TR | RU | KK | BE | EN |

Секвойя

секвойя зомби ферма, секвойя фото
Секв́ойя вічнозел́ена (Sequoia sempervirens)  (ін. назви: секвойя тисовидна, червоне дерево) — є єдиним живим видом деревних рослин з монотипового роду Секвойя (Sequoia) родини Кипарисові. Цей вид включає в себе найвищі дерева на Землі. Вважається, що більше 95% від первісної частини старовікових лісів червоного дерева було вирубано для деревини. Два інших роди, Секвойядендрон і Метасеквойя, у підродині Sequoioideae тісно пов'язані з Секвойя.

Природний ареал роду — Тихоокеанське узбережжя Північної Америки. Окремі екземпляри секвойї досягають висоти понад 110 м — це одні з найбільших дерев на Землі. Максимальний вік — понад 3 000 років (секвойя росте до шести тисяч років).

Зміст

  • 1 Назва
  • 2 Ботанічний опис
  • 3 Поширення та екологія
  • 4 Цікава статистика
  • 5 Примітки
  • 6 Література
  • 7 Посилання
  • 8 Див. також

Назва

Молоді відростки навколо старого дерева. Тунель у стовбурі Насіння Sequoia sempervirens

Спочатку секвої називали каліфорнійськими соснами або мамонтовими деревами, через схожість загнутих догори гілок з бивнями мамонтів. Карл Лінней в 1859 р. назвав це дерево на честь англійського полководця Веллінгтона — «Веллінгтонія велетенська», що викликало невдоволення в американців, які назвали дерево ім'ям свого національного героя Джорджа Вашингтона — «Вашингтонія велетенська». Однак і ця назва не прижилася. Тоді стали іменувати це дерево, як його іменували місцеві індіанці — секвойєю. Пізніше з'ясувалось, що таке ім'я мав один з вождів племені ірокезів, який очолював визвольну боротьбу проти завойовників.

Ботанічний опис

Секвойя — вічнозелене однодомне дерево.

Крона конічної форми, гілки ростуть горизонтально або з легким нахилом вниз. Кора дуже товста, до 30 см завтовшки, і порівняно м'яка, волокниста, червоно-коричневого кольору відразу після її зняття (звідси англійська назва redwood, «червоне дерево»), з часом темніє. Коренева система складається з неглибоких, широко розкинутих бічних коренів. Листя 15-25 мм в довжину, витягнуте і пласке у молодих дерев, зі стрілками в тінистій нижньої кроні у старих дерев, і лускоподібне 5-10 мм в довжину у верхній частині крони старих дерев. Шишки яйцеподібні, 15-32 мм у довжину, з 15-25 спірально закрученими лусочками; запилення в кінці зими, дозрівання через 8-9 місяців. У кожній шишці 3-7 насінин, кожна з яких 3-4 мм в довжину і 0,5 мм в ширину. Насіння висипається, коли шишка висихає і відкривається

Поширення та екологія

Поширена в північноамериканських лісах вздовж берега Тихого океану. Росте в Каліфорнії

Ліси з секвої вічнозеленої тягнуться вузькою смугою довжиною близько 720 км тихоокеанським узбережжям США від округу Монтерей на півночі Каліфорнії до річки Чітко на півдні штату Орегон. Секвойя вічнозелена потребує дуже вологого клімату, тому не росте від берега далі ніж на 32-48 км, залишаючись в смузі впливу морського туману. Колись секвої разом з іншими представниками таксодієвих були поширені в багатьох областях Північної півкулі, проте останнє заледеніння зберегло їх тільки на західному узбережжі Північної Америки разом з близьким видом секвойядендрон гігантський, мамонтове дерево, або веллінгтонія (Sequoiadendron giganteum), також єдиним представником свого роду, званим іноді секвойя гігантська (S. gigantea). Секвойю вічнозелену розводять як декоративну рослину на південному сході США і в європейських областях з помірним кліматом. Середня висота секвої вічнозеленої — близько 90 м, а рекордна — 135 м. Це було дерево "Батько Лісів". Одразу після визначення висоти дерево зрубали. Діаметр стовбура часто сягає 6-7,6 м і може збільшуватися в рік на 2,5 см. Зрілість секвої вічнозеленої настає в 400–500 років, причому нерідкі екземпляри віком понад 1500 років (найстаршому серед відомих — біля 2200 років). Дерево добре розмножується кореневими відростками, пеньковими пагонами і насінням, яке після проростання дає швидко зростаючі сходи. Крона вузька, починається вище нижньої третини стовбура. Овальні шишки і короткі пагони з пласкою, блакитно-сірою хвоєю надають їй красу і пишність. Кора товста, червонувата, з глибокими борознами. Заболонь блідо-жовтого або білого кольору, а ядерна деревина — різних відтінків червоного. Коренева система утворена бічним корінням, неглибоко проникає в ґрунт.

До секвої вічнозеленої і Мамонтового дерева близька метасеквойя гліптостробусовидна (китайська) (Metasequoia glyptostroboides), що зустрічається на дуже обмеженій площі в Китаї. Розрізняють два різновиди секвої вічнозеленої — притиснуту (var. adpressa), що відрізняється більш дрібними розмірами, і сизу (var. glauca) — з блакитним кольором хвої.

В 1885 році її посадили у Нікітському ботанічному саді, а станом на 1964 рік її висота сягала 26 метрів з діаметром стовбура більше метра.

Цікава статистика

  • Спили величезних стовбурів гігантського дерева секвої досягають 12 метрів у поперечнику. У тунель, зроблений в такому дереві, вільно в'їжджає екіпаж, а на пні можуть танцювати шістнадцять пар і поміщається оркестр.
  • Найвищу секвойю знайдено влітку 2006 року Крісом Аткінсом (англ. Chris Atkins) та Майклом Тейлором (англ. Michael Taylor) в національному парку Редвуд. Висота «Гіперіона» (так було названо дерево) становить 115,5 метрів (379,1 футів). Дослідники заявили, що пошкодження, завдані дереву у верхній частині дятлом, перешкодили секвойї досягти 115,8 метрів (380 футів).
  • Попереднім рекордсменом із живих дерев був «Стратосферний Гігант» в парку штату Каліфорнія Гамболдт-Редвудс, його висота — 112,83 метра, останній вимір був у 2004 (у серпні 2000–112,34 м, в 2002–112,56 м).
  • Висоту в понад 110 м мають 15 живих дерев, а вище за 105 м — 47 дерев.
  • Найвище дерево некрасної породи — дугласова ялина — має висоту 100,3 м.
  • У 2004 році журнал Nature написав, що максимальна теоретична висота секвойї (або будь-якого іншого дерева) обмежена 122–130 метрами, через гравітацію та тертя між водою і порами деревини, через котрі вона сочиться.
  • Найоб'ємніше дерево — «Титан Дель Норте». Його об'єм становить 1 044,7 м³, висота — 93,57 м, а діаметр — 7,22 м. Серед живих дерев тільки 15 гігантських секвой масивніші за нього; хоч вони коротші, але у них товщий стовбур. Так об'єм найпотужнішої гігантської секвойї «Генерал Шерман» дорівнює 1 488 м³.
  • Одну секвойю спилювали 7-метровою пилою 17 днів. Для її перевезення знадобилося 30 великих залізничних платформ.

Примітки

  1. а б в г д е ж и (рос.)Верзилин Николай Михайлович По следам Робинзона. Сады и парки мира. — Л.: Детская литература., 1964. — 576с. (с.:413) Помилка цитування: Некоректний теґ <ref>; назва «.D0.92.D0.B5.D1.80.D0.B7.D0.B8.D0.BB.D0.B8.D0.BD» визначена кілька разів з різним вмістом
  2. ↑ Келлі, Д. і Г. Braasch. 1988 рік. Секрети старовікових лісів. Гіббс Сміт, Лейтон, Юта: 1-99.
  3. а б Георгій Скарлато. Захоплююча географія. Навчальний посібник. — К.: «Альтерпрес», 1998. — 414 с., іл. ISBN 966-542-036-4

Література

  • Трифонова В. И. {{{Заголовок}}}. — Т. 4. Мхи. Плауны. Хвощи. Папоротники. Голосеменные растения. Под ред. И. В. Грушвицкого и С. Г. Жилина. — 300000 прим.

Посилання

  • Національний парк Секвойя(укр.)
  • Sequoia sempervirens Iluvatar, Lost Monarch, Del Norte Titan, Stratosphere Giant, Hyperion
  • Энциклопедия кругосвет (рос.)
  • База данных — Sequoia sempervirens (англ.)
  • Служба національних парків США (англ.)
  • TEDTalks — Richard Preston: Climbing the world's biggest trees
  • Энциклопедия Кольера (рос.)

Див. також

  • Секвоядендрон

секвойя в україні, секвойя вечнозеленая, секвойя википедия, секвойя генерал шерман, секвойя гигантская, секвойя дерево, секвойя его высота, секвойя зомби ферма, секвойя парк, секвойя фото


Секвойя Інформацію Про

Секвойя


  • user icon

    Секвойя beatiful post thanks!

    29.10.2014


Секвойя
Секвойя
Секвойя Ви переглядаєте суб єкт.
Секвойя що, Секвойя хто, Секвойя опис

There are excerpts from wikipedia on this article and video

Випадкові Статті

Haskell

Haskell

Haskell (укр. Хаскель або Хаскелл) — стандартизована, винятково функціональна мова програмування з н...
Зізнання шопоголіка

Зізнання шопоголіка

Зізнання шопоголіка англ Confessions of a Shopaholic — американська кінокомедія 2009 року, що б...
The Long Road

The Long Road

«The Long Road» — четвертий студійний альбом канадського гурту «Nickelback» Випущений 23 вересня 200...
Бойовий потенціал

Бойовий потенціал

Бойови́й потенціа́л — узагальнена характеристика бойових можливостей (вогневих, ударних та мане...