Турбаївське повстання (1789—1793)


Турбаївське повстання 1789—1793 — один з найбільших антикріпосницьких селянських виступів у Лівобережній Україні в другій половині XVIII століття Відбувся в селі Турбаях Градизького повіту Катеринославського намісництва тепер Глобинський район Полтавської області Безпосередньою причиною повстання стала спроба селян домогтися звільнення від кріпосної залежності

Зміст

  • 1 Передумови
  • 2 Судова справа
  • 3 Хід повстання
    • 31 Придушення
  • 4 Повстання у культурі
  • 5 Література
  • 6 Посилання

Передумовиред

Після Хмельниччини село Турбаї, населене козаками й посполитими, вважалося вільним військовим селом і належало до Миргородського полку Але в 1711 році миргородський полковник Данило Апостол, виписавши турбаївців з козацького компуту, «велів по ревізіях писати їх своїми підданими» З 1776 року Турбаї належали поміщикам Базилевським, і вони експлуатували турбаївців як своїх підданих Останні почали активно розвивати своє господарство, примушуючи селян відбувати повинності Турбаївці не хотіли миритися з положенням кріпосних селян й активно домагалися підтвердження свого козацького стану, звертаючись до місцевих і центральних адміністративних установ Борючись проти покріпачення, турбаївці подали позов до сенату

Судова справаред

У червні 1788 року сенат прийняв рішення про визнання козацьких прав і привілеїв лише за 76 турбаївськими родинами у селі проживало близько 2 тисяч чоловік, які ще у 1738 році були переведені до козаків миргородським полковником Василем Капністом Ухвала сенату, яку турбаївцям було оголошено 5 16 січня 1789 року, викликала невдоволення в частини селян, чиї козацькі права не були визнані Селяни, вирішивши домогтися волі власними силами, навідріз відмовилися працювати на панщині, перестали коритися Базилевським і створили самоврядування за козацьким зразком на чолі з Назаром Оліфером отаман, Григорієм Яструбенком суддя та Трохимом Довженком писар Найважливіші питання вирішувалися на загальному сході жителів села

Для врегулювання «справи про козацтво» і втихомирення селянського заворушення, до села у травні 1789 року прибули представники Голтвянського нижнього земського суду разом із військовою командою Проте суд, під впливом поміщиків Базилевських, визнав козаками лише 29 турбаївців, до того ж з'ясувалося, що судді не мали і списка осіб, визнаних сенатом приналежними до козацького стану

Хід повстанняред

8 19 червня селяни висловили свої обурення проти такого рішення суду, і за ініціативою селян Г Ракші, Стапана і Леонтія Рогачків, Мусія і Манойла Пархоменків, Г Величка, А Бондаря, Семена Помазана та інших розпочали збройне повстання Озброївшись косами, списами, кочергами вони обеззброїли військову команду, побили і заарештувавши членів суду, добилися від них написання документа про «добровільне переведення в козаки» турбаївських селян, напали на панський будинок, вибили вікна й виламали двері, стали розбирати майно, а самих поміщиків — Івана, Степана та Марію Базилевських — забили до смерті

Запровадивши самоврядування — «Громадську збірню», селяни впродовж чотирьох років самостійно вирішували всі громадські справи За прикладом турбаївців виступили селяни навколишніх сіл Очеретувате, Кринок, Остап'я

Через ускладнення міжнародного становища війни з Османською імперією і Швецією, революційні події у Франції уряд Катерини II тривалий час намагався припинити селянський виступ без застосування військової сили Проте, зазнавши невдачі, власті вдалися до жорстоких каральних дій

Придушенняред

У червні 1793 року до села було введено батальйон піхоти Бузького єгерського полку і 200 козаків, на озброєнні яких було навіть дві гармати Урядові війська провели масові арешти селян Суд над повстанцями тривав з 1122 липня 1793 року до 31 січня 11 лютого 1794 року Найактивніших учасників побили канчуками, вирвали ніздрі, зробили на щоках і чолі тавро «вор» та відправили на довічні каторжні роботи до Тобольська, інших — покарали канчуками 15 селян після знущань померли

Частину турбаївців виселено до степів Херсонської і Таврійської губерній Власті змінили навіть назву села Турбаї, перейменувавши його у Скорбне до колишньої назви повернулися лише у 1919 році

Повстання у культуріред

Виступ турбаївських селян знайшов широке відображення у пісенній народній творчості, художній літературі та легендах

У народній пісні співається:

Од Турбаїв до Вергунів покопані шанці —

Як побили Базилевців у п'ятницю вранці
Ой на горі вогонь горить, а в долині димно, —

Як побили Базилевців — усім панам дивно

Літератураред

  • Гуслистий К Г Турбаївське повстання — К: Укрполітвидав, 1947 — 42 с
  • І К Рибалка Історія Української РСР Дорадянський період Київ, «Вища Школа», 1978 стор 230 — 231;
  • Історія Української РСР Київ, «Наукова думка», 1979,Т2, стор442
  • Смолій В А Турбаївське повстання 1789—1793 // Енциклопедія історії України : у 10 т / редкол: В А Смолій голова та ін ; Інститут історії України НАН України — К : Наук думка, 2013 — Т 10 : Т — Я — С 178 — ISBN 978-966-00-1359-9

Посиланняред

  • Селянські повстання на Лівобережжі і Слобожанщині
  • Віртуальна Русь


Турбаївське повстання (1789—1793) інформація про

Турбаївське повстання (1789—1793)

Турбаївське повстання (1789—1793)
Турбаївське повстання (1789—1793)

Турбаївське повстання (1789—1793) інформація Відео


Турбаївське повстання (1789—1793) Перегляд теми.
Турбаївське повстання (1789—1793) що, Турбаївське повстання (1789—1793) хто, Турбаївське повстання (1789—1793) пояснення

There are excerpts from wikipedia on this article and video