Херсонський краєзнавчий музей; Палац культури, Український науково-дослідний інститут зрошуваного хліборобства.

Освіта

Херсон — важливий навчальний та освітній центр. Працюють 15 ВНЗ:

  • Херсонський державний університет
  • Херсонський національний технічний університет
  • Херсонський державний аграрний університет
  • Херсонський економічно-правовий інститут
  • Херсонська філія Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова
  • Херсонський інститут Міжрегіональної Академії Управління Персоналом
  • Херсонський юридичний інститут Харківського національного університету внутрішніх справ
  • Міжнародний університет бізнесу і права
  • Херсонський філіал Європейського університету
  • Херсонський філіал Національного університету внутрішніх справ МВС України
  • Херсонський державний морський інститут
  • Херсонський філіал Одеського морського тренажерного центру
  • Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна»
  • Херсонський філіал Київських державних курсів іноземних мов
  • Херсонський філіал Міжнародного Слов'янського університету

Музеї

  • Херсонський обласний краєзнавчий музей
  • Херсонський художній музей імені Олексія Шовкуненка
  • Літературний музей та музей-квартира письменника Б. А. Лавреньова
  • Природно-екологічний музей

Театри

Херсонський обласний академічний музично-драматичний театр ім. М. Куліша
  • Херсонський обласний академічний музично-драматичний театр ім. М. Куліша
  • Обласний театр ляльок
  • Херсонська обласна філармонія

Кінотеатри

  • Україна
  • Ювілейний
  • «Мультиплекс»

Музика

Гурт «Воплі Відоплясова» в альбомі 2006 р. «Були деньки» присвятив місту пісню «Були деньки».

Музичні групи
  • Гурт “Контрабанда”
  • Гурт "Ominous Abyss"
  • Гурт "Фабула"
  • Гурт "Роллік'с"

Парки

  • Парк ім. Ленінського Комсомолу
  • Міський парк
  • Парк слави
  • Придніпровський парк
  • Парк ім. Димитрова
  • Ботанічний сад при ХДУ
  • Потьомкінський сквер
  • Дендропарк

Парк ім. Ленінського Комсомолу вважається найстарішим, оскільки він створений на місці колишньої Херсонської фортеці, від якої до наших днів збереглися залишки валів і двоє воріт — Московські і Очаківські. Очаківська брама є символом міста і зображена на його гербі. На околиці парку розташована будівля колишнього Арсеналу, пам'ятки архітектури. У центрі парку встановлені пам'ятники двом героям Радянського союзу — Іллі Кулику та Миколі Суботі. Ілля Кулик був керівником підпільної організації «Патріот Батьківщини», боровся проти загарбників в окупованому місті. Микола Субота — воїн-кулеметник проявив надзвичайну відвагу і мужність при форсуванні Дніпра та при звільненні Херсона в 1944 році. Імена героїв носять дві міські вулиці. У центрі парку встановлено обеліск першим комсомольцям у 1959 році. Сьогодні в парку люблять відпочивати городяни, побудовані тенісні корти і працюють літні кафе-майданчики.

Дендропарк

Дендрологічний парк Інституту зрошуваного землеробства НААН України був створений у 1965 році згідно з розпорядженням Ради міністрів УРСР від 13.09.1963 р. № 1391-Р та на його підставі рішенням виконкому Херсонської обласної ради трудящих від 19.09.1963 р. № 374. Рішенням Херсонського облвиконкому від 04.12.1975 р. № 651/24 Дендропарку УкрНДІзз було надано статус  «Парк — пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення».

Дендропарк закладений у регулярному ландшафтному стилі, на площі 5,6 га. На цей час загальна площа парку становить 4,2 га. Парк зберігся у його первісному плануванні. Парк складається з головної заасфальтованої алеї, яка оточена хвойними породами дерев, а також 10 діагональних та перпендикулярних щодо головної бічних алей, більшість з яких вимощена плиткою. У північній частині дендропарку знаходиться ставок. На головній алеї — бюст академіку Д. М. Прянишникову.

На території парку інтродуковано 90 видів деревних та чагарникових рослин. Частина з них, на жаль, не збереглася. Станом на осінь 2010 року відмічено зростання 75 видів. Серед них включена до Червоної книги України береза дніпровська. Також відмічено 18 видів квітково-декоративних рослин, 46 видів дикорослих судинних рослин та 23 види лишайників та ліхенофільних грибів.

Асортимент рослин, які можна побачити в дендропарку:

1. Хвойні рослини: біота східна, туя західна, ялина колюча ф. Голуба, сосна звичайна, ялівець козацький, ялівець віргинський, кипарис арізонський, кедр атласький, тис ягідний, кедр ліванський, сосна кримська.

2. Листопадні рослини: дуб звичайний, дуб пірамідальний, кельреутерія метельчата, клен цукровий, ясень звичайний «Плакучий» (штамб), таволга Вангуттова, софора японська, бирючина звичайна, липа серцелиста, робінія псевдоакація, бузок звичайний, лох сріблястий, юка нитчаста, дейція шершава, платан східний, чубушник звичайний, гіркокаштан звичайний, бобовий анагіролистий, калина звичайна, півонія деревовидна, форзиція середня, таволга японська, вейгела квітуча, барбарис звичайний.

3. Вічнозелені рослини: самшит вічнозелений, магонія падуболиста, ожина, жимолость Джеральда.

4. Ендеміки: ірис низький, береза дніпровська, вероніка лугова, очиток шестикутовий.

5. Лікарські рослини: шавлія лікарська, календула лікарська, лаконос американський, ехіноцея пурпурова, конвалія травнева.

6. Одно-, дво- та багаторічні квіти: чорнобривці похилянні, цинерарія приморська, айстра новобельгійська, гібіскус трав'яний, гладіолус, хризантема, очиток їдкий, ірис гібридний, целозія, аквілегія, кохія, іпомея, лаватера, кареопсіс, сантоліна, мирабеліс, юка нитчаста, рудбекія, геленіум, лілія, сальвія квітуча, агератум, бальзамін, алісум скелястий, рудбкія гібридна, барвінок малий, барвінок великий.

Дендропарк є базою рекреаційного призначення, дослідних робіт, є місцем проведення освітньої роботи зі школярами, студентами та громадянами області, а також місцем відпочинку населення смт Наддніпрянське.

Колектив Інституту зрошуваного землеробства  займається доглядом за деревами та квітниками, вирощуванням розсади квітів, які потім використовуються для посадки парку.

Дендропарк розташований у зоні високої загазованості й виконує роль біологічного фільтра на трасі Херсон-Каховка. Крім того, дендропарк Інституту зрошуваного землеробства (разом із ботанічним садом Херсонського державного університету, дендропарком Херсонського державного аграрного університету та парком школи-інтернату № 2) входить до складу природно-заповідного фонду Херсону і є об'єктом місцевого значення.

Культові споруди

Свято-Катериненський (Спаський) собор Храм Св. Великомучениці Олександри

У Херсоні свої храми мають всі головні християнські конфесії, представлені у державі:

УПЦ МП
  • Собор Успіння Пресвятої Богородиці
  • Свято-Катериненський (Спаський) собор
  • Святодухівський кафедральний собор
  • Греко-Софійська Церква
  • Храм Всіх Святих
  • Храм Касперівської ікони Божої Матері
  • Храм ікони «Всіх Скорбящих радість»
  • Храм святителя Луки
  • Храм Прокопія Херсонського
  • Храм ікони «Цілительниця»
  • Хрестовоздиженський храм Скульптура Божої Матері
  • Храм Ольгинський
  • Храм Князя Володимира
  • Храм Іверської ікони Божої Матері
  • Храм Івана Предтечі
  • Храм ікони «Знамення»
  • Храм Касперівської ікони Божої Матері
  • Храм Різдва Богородиці (Монастирьок)
  • Храм ікони Почаївської
  • Храм мучениці Татіани
  • Сергіївський Храм
  • Каплиця Ксенії Петербурзької
  • Каплиця Косми і Доміана
  • Каплиця Георгіївська
  • Каплиця Федора Ушакова
УПЦ КП
  • Кафедральний собор Стрітення Господнього
  • Храм Святої Великомучениці Олександри
  • Храм святого Петра Могили
  • Храм Святої Трійці (мікрорайон «Шуменський»)
  • Храм Покрови Пресвятої Богородиці (мікрорайон «Острів»)
  • Храм Преподобного Агапита Києвопечерського
  • Храм Покрови Пресвятої Богородиці (на вул. Миру)
  • Храм Зосими і Савватія Соловецьких
  • Храм святого великомученика Пантелеймона Монастир Святого Володимира
  • Храм святих апостолів Петра і Павла
  • Храм Юрія Переможця
  • Храм святителя Миколая (мікрорайон «Острів»)
  • Храм святих великомучениць Віри, Надії, Любові
Римо-Католицька Церква
  • Костел імені Пресвятого Серця Ісуса
Українська Греко-Католицька Церква
  • Монастир Святого Володимира ЧСВВ
  • Храм святого Володимира

Пам'ятники та меморіальні знаки

Див. також: Пам'ятки Херсона та Пам'ятники Херсона Меморіальна таблиця на честь Андрія Коношенка
  • Меморіальна таблиця на честь Андрія Коношенка

4 січня 2011 року було відкрито меморіальну дошку на честь Андрія Михайловича Конощенка — громадського та політичного діяча Української Народної Республіки. Гранітна плита встановлена на фасаді храму Зосими й Савватія Соловецьких УПЦ КП, який розташований у мікрорайоні Текстильників на вул. Урицького, 65. Ініціаторами вшанування видатного херсонця виступили благодійна ініціатива "Героїка" та Херсонський осередок Спілки Української Молоді в Україні.

  • Пам'ятник на честь Героїв Небесної сотні

22 лютого 2014 року у Херсоні під час мирних виступів було знесено пам'ятник В. І. Леніну та встановлено меморіал на честь Героїв Небесної сотні. Меморіал являє собою прапор України та оздоблення навколо п'єдесталу у вигляді традиційної української вишивки.

Серпнем 2015 року у Херсоні відкрито пам'ятний знак на кладовищі — поховані 728 солдатів армії Німеччини, котрі в час Другої світової війни були в херсонському таборі військовополонених. Полонені, що поховані на цьому кладовищі, загинули протягом одного місяця

ЗМІ

Телебачення

  • Херсонська обласна державна телерадіокомпанія (ХОДТРК) ТРК «Скіфія»
  • Телеканал «ВТВ плюс»
  • ТРК «Херсон-Плюс»
  • ТРК «ТВій плюс»
  • ТРК «KRATU»
  • ТРК «ЯТБ»

Радіомовлення

  • 92.2МГц «Улюблене радіо»
  • 99.0МГц «Europa Plus Україна»
  • 99.4МГц Радіо «Софія»
  • 100.6МГц Радіо «Таврія»
  • 101.2МГц Dance radio «KISS FM»
  • 101.9МГц Стильне радіо «Перець FM»
  • 102.5МГц Національна мережа «XIT FM»
  • 103.1МГц Радіо «Шансон»
  • 103.7МГц Радіо "ЕРА FM"
  • 104.4МГц «Радіо П'ятниця»
  • 104.8МГц "Русское радио Україна"
  • 105.6МГц «Авторадіо-Україна»
  • 106.2МГц "Наше Радіо"
  • 106.7МГц Радіо "Ретро FM"
  • 107.6МГц Радіо «РОКС — Україна»

Друковані ЗМІ

У Херсоні друкується близько 20 різних газет і журналів. Серед суспільно-політичних видань найвідоміша газета «Акценты», найпопулярніше інформаційно-розважальне видання — це тижневик «Теленеделя», відомі рекламно-інформаційні видання: «Гривна» та «Из рук в руки».

Пам'ятки історії та культури

Пам'ятки історії та культури Херсона:

Сучасний вигляд Українського Народного Будинку
  • Свято-Катериненський (Спаський) собор (1781)
  • Залишки валів та воріт Херсонської фортеці (XVIII ст.)
  • Чорноморський госпіталь (1803–1810, архітектор А.Захаров)
  • Адміралтейський арсенал (кінець XVIII ст.)
  • Міська ратуша
  • Старе міське кладовище у Херсоні
  • Аджигольський маяк (1910) побудований за проектом інженера і вченого Володимира Шухова
  • Костел імені Пресвятого Серця Ісуса (XIX ст.)
  • Український Народний Будинок (XIX ст.)
  • Будинок, у якому у 1899 році мешкав відомий осетинський письменник Коста Хетагуров
  • Будинок міського поштамту, в якому в 1902 році була обладнана перша в Україні цивільна радіостанція

Видатні уродженці міста

Докладніше: Херсон в особах Моше Шарет — прем'єр-міністр Ізраїлю (1954–1955) Сергій Станішев — прем'єр-міністр Болгарії (2005–2009)
  • Олег Аврменко (* 1967) — український письменник-фантаст.
  • Олекса Алмазов (1886–1986) — український військовий і громадський діяч, генерал-хорунжий Армії Української Народної Республіки.
  • Георгій Арбатов (1923–2010) — російський політолог, учений-американіст.
  • Яків Бреус (1911–1972) — радянський майор, Герой Радянського Союзу.
  • Володимир Бруз (* 1939) — український історик, політолог, дипломат. Доктор історичних наук (1970), професор (1972), заслужений діяч науки і техніки України (1995).
  • Леонід Верещагін (1909 —1977) — видатний радянський фізик і хімік, академік АН СРСР.
  • Сергій Гармаш (* 1958) — російський актор театру і кіно українського походження. Заслужений артист Російської Федерації (2004), народний артист Росії (2006).
  • Георгій Делієв (* 1960) — український актор, режисер, народний артист України.
  • Юрій Іщенко (* 1938) — український композитор.
  • Володимир Кедровський (1890–1970) — державний і політичний діяч, публіцист, полковник Армії УНР.
  • Михайло Коноників (1864—?) — полковник Армії УНР.
  • Латиніна Лариса (* 1934) — дев'ятиразова олімпійська чемпіонка зі спортивної гімнастики.
  • Люко Дашвар (* 1954) — українська письменниця, сценарист, журналіст.
  • Владислав Маланчук (* 1949) — український науковець, член-кореспондент Академії медичних наук України, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця.
  • Моше Шарет (1894–1965) — другий прем'єр-міністр Ізраїлю (1954–1955), перший в історії Ізраїлю міністр закордонних справ.
  • Ізраїль Мукомель (1906–1975) — український економіко-географ, доктор географічних наук, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Одеського національного університету імені І. І. Мечникова.
  • Анатолій Сорокоумов (1923–1989) — український співак (ліричний тенор), педагог. Заслужений артист УРСР (1982).
  • Іван Сотніков — спортсмен. Учасник першої олімпійської збірної СРСР.
  • Герман Сталь (1870—?) — генерал-хорунжий армії УНР.
  • Сергій Станішев (* 1966) — болгарський політик лівого спрямування, прем'єр-міністр Болгарії (серпень 2005 — липень 2009), голова партії європейських соціалістів (ПЄС).
  • Борис Чуприна (* 1965) — український режисер, драматург, сценограф.
  • Олексій Шовкуненко (1884–1974) — український художник-аквареліст, майстер пейзажу і портрету, педагог.
  • Євген Яковенко (1865–1943) — український лікар, науковець, громадський та політичний діяч (у 1917 році — херсонський міський голова).
  • Андрій Томашевський (1894–1976) — радянський генерал-майор.

Міста—побратими

Херсон є членом Міжнародної Асамблеї столиць і великих міст країн СНД. Також на честь давніх відносин з містами-побратимами була названа вулиця Залаегерсег і мікрорайон Шуменський.

  •  Польща Жешув
  •  Росія Смоленськ
  •  Угорщина Залаегерсег
  •  Болгарія Шумен
  •  США Кент
  •  Туреччина Зонгулдак
  • Норвегія Осло
Міста-партнери
  •  Росія Сургут
  •  Росія Калінінград
  •  Молдова Кишинів

Галерея

Див. також

  • 2701 Херсон — астероїд, названий на честь міста.

Виноски

  1. ↑ Офіційний сайт Херсонської міської ради
  2. ↑ Державна служба статистики України: Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України на 1 січня 2015 року»,  — Київ, Державна служба статистики України, 2015
  3. ↑ Известия Херсонского уездного земства. — 1917. — 17 грудня. — С. 1651–1652.
  4. ↑ Кабузан В.М — Народонаселение Бессарабской области и левобережных районов Приднестровья, конец XVIII-первая половина XIX в
  5. а б Всесоюзная перепись населения 1926 года. М.: Издание ЦСУ Союза ССР, 1928-29
  6. ↑ Всесоюзная перепись населения 1939 года. Национальный состав населения районов, городов и крупных сел союзных республик СССР. г. Николаев
  7. ↑ В. М. Кабузан — Украинцы в мире. Динамика численности и расселения 20-е годы XVIII века — 1989 год.
  8. а б в Романцов В. О. Населення України і його рідна мова за часів радянської влади та незалежності
  9. ↑ Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Распределение населения по родному языку и уездам 50 губерний Европейской России. г. Херсон
  10. ↑ Всеукраїнський перепис населення 2001 року. Розподіл населення за рідною мовою, Херсонська область
  11. ↑ http://www.kherson-gid.com/ru/o-hersone/upraviteli-goroda/156-gorodskaja-duma-xix-nach-xx-vv.html
  12. ↑ http://www.enci.ru/%D0%91%D0%BB%D0%B0%D0%B6%D0%BA%D0%BE%D0%B2,_%D0%9D%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B9_%D0%98%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87#cite_note-1
  13. ↑ http://kherson-gid.com/index_vn.php?lang=ua&section=duma_ru
  14. ↑ http://www.postfactum.ks.ua/2010/10/20/%D0%BA%D1%82%D0%BE-%D1%81%D0%BB%D0%B5%D0%B4%D1%83%D1%8E%D1%89%D0%B8%D0%B9.html
  15. ↑ www.city.kherson.ua/c/miska-vlada
  16. ↑ Блаженніший Святослав освятили храм Святого Володимира у Херсоні
  17. ↑ У Херсоні встановили меморіальну дошку політику часів УНР (ТСН)
  18. ↑ У Херсоні замість Леніна відкрили пам'ятник Небесній сотні. 24tv. 31-03-2014. Процитовано 01-10-2014. 
  19. ↑ Пам'ятний знак німецьким військовополоненим відкрили в Херсоні
  20. ↑ Перелік друкарських видань Херсона
  21. ↑ Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

Джерела, посилання і література

  • Українська радянська енциклопедія : у 12 томах / за ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  • Енциклопедія українознавства : Словникова частина : в 11 т. / Наукове Товариство ім. Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк ; Львів : Молоде життя, 1954–2003.
  • Офіційний сайт міста
  • Барабашов Ю. Херсон., К., 1964
  • Херсон за 50 років радянської влади. 1917–1967., Одеса, 1967
  • Сергеева Г., Архипов Е. Херсон., К., 1968
  • Херсон. Путеводитель., Симферополь, 1977 (рос.)
  • Чекліст рослин і грибів Ботанічного саду Херсонського державного університету.-Херсон: Айлант, 2011. −108 с.
  • Херсон. Электронная еврейская энциклопедия.(рос.)
  • Kherson, Ukraine (англ.)
  • Słownik Geograficzny Królestwa Polskiego (1880-1902), I, p. 571-575: "Cherson". // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1880. — T. I : Aa — Dereneczna.
  • Encyclopedia of Jewish Life (2001), p. 618: «Kherson».(англ.)
  • Shtetl Finder (1989), p. 14: «Cherson».(англ.)
  • Сайт «Старий Херсон»
  • Походження назв міст України
  • План Херсонського замку 1739
  • Херсон 1855
  • Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області

херсон, херсон карта, херсон мультиплекс, херсон новости, херсон онлайн, херсон погода, херсон херсон, херсонгаз, херсоноблэнерго, херсонская область


Херсон Інформацію Про

Херсон


  • user icon

    Херсон beatiful post thanks!

    29.10.2014


Херсон
Херсон
Херсон Ви переглядаєте суб єкт.
Херсон що, Херсон хто, Херсон опис

There are excerpts from wikipedia on this article and video

Випадкові Статті

Більярд

Більярд

Білья́́рд — гра кулями на спеціально обладнаному столі. Усі сучасні варіанти гри проходять на с...
Гур'ївка

Гур'ївка

Гур'ївка у Вікісховищі Гу́р'ївка — село в Україні, в Новоодеському районі Миколаївської...
Каплиці Версаля

Каплиці Версаля

Сучасна Каплиця Версальського палацу є п'ятою в його історії. Каплиці палацу розвивались разом із па...
Keep the Faith

Keep the Faith

«Keep the Faith» — пісня Тако Гачечиладзе для конкурсу Євробачення 2017 в Києві, Україна1 Пісня...