TR | RU | KK | BE | EN |

Тіні забутих предків (фільм)


«Ті́ні забу́тих пре́дків» — український художній фільм режисера Сергія Параджанова, відзнятий у 1964 році на кіностудії «Київська кіностудія художніх фільмів ім. О. Довженка», екранізація однойменної повісті Михайла Коцюбинського.

Зйомки фільму здійснювалися в справжніх гуцульських хатах та околицях села Криворівня Верховинського району Івано-Франківської області. Саме тут Михайло Коцюбинський написав свою повість.

Зміст

  • 1 Деталі сюжету
  • 2 Створення сценарію
  • 3 Створення фільму
  • 4 Основні творці фільму
    • 4.1 Акторський склад
    • 4.2 Знімальна група
  • 5 Музика
  • 6 Нагороди
  • 7 Відгуки
  • 8 Презентація фільму у вересні 1965
  • 9 Примітки
  • 10 Посилання
  • 11 Джерела

Деталі сюжету

Десятки років ворогували два гуцульських роди — Палійчуки та Гутенюки. Але сталось так, що покохав Іван Палійчук красуню із ворожого роду — Марічку, якій судилося прожити коротке, але щасливе життя… Не міг без неї бути щасливим Іванко. Але він жив далі. Одружився. Був коханим. Дітей не було. Господарював. І шукав смерть, яка забрала в нього кохану. Тільки у передсмертному маренні Іван знову набув свого щастя.

Поетичний рефрен картини — три пастухи, що з'являються в переломних моментах дії. Ридаючі голоси їх трембіт надають подіям необхідне емоційне забарвлення, підкреслюючи колорит легенди.

Створення сценарію

Разом із Сергієм Параджановим Іван Чендей написав сценарій до фільму «Тіні забутих предків». У часи опали його прізвища у титрах не було.

Параджанов жив у Чендеїв майже місяць. Спав у робочому кабінеті Івана Михайловича. Після вечері лягав на диван і до другої ночі розказував письменникові технології написання сценаріїв. Зачіпав теми, на які подружжя боялося говорити.

«Мені не можуть пришити український буржуазний націоналізм, бо за національністю я вірменин»,

— іронізував спокійно.

Вчив Марію Чендей робити голубці з виноградного листя.

Створення фільму

Робота над фільмом тривала від 30 травня 1963 р. до 15 жовтня 1964 р.

Сергій Параджанов про зйомки:

«Я ображав групу тим, що вивчав храми, ходив на хрестини, на похорони. Все, що бачите на екрані, було насправді. Так, як плачуть гуцули, ніхто не може плакати. Це був рік життя, прожитий біля вогнища, біля джерела натхнення. Це незвичайний край, який треба пізнавати й вивчати у всій його чарівності.»

Основні творці фільму

Режисер-постановник і автор сценарію: Сергій Параджанов (1924–1990) (Саркіс Говсепі Параджанян) — вірменський і український кінорежисер, народний артист УРСР, лауреат Національної премії України ім. Т. Шевченка (посмертно).
Співавтор сценарію: Іван Чендей (1922–2005) — український письменник, сценарист. Народився і мешкав на Закарпатті. Автор новел, повістей, оповідань з життя горян.
Оператор-постановник: Юрій Іллєнко (1936–2010) — український кінооператор, кінорежисер, сценарист, народний артист України, лауреат Національної премії України ім. Т. Шевченка.

Весілля Івана і Палагни Хата-гражда в Криворівні — місце зйомок фільму «Тіні забутих предків» (2009 р.)

Автор музики: Мирослав Скорик (народився 1938 року) — композитор і музикознавець, народний артист України, лауреат Національної премії України ім. Т. Шевченка, керівник Центру музичної україністики, Герой України.
Художник-постановник: Георгій Якутович (1930–2000) — український митець-графік, ілюстратор, майстер ліногравюри, ксилографії та офорту, художник кіно, заслужений діяч мистецтв України, народний художник України, лауреат Національної премії України ім. Т. Шевченка.
Виконавець головної чоловічої ролі: Іван Миколайчук (1941–1987) — український актор, режисер, сценарист. Зіграв 34 ролі в кіно, написав дев'ять сценаріїв, зняв дві режисерські роботи, лауреат Національної премії України ім. Т. Шевченка. Роль Івана Палійчука — це його перша роль у кіно.
Виконавиця головної жіночої ролі: Лариса Кадочникова (народилася 1937) — українська і російська актриса театру і кіно, народна артистка України, лауреат Національної премії України ім. Т. Шевченка. Зіграла 24 ролі в кіно.
У масових та обрядових сценах задіяно мешканців села Криворівня Верховинського району Івано-Франківської області), в якому відбувалися зйомки. У їхньому виконанні звучать також народні пісні й закадрові тексти.

Акторський склад

  • Миколайчук Іван Васильович — Іван
  • Кадочникова Лариса Валентинівна — Марічка
  • Тетяна Бестаєва — Палагна
  • Спартак Багашвілі — Юра, мольфар
  • Микола Гринько — ватаг вівчарів
  • Леонід Єнгібаров — Микола, спузар
  • Ніна Алісова — мати Іванова
  • Олександр Гай — Петро Палійчук, батько Іванів
  • Неоніла Гнеповська — Параска Гутенюкова, мати Маріччина
  • Олександр Райданов — Онуфрій Гутенюк, батько Маріччин
  • Ігор Дзюра — Іванко в дитинстві
  • Валентина Глинько (в титрах — Глянько) — Марічка в дитинстві

Знімальна група

  • Сценарій: Сергій Параджанов, Іван Чендей
  • Режисер-постановник: Сергій Параджанов
  • Оператор-постановник: Юрій Іллєнко
  • Художники-постановники: Михайло Раковський, Георгій Якутович
  • Декоратор: Петро Максименко
  • Костюми: Лідії Байкової
  • Гример: В. Шикін
  • Композитор: Мирослав Скорик
  • Звукооператор: С. Сергієнко
  • Режисер: В. Луговський
  • Другий оператор: Володимир Давидов
  • Режисер монтажу: Марфа Пономаренко
  • Асистенти:
    • режисера: М. Гороховський
    • оператора: Ф. Ржешутек, Віктор Шувалов
    • пом. режисера: Л. Кустова
  • Консультант: Ф. Манайло
  • Редактор: Олександр Сизоненко
  • Директор картини: Н. Юр'єва
  • Державний заслужений симфонічний оркестр УРСР, диригент: Степан Турчак

Музика

Сергій Параджанов для написання музики до свого фільму вирішив запросити композитора із Західної України, бо, на його думку, лише тут могли впоратися з «карпатською» темою. Серед претендентів були Анатолій Кос-Анатольський, Микола Колесса, але вибір пав на Мирослава Скорика. Режисер поставив йому завдання створити для фільму «геніальну музику». Сам же композитор згодом оцінив свою роботу як «достойну».

Окрім того, фільм насичений народною музикою в автентичному виконанні. М. Скорик згадував:

«Гуцулів навіть возили до Києва, записували їх у павільйоні. Таких звукозаписів доти не було. І навіть тепер не можна знайти… А ще пам’ятаю, як нам треба було записати трембіти… Просто неба це важко було зробити, і Параджанов десятеро трембітярів разом із трембітами заледве запхав у літак і привіз до Києва… Причому інструменти везли у пасажирському салоні. Я ж їздив в експедиції в Карпати, добирав музикантів».

Музика стала одним з головних компонентів образної структури фільму. У стрічці звучать поширені у Карпатах інструменти — сопілка-денцівка, флояра, коза, дримба, трембіта. Співанки, мелодії весільних музи́к, голосіння, колядки і щедрівки («Добрий вечір тобі, пане господарю», «Во Вифлеємі нині новина», «Го-го-го, коза»), інші обрядові пісні (веснянка «Вербовая дощечка») та автентичність народної говірки створюють особливу цілісну звукову філософсько-естетичну концепцію фільму. За визначенням сучасних дослідників, «такого багатства звукових складових до „Тіней забутих предків“ не знав жоден український фільм, що є однією з новаторських ознак стрічки».

Нагороди

  • 1965 — премія «Південний Хрест», премія ФІПРЕССІ Юрію Іллєнку за операторську роботу — МКФ у Мар-дель-Плата (Аргентина)
  • 1965 — Кубок фестивалю — МКФ у Римі
  • 1966 — Золота медаль Сергію Параджанову — Міжнародний кінофестиваль у Салоніках (Греція)
  • 1966 — спеціальна премія журі на Всесоюзному кінофестивалі у Києві за талановитий художній пошук та новаторство режисеру С. Параджанову, опереатору Ю. Іллєнку, художникам Г. Якутовичу, М. Раковському, Л. Байковій, композитору М. Скорику.

Відгуки

  • Журнал «Екран» (Польща), 1966 рік писав: «Це один з найдивовижніших і найвитонченіших фільмів, які траплялося нам бачити протягом останніх років. Поетична повість на межі реальності і казки, дійсності і уяви, достовірності і фантазії… Уяві Параджанова, здається, немає меж. Червоні гілки дерев, геометрична композиція усередині корчми з нечисленним реквізитом на фоні білих стін, Палагна на коні під червоною парасолькою і з напіводягненими ногами, грубість похоронного ритуалу з обмиванням померлого тіла і сцена оргіастичних забав у фіналі… Параджанов відкриває у фольклорі, звичаях, обрядах самобутній культурний ритуал, в рамках якого дійсність реагує на турботу і трагедію особи».
  • 2010 року відомий сербський режисер Емір Кустуріца назвав «Тіні забутих предків» найкращою картиною знятою у світі.

Презентація фільму у вересні 1965

Під час презентації у київському кінотеатрі «Україна» фільму «Тіні забутих предків» у вересні 1965 року з різкою критикою арештів серед інтелігенції, які відбулися влітку 1965 року, виступили Іван Дзюба, Василь Стус і В'ячеслав Чорновіл. Під їхнім листом підписалося 140 присутніх. Після цього реакція властей була блискавичною — Івана Дзюбу звільнили з роботи у видавництві «Молодь» і виключили з аспірантури Київського педагогічного інституту, Чорновола звільнили з редакції газети «Молода гвардія», Василя Стуса відрахували з Інституту літератури АН УРСР, де він був аспірантом.

У 1970-х рр., коли почалися гоніння на діячів української культури, «Тіні забутих предків» тривалий час фактично були заборонені до показу.

Примітки

  1. ↑ «Параджанов учив мене робити голубці з виноградного листя»
  2. ↑ Поетичне кіно: заборонена школа. - Київ: «АртЕк», 2001
  3. ↑ Харківська обласна державна адміністрація (19.06.08): Її першому успіху аплодував Параджанов
  4. ↑ Мирослав Скорик: «Параджанов просив створити для «Тіней…» тільки геніальну музику».
  5. ↑ О.Бут. Звук як компонент образної структури фільму
  6. ↑ Кустурица: Лучше быть известным в Армении, чем в США

Посилання

  • Тіні забутих предків на Paradjanov.com (англ.)
  • Тіні забутих предків: українські Ромео і Джульєтта. Лонгрід на сайті kinoukraine.com.
  • Тіні забутих предків на сайті KINO-КОЛО
  • Тіні забутих предків на сайті Internet Movie Database (англ.)
  • Марко Роберт Стех «Очима культури» № 42. Про кінофільм «Тіні забутих предків» Сергія Параджанова
  • Репортаж про хату-гражду, де знімали Тіні забутих предків, на сайті kinoukraine.com.
  • Вербовая дощечка (обрядова пісня з кінофільму)

Джерела

Портал «Кінематограф»
  • У вінок Михайлу Коцюбинському / Збірник статей і повідомлень. З нагоди 100-річчя з дня народження і 50-річчя з дня смерті видатного українського письменника. — К., 1967.


Тіні забутих предків (фільм) Інформацію Про

Тіні забутих предків (фільм)


  • user icon

    Тіні забутих предків (фільм) beatiful post thanks!

    29.10.2014


Тіні забутих предків (фільм)
Тіні забутих предків (фільм)
Тіні забутих предків (фільм) Ви переглядаєте суб єкт.
Тіні забутих предків (фільм) що, Тіні забутих предків (фільм) хто, Тіні забутих предків (фільм) опис

There are excerpts from wikipedia on this article and video

Випадкові Статті

Мале Ситно

Мале Ситно

село Мале Ситно біл Малое Сітна Основні дані 55°41′39″ пн ш 29°21′23″ с...
Бабуняк Ярослав Іларіонович

Бабуняк Ярослав Іларіонович

Бабуняк Ярослав Іларіонович (2 січня 1924, село Вербів, нині Бережанського району Тернопільської...
Пелагія Каленикович

Пелагія Каленикович

Пелагія Ничипорівна Каленикович д/н —1699 — перша дружина Івана Скоропадського до отриманн...
Альмонасід-дель-Маркесадо

Альмонасід-дель-Маркесадо

Альмонасід-дель-Маркесадо ісп Almonacid del Marquesado — муніципалітет в Іспанії, у складі авто...