TR | RU | KK | BE | EN |

Сорока Богдан Михайлович

сорока богдан михайлович синиша
Богдан Михайлович Сорока (* 2 вересня 1940, Львів — † 9 квітня 2015, Ряшів, Польща) — український художник-графік, перший завідувач кафедри промислової графіки Львівської академії мистецтв.

Зміст

  • 1 Життєпис
  • 2 Примітки
  • 3 Літературні твори
  • 4 Посилання

Життєпис

Народився у в'язниці Бригідки у Львові, де була ув'язнена його мати Катерина Зарицька.

Батько Михайло Сорока (1911–1971) — учасник українського руху опору, член ОУН, протягом понад 30 років був в'язнем радянських таборів, організатором спротиву в'язнів «ОУН-Північ».

Богдана виховували й виводили в люди дід і баба — Мирон Зарицький (1889–1961), видатний український математик, професор Львівського державного університету, з дружиною Володимирою, адже батьки довгі роки поневірялися в Сибіру.

1964 — закінчив Львівський державний інститут прикладного та декоративного мистецтва.

1964–1993 — року працював у Львівському художньому комбінаті живописцем-монументалістом.

З 1993 — доцент ЛДІПДМ, 1996 — перший завідувач завідувача кафедри промислової графіки, де працював до 2005.

Перші свої лінорити створив 1969 року як ілюстрації до збірки поезій Ігоря Калинця «Відчинення вертепу», які були видрукувані в Лондоні під назвою «Поезії з України». Це спонукало КГБ порушити кримінальну справу проти художника, десятиліття забороняли виставляти його твори та згадувати його ім'я у пресі.

Але художник не полишав праці над графічними циклами: «Українська міфологія» (1970–1972), «Купальські забави» (1974), «Символи Григорія Сковороди» (1975), «Похід гномів» (1979–1984), «Подорож Узбекистаном» (1981–1982), «Архітектура Львова» (1990), «Символи та емблеми», «Дерев'яні церкви Галичини» (2000). Створив графічні ілюстрації до творів Лесі Українки, Романа Іваничука, Василя Стефаника, Тараса Шевченка, Івана Кошелівця.

1989 року отримав премію на міжнародному конкурсі екслібрису у Вільнюсі (Литва).

Від 2001 працює в техніці кольорової ліногравюри.

2014 — вийшли друком спогади художника, у відгуку на які Віктор Неборак охарактеризував автора як «лаконічного, прозорого у висловлюваннях і графічно точного».

Був одружений, мав дві дочки. Онук Грін Антон-Святослав зіграв одну з головних ролей у фільмі «Поводир» .

До кола друзів входили Іван Світличний, В'ячеслав Чорновіл, Ігор Калинець, брати Горині Михайло, Богдан і Микола. Був однокласником видатного актора Богдана Ступки .

Помер у Ряшеві під час проведення хірургічної операції.

Примітки

  1. ↑ Роман Якель. Поет формул. // Дзеркало тижня. № 22 (750), 20—26 червня 2009
  2. ↑ Віктор Неборак. Богдан Сорока: «Хвороба нашого суспільства — амбівалентність». // Пост-Поступ, № 5 (25), травень 2008.
  3. ↑ Богдан Сорока. Спогади. — Львів: Сполом, 2014
  4. ↑ Віктор Неборак. Богдан Сорока, оповідач історій. // Збруч, 26.08.2014
  5. ↑ ПОВОДИР: невипадкова історія Антона Ґріна // Збруч, 11.12.2014
  6. ↑ Богдан Сорока. Спогади // Нам так не жити: 7 важливих книжкових біографій

Літературні твори

  • Богдан Сорока. Спогади. — Львів: Сполом, 2014

Посилання

  • Львівські митці Богдан Сорока та Віктор Неборак підготували виставку «Страсті Христові» // ЗІК, 10.04.2008



сорока богдан михайлович синиша


Сорока Богдан Михайлович Інформацію Про

Сорока Богдан Михайлович


  • user icon

    Сорока Богдан Михайлович beatiful post thanks!

    29.10.2014


Сорока Богдан Михайлович
Сорока Богдан Михайлович
Сорока Богдан Михайлович Ви переглядаєте суб єкт.
Сорока Богдан Михайлович що, Сорока Богдан Михайлович хто, Сорока Богдан Михайлович опис

There are excerpts from wikipedia on this article and video

Випадкові Статті

1004 до н. е.

1004 до н. е.

Зміст 1 Події 2 Народились 3 Померли 4 Джерела Події Саул, цар Ізраїльського царства наклав...
Ґотська і Кафська митрополія

Ґотська і Кафська митрополія

Ґотська і Кафська митрополія (Ґотфська і Кафайська митрополія) — православна митрополія, що була ств...
Канава

Канава

Канава: Канава — довга заглибина, викопана в землі; рів Канава гірництво — відкрита гірни...
Ревю де Де Монд

Ревю де Де Монд

Ревю де Де Монд (фр. Revue des Deux Mondes, в перекладі «Огляд двох світів» або «Огляд Старого й Нов...