TR | RU | KK | BE | EN |

Рівне

рівнеобленерго, рівне вечірнє
Рі́вне (1939–1991 — Ро́вно) — місто обласного значення в Україні, обласний центр Рівненської області, центр Рівненського району Рівненської області. Населення: 249,6 тис. мешканців (2015 р.).

Місто розташоване на річці Устя.Через місто проходить автошляхи Київ — ЖитомирРівнеДубноЛьвівЧоп (М06, частина E40), РівнеЛуцьк — Устилуг (Н22) і Старокостянтинів — Острог — Здолбунів — Рівне — Сарни — Житковичі (Білорусь) (Р05).

Машинобудування, хімічна (ПАТ «Рівне-Азот»), легка, харчова промисловість, торфяна промисловість (ТОВ фірма «Рекорд»). Три виші, два театри. Історико-краєзнавчий музей. Успенська дерев'яна церква (XVIII ст.). Пам'ятник жертвам фашизму (1968), Меморіал військової слави (1975). Відоме з 1283 року. Магдебурзьке право з 1492 року. Статус міста з 1939 року.

Зміст

  • 1 Географія
  • 2 Історія
    • 2.1 До XIV ст.
    • 2.2 XV століття
    • 2.3 XVI століття
    • 2.4 XVII століття
    • 2.5 XVIII століття
    • 2.6 XIX століття
    • 2.7 XX століття
    • 2.8 XXI століття
  • 3 Адміністрація
    • 3.1 Адміністративний поділ
    • 3.2 Устрій
  • 4 Населення
  • 5 Економіка
  • 6 Освіта і наука
  • 7 Засоби масової інформації
    • 7.1 Радіостанції
      • 7.1.1 Радіостанції верхнього піддіапазону УКХ ЧМ в місті Рівне
      • 7.1.2 Радіостанції нижнього піддіапазону УКХ ЧМ в м. Рівне
  • 8 Культура
    • 8.1 Театри, музика, кіно, проекти
    • 8.2 Галереї
    • 8.3 Музеї
    • 8.4 Бібліотеки
    • 8.5 Парки
  • 9 Спорт
  • 10 Транспорт
  • 11 Персоналії, пов'язані з містом
  • 12 Міста-побратими
  • 13 Див. також
  • 14 Виноски
  • 15 Джерела
  • 16 Посилання
  • 17 Цикл програм "Так було" про історію Рівного.

Географія

Історія

До XIV ст.

  • XIII ст. до н.е. — перші поселення на околицях міста біля сучасного села Бармаки
  • V ст. до н.е. — поселення найдавніших землеробів на правому березі р. Устя біля сучасного Басівкутського водосховища
  • VI—IX століття н. е. — поселення ранніх слов'ян на північ від сучасного села Бармаки
  • X—XII століття — поблизу ріки Устя закладено фортецю Київської Русі.
  • 1283 — перша писемна згадка про Рівне як про один з населених пунктів Галицько-Волинського князівства в польскій хрониці «Rocznik kapituły krakowskiej».
  • 1340 — майже на два століття місто у складі Волині переходить до Литви

XV століття

  • 1434 — відповідно до грамоти литовського князя Свидригайла (Свидригелла) Ольгердовича Рівне передається у володіння луцьких шляхтичів Дичків
  • 1461 — Івашко Дичко продає Рівне «за 300 кіп широких грошів чеської лічби» князю Семену Васильовичу Несвіцькому, представнику русько-литовської династії Ґедиміновичів.
  • 1479 — після смерті князя Несвіцького Рівне стало власністю його дружини Марії Несвицької, яка стала іменувати себе княгинею Рівненською.
  • 1481 — на одному з насипних островів річки Усті, княгинею Марією збудовано замок із дубових колод, який обнесено оборонними ровами
  • 1492 — великий князь литовський Казимир Ягайло, польський король Сигізмунд I Старий надали містечку магдебурзьке право
  • 1500 — княгиня Марія Несвицька отримала для міста привілей на щорічний ярмарок на свято Семена Літопроводця

XVI століття

  • липень 1507 — король Сигізмунд І королівською грамотою надає княгині Марії право вічного володіння замком та містом
  • 1508 — пожежа в замку; розпочато будівництво нового замку
  • 1518 — після смерті княгині Несвіцької Рівне переходить у власність князів Острозьких
  • 1521 — Рівне з околицями та ближніми селами відходить до Іллі Острозького
  • 1538 — Ілля Острозький одружується з позашлюбною донькою короля Сиґізмунда І Старого Беатою Косьцелецькою
  • 1539 — після смерті Іллі Острозького Рівне «під заклад» переходить у спадщину Беаті Косьцелецькій.
  • 1548 — княгиня Острозька (Косьцелецька) надає кошти на побудову костелу у Рівному
  • 1554 — на географічній карті Європи фламандського картографа Герарда Меркатора (1512–1594) серед 29 населених пунктів Волині позначене місто Рівне
  • 1556 — у Рівному з'являються перші поселення єврейських родин, які займаються переважно торговельними справами.
  • 1563 — Рівне згадується у вересневих переговорах російського царя Івана IV (1530–1584) з послами польського короля Сигізмунда-Августа (1520–1572) про повернення Росії захоплених Литвою міст
  • 1565 — місто переходить у власність Альбрехта Ласького.
  • 1565–1575 — судова тяганина за право володіння містом; часті пограбування Рівного
  • 1569 — за Люблінською унією Рівне підпорядковується Луцькому повіту. Знищення міста татарами, спалення церкви та костелу.
  • 1574 — Королівською грамотою місто знову проголошене володінням князя Костянтина Острозького
  • 1575 — за свідченням німецького історика і географа А.Гушинґа в місті налічується 543 будинки
  • 1583 — перша згадка про річку Устю (інша назва — Оствиця)

XVII століття

  • 1606 — Анна Острозька (вдова Олександра Острозького) надає кошти на відбудову костелу
  • 1614 — над містом влітку пронеслася велика буря, під час якої «людей носило поверх дерев, інших мертвих знаходили у різних місцях»
  • 1617–1619 — татарські набіги, спалення замку
  • 1620 — як посаг місто переходить до рук князя Томаша Замойського (1594–1638); в Рівному налічується понад 200 будинків
  • 1621 — містом володіє донька князя Олександра Острозького Катерина, дружина Т. Замойського
  • 1624 — пожежа в Рівному нищить майже все місто
  • 1625 — підготовка угоди Речі Посполитої з козаками Запорозької Січі в Рівненському замку Томаша Замойського
  • 1629 — складено акт із достеменним описом міста, де зафіксовано, що в Рівному є 505 будинків, 10 вулиць (Замкова, Шкільна, Дубенська, Литовська та ін.) і проживає понад 3 тисячі мешканців (у Києві в той час було 18 тисяч мешканців)
  • 1634 — король надає привілеї місту на проведення ярмарку
  • 1636 — перше свідчення про написання у місті літературного твору. Це вірш «Лямент о утрапеню мещан острозких», присвячений українському митрополиту Петру Могилі (1596–1647), підписаний криптонімом «М. Н.»
  • 1637 — облаштування першого в місті шпиталю на кошти Томаша Замойського
  • 1640 — спустошення Рівного татарами
  • 1642 — місто стає власністю князів Конецпольських; на документах, датованих 15 липня 1642 року, зберігся відтиск печатки міста
  • 1648 — козацько-польська війна на Волині; спустошення Рівного загоном Колодки
  • літо 1651 — Рівненщина стає центром визвольної боротьби українців під проводом Богдана Хмельницького
  • 9 лютого 1667 — за Андрусівським миром місто переходить під владу Польщі
  • 1667 — великий мор у Рівному, загинуло 1600 осіб
  • 1680 — спустошення Рівного загоном українських козаків
  • 1691 — пожежа, внаслідок якої місто було майже повністю знищене

XVIII століття

Успенська Церква та Дзвіниця
  • 1706 — у ході російсько-шведської війни Рівне було зруйноване та зайняте військами Карла XII, який у червні побував у місті
  • 1706–1707 — захоплення міста російськими військами та розквартирування їх у місті та околицях
  • 1723 — Рівне переходить у власність польських шляхтичів Любомирських. Володарем Рівного стає Єжи Александр Любомирський. У XVIII ст. князі Любомирські були найбагатшим магнатським родом на Волині, часами всієї Польщі.
  • 1728 — розпочато будівництво замку коштом Є. А. Любомирського
  • 1738 — Станіслав Любомирський (бл. 1704–1793) відбудовує в Рівному мурований замок-палац
  • 1750 — у місті налічується 683 споруди, в тому числі 313 в передмістях, які облаштовуються за національною та соціальною ознакою (були німецька та єврейські вулиці, квартали міських урядників, духівництва, ремісників тощо); працює млин та лісопильне підприємство
  • 1755 — ведеться активне будівництво, в місті налічується понад 700 будинків, населення зростає
  • 1756 — завершення будівництва і освячення Свято-Успенської (Омелянської) церкви в Рівному. За легендами в цій церкві молився Іван Гонта.
  • 1760 — варшавський архітектор Тоушер модернізує палац Любомирських у стилі рококо, зводиться перша мурована єврейська синагога
  • 1765 — Тоушер складає план міста
  • 1770 — епідемія чуми у місті, закладення пам'ятника-колони на честь Божої Матері як рятівниці від мору
  • 1775 — будівництво мурованого костелу
  • 1778 — місто отримує привілей короля на чотиритижневий ярмарок
  • 1779/1780 — князь Юзеф Любомирський підтверджує права євреїв та дозволяє будівництво дерев'яної синагоги
  • 1781 — будівництво дерев'яного Святовоскресенського собору на місці старенької церкви
  • 1785 — збудована уніатська каплиця на кладовищі Волі
  • 1792 — у Рівному побував національний герой Польщі генерал Тадеуш Косцюшко, який приїздив до тодішньої господині рівненського палацу Людвіки Любомирської — предмету свого юнацького кохання.
  • 23 квітня (4 травня) 1793 — внаслідок другого поділу Польщі Рівне переходить до Росії; до міста входять російські війська під командуванням М. Кречетнікова.
  • 29 серпня (9 вересня) 1793 — Рівне набуває статусу повітового центру в складі новоутвореного Волинського намісництва (з 1797 року — губернії)

XIX століття

Костел, 1858
  • 1804 — Рівне та його околиці спустошує нашестя сарани; неврожай і голод у місті
  • 1805 — починає діяти двокласна початкова школа, заснована Тадеушем Чацьким; пожежа у місті
  • 1815 — остання, особливо вишукана перебудова палацу Любомирських
  • 1836 — початок будівництва гімназійного корпусу неподалік від палацу Любомирських
  • 1839 — із Клеваня до Рівного переведено класичну гімназію за сприяння дідича Фридерика Любомирського — батька Казімєжа. 24 липня розпочинає роботу Рівненська гімназія.
  • 1844–1845 — у Рівненській гімназії старшим викладачем працює видатний історик, письменник і політичний діяч Микола Костомаров
  • 1848 — споруджено каплицю св. Степана на кладовищі Грабник
  • 1849 — згідно з переписом населення в місті проживає близько 3000 мешканців
  • 1856 — епідемія холери в місті; біля пам'ятника-колони на честь Божої Матері вивішено незгасиму лампаду
  • 1857 — прокладання через Рівне шосе Київ — Берестя
  • 1858 — початок будівництва мурованого костелу за пожертви князя Казімєжа Любомирського
  • 1861 — російська селянська реформа; Рівне починає швидко зростати і його населення становить 3294 мешканці
  • 1862 — у місті відкрито телеграф
  • 1863 — відкриття в Рівному жіночої гімназії; арешт діячів польського повстання
  • 1865 — реформування Рівненської гімназії із класичної в реальну
  • 1866–1871 — у Рівненській гімназії навчається видатний письменник Володимир Короленко
  • 11 серпня 1867 — у місті перебуває видатний український композитор Микола Лисенко
  • 1868 — розпочато будівництво костелу св. Антонія (нині зал органної музики)
  • 1871 — смерть, похорони в Рівненському костелі князя Казимира Любомирського; влітку в місті перебуває видатний науковець та політичний діяч Михайло Драгоманов
  • 1872 — гімназію перетворено в реальне училище, яке діяло до 1922 року
  • 12 травня 1873 — відкрито залізничне сполучення через місто (Київ—Берестя), відкрита залізнична станція Рівне, налагоджено сполучення з прикордонним Радивиловом
  • 1877 — збудовано та освячено військовий шпиталь
  • 1880 — у Варшаві виходить нарис Т. Стецького про Рівне «Miasto Równe»
  • 12 червня 1881 — велика пожежа в місті; згоріла соборна Воскресенська церква, 800 дворів, поштамт
  • 30 серпня 1890 — розпочато будівництво парафіяльного костелу та Свято-Воскресенського собору (архітектор Дейнека)
  • 1891 — пожежа в західній частині міста; згоріло понад 300 будинків
  • 8 (20) жовтня 1895 — освячення та перше богослужіння в новозбудованому православному соборі
  • 1896 — спорудження в місті євангельсько-лютеранського молитовного будинку
  • 1897 — за даними всеросійського перепису населення в Рівному мешкають 24752 людини, працюють 23 дрібних підприємства
  • 90-ті роки XIX століття — у місті будується військове містечко
  • 1899 — завершення будівництва парафіяльного костелу св. Антонія
  • 7 жовтня 1900 — освячення костелу св. Антонія
Знак при в'їзді у місто

XX століття

  • 1905 — революційні виступи рівнян
  • 1906 — засновано перший в Рівному музей
  • 2 лютого 1908 — на місті згорілого театру Л. Зафраном збудовано новий театр на 17 лож, 18 рядів крісел, 2 ряди балкону та 3 ряди галереї
  • 1909 — місто відвідує видатний учений Володимр Вернадський; Л.Зафран розпочинає будівництво першої електростанції
  • 1910 — розпочинає роботу пивзавод «Берґшльос».
  • квітень 1911 — відновлення автобусного сполучення (3 пасажирські автобуси та 1 вантажна машина) Рівне—Корець—Новоград-Волинський—Житомир
  • 1912 — уведена в дію перша електростанція; перший політ моноплану над містом
  • 1914 — початок Першої світової війни. Мобілізація чоловічого населення Рівного. У жовтні Рівненський військовий шпиталь відвідує Російський імператор Микола II із сестрою — Великою Княжною Ольгою Олександрівною.
  • 1915 — часткова евакуація міста під час відступу російських військ
  • 1916 — перед наступом російських військ місто відвідують імператор Микола II і генерал Брусилов.
  • 1917 — рівняни разом із військовими вперше вільно відзначили свято 1 травня; підтримка рівнянами Центральної Ради та більшовицького уряду
  • 1918 — окупація міста німецько-австрійськими військами
  • 1919 — українська влада в місті; Рівне — тимчасова столиця УНР. Відступ українських військ під проводом Петлюри. Влада більшовиків. Окупація Рівного польськими військами.
  • 1920 — повернення більшовицької влади після прориву I Кінної армії Будьонного; повернення польської армії
  • 1922 — польська влада дає дозвіл на відновлення діяльності Рівненської повітової «Просвіти»
  • 1923–1940 — діяльність у місті відомого польського вченого та освітянина Якуба Гофмана (зокрема редагував збірку «Річник Волинський»).
  • 1927 — пожежа в замку Любомирських. Продовження руйнації пам'яток старовинної архітектури. Реставрація костелу св. Антонія.
  • 30 квітня 1929 — офіційна ліквідація Рівненської «Просвіти»
  • 11 березня 1930 — польська поліція проводить репресії проти учасників Шевченківської академії в театрі Зафрана
  • 1933 — з'їзд преси в Рівному. Українське населення збирає пожертви для допомоги голодуючим Радянської України. Закладено новий Міський парк на Грабнику.
  • 17 вересня 1939 — відповідно до пакту Молотова-Ріббентропа західноукраїнські землі відійшли до СРСР; до міста входять частини Червоної армії
  • 1939–1941 — знищено та депортовано до Сибіру близько 150 тис. рівнян та мешканців навколишніх сіл
  • 4 грудня 1939 — Указом Президії Верховної Ради СРСР утворено Ровенську область у складі Української РСР із центром у місті Рівному
  • 1939 — засновано музично-драматичний театр імені Миколи Островського
  • 28 червня 1941 — бомбардування та окупація міста німецькими військами
  • 3 липня 1941 — створення міської управи, головою міської управи став фармацевт Полікарп Бульба, професора гімназії Івана Сав'юка було призначено другим посадником, правника Сергія Іллюка — першим членом управи, Назара Шевчука — другим
  • 20 серпня 1941 — значну частину українських земель було включено до складу так званого Райхскомісаріату «Україна» з центром у Рівному, комісаром України призначено гауляйтера і оберпрезидента Еріха Коха
  • 1 вересня 1941 — місто стало адміністративним центром однойменної округи, утвореної у складі генеральної округи Волинь-Поділля
  • 10 березня 1942 — німецькою адміністрацією спільно з фірмою Центрального емісійного банку України було випущено для грошового обігу «окупаційні гроші» — вісім банкнот номіналом в 1, 5, 10, 20, 50, 100, 200 та 500 карбованців; в анотації був текст: «Рівне 10 березня 1942. Центральний емісійний банк Україна.»
  • 1941–1942 — винищення близько 90 тис. рівнян
  • 1943 — вбивства німецьких офіцерів радянським диверсантом НКВС Миколою Кузнецовим, внаслідок яких гітлерівці стратили 700 невинних рівнян, керівництво рівненської ОУН
  • 2 лютого 1944 — Рівне визволене від німецьких загарбників частинами Радянської армії. Розпочинається відбудова господарства міста.
  • 1945 — співробітники НКВС у січні влаштовують публічну страту вояків Української повстанської армії
  • 1947 — узимку зруйновано пам'ятник Сталіну в Рівному (район нинішньої Театральної площі)
  • 1950 — завершено відбудову зруйнованого війною господарства
  • 22 квітня 1952 — зруйновано пам'ятник-колону на честь Божої Матері
  • 1954 — із Києва до Рівного переведено меліоративний інститут (Український інститут інженерів водного господарства)
  • 1957 — уведення в дію Рівненського заводу високовольтної апаратури
  • 1958 — рівняни отримали можливість переглянути першу телепрограму (регулярне телемовлення розпочалось у 1967 році)
  • 1959 — відкриття погруддя на могилі учасника громадянської війни Олеко Дундича. Відкриття малої (дитячої) Рівненської залізниці.
  • 1960 — завершення будівництва Рівненського обласного музично-драматичного театру ім. Миколи Островського
  • 1962 — закриття Свято-Воскресенського собору; закінчення будівництва газопроводу
Свято-Воскресенський собор у Рівному
  • 1963 — уведено в дію Рівненський льонокомбінат — гігант легкої промисловості
  • 1967 — закінчено будівництво кінотеатру «Жовтень» (сучасна назва — Кінопалац «Україна»)
  • 1969 — уведено в дію першу чергу заводу мінеральних добрив (сучасний ВАТ «Рівнеазот»)
  • 24 грудня 1974 — відкрито тролейбусний рух по місту
  • 1977 — у Рівному відкрито аеровокзал міжнародного класу
  • 1980 — закінчення будівництва першого в місті 14-поверхового будинку по вулиці Київській, 17
СУ-100 із номерним знаком «029» на вулиці Соборній
  • 1983 — урочисте відзначення 700-річного ювілею міста
  • 1985 — відкриття монументу Слави
  • 1986 — завершення будівництва міського гідропарку.
  • 1990 — Перші демократичні вибори до міської Ради. Розпочато будівництво Покровського собору методом народної будови.
  • 11 червня 1991 — ухвалено Постанову Президії Верховної Ради УРСР «Про приведення назви міста Ровно і Ровенської області у відповідність до правил українського правопису», згідно з якою місто Ровно іменувалося Рівне, а область — Рівненська. Відразу ж після провалу путчу 25 серпня 1991 року в місті було демонтовано пам'ятник Леніну.
  • 17 травня 1994 — Перенесено на вулицю Ясну пам'ятник партизану-розвіднику Миколі Кузнецову, який стояв перед адмінбудинком міської ради. На постаменті цього пам'ятника було встановлено пам'ятний знак «Загиблим за Україну». Демонтовано пам'ятник командиру партизанського загону Д. Медведєву.
  • 22 травня 1999 — на майдані Незалежності відбулося урочисте відкриття пам'ятника Тарасу Шевченку. На площі Короленка відкрито пам'ятник «Загиблим у збройних конфліктах».

XXI століття

  • 2002 — За результатами Всеукраїнського перепису населення 2001 року в Рівному проживають 248 813 тис. осіб (228 тис. осіб у 1989 році). Населення області становить 1173 тис. осіб (в тому числі 555 тис. чоловіків та 618 тис. жінок).
  • 25 серпня 2003 — місто святкує своє 720-річчя. Відкрито колону Божої Матері. Оновлено фасади більшості будинків на центральних вулицях міста.

Адміністрація

Адміністративний поділ

Устрій

Населення

Докладніше: Населення Рівного

За даними Всеукраїнського перепису населення у 2001 р. в м. Рівне проживало 248,8 тис. чол., з них 115,3 тис. — чоловіки (46%) і 133,5 тис. жінки (54%). Серед жителів міста 224,6 тис. складали українці (91,6%), 16,6 тис. (6,8%) — росіяни, 1,4 тис. (0,6%) — білоруси. Станом на 1 грудня 2010–249,9 тисяч осіб

Історична динаміка населення Рівного:

Рік Чисельність населення
1858 5 054
1897 24 573
1921 30 000
1939 43 000
1959 59 598
1967 100 000
1970 115 541
1979 178 956
1989 227 925
2001 248 813
2007 248 229
2012 250 174
2013 250 334

Історична динаміка національного складу:

1959 1989 2001
українці  66,7  84,2  91,6
росіяни  26,0  13,1  6,8
білоруси  1,6  1,0  0,6
поляки  1,8  0,5  0,4
євреї  2,3  0,5  0,2

Економіка

Освіта і наука

Національний університет водного господарства та природокористування (4 корпус)
  • Національний університет водного господарства та природокористування
  • Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем'янчука
  • Рівненський державний гуманітарний університет
  • Рівненський інститут слов'янознавства Київського славістичного університету
  • Рівненський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
  • Рівненський обласний центр науково-технічної творчості учнівської молоді
  • Рівненська духовна семінарія
  • Вище професійне училище №1
  • Рівненський державний аграрний коледж
  • Рівненський економіко-гуманітарний та інженерний коледж
  • Рівненський кооперативний економіко-правовий коледж
  • Рівненський економіко-правовий ліцей
  • НВК «РОЛІ»
  • НВК № 2 «Школа-Ліцей» м. Рівне
  • Рівненський природничо-математичний ліцей «Елітар».

Засоби масової інформації

Радіостанції

Мовлення з Рівенської телевежі веде 16 радіо-станцій. На початку дев'яностих років на Рівненщині було чотири радіомовних передавача, два з яких працювали у режимі стерео. В листопаді 1996 року виходить в ефір перша в регіоні комерційна радіостанція «Радіо Трек», з 1997 року використовується передавач потужністю 2 кВт на частоті 106,4 FM. На середину 2015 року в регіоні транслюють більше десяти радіостанцій, використовуючи частотну модуляцію (FM) в УКХ діапазоні.

Радіостанції верхнього піддіапазону УКХ ЧМ в місті Рівне

Частота, МГц Назва Сайт Формат Передавач
87,8 Рівне FM http://www.rivne.fm/ News/Talk Рівненська телевежа
88,5 Радіо Шансон http://www.shanson.ua/ Шансон Рівненська телевежа
90,0 Радіо 24 http://radio24.ua/ AC Рівненська телевежа
90,4 Super Radio http://superradio.at.ua/ Hot AC Рівненська телевежа
90,9 Радіо Люкс ФМ http://www.lux.fm/ Hot AC Рівненська телевежа
100,7 Наше Радіо http://www.nashe.ua/ AC Рівненська телевежа
101,4 Перець FM http://www.stilnoe.fm/ Top 40 Рівненська телевежа
102,2 Europa Plus Україна http://www.europaplus.ua/ CHR Рівненська телевежа
103,0 Ретро FM http://www.retro.ua/ Oldies Рівненська телевежа
103,7 Хіт FM http://www.hitfm.ua/ Hot AC/AC Рівненська телевежа
105,1 Радіо «ЕРА FM» http://www.eramedia.com.ua/ News/Talk Рівненська телевежа
105,7 Авторадіо Україна http://www.avtoradio.ua/ AC Рівненська телевежа
106,4 Радіо Трек http://www.radiotrek.rv.ua/ Hot AC Рівненська телевежа

Радіостанції нижнього піддіапазону УКХ ЧМ в м. Рівне

Частота, МГц Назва Сайт Формат Передавач
66,53 УР-1 http://www.nrcu.gov.ua/index.php?id=11 News/Talk Рівненська телевежа
67,46 УР-2 (Радіо «Промінь») http://promin.fm/ News/Talk Рівненська телевежа
68,24 Радіо Марія http://www.radiomaria.org.ua/ News/Talk Рівненська телевежа

Культура

Див. також: Пам'ятки Рівного

Рівне є значним осередком культури держави — тут працюють театри (обласний муздрамтеатр, ляльковий і декілька театрів-студій), філармонія, зал камерної та органної музики, низка музеїв, палаців і будинків культури, кінотеатрів, численні бібліотеки; у місті є декілька парків та зоопарк.

Театри, музика, кіно, проекти

Рівненська обласна філармонія Кінопалац «Україна»

Рівненські театральні й музичні установи:

  • Рівненський обласний академічний український музично-драматичний театр;
  • Рівненський академічний обласний театр ляльок;
  • Рівненська обласна філармонія;
  • Зал камерної та органної музики;
  • театр-студія «У старому парку»;
  • театр-студія «Від ліхтаря»;
  • Молодіжний експериментальний театр Рівного «МЕТР».
  • Молодіжний народний театр (базується при Міському палаці культури «Текстильник»)

Палаци та будинки культури, інші осередки культури Рівного:

  • Молодіжна громадська організація «КВН Рівненщини»
  • Міський будинок культури;
  • Міський палац дітей та молоді;
  • Обласний центр народної творчості;
  • Міський палац культури «Текстильник»;
  • Палац культури та спорту «Хімік»;
  • Будинок культури УТОГ;
  • Будинок офіцерів;
  • Будинок учених.

У Рівному в наш час функціонують 3 кінотеатри:

  • Кінопалац «Україна»;
  • Кіноцентр «ЕРА»;
  • Кіноклуб "Gonzo"

З листопада 2011 року діє Молодіжна громадська організація "Література.РВ".

Галереї

  • Євро-Арт (Галерея європейського живопису)
  • Арт-галерея Купчинського (Фотоклуб «White Rabit» та фотогалеря)
  • Виставкова зала обласної національної спілки художників України
  • Час (Фотоклуб та фотогалерея)
  • Щілина (Галерея сучасного мистецтва)

Музеї

Перший музей у Рівному було створено 1906 року професором римського права В. Океницьким. Історія головного і найбільшого рівненського музею — обласного краєзнавчого бере свій початок від 1940 року.

Рівненський краєзнавчий музей Державна обласна бібліотека див. докладніше: Початки музейної справи в Рівному.

Сучасні рівненські музеї:

  • Рівненський обласний краєзнавчий музей — головне і найбільше (бл. 140 000 музейних експонатів, 2006) зібрання матеріалів і предметів матеріальної та духовної культури Рівненщини;
  • Музей українського мистецтва;
  • Музей бойової слави 13-го Армійського корпусу;
  • Бурштиновий музей — наймолодший музейний заклад міста (відкритий улітку 2010 року), в основі якого — дві бурштинові кімнати, де представлено ювелірні вироби та картини, унікальні злитки бурштину, знайдені на Рівненщині, а також одяг та взуття, прикрашені цим каменем. Ідея влаштувати Бурштиновий музей належить Рівненській обласній державній адміністрації, оформлення 2 «бурштинових кімнат» здійснено жителькою села Каноничі Дубровицького району Галиною Лемець.

Бібліотеки

У Рівному діє розгалужена мережа обласних, комунальних і відомчих бібліотек:

  • Рівненська державна обласна бібліотека;
  • Державна обласна бібліотека для дітей;
  • Рівненська обласна наукова медична бібліотека;
  • Обласна бібліотека для юнацтва;
  • Центральна міська бібліотека ім. В. Г. Короленка;
  • Центральна дитяча міська бібліотека;
  • Міські бібліотеки № 2, 3, 4, 5, 6, 7, 9, 10;
  • Міська бібліотека Ювілейного району.

Парки

Рівне справляє враження зеленого міста, адже на одній з центральних і військових вулиць міста Соборній відразу декілька великих парків, крім того в середмісті центральний Парк ім. Т. Г. Шевченка фактично «переходить» у Парк молоді.

У парку Молоді з вулиці Драгоманова. Пам'ятник Климу Савуру Перехрестя вулиць В'ячеслава Чорновола та Степана Бандери

Головні парки Рівного:

  • Парк ім. Т. Г. Шевченка — найбільший міський парк, розташований у центральній частині міста, улюблене місце відпочинку й дозвілля (зі створеними відповідними умовами) містян і гостей Рівного;
  • Парк молоді (майдан Короленка і вул. Драгоманова);
  • Гідропарк I-ої черги (вул. С. Бандери і вул. Набережна);
  • Гідропарк II-ої черги (вул. С. Бандери і вул. Севастопольська);
  • Меморіал слави (вул. Київська);
  • Парк «Жовтневий» (вул. кн. Володимира).
  • Дендропарк в мікрорайоні «Ювілейний»
  • Парк біля"Мото-треку"

На околиці міста зі сторони виїзду на Житомир працює Рівненський зоопарк, що вважається одним з найкращих у країні.

Спорт

Найпопулярнішими командними видами спорту серед городян є спідвей та футбол. Також тут користуються популярністю футзал (МФК «Кардинал-Рівне»), баскетбол (БК-93 «Пульсар»), волейбол («Регіна-МЕГУ»), регбі (РК "Рівне"), бейсбол («Західний вогонь»), хокей (ХК «Фаворит») тощо.

У Рівному із 4 по 18 вересня 2011 р. проходив Чемпіонат світу із шашок — серед 100 жінок. У змаганнях взяли участь спортсменки з України, Росії, Нідерландів, Білорусі, Латвії, Китаю, Литви, Польщі, США та Узбекистану. Специфікою змагань було те, що учасниці грали на сучасних електронних шашкових дошках, що дало можливість транслювати змагання в он-лайн режимі.

Варто зауважити, що у 1997 році Рівне приймало Чемпіонат світу з шашок—64 серед чоловіків.

Транспорт

У Рівному, на центральній вулиці і тепер (2014) можна побачити тролейбуси архаїчних моделей. Станція та залізничний вокзал Рівне

Рівненський тролейбус відкрито 24 грудня 1974 року. Тепер наявні 10 маршрутів, у тролейбусному парку перебуває 78 машин. У 2011 році тролейбусами міста було перевезено 27 371 тис. чол., що на 8% менше ніж у 2010 році, коли було перевезено 29 761 тис. пасажирів

Автобусне сполучення забезпечують пвтовокзал «Рівне» та «Чайка» (здебільшого здійснюються рейси в Сарненському напрямку). Міський аеропорт розташований наа відстані 8 км від центру Рівного, практично в межах міста. Біля аеропорту проходять автомобільні магістралі (зокрема E40), що дає можливість за лічені хвилини дістатись до залізничного вокзалу, автовокзалу та центру міста. Через місто проходить автошляхи Київ—Житомир—Рівне—Дубно—Львів—Чоп (М06, частина E40), Рівне—Луцьк—Устилуг (Н22) і Старокостянтинів — Острог — Здолбунів — Рівне — Сарни — Житковичі (Білорусь) (Р05).

Рівне — пасажирська та вантажна залізнична станція, що підпорядкована Рівненській дирекції Львівській залізниці. рух нею було відкрито 23 липня 1873 року. Станція Рівне розміщена на лінії Здолбунів — Ковель. На станції зупиняються усі потяги далекого сполучення, що проходять через неї та приміські потяги. До станції курсують також регіональні електропотяги з Києва та Львова та регіональний потяг локомотивної тяги Ковель — Тернопіль (через Здолбунів — Красне).

Персоналії, пов'язані з містом

  • Андропов Володимир — диригент, Народний артист Росії, професор Московської консерваторії, закінчив Рівненську музичну школу № 1.
  • Богачук Олександр — український поет, журналіст.
  • Булавський Василь Тихонович — перший обласний провідник ОУН Донеччини у жовтні-листопаді 1941, політичний референт Військового Округу УПА «Богун»
  • Бурківський Олександр Оттович — генерал-хорунжий Армії УНР.
  • Вертелецький Володимир Євгенович — лікар-генетик, член Національної медичної академії Аргентини, почесний член НАНУ (2003).
  • Віногоров Владислав (справжнє ім'я Владислав Олександрович Рябенко) (1970) — письменник, який працює в жанрі наукової фантастики.
  • Волошин Ростислав — псевдо «Павленко», «Горбенко», співорганізатор УПА, полковник, командант запілля УПА, член бюро ОУН, Голова президії Великого Збору УГВР, Генеральний Секрерар Внутрішніх справ УГВР., нагороджений Золотим Хрестом Заслуги
  • Вротновський-Сивошапка Костянтин Германович — полковник, голова Української військової ветеринарної управи, член Української Ради військових депутатів, член Української Центральної Ради.
  • Гаєвський Стефан Юхимович — писар головного інтендантства 4-ї Київської дивізії Армії УНР, Герой Другого Зимового походу
  • Гончар Сергій — український велогонщик.
  • Гурістюк Олександр — український художник, який нині живе і творить в Рівному.
  • Євдокимов Ярослав Олександрович — співак (баритон), заслужений артист Російської Федерації, народний артист Білорусі.
  • Задерацький Всеволод Петрович — український та російський композитор, піаніст. Народився у Рівному.
  • Зайцева Емма Іванівна — заслужений діяч мистецтв України, український театральний художник, яка нині живе і творить в Ужгороді.
  • Залевська Євгенія (1898–1984) — українська письменниця, журналістка, громадська діячка.
  • Зільберфарб Моше — політичний діяч і письменник, Генеральний Секретар з єврейських справ Української Народної Республіки.
  • Іжик Михайло — український лінгвіст, сходознавець, автор першого в історії індонезійсько-українського словника.
  • Ірванець Олександр — український письменник.
  • Кондратьєв Олександр — російський письменник, поет, перекладач, критик.
  • Короленко Володимир — російський та український письменник, журналіст, публіцист і громадський діяч.
  • Косміаді Георгій, учень Сєрова Валентина Олександровича, художник, викладач. Емігрував у Німеччину, головний художник Гамбурзького театру опери і балету.
  • Костін Олексій Іванович — радянський вчений, дослідник
  • Костомаров Микола Іванович — російський та український історик, публіцист, поет, мислитель, громадський діяч, один з керівників Керило-Мефодіївського товариства.
  • Кравчук Леонід Макарович  — перший президент України
  • Куліш Іван Фомич український російськомовний поет
  • Липовецький Іван Прохорович — сотник Армії УНР.
  • Луценко Юрій — український політик.
  • Мізерний Анатолій — фотохудожник, фотограф, журналіст.
  • Морозенко Марія — письменниця, поетеса, автор історичних драм «Княгиня Ольга», «Князь Святослав», дилогії про Івана Сірка
  • Носаль Михайло Андрійович — відомий фітотерапевт, почесний громадянин м. Рівне (2004 р.)
  • Ольжич Олег — український поет, археолог і політичний діяч; очільник Революційного Трибуналу ОУН, член ПУН;син Олександра Олеся.
  • Пасічник Ігор — ректор Національного університету «Острозька академія», доктор психологічних наук, професор кафедри психолого-педагогічних дисциплін, академік Міжнародної слов'янської академії наук та АН ВШ України, заслужений працівник народної освіти України, ветеран праці, герой України.
  • Рудницька Анжеліка — віце-президент мистецької агенції «Територія А», шеф-редактор програм Першого національного телеканалу, член Громадського фонду Святого Андрія Первозванного, заслужена артистка України.
  • Самчук Улас — класик української літератури, член уряду УНР на вигнанні.
  • Василь Селезінка — актор, письменник, журналіст, театральний і телевізійний режисер, театральний критик, краєзнавець, громадський діяч. Заслужений діяч мистецтв України.
  • Сеницька Лідія — російська письменниця, поет, критик, перекладач.
  • Синько Михайло Семенович — учасник Другої Світової війни, Герой Радянського Союзу.
  • Смородський Петро — адміністративний полковник Армії УНР, начальник штабу УПА Поліська Січ Тараса Бульби-Боровця.
  • Солтановський Автоном — український педагог і мемуарст родом зі східного Поділля.
  • Степура Григорій — український громадський і політичний діяч.
  • Хасевич Ніл — український художник, графік, активний громадський і політичний діяч, член Організації українських націоналістів і Української головної визвольної ради.
  • Теліга Олена — українська поетеса, літературний критик, діяч української культури, член ОУН.
  • Цупер Алла Петрівна — білоруська фристайлістка, олімпійська чемпіонка.
  • Червоній Василь Михайлович — український політик.
  • Чуйкевич Петро — український педагог, етнограф.
  • Шморгун Євген — письменник, видавець, краєзнавець, громадський діяч.
  • Штаєрман Михайло — український графік.
  • Ярунський Сергій — композитор, диригент, філософ. У 1989-91 роках навчався в Рівненському інституті культури.
  • «От Вінта» — український рок-гурт.

Міста-побратими

У Рівного 5 міста-партнерів:

  • Пйотркув-Трибунальський (Польща) (1997)
  • Забже (Польща) (2001)
  • Зволен (Словаччина) (1998)
  • Відін (Болгарія) (2001)
  • Сєвєродонецьк, Луганська область, Україна (2007)

Окрім того, є дружнє місто (співпраця):

Партнерське місто:

Див. також

  • Рівненська область
  • Рівненська агломерація
  • ОГО — інформаційно-рекламний тижневик м. Рівне
  • Радіо Трек — місцева FM-радіостанція
  • Рівненська обласна державна телерадіокомпанія.

Виноски

  1. ↑ Державна служба статистики України: Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України на 1 січня 2015 року»,  — Київ, Державна служба статистики України, 2015
  2. а б Постанова Верховної Ради УРСР від 11 червня 1991 року № 1183-XII «Про приведення назви міста Ровно і Ровенської області у відповідність до правил українського правопису»
  3. ↑ J. Kowiecki. Lubomirski Józef herbu Szreniawa (1751–1817) / Polski Słownik Biograficzny.— Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk, 1973.— Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk. — Tom ХVIII/1, zeszyt 76.— S. 28. (пол.)
  4. ↑ Tadeusz Przybylski. Lubomirski Kazimierz (1813–1871) / Polski Słownik Biograficzny.— Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk, 1973.— Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk. — Tom ХVIII/1, zeszyt 76.— S. 30. (пол.)
  5. ↑ http://pop-stat.mashke.org/ukraine-cities.htm
  6. ↑ В. М. Кабузан — Украинцы в мире. Динамика численности и расселения 20-е годы XVIII века — 1989 год.
  7. а б Про кількість та склад населення Рівненської області за підсумками Всеукраїнського перепису населення 2001 року
  8. ↑ Українське ефірне радіомовлення.
  9. ↑ Ефірне радіомовлення в Україні.
  10. ↑ Радіостанції України‎
  11. ↑ Радіостанції міста Рівне та Рівненської області.
  12. ↑ «Рівненська Філія Концерну РРТ».
  13. ↑ Кінотеатри міста Рівне на www.myrivne.org (Рівненський веб-портал)
  14. ↑ У Рівному відкрито Бурштиновий музей // інф. Korespondent.net за 25 серпня 2010 року
  15. ↑ Пам'ятки природи на Рівненська обалсна державна адміністрація (офіційний веб-сайт)
  16. Парк ім. Т. Г. Шевченка на www.wikimapia.org
  17. ↑ Учасниці чемпіонату світу з шашок грають на спецдошках
  18. ↑ Уривок кінохроніки: пуск першого тролейбуса в м. Рівне
  19. ↑ Артист Ярослав Евдокимов рассказал «ОГ» о своих корняхОбластная газета, 12 ноября 2013
  20. ↑ Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917–1921): Наукове видання. — К.: Темпора, 2007. — 244 с. ISBN 966-8201-26-4

Джерела

  • 725 років від часу першої писемної згадки про місто Рівне (1283). З сайту «Історична Волинь».
  • Równe // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1888. — T. IX : Poźajście — Ruksze.
  • Олександр Цинкаловський. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Т. 1. — Вінніпеґ: Накладом Товариства «Волинь», 1984.
  • Рівне // Электронная еврейская энциклопедия.(рос.)

Посилання

  • Офіційна сторінка Рівненської міської ради та її виконавчого комітету
  • Віртуальне місто Рівне
  • Офіційний сайт управління освіти Рівненського міськвиконкому
  • Готелі міста Рівне (описи, фотогалереї, розташування на карті)
  • Рівненська державна обласна бібліотека;
  • Сфера-ТВ — рівненська телерадіокомпанія;
  • Регіональний інформаційний портал Рівненщина;
  • infomisto.com — он-лайн карта Рівного, інформаційно-довідковий портал
  • Сучасний екологічний стан навколишнього природного середовища міста Рівне та природоохоронні заходи щодо його покращання

Цикл програм "Так було" про історію Рівного.

  • Рівне у 19 столітті. // YouTube
  • Про музичну школу ім. Лисенка у Рівному. // YouTube
  • Про Рівненську державну художню школу. // YouTube
  • Про святкування 700-річного ювілею Рівного у 1983році. // YouTube
  • Про підготовку до святкування 700-річного ювілею Рівного. // YouTube
  • Визволення Рівного. // YouTube
  • Неформальний рух. // YouTube
  • Про художника і педагога Георгія Косміаді. // YouTube
  • Рівненська дзвіниця // YouTube
  • Магдебурзьке право // YouTube
  • Перший політ над Рівним - 4 квітня 1912 року. // YouTube
  • Баскетболіст Сергій Ліщук. // YouTube
  • 100-річний Рівненський університет. // YouTube
  • Рівненський футбол - три історії однієї перемоги. // YouTube
  • Ігор Марко - рівненська зірка світового спідвею! // YouTube
  • Від нагодованих коней до швидкісного інтернету: історія рівненської пошти. // YouTube
  • Історія радіо. // YouTube
  • Як народний спів робив щасливими попередні покоління?Рівненський композитор, диригент Микола Дацик. // YouTube

рівне, рівне автовокзал розклад, рівне вечірнє, рівне карта, рівне львів, рівне новини, рівне погода, рівне рівне, рівнеоблводоканал, рівнеобленерго


Рівне Інформацію Про

Рівне


  • user icon

    Рівне beatiful post thanks!

    29.10.2014


Рівне
Рівне
Рівне Ви переглядаєте суб єкт.
Рівне що, Рівне хто, Рівне опис

There are excerpts from wikipedia on this article and video

Випадкові Статті

Предводитель дворянства

Предводитель дворянства

Предводитель дворянства — впродовж 1766—1917 — обраний на губернських і повітових дворянсь...
Ханнес Хювенен

Ханнес Хювенен

Ханнес Хювенен фін Hannes Hyvönen; 29 серпня 1975, м Оулу, Фінляндія — фінський хокеїст, правий...
Віньоле-Борбера

Віньоле-Борбера

Віньоле-Борбера у Вікісховищі Віньоле-Борбера італ Vignole Borbera, п'єм Vigneule — мун...
Андрій Валентинов

Андрій Валентинов

Висловлювання у Вікіцитатах Андрі́й Валенти́нов, справжнє ім'я Андрі́й Валенти́нович Шмалько...