TR | RU | KK | BE | EN |

Східно-Померанська операція

східно-померанська операція вісла, східно-померанська операція и
Польща (1939) — Фінляндія — Прибалтика —Бессарабія
1941
Вторгнення в СРСР — Карелія — Заполяр'я — Ленінград — Ростов — Москва — Крим
1942
Харків (2) — Ржев — «Блау» — Сталінград — Кавказ
1943
Воронеж-Харків — Харків (3) — Курськ — Смоленськ — Донбас — Дніпро — Київ (2)
1944
Правобережна Україна — Ленінград-Новгород — Нарва — 1-а Ясси-Кишинів — Білорусь — Львів-Сандомир — 2-а Ясси-Кишинів — Східні Карпати — Прибалтика — Бєлград — Курляндія — Будапешт
1945

Вісла-Одер — Східна Пруссія — Східна ПомераніяВіденьБерлін — Прага

Схі́дно-Помера́нська стратегі́чна наступа́льна опера́ція (10 лютого — 4 квітня 1945) — великомасштабна стратегічна наступальна операція радянських військ у завершуючий період Німецько-радянської війни 1941—45, яка була проведена військами 2-го Білоруського (К. К. Рокоссовський) і 1-го Білоруського фронтів (Г. К. Жуков) за сприяння Балтійського флоту (В. П. Трибуц) і 1-ої армії Війська Польського (С. Г. Поплавський). Радянські війська повинні були розгромити східно-померанське угрупування противника, опанувати Східною Померанією від Данцига (Гданську) до Штеттіна (Щеціна) і вийти на побережжі Балтійського моря.

Зміст

  • 1 Загальні дані
  • 2 Плани сторін
  • 3 Хід операції
  • 4 Результати
  • 5 Див. також
  • 6 Посилання
  • 7 Література
  • 8 Відео

Загальні дані

В результаті проведених боїв радянські війська вийшли до побережжя Балтійського моря на ділянці від Данцигської до Штеттінської бухти, ліквідував велике угрупування німецьких військ (2-а та 11-а армії групи армій «Вісла» під командуванням рейхсфюрера СС Генріха Гіммлера) в Східній Померанії.

З виконанням цього завдання була усунена загроза флангового удару по радянських військах, що висувалися на берлінському напрямі. Польщі було повернено польське Помор'я. Розгром групи армій «Вісла» заважив противникові здійснення його планів організації оборони на підступах до Берліна. Після завершення Східно-Померанської операції вивільнялися 10 радянських армій, які були перегруповані на берлінський напрям.

У рамках даної операції проведені:

  • Хойніце-Кезлінська,
  • Данцигська,
  • Арнсвальде-Кольбергська,
  • Альтдамська фронтові наступальні операції.

Тривалість операції — протягом 54 діб.

Ширина фронту бойових дій — 460 км.

Глибина просування радянських військ — 130–150 км.

Середньодобові темпи наступу — 2-3 км.

Плани сторін

Німецьке командування приступило до розгортання в Східній Померанії частини сил групи армій «Вісла» із завданням завдати удару по правому крилу 1-го Білоруського фронту, і зірвати підготовку радянського наступу на Берлін. Німецьким угрупованням у Східній Померанії керував особисто рейхсфюрер СС Генріх Гіммлер.

8 лютого Радянське Верховне Головнокомандування наказало розгромити Східно-Померанське угруповання противника, і встановити контроль над районом Данциг — Гдиня. Спочатку задачу по розгрому німецьких військ у Східній Померанії поклали на війська 2-го Білоруського фронту під командуванням маршала К. К. Рокоссовського, але надалі до участі були підключені і війська 1-го Білоруського фронту.

Радянським військам належало подолати потужну укріплену оборону, насичену усіма видами інженерних споруд. Міста Штольп, Руммельсбург, Дейч-Кроне, Шнайдемюль і Нойштеттін були ключовими опорними пунктами Померанского валу, фактично - містами-фортецями. Найпотужнішими вузлами оборони були міста Гдиня і Данциг, найбільш укріплені і підготовлені до тривалої оборони.

Хід операції

Таку складну оборону необхідно було подолати військам 1-го і 2-го Білоруських фронтів. Підготовка до операції потребувала перекидання великої кількості військ, прискорення ремонту залізниць і автодоріг в смузі фронтів з метою прискорення підвезення боєприпасів і спорядження для військ.

Опір німців носив вкрай запеклий характер, радянським військам насилу доводилося відбивати у німців опорні пункти і вузли оборони. Долаючи запеклий опір, радянські війська повільно просувалися до намічених цілей, іноді наступ на деякий час призупинявся. Німці робили багаторазові контратаки, за підтримки танків та авіації, але змушені були відступати. Радянська авіація активно допомагала наступаючим військам, атакуючи бойові порядки ворога, тилові райони, дороги і пункти комунікацій.

Військам 2-го Білоруського фронту належало розгромити найсильнішу частину Східно-Померанський угруповання — 2-у німецьку армію, що займала Гдинський і Данцигський оборонні укріпрайони. Іноді знищення крупного опорного пункту оборони займало кілька діб. Під час запеклих кровопролитних боїв війська 2-го Білоруського фронту оволоділи містами Гдиня і Данциг.

Результати

В результаті проведеної Східно-Померанської операції були розгромлені 21 німецька дивізія і 8 бригад, з них 6 дивізій і 3 бригади повністю знищені, близько 100 тисяч німецьких солдатів і офіцерів потрапило у полон. Загальні втрати радянських військ склали 225 тисяч осіб, з них більше 50 тисяч безповоротно. Військами 1-го і 2-го Білоруського фронту були вигнані нацистські окупанти з 54 міст і сотні інших населених пунктів, визволено тисячі радянських військовополонених і громадян інших держав Європи, викрадених на роботу до Німеччини.

Після завершення операції радянські війська почали перегруповування на берлінський напрямок. Попереду були бої за столицю Німеччини — Берлін.

Див. також

  • План «Зонненвенде»
  • Східно-Пруська операція
  • Вісло-Одерська операція
  • Будапештська операція
  • Віденська операція
  • Битва за Берлін
  • Празька операція

Посилання

  • Восточно — Прусская наступательная операция 1945 года
  • Восточно-померанская операция
  • Восточно-померанская операция наступательная операция советских войск
  • Восточно-Померанская наступательная операция (10.02-4.04.1945)
  • Восточно-Померанская стратегическая наступательная операция
  • Карта проведення операції
  • Восточно-Померанская операция 1945 года

Література

  • Завьялов А. С., Калядин Т. Е. Восточно-померанская операция наступательная операция советских войск. — М. : Воениздат, 1960. (рос.)
  • Николай Шефов. Битвы России. Военно-историческая библиотека. М., 2002
  • История второй мировой войны. 1939–1945, т. 10, М., 1979;
  • История Вел. Отечеств. войны Сов. Союза. 1941–1945, т. 5, М., 1963;
  • Лубченков Ю. Н. 100 великих сражений Второй мировой. М.:Вече, 2008

Відео

  • Военное дело — Восточно-Померанская операция


східно-померанська операція валькірія, східно-померанська операція вісла, східно-померанська операція захід, східно-померанська операція и


Східно-Померанська операція Інформацію Про

Східно-Померанська операція


  • user icon

    Східно-Померанська операція beatiful post thanks!

    29.10.2014


Східно-Померанська операція
Східно-Померанська операція
Східно-Померанська операція Ви переглядаєте суб єкт.
Східно-Померанська операція що, Східно-Померанська операція хто, Східно-Померанська операція опис

There are excerpts from wikipedia on this article and video

Випадкові Статті

Мале Ситно

Мале Ситно

село Мале Ситно біл Малое Сітна Основні дані 55°41′39″ пн ш 29°21′23″ с...
Бабуняк Ярослав Іларіонович

Бабуняк Ярослав Іларіонович

Бабуняк Ярослав Іларіонович (2 січня 1924, село Вербів, нині Бережанського району Тернопільської...
Пелагія Каленикович

Пелагія Каленикович

Пелагія Ничипорівна Каленикович д/н —1699 — перша дружина Івана Скоропадського до отриманн...
Альмонасід-дель-Маркесадо

Альмонасід-дель-Маркесадо

Альмонасід-дель-Маркесадо ісп Almonacid del Marquesado — муніципалітет в Іспанії, у складі авто...