TR | RU | KK | BE | EN |

Славутич

славутич, славутич бердянск
Славу́тич — новостворене (від 1986 року) місто у Київській області України, де проживають переважно переселенці після Чорнобильської катастрофи, зокрема, персонал, що обслуговує Чорнобильську АЕС.

Місто розташоване на лівому березі Дніпра (Славутич — давньослов'янська назва Дніпра). Територія міста є ексклавом Київської області на території Чернігівської, із якої після прийняття рішення про будівництво міста була виділена частина земель Ріпкинського і Чернігівського районів.

Станом на 01.01.2010 р. населення Славутича становило близько 25 тисяч осіб. Більшість працездатних мешканців міста працює на Чорнобильській АЕС та підприємствах Зони відчудження та безумовного (обов'язкового) відселення.

Зміст

  • 1 Історія
  • 2 Соціально-побутова інфраструктура
  • 3 Населення
  • 4 Примітки
  • 5 Посилання

Історія

Славутич — наймолодше місто України. Рішення про його будівництво, як нового міста для постійного проживання працівників Чорнобильської АЕС і членів їхніх родин, було прийнято 2 жовтня 1986 року директивними органами СРСР, вже після аварії на ЧАЕС. І вже у вересні-грудні того ж року було здійснене проектування міста, а в грудні почалося будівництво міста.

Назву місту було присвоєно Постоновою від 19 лютого 1987 року: «Президія Верховної Ради Української РСР постановляє: Присвоїти місту, що будується в Чернігівській області для постійного проживання працівників Чорнобильської атомної електростанції, найменування Славутич та передати його у підпорядкування Київській обласній Раді народних депутатів»

26 березня 1988 року був виданий перший ордер на заселення квартир.

Вид на Вільнюський квартал

У будівництві міста брали участь архітектори й будівельники з восьми союзних республік: Литви, Латвії, Естонії, Грузії, Азербайджану, Вірменії, України й Росії, що надало кожному кварталові національного колориту. Як результат, зараз місто поділене на тринадцять кварталів: Бакинський, Бєлгородський, Вільнюський, Добринінський, Єреванський, Київський, Ленінградський, Московський, Печерський, Ризький, Талліннський, Тбіліський, Чернігівський, кожен з яких має свою особливу архітектуру й атмосферу. Територія забудови міста займає 7,5 кв.км.

Трагічним для жителів міста було рішення про дострокове закриття Чорнобильської АЕС.

Коротка історія Славутича розпалася на два періоди: період 1987–2000 р. коли станція випускала товарну продукцію, і період після грудня 2000, коли ЧАЕС була закрита й персонал станції почав скорочуватися щороку на 400 осіб. За соціально-психологічним впливом на городян перший період історії Славутича можна охарактеризувати як романтичний, а другий — як реалістичний.

Соціально-побутова інфраструктура

За роки існування у Славутичі створена сучасна соціальна інфраструктура. Її розвиток є одним з факторів стабільної демографічної ситуації в місті.

На сьогодні реалізуються 10 програм для соціально незахищених груп населення, спрямованих на профілактику наркоманії та алкоголізму серед молоді, реабілітацію дітей-інвалідів, оздоровлення, розвиток науки й освіти.

Створюється враження, що місто будувалося спеціально для дітей: чотири загальноосвітні школи, один ліцей, Центр захисту дітей, Будинок дитячої творчості, бібліотечно-інформаційний центр для дітей, фізкультурно-оздоровчі комплекси загальною площею в 3,5 тис. м2, юнацька спортивна школа, стадіон, яхт-клуб. Серед юних спортсменів є призери Кубків Світу, Європи, України у багатьох видах спорту. Дошкільна система утворення нараховує шість дитсадків. Наймолодших жителів Славутича виховують в атмосфері любові до національної культури, мови, у кожному садочку є групи народознавства, музичні та спортивні зали, басейни з кабінетами лікувальної фізкультури. Впроваджується програма ЮНІСЕФ «Славутич — територія, сприятлива для дитини».

Центром культурного життя міста є Дитяча школа мистецтв. На п'яти її відділеннях навчається близько 800 дітей.

Також у місті є центр молоді, сучасний центр зв'язку, мерія, інтернет-кафе, численні спортмайданчики, сучасні лікарні й готель. Майже 80 відсотків квартир міста розташовані в п'яти-дев'ятиповерхових будинках, інші — у невеликих будинках на одну—дві родини.

Населення

Переважно населення Славутича складають колишні жителі Прип'яті, з них вісім тисяч у 1986 році були ще дітьми. Багато жителів Славутича є ліквідаторами, тому страждають від захворювань, що їх спричинили наслідки аварії на ЧАЕС. Багато жителів дотепер працюють у межах зони відчуження, займаючись там моніторингом, науковою діяльністю й обслуговуванням законсервованої станції. Вони добираються в зону відчуження на поїзді, що ходить зі Славутича до ДСП ЧАЕС. Для Славутича характерний незвичайно високий рівень народжуваності й низький рівень смертності. Як результат, Славутич — місто з найнижчим середнім віком населення в Україні. Більше третини жителів міста — діти. В місті активно розвивається молодіжний рух.


Релігія УГКЦ

З 2009 р., у м. Славутич отцями редемптористами була зареєстрована громада вірних УГКЦ. Одразу виникла потреба у місці для проведення богослужінь. Почались  клопотання до міської ради міста щодо виділення земельної ділянки чи приміщення для богослужінь.  А  парафіяни завдячуючи гостинності Римсько-Католицькій громаді почали проводити богослужіння у їхньому храмі.

         У 2012 р. рішенням міської ради було виділено земельну ділянку площею 0.5 га для будови храмового комплексу УГКЦ.

         21 квітня 2013 року в м. Славутичі владика Йосиф (Мілян), Єпископ-помічник Київської архиєпархії УГКЦ, освятив хрест та місце під забудову храму. У жовтні 2013 настоятелем громади призначено о. Юрія Логазу

         На даний момент богослужіння і надалі проходять у Римсько-Католицькому  храмі. Число вірних зростає. Проводяться підготовчі роботи для будівництва храму. Парафія бере активну участь у культурному та духовному житті міста. Економічна й соціальна ситуація міста, передусім, залежить від ЧАЕС. До закриття електростанції у 2001 році на ЧАЕС працювало дев'ять тисяч жителів міста (майже половина дорослого населення). Після закриття станції там продовжують працювати три з половиною тисячі осіб, котрі спостерігають за її станом та підтримують станцію у безпечному стані.

Раніше вісімдесят п'ять відсотків бюджету міста наповнювалось за рахунок атомної станції. Для того, щоб залучити у місто нових інвесторів, йому надано статус особливої економічної зони. Також проводиться програма перекваліфікації колишніх працівників станції. Проте, попри ці заходи, місто вже залишили півтори тисячі мешканців.

Примітки

  1. ↑ Чисельність населення — щомісячна статистика Головне управління статистики у Київській області
  2. ↑ Рішення Президії ВР УРСР

Посилання


славутич, славутич арена, славутич бердянск, славутич город, славутич комбайн, славутич конференція, славутич лагерь, славутич портал, славутич сн юа, славутич украина


Славутич Інформацію Про

Славутич


  • user icon

    Славутич beatiful post thanks!

    29.10.2014


Славутич
Славутич
Славутич Ви переглядаєте суб єкт.
Славутич що, Славутич хто, Славутич опис

There are excerpts from wikipedia on this article and video

Випадкові Статті

Ophidion scrippsae

Ophidion scrippsae

Ophidion scrippsae — вид риб родини Ошибневих Ophidiidae Поширений у східній Пацифіці від Пойнт...
Комар Володимир Степанович

Комар Володимир Степанович

Медіафайли у Вікісховищі У Вікіпедії є статті про інших людей з прізвищем Комар Володимир Ст...
1 липня

1 липня

1 липня — 182-ий день року (183-ий в високосні роки) в григоріанському календарі. До кінця року...
Хачеріді Євген Григорович

Хачеріді Євген Григорович

* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті. Інформацію поно...