TR | RU | KK | BE | EN |

Сорока Михайло Михайлович

сорока михайло михайлович синиша
Михайло Михайлович Сорока (* 27 березня 1911(19110327), с. Гнилиці Великі, Королівство Галичини і Володимирії, Австро-Угорська імперія, нині с.Гнилиці, Підволочиський район, Тернопільська область — † 16 червня 1971, Дубравлаг, Мордовія) — провідник Крайової екзекутиви ОУН на ЗУЗ (1934–1936), член Крайового Проводу ОУН (1940). Протягом 34 років був в'язнем радянських таборів, організатором руху спротиву в'язнів «ОУН-Північ»

Зміст

  • 1 Дитинство і студентські роки
  • 2 Боротьба в лавах ОУН проти польської держави
  • 3 Тюремно-табірна епопея (1940–1971)
    • 3.1 Арешт НКВС (березень 1940). 8 років на Воркуті
    • 3.2 Кілька місяців свободи (весна 1949). 3 роки заслання в Красноярський край
    • 3.3 1952-й. Смертна кара, замінена на 25 років
    • 3.4 Повстання в Кенгірі (1954)
    • 3.5 Мордовські табори. Смерть в ув'язненні (16 червня 1971)
  • 4 Див. також
  • 5 Примітки
  • 6 Література
  • 7 Посилання

Дитинство і студентські роки

Народився 27 березня 1911 року в с. Гнилиці Великі на Тернопільщині. Навчання розпочинав у Тернопільській українській державній гімназії, а закінчив Українську реформовану реальну гімназію в Ржевцях біля Праги у Чехії. Після гімназії вступає на архітектурний факультет Празької політехніки, який закінчує 1936 р. Завзятий пластун.

Боротьба в лавах ОУН проти польської держави

Член ОУН. Після арешту 1934 року найактивніших членів ОУН провід на чолі з Євгеном Коновальцем посилає на рідні землі Михайла Сороку із завданням формувати нові когорти бійців. Уведений у склад Проводу він стає провідником Крайової екзекутиви ОУН на західноукраїнських землях (ЗУЗ).

9 січня 1937 року його арештовують і ув'язнюють у Станіславській і Гродненській тюрмах, а згодом у концтаборі в Березі Картузькій. У вересні 1939 року після падіння Польщі виходить на волю і в листопаді одружується з Катериною Зарицькою.

У грудні 1939 року став членом спортивного товариства «Спартак». У січні 1940 року вступив на перший курс математичного факультету Львівського політехнічного інституту, паралельно працював «бібліотекарем і рисівником при бібліотеці фізико-математичного факультету Львівського університету», а з березня того ж року почав навчатися на мистецьких курсах. 1940 року М. Сорока став членом Крайового Проводу ОУН.

Тюремно-табірна епопея (1940–1971)

Арешт НКВС (березень 1940). 8 років на Воркуті

22 березня 1940 року щасливих чотири місяці подружнього життя М.Сороки і К.Зарицької знову обриває арешт і тюрма, але цього разу здійснені новими окупантами Західної України — більшовиками. Більше в житті вони не зустрінуться.

Всіх, хто був поляками репресований чи тільки взятий під нагляд польською поліцією, більшовики вважали небезпечними і ненадійними для СРСР. Таких чекісти «викликали на розмову», а тоді заарештовували і підбирали статті радянського кримінального кодексу, за якими звинувачували і судили. З польських архівів довідались про судимість Катерини Зарицької і прийшли її заарештувати. Михайло Сорока заступився за дружину і його теж заарештували, а коли перевірили його за польськими архівами, то причиною арешту М.Сороки стало те, що «был одним из активных деятелей ОУН». Це ж звинувачення стосувалося і К. Зарицької. М.Сороку відправили у 2-гу Львівську тюрму, а К.Зарицьку — в тюрму «Бригідки». Згодом, так і не дізнавшись, що він був членом Крайової Екзекутиви ОУН, М.Сороку засудили на 8 років концтаборів і відправили етапом у Владивосток, а потім у Воркуту.

У пересильній Замарстинівській тюрмі Михайло довідується, що у Львівській тюрмі — «Бригідках», де була ув'язнена Катерина Зарицька, народився син Богдан (нині — відомий художник-графік).

На Воркуті знання М.Сороки використовують для роботи в геологічних розвідках. Маючи змогу пересуватися, він утворює підпільну організацію «ОУН-Північ». Одним із головних завдань її було моральне та фізичне збереження українців у таборах та поселеннях.

Кілька місяців свободи (весна 1949). 3 роки заслання в Красноярський край

Навесні 1949 року М.Сорока повертається до Львова, але вже в червні був схоплений органами НКВС просто на вулиці і засуджений «особым совещанием г. Москвы» на поселення в Красноярський край за зв'язок з ОУН.

1952-й. Смертна кара, замінена на 25 років

Там 1952 року його знову арештують і звинувачують у зраді Батьківщини, антирадянській агітації, організації підпілля та підготовці повстання, що за його відсутності відбулося у Воркутинських таборах. Після нечувано жорстокого слідства (деякі в'язні, які проходили в цій справі, наклали на себе руки, один збожеволів, а багато обрехало себе, не витримавши знущань), М.Сороку засуджують до смертної кари, яку замінили на 25 років неволі.

Повстання в Кенгірі (1954)

1954 року — Сорока, перебуваючи в Степлагу, брав участь у Кенгірському повстанні політв'язнів, написав гімн повстанців — «У гарячих степах Казахстану».

Мордовські табори. Смерть в ув'язненні (16 червня 1971)

Від 60-х років він відбував покарання у Мордовських таборах. Скрізь, де був Михайло Сорока, він організовував літературні, історичні, релігійні вечори, підтримував в'язнів духовно та ідеологічно, за що його вважали ідейним патріархом політв'язнів радянських концтаборів. Помер Михайло Сорока у Мордовії 17 червня 1971, на 34-му році ув'язнення. 21 вересня 1992 року його прах було перевезено й перепоховано з Мордовії в Україну на Личаківському цвинтарі у Львові, на полі № 67.

З 60-ти прожитих літ Михайло Сорока був ув'язнений — 34 роки..

Див. також

  • Мартиролог загиблих діячів ОУН та УПА

Примітки

  1. ↑ Пост поступ. № #5 (25) травень 2008. Богдан Сорока. «Хвороба нашого суспільства — амбівалентність». Автор: Віктор Неборак. Перевірено 2009-06-20.
  2. ↑ «Дзеркало тижня», № 16 (744) 30 квітня — 15 травня 2009. «Найвільніші люди в СРСР» Автор: Світлана Орел
  3. ↑ Криса Л., Фіголь Р. Личаківський некрополь. — Львів, 2006. — С. 365, 373. — ISBN 966-8955-00-5.
  4. ↑ У Львові вшанували пам'ять Михайла Сороки

Література

  • Енциклопедія українознавства : Словникова частина : в 11 т. / Наукове Товариство ім. Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк ; Львів : Молоде життя, 1954–2003.

Посилання

У Родоводі є генеалогічне дерево цієї людини Сорока Михайло Михайлович
  • Леся Бондарук. Михайло Сорока. — Дрогобич: Видавнича фірма «Відродження», 2001.
  • «Людина Волі» Фільм про Михайла Сороку. Режисер Олександр Рябокрис
  • Трагічне кохання Катерини Зарицької та Михайла Сороки // UaModna, 16 червня 2015
  • Легенда Гулага (укр.)
  • Поступ, № 103 (547), 16 червня 2000. Пам'яті Михайла Сороки
  • ОБ'ЄДНАННЯ (ОУН-ПІВНІЧ)

сорока михайло михайлович синиша


Сорока Михайло Михайлович Інформацію Про

Сорока Михайло Михайлович


  • user icon

    Сорока Михайло Михайлович beatiful post thanks!

    29.10.2014


Сорока Михайло Михайлович
Сорока Михайло Михайлович
Сорока Михайло Михайлович Ви переглядаєте суб єкт.
Сорока Михайло Михайлович що, Сорока Михайло Михайлович хто, Сорока Михайло Михайлович опис

There are excerpts from wikipedia on this article and video

Випадкові Статті

Ophidion scrippsae

Ophidion scrippsae

Ophidion scrippsae — вид риб родини Ошибневих Ophidiidae Поширений у східній Пацифіці від Пойнт...
Комар Володимир Степанович

Комар Володимир Степанович

Медіафайли у Вікісховищі У Вікіпедії є статті про інших людей з прізвищем Комар Володимир Ст...
1 липня

1 липня

1 липня — 182-ий день року (183-ий в високосні роки) в григоріанському календарі. До кінця року...
Хачеріді Євген Григорович

Хачеріді Євген Григорович

* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті. Інформацію поно...