Список плазунів України


У цьому списку наведено всі види плазунів, які трапляються на території України, а також ті, дані про яких сумнівні, та ті, які потенційно можуть бути новими видами для України.

Загалом підтверджено мешкання 25 видів (11 видів змій, 13 видів ящірок та 1 вид черепах), 16 родів, 6 родин та 2 рядів плазунів. Однак, така кількість може різнитися в різних джерелах, зважаючи на те, що не до кінця чітким є статус гадюки Нікольського, яку не всі науковці виділяють в окремий вид; також необхідне уточнення щодо інтродукції червоновухої черепахи звичайної (ця черепаха потенційно може бути новим та інвазивним видом в українській герпетофауні[1]). Один вид ящірок, який мешкає на теренах України та східної Європи — веретільниця східна — отримав статус виду лише 2010 року (до того вважалося, що на теренах України мешкає веретільниця ламка (Anguis fragilis)[2]. Серед інтродукованих видів наявні ящірки — завезена для експерименту 1963 року ящірка вірменська та випадково завезена в той же час і в те саме місце ящірка Даля, гекон туркестанський та ящірка мурова. Ендеміками України вважаються: єдиний підвид гекона середземноморського, який мешкає в Україні, — гекон кримський[3] (Mediodactylus kotschyi danilewskii) — та ящірка Ліндгольма[4].

Поширеність різних плазунів на території України відрізняється. Так, ящірку прудку можна зустріти в різноманітних місцинах всієї України; дуже поширеним є вуж звичайний. На противагу їм ендемічні види можна зустріти тільки в Криму. Рідкісним є полоз леопардовий, який трапляється лише в Криму. Для інтродукованих видів також характерні невеликі ареали проживання.

Більшість плазунів зазнають негативного антропогенного впливу, який спричиняє зменшення ареалів мешкання та зменшення популяцій плазунів. Серед ключових чинників є використання придатних ареалів для потреб сільського господарства, браконьєрство, розбудова інфраструктури, незаконне вирубування лісів і розорювання земель. Багато змій знищують через помилкові уявлення щодо їх отруйності[5].

Зміст

  • 1 Список
    • 1.1 Легенда
    • 1.2 Плазуни
      • 1.2.1 Підтверджені плазуни
      • 1.2.2 Сумнівні, потенційні або зниклі плазуни
  • 2 Виноски
  • 3 Джерела
  • 4 Сайти

Список

Легенда

Наступні теги застосовуються для позначення охоронного статусу кожного виду за оцінками МСОП:

VU Vulnerable Уразливий
NT Near Threatened Близький до загрозливого стану
LC Least Concern В найменшій загрозі

Наступні теги застосовуються для позначення охоронного статусу виду за оцінкою Червоної книги України:

ЗК Зникаючий
ВР Уразливий
РД Рідкісний

Плазуни

Підтверджені плазуни

Українська назва Біноміальна назва Родина Ряд Статус МСОП Статус ЧКУ Ареал проживання Зображення Виноски
Веретільниця східна Anguis colchica
(Nordmann, 1840)
Anguidae Squamata - - Трапляється в західних, центральних та деяких східних регіонах України. Мешкає в широколистяних та мішаних лісах, на узліссі та краях луків. [6][7][2]
Жовтопуз безногий Pseudopus apodus
(Pallas, 1775)
- ЗК В Україні трапляється лише в Криму (Кримські гори та Керченський півострів). Населяє гірські схили (до 700 м), низькогір'я, негусті листяні ліси, чагарники, інші кам'янисті місцини. [8][9][10]
Мідянка звичайна Coronella austriaca
Laurenti, 1768
Colubridae - ВР Змія поширена на всій території України, проте щільність популяцій вкрай низька. Cтрічається в різних біотопах: на галявинах лісів, узліссях, серед рідколісся, у долинах річок. Ховається в норах гризунів, у тріщинах серед скель, під камінням. [11][12]
Полоз жовточеревий Dolichophis caspius
(Gmelin, 1789)
- ВР Ця змія поширена в степах та в Криму. Можливі біотопи — це байрачні ліси, долини річок, кар'єри, пасовища; також трапляється в антропогенних біотопах — кам'яних руїнах та населених пунктах. У Кримських горах піднімається на висоту до 1000 м. [13][14]
Полоз візерунковий Elaphe dione
(Pallas, 1773)
- ЗК Змія трапляється тільки на сході України (Луганська, Донецька та Харківська області). Мешкає в степовій місцевості, серед чагарників, рідколісся, поблизу заплав та боліт. Також може траплятися в антропогенних біотопах, якими є сади, виноградники, або поблизу них. [15][16]
Полоз сарматський Elaphe sauromates
(Pallas, 1811)
- ВР Цей полоз мешкає на півдні України, у степовій зоні та в Криму, у його гірських регіонах. Трапляється в чагарниках, піщаних та кам'яних місцинах, на узліссях. Також біля заплав та в заплавних лісах, на крутих берегових схилах. [17][18][5]
Вуж звичайний Natrix natrix
(Linnaeus, 1758)
LC - Поширений на території всієї країни. Полюбляє вологі місцини: береги озер, ставків, річок зі слабкою течією, болота, галявини широколистяних та хвойних лісів, оболоні. [19][20]
Вуж водяний Natrix tessellata
(Laurenti, 1768)
LC - Мешкає в степовій та менше — у лісостеповій зонах (Крим, центр та південь України, Закарпаття). Живе здебільшого в різних водоймах. Також полюбляє зарослі кам'яні береги. На суходолі зустрічається під час міграції до інших водойм. [21][22]
Полоз ескулапів Zamenis longissimus
(Laurenti, 1768)
LC ЗК Зустрічається в західній Україні та районах, які розташовані поруч із Молдовою; спорадично на Миколаївщині. У Карпатаx живе в букових та хвойних лісах. Також полюбляє річкові долини та лісисті передгір'я. Може траплятися серед кам'яних руїн, у садах. [23][24][25]
Полоз леопардовий Zamenis situla
(Linnaeus, 1758)
LC ЗК В Україні можна зустріти тільки на півдні Криму. Надає перевагу посушливим біотопам — кам'янистим схилам та розсипам, сухим ярам, чагарникам. Також трапляється серед кам'яних руїн. [26][27]
Гекон середземноморський Mediodactylus kotschyi
(Steindachner, 1870)
Gekkonidae LC ЗК Тільки на півдні Криму, від Севастополя до Кара-Дагу. Переважно живе серед кам'яних руїн; полюбляє інші сухі кам'янисті місцини. У горах трапляється на висоті до 680 м. [28][29]
Гекон туркестанський Tenuidactylus fedtschenkoi
(Strauch, 1887)
- - Стійка популяція, яка здатна до самовідтворення, виникла в деяких районах Одеси. Живе серед кам'яних руїн. Також у житлових будинках. [30][31]
Ящірка вірменська Darevskia armeniaca
(Méhely, 1909)
Lacertidae LC - 1963 року особини цієї ящірки були завезені з метою акліматизації на скелях Дениші-Тригір'я. Ящірки утворили стійку популяцію й поступово розширюють свій ареал. [3][32]
Ящірка Даля Darevskia dahli
(Darevsky, 1957)
NT - Там де й ящірка вірменська (скелі Дениші-Тригір'я). Можлива причина появи в Україні — випадкове завезення разом з ящіркою вірменською під час проведення експерименту в 1963 році. [32]
Ящірка Ліндгольма Darevskia lindholmi
(Lantz et Cyrén, 1913)
- - Ендемік України, трапляється тільки на півдні Криму. Мешкає серед скель та інших кам'янистих місцин. Також може селитися в кам'янистих антропогенних біотопах. [3][4]
Ящурка піщана Eremias arguta
(Pallas, 1773)
NT - Трапляється в степовій та лісостеповій зонах південної та центральної України. Північна межа проходить по лінії Черкаси — Канів. Мешкає в піщаних місцинах та в інших посушливих місцинах із бідною рослинністю. [33][34]
Ящірка зелена Lacerta viridis
(Laurenti, 1768)
LC ВР Зустрічається в південній частині західної, у центральній та південній Україні (окрім Криму). Також на півдні Київської області. Мешкає в сухих місцях на схилах берегів, скелях, серед чагарників, на галявинах у лісі, у рідколіссі, біля заплав. [35][36][37]
Ящірка прудка Lacerta agilis
Linnaeus, 1758
LC - Поширена на території всієї України, окрім півдня Криму. Мешкає в сухих та теплих місцинах лісової, лісостепової та степової зон, у різноманітних біотопах (найбільш еврітопний вид герпетофауни України). [38][39]
Ящірка кримська Podarcis tauricus
(Pallas, 1814)
LC - Ця ящірка трапляється в Криму та Придунав'ї; значно рідше — у Миколаївській та Херсонській областях. Полюбляє лесові та кам'янисті схили з чагарниковою рослинністю, степові місцини, узлісся. [40][41]
Ящірка мурова Podarcis muralis
(Laurenti, 1768)
LC - Дві стійкі популяції, здатні до самовідтворення, зареєстровані в Рені та на насосній станції поблизу озера Кагул. Мешкає на кам'яних стінах; здатна до синантропізму. [31]
Ящірка живородна Zootoca vivipara
(Lichtenstein, 1823)
LC - В Україні поширена в Карпатах, у Поліссі й, зрідка, у центральній Україні, в її лісостеповій частині. Живе в листяних або хвойних лісах, у різних вологих місцинах: болота, торф'яні родовища, береги річок. Також трапляється на лісових галявинах, узліссях. [42][43]
Гадюка звичайна Vipera berus
(Linnaeus, 1758)
Viperidae LC - Поширена в Поліссі, лісостепу, Карпатах та деяких східних регіонах. Відсутня на Закарпатській низовині. Мешкає в широколистяних, хвойних та мішаних лісах, поблизу галявин, боліт, на берегах водойм, на зарослих згарищах. [44][45]
Гадюка Нікольського Vipera nikolskii
Vedmederja, Grubant & Rudajewa, 1986
- РД Трапляється в лісостеповій зоні Черкаської, Дніпропетровської, північної частини Одеської, півдня Сумської областей. Також подекуди в Донецькій та Луганській областях. Місця проживання подібні до таких у гадюки звичайної. [46][47]
Гадюка степова Vipera renardi
(Cristoph, 1861)
VU ВР Трапляється на півдні лісостепу, у степах та на північному макросхилі Кримських гір. Полюбляє посушливі місцини (кам'янисті схили, піщані місцини, чагарникову та степову рослинність). Також можна зустріти на лісових галявинах та в лісосмугах. [48][49]
Європейська болотна черепаха Emys orbicularis
(Linnaeus, 1758)
Emydidae Testudines NT - Поширена на всій території України; поширеність залежить від гідрографічної мережі. Полюбляє болота, ставки, озера та інші водойми зі слабкою течією. Також трапляється на узбережжях деяких лиманів. [50][51]

Сумнівні, потенційні або зниклі плазуни

   Сумнівний    Потенційно новий
Українська назва Біноміальна назва Родина Ряд Статус МСОП Ареал проживання Зображення Виноски
Червоновуха черепаха звичайна Trachemys scripta
(Thunberg et Schoepff, 1792)
Emydidae Testudines LC Знахідки черепах з різних точок України (Донецьк, Луганськ, Одеська область, Закарпатська область); мешкає в тих місцинах, що й європейська болотна черепаха. [1][52][53]
Черепаха середземноморська Testudo graeca
Linnaeus, 1758
Testudinidae VU Згідно з сайтом МСОП вид значиться як такий, що мешкає в Україні. Проте українські джерела вказують, що знахідки цієї черепахи є випадковістю та наслідком випуску з приватних тераріумів чи завезення моряками. [3][54]
Черепаха степова Testudo horsfieldii
Gray, 1844
VU Аналогічно до попередньої черепахи: усі знахідки пов'язуюють з випуском з приватних тераріумів чи контрабандою цих черепах. [3]

Виноски

  1. а б Ф. Ф. Куртяк, М. Ф. Куртяк (2013). Червоновуха прісноводна черепаха, Trachemys scripta elegans (Wied 1839) (Reptilia ; Testudines)', як інвазивна загроза на Закарпатті. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Біологія 34. с. 1–5. Архів оригіналу за 3 серпня 2015. (англ.)
  2. а б Gvoždík V., Jandzik D., Lymberakis P. et al. (2010). Slow worm, Anguis fragilis (Reptilia: Anguidae) as a species complex: Genetic structure reveals deep divergences. Molecular Phylogenetics and Evolution 55. с. 460–472. doi:10.1016/j.ympev.2010.01.007. Архів оригіналу за 2 серпня 2015. (англ.)
  3. а б в г д Загороднюк, 1999, С. 88
  4. а б Куриленко, 1998, С. 133
  5. а б Полоз сарматський, Палласів Elaphe sauromates (Pallas, 1814). Червона книга України. Архів оригіналу за 1 серпня 2015. Процитовано 1 серпня 2015. 
  6. ↑ Куриленко, 1998, С. 153
  7. ↑ Загороднюк І., Коробченко М. Раритетна фауна Луганщини: хребетні першочергової уваги. — Луганськ : ШИКО, 2014. — С. 82. — ISBN 978-966-492-282-8.
  8. ↑ Загороднюк, 1999, С. 61-62
  9. ↑ Куриленко, 1998, С. 157
  10. ↑ Жовтопуз безногий, жовтопузик Pseudopus apodus (Pallas, 1775). Червона книга України. Архів оригіналу за 1 серпня 2015. Процитовано 1 серпня 2015. 
  11. ↑ Загороднюк, 1999, С. 64-65
  12. ↑ Мідянка звичайна Coronella austriaca Laurenti, 1768. Червона книга України. Архів оригіналу за 1 серпня 2015. Процитовано 1 серпня 2015. 
  13. ↑ Загороднюк, 1999, С. 63-64
  14. ↑ Полоз жовточеревий, каспійський Hierophis caspius (Gmelin, 1789). Червона книга України. Архів оригіналу за 1 серпня 2015. Процитовано 1 серпня 2015. 
  15. ↑ Куриленко, 1998, С. 188
  16. ↑ Полоз візерунковий Elaphe dione (Pallas, 1773). Червона книга України. Архів оригіналу за 1 серпня 2015. Процитовано 1 серпня 2015. 
  17. ↑ Куриленко, 1998, С. 184
  18. ↑ Загороднюк, 1999, С. 67-68
  19. ↑ Куриленко, 1998, С. 160
  20. ↑ В. Л. Булахов, В. Я. Гассо, О. Є. Пахомов Біологічне різноманіття України. Дніпропетровська область. Земноводні та плазуни (Amphibia et Reptilia). — Дніпропетровськ : Вид-во Дніпропетр. нац. ун-ту, 2007. — С. 181-182. — ISBN 978-966-551-241-7.
  21. ↑ Куриленко, 1998, С. 164
  22. ↑ В. Л. Булахов, В. Я. Гассо, О. Є. Пахомов Біологічне різноманіття України. Дніпропетровська область. Земноводні та плазуни (Amphibia et Reptilia). — Дніпропетровськ : Вид-во Дніпропетр. нац. ун-ту, 2007. — С. 186-187. — ISBN 978-966-551-241-7.
  23. ↑ Загороднюк, 1999, С. 66-67
  24. ↑ Куриленко, 1998, С. 178
  25. ↑ Полоз лісовий, ескулапів Zamenis longissimus (Laurenti, 1768). Червона книга України. Архів оригіналу за 1 серпня 2015. Процитовано 1 серпня 2015. 
  26. ↑ Загороднюк, 1999, С. 65-66
  27. ↑ Полоз леопардовий Zamenis situla (Linnaeus, 1758). Червона книга України. Архів оригіналу за 1 серпня 2015. Процитовано 1 серпня 2015. 
  28. ↑ Куриленко, 1998, С. 123
  29. ↑ Гекон середземноморський Mediodactylus kotschyi (Steindachner, 1870). Червона книга України. Архів оригіналу за 2 серпня 2015. Процитовано 2 серпня 2015. 
  30. ↑ Дузь С. Л., Кукушкин О. В., Назаров Р. А. (2012). О находке туркестанского геккона Tenuidactylus fedtschenkoi (Sauria, Gekkonidae), в юго-западной Украине. Современная герпетология (рос.) 12 (3-4). с. 123–133. 
  31. а б А.С. Матвеев, О.В. Кукушкин, Л.В.Соколов (2013). Обыкновенная стенная ящерица, Podarcis muralis (Sauria, Lacertidae), — новый вид в фауне Украины. Праці українського герпетологічного товариства (рос.) 4. с. 95–108. Архів оригіналу за 3 серпня 2015. (англ.)
  32. а б Доценко І.Б, Пєсков В. Н., Миропольська М. В. (2008-2009). Сравнительный анализ внешней морфологии скальных ящериц рода Darevskia, обитающих ныне на территории Украины, и вопрос видовой принадлежности сомнительных экземпляров ящериц-интродуцентов. Збірник праць зоологічного музею 40. с. 130–142. Архів оригіналу за 1 серпня 2015. (англ.)
  33. ↑ Куриленко, 1998, С. 125-127
  34. ↑ В. Л. Булахов, В. Я. Гассо, О. Є. Пахомов Біологічне різноманіття України. Дніпропетровська область. Земноводні та плазуни (Amphibia et Reptilia). — Дніпропетровськ : Вид-во Дніпропетр. нац. ун-ту, 2007. — С. 163. — ISBN 978-966-551-241-7.
  35. ↑ Загороднюк, 1999, С. 55-56
  36. ↑ Куриленко, 1998, С. 137
  37. ↑ Ящірка зелена Lacerta viridis (Laurenti, 1768). Червона книга України. Архів оригіналу за 2 серпня 2015. Процитовано 2 серпня 2015. 
  38. ↑ Загороднюк, 1999, С. 54
  39. ↑ Куриленко, 1998, С. 143
  40. ↑ Загороднюк, 1999, С. 57
  41. ↑ Куриленко, 1998, С. 129
  42. ↑ Куриленко, 1998, С. 148
  43. ↑ В. Л. Булахов, В. Я. Гассо, О. Є. Пахомов Біологічне різноманіття України. Дніпропетровська область. Земноводні та плазуни (Amphibia et Reptilia). — Дніпропетровськ : Вид-во Дніпропетр. нац. ун-ту, 2007. — С. 174. — ISBN 978-966-551-241-7.
  44. ↑ Куриленко, 1998, С. 192
  45. ↑ В. Л. Булахов, В. Я. Гассо, О. Є. Пахомов Біологічне різноманіття України. Дніпропетровська область. Земноводні та плазуни (Amphibia et Reptilia). — Дніпропетровськ : Вид-во Дніпропетр. нац. ун-ту, 2007. — С. 219. — ISBN 978-966-551-241-7.
  46. ↑ Гадюка Нікольського, гадюка лісостепова Vipera nikolskii Vedmederja, Grubant et Rudaeva, 1986. Червона книга України. Архів оригіналу за 1 серпня 2015. Процитовано 1 серпня 2015. 
  47. ↑ В.Г. Табачишин, Е.В. Зав'ялов (2003). Распространение гадюки Никольского на юге Подольской возвышенности. Поволжский экологический журнал (рос.) 2 (1). с. 202–203. Архів оригіналу за 1 серпня 2015. (англ.)
  48. ↑ Загороднюк, 1999, С. 69
  49. ↑ Гадюка степова Vipera renardi (Christoph, 1861). Червона книга України. Архів оригіналу за 2 серпня 2015. Процитовано 2 серпня 2015. 
  50. ↑ Загороднюк, 1999, С. 53
  51. ↑ Куриленко, 1998, С. 117
  52. ↑ О.Д. Некрасова (2013). К изучению герпетофауны долины Сухого лимана (Украина). Праці українського герпетологічного товариства (рос.) 4. с. 109–117. Архів оригіналу за 3 серпня 2015. (англ.)
  53. ↑ Загороднюк І. Динаміка біорізноманіття 2012 : збірник наукових праць. — Луганська : Вид-во ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка», 2012. — С. 89. — ISBN 978-966-617-297-9.
  54. ↑ Годлевська, 2010, С. 38

Джерела

  • Загороднюк І. В. Земноводні та плазуни України під охороною Бернської конвенції. — Київ, 1999. — 108 с. — ISBN 966-02-1379-4.
  • О. Годлевська, І. Парнікоза, В. Різун, Г. Фесенко, Ю. Куцоконь, І. Загороднюк, М. Шевченко, Д. Іноземцева Фауна України: охоронні категорії (довідник). — 2-ге. — Київ, 2010. — 80 с. — ISBN 978-966-7830-13-5.
  • Куриленко B.Є., Вервес Ю.Г. Земноводні та плазуни фауни України: Довідник-визначник. — Київ : Генеза, 1998. — 208 с. — ISBN 966-504-231-9. (рос.)

Сайти

  • Червона книга України
  • Reptile DataBase
  • Сайт МСОП


Список плазунів України інформація про

Список плазунів України

Список плазунів України
Список плазунів України

Список плазунів України інформація Відео


Список плазунів України Перегляд теми.
Список плазунів України що, Список плазунів України хто, Список плазунів України пояснення

There are excerpts from wikipedia on this article and video