TR | RU | KK | BE | EN |

Рязань

рязань погода, рязань нижний новгород
Рязань у Вікісховищі

Ряза́нь — місто в Росії, адміністративний центр Рязанської області. Розташоване на правому березі Оки (за 2 км від річки), при впадінні в неї річки Трубеж. Велика пристань на Оці, за 196 км від столиці Росії міста Москви. Вузол залізничних ліній на Москву, Рузаєвку, Ряжськ; аеропорт «Турлатово» і авіабаза «Дягілєво».

Місто входить до тридцятки найбільших російських міст — чисельність населення на 1 січня 2013 року становила 528 000 осіб.

Назва «Рязань», ймовірно, походить від назви фіно-угорського народу ерзя.

Зміст

  • 1 Історія
  • 2 Адміністративний поділ
  • 3 Населення
  • 4 Економіка
  • 5 Транспорт
  • 6 Наука, освіта
  • 7 Культура
  • 8 Архітектура
  • 9 Відомі люди
  • 10 Міста-побратими
  • 11 Виноски
  • 12 Посилання

Історія

Спочатку Рязанню називався центр Рязанського князівства, що знаходився за 50 км до півдня-сходу від сучасної Рязані (нинішнє городище Рязань Стара). В середині XIV століття центр князівства був перенесений в Переяславль-Рязанський (вперше згаданий в літописі під 1300 (1301) роком, є джерела, вказуючі на 1095 і 1208 як роки заснування міста), який в 1521 році увійшов до складу Московської держави; у 1708 році місто включене в Московську губернію.

У 1778–1796 роках Рязань була центром Рязанського намісництва Російської імперії.

З1796 — центр Рязанської губернії.

У 2-ій половині XIX століття в Рязані з'являються чавуноливарні, винокурні, салотопленні і інші промислові підприємства.

У 1929—30 роках Рязань — окружний центр Московської області, з 1937 — обласний центр.

На сьогоднішній день Рязань є науковим і культурним центром, де дбайливо зберігається багата спадщина минулого. У 1995 році Рязань відзначила 900-річчя.

Адміністративний поділ

Рязань розділена на 4 міських округи (колишні райони) (у тис. чол. на 1 січня 2001 року):

  • Желєзнодорожний — 147,3;
  • Московський — 176,9;
  • Октябрьський — 130,1;
  • Совєтський — 71,6.

Населення

Змінюваність чисельності населення Рязані демонструє нижче наведена таблиця:

1825 1833 1840 1847 1856 1863 1867 1870 1885 1897 1917
18326 17635 18951 18641 21449 22279 17950 19990 30327 46122 47829
1920 1923 1926 1937 1939 1959 1970 1979 1989 2002 2010
41276 44902 50919 71865 95357 214130 350151 453267 514638 561560 509392


Економіка

В Радянському Союзі Рязань перетворилася на промисловий центр. В наш час місто дає 60% валової продукції промисловості області.

До війни 1941-45 дві третини його валової промислової продукції давали харчова, легка і деревообробна галузі; після війни Рязань перетворилася на індустріальний центр з переважанням галузей важкої промисловості, головним чином машинобудування.

Найбільші підприємства міста:

  • Рязанський Верстатобудівний завод (металоріжучі верстати);
  • ЗАТ «ПРО_САМ» (обчислювально-аналітичних машин);
  • Рязанський завод автоагрегатів;
  • Тяжпрессмаш;
  • Рязанський радіозавод;
  • Рязанська нафтопереробна компанія (первинна обробка нафти);
  • Рязанський комбайновий завод (сільгосптехніка);
  • Теплопрібор;
  • Рязцветмет та інші.

Підприємства легкої промисловості: швейна, взуттєва фабрики, ЗАТ «Російська шкіра» та інші. Розвинуті також харчова промисловість, виробництво будматеріалів, деревообробка.

У Рязанському районі вирощують зернові і кормові культури, картоплю, овочі, фрукти. Розводять велику рогату худобу, свиней, птицю.

Транспорт

Маршрутний автобус Ikarus 280

Основні види міського громадського транспорту — автобус, тролейбус, маршрутне таксі.

На одній з околиць міста під назвою Міська Роща (або Горроща — від рогу вулиць Татарської та Гагаріна), діяла трамвайна лінія, що сполучала місто з промзоною.

Від травня 2009 року курсував внутрішньоміський електропотяг сполученням Дягілєво — Лєсок (5 пар на день, тимчасово скасовано).

Див. також: Рязанський тролейбус.

Наука, освіта

Рязань — великий освітньо-науковий центр, зокрема тут розташовані держуніверситет і медуніверситет, сільгопакадемія, політехніка, низка профільних військових і міліцейський ВНЗ.

Рязанський державний університет

Вищі навчальні заклади Рязані:

  • Рязанський державний університет;
  • Рязанський медичний університет;
  • Рязанська сільськогосподарська академія;
  • Рязанський державний радіотехнічний університет (РГРТУ);
  • Рязанський Політехнічний інститут;
  • Рязанський військовий автомобільний інститут;
  • Рязанське Вище військове командне училище зв'язку;
  • Рязанське повітряно-десантне командне училище;
  • Рязанська Академія МВС.

Також у місті 7 комерційних інститутів та 11 середніх спеціальних навчальних закладів.

Культура

Рязань — значний культурний осередок Росії — тут працює низка театрів, музеїв, кінотеатрів, клубів, інших закладів культури та дозвілля.

Рязанський державний облдрамтеатр

Рязанські театри:

  • Рязанський державний обласний театр драми;
  • Рязанський державний обласний театр для дітей та молоді (Рязанський театр юного глядача);
  • Рязанський державний обласний театр ляльок;
  • Рязанський обласний музичний театр.

У місті працюють гастрольно-концертне об'єднання «Рязаньконцерт» і Рязанський державний цирк.

Крім професійних театрів у Рязані існують аматорські театральні організації: студентський театр РДУ «Переход», театральне товариство «ПРЕМ'ЄР-А», театральна лабораторія «Костін Дім», театр-студія «Експромт».

Серед працюючих кінотеатрів Рязані:

  • 2 сучасних мережевих кінотеатра «Люксор» — у ТЦ «Барс» та ТЦ «Круиз»;
  • «Дружба» — радянський кінотеатр старого штибу (збудований 1960 року), оновлений за сучасності;
  • «Малина» — сучасний 2-зальний кінотеатр (2009), обладнаний 3D-залом.

Рязанські музеї:

  • Рязанський історико-архітектурний музей-заповідник;
  • Рязанський державний обласний художній музей ім. І. П. Пожалостіна;
  • Музей військової автомобільної техніки Рязанського військового автомобільного інституту ім. генерала армії В. П. Дубініна;
  • Музей історії повітряно-десантних військ (14 серпня 2010 закритий на ремонт на невідомий термін);
  • Музей-садиба академіка І. П. Павлова
  • Державний музей-заповідник С. А. Єсеніна (село Константиново)
  • ГУК «Музей історії молодіжного руху»

Архітектура

Стародавнє ядро Рязані — Кремль (закладений в 1095 році), розташований на північній межі міста, на високому мису при злитті річок Трубеж і Либедь.

Рязанський кремль ніколи не мав мурованих укріплень, лише земляно-дерев'яну фортецю. На його території збереглись видатні пам'ятки старовинної архітектури:

  • Успенський собор. 1693–1699 рр. Збудований у стилі наришкінського бароко зодчим Яковом Бухвостовим. Це величезний п'ятибанний шестистовпний храм заввишки 72 м. У храмі знаходиться семиярусний іконостас 1702 р. заввишки 27 м. (М.Соломонов та С.Христофоров)
  • Архангельський собор. Межа XV–XVI ст. Невеликий чотирьохстовпний первісно білокам'яний храм. Верхня частина зведена заново з цегли у 1647 р.
  • Христоріздвяний собор (до кінця XVII ст. Успенський). Найдревніший з храмів Рязані. Перший храм (початку XV ст.) був білокам'яним. На початку XVII ст. храм зведений знову з цегли і капітально перебудований у середині XIX ст. Від первісного собору залишилась вівтарна частина.
  • Архієпископський палац (т.зв. «палац Олега») — одна із найбільших пам'яток допетровської мурованої громадянської архітектури. Це триповерхова будівля (перші два яруси зведені зодчим Юрієм Єршовим у середині XVII ст., верхній поверх був добудований Григорієм Мазухіним близько 1693 р.). У XVIII ст. до палацу зроблена прибудова.
  • Півчий корпус. Двоповерхова кам'яниця середини XVII ст. із крильцем (зодчий Юрій Єршов)
  • Консисторський корпус. Середина XVII ст., за архітектурою нагадує Півчий корпус.
  • Стайні. XVII (І.Устінов) — XIX ст.
  • Готель для черні (житниця). Кінець XVII ст. Зодчий Іван Устінов.
  • Соборна дзвіниця. Чотирьох'ярусна, 1789–1840 рр., класицизм. Заввишки 86 м.

Раніше на території кремля знаходився Спасо-Преображенський монастир (відомий з XV ст.):

  • Богоявленська церква колишнього Спасо-Преображенського монастиря. 1647 р. Маленький п'ятибанний одноабсидний храм із шатровою дзвіницею. На місці храма XVI ст.
  • Спасо-Преображенський собор колишнього Спасо-Преображенського монастиря. 1702 р.
  • Готель для знаті на території колишнього Спасо-Преображенського монастиря. XVII–XIX ст.
  • Мурована огоржа. XVIII ст.

Також на території кремля знаходиться:

  • Свято-Духівська церква. 1642 р. Двошатрова двухабсидна церква. Дзвіниця 1864 р., будиночок причта — початку XX ст.

Велика кількість пам'яток сакральної архітектури Рязані було знищено більшовиками у 1930-і рр. Із храмів, що збереглись до нашого часу вирізняються:

  • Благовіщенська церква. 1673 р. Безстовпний п'ятибанний храм із шатровою дзвіницею. Був поруйнований за радянських часів, потім відновлений.
  • Входоєрусалимська церква. 1680 р. Безстовпний п'ятибанний храм із шатровою дзвіницею.
  • Залишки Троїцького монастиря із Троїцьким собором (1695 р., наришкінський стиль)
  • Борисоглібський собор. 1686–1687 рр. Наришкінський стиль. Дзвіниця XIX ст.
  • Спасо-Преображенська церква на Яру. 1695 р. Безстовпний п'ятибанний храм із шатровою дзвіницею.
  • Покровська церква в Храпово. 1686 р. Безстовпний п'ятибанний храм, дзвіниця XIX ст.

Неподалік від Рязані, у селі Солотча, розташований Богородице-Ряздвяний Солотчинський монастир, відомий з 1390 р. До нашого часу збережені собор Різдва Богородиці (XVI–XVII ст.), настоятельські покої (XVII ст.) та дві церкви, збудовані Яковом Бухвостовим у стилі наришкінського бароко — трапезна Святого Духа (1688–1689 рр.) та надбрамна Івана Предтечі (1696–1698 рр.).

На південному заході від Кремля розташовані головні площі міста — Соборна (колишня Радянська) і площа Леніна. За регулярним генеральним планом 1780 здебільшого відповідно до напряму стародавніх вулиць були проведені головні магістралі: Соборна вулиця (у радянський період — вулиця Революції), що виходить на Соборну площу і орієнтована на Успенський собор Кремля Московська вулиця (нині Першотравневий проспект) і Астраханська вулиця (нині вулиця Леніна), що перетинає місто з південного сходу на північний захід.

Рязань забудовувалася будівлями в стилі класицизму — зокрема гімназія (нині сільськогосподарський інститут; 1808—15), колишні Дворянські збори (центральна частина — кінець XVIII — початок XIX століть), лікарня (1816), торгові ряди (1-а половина XIX століття)].

За радянських часів Рязань реконструюється і упорядковується. У 1968 році затверджений генеральний план (архітектор Г. М. Слепих і ін.). У 1950—70-і рр. збудовані театрально-концертний зал ім. С. Єсенина (1956, архітектори І. П. Антипов і ін.), поштамт (1962, архітектори А. І. Кушкін, Н. Н. Істомін), вокзал «Рязань-2» (1967, архітектори Ю. М. Болдичев і ін.), цирк (1971, типовий проект).

Масове житлове будівництво в нових мікрорайонах у повоєнний час велося на всіх напрямках, за винятком північного, обмеженого Окою. У 1940—60-і роки забудовані мікрорайони Горроща і Пріокський, в 1960—70-і — Московське шосе; у 1980-х основними районами масової забудови стали Каніщево на північному заході і Дашково-песочня на сході.

У 1990-ті роки масове житлове будівництво практично не здійснювалося; будувалися переважно так звані «елітні» будинки. Цілий квартал таких будинків був побудований в історичній частині центру міста за будівлею, запроектованою на Соборній вулиці для обкому КПРС і добудованим на засоби Центрального банку РФ, що розмістив там своє Головне управління по Рязанській області. У першому десятилітті XXI століття будівництво для широких верств населення знову набрало оберти і здійснюється, як на незайнятих територіях на околицях міста, так і «точкове».

Пам'ятники — І. П. Павлову (1949, архітектор А. А. Дзержковіч) і В. І. Леніну (1957, архітектор І. Є. Рожин), обидва — бронза, граніт, скульптор М. Г. Манізер; Ф. А. Полетаеву (1970, скульптор В. Е. Цигаль, архітектор Л. Р. Голубовський).

Поблизу селища Солотча, адміністративно включеного до складу Совєтського округу Рязані — Солотчинський Покровський монастир (заснований в 1390). За 50 км від Рязані, на правом березі Оки знаходиться городище Стара Рязань — залишки колишньої столиці Рязанського князівства.

Відомі люди

Рязань прославили поет Сергій Єсенін, перший російський нобелівський лауреат Іван Павлов, Костянтин Ціолковський, Іван Мічурін, Іван Пожалостін, М. Є. Салтиков-Щедрін, Олександр Солженіцин, Костянтин Паустовський.

У місті народилися:

  • Абашин Владислав Володимирович (* 1979) — російський актор театру й кіно.
  • Беліцер Володимир Олександрович (1906–1988) — український біохімік, академік АН УРСР.
  • Бєлов Антон Сергійович (* 1986) — російський хокеїст, захисник.
  • Берві Василь Васильович (1829–1918) — російський соціолог, публіцист, економіст і белетрист.
  • Гарін Ераст Павлович (1902–1980) — російський актор театру і кіно, режисер, сценарист, народний артист СРСР.
  • Журавльов Василь Миколайович (1904–1987) — російський кінорежисер.
  • Лаппа Тетяна Миколаївна (1892–1982) — перша дружина письменника Михайла Булгакова.
  • Ловцов Михайло Іванович (1850–1907) — російський архітектор, цивільний інженер і викладач.
  • Некрасов Борис Володимирович (1920–1978) — російський письменник.
  • Павлов Іван Петрович (1849–1936) — російський фізіолог, творець науки про вищу нервову діяльність і уявлень про процеси регуляції травлення.
  • Полонський Яків Петрович (1819–1898) — російський поет і прозаїк.
  • Пугачов Семен Андрійович (1889–1943) — радянський військовий діяч, комкор.
  • Фатюшин Олександр Костянтинович (1951–2003) — російський актор.
  • Холопов Юрій Миколайович (1932–2003) — російський музикант-теоретик, музикознавець, професор Московської консерваторії.
  • Ценін Сергій Сергійович (1884–1964) — російський актор, кінорежисер, сценарист.
  • Черепнін Лев Володимирович (1905–1977) — радянський історик.

Міста-побратими

  •  Болгарія — Ловеч (від 1964);
  •  Німеччина — Мюнстер (від 1989);
  •  Франція — Брессюїр (від 1997);
  •  КНР — Сюйчжоу (від 1998);
  •  Італія — Алессандрія (від 2006);
  •  Польща — Острув-Мазовецька (від 2008);
  • невизнана республіка Абхазія — Новий Афон (від 2008).

Також Рязань здійснює співробітництво з містами:

  •  Сербія — Крушевац (від 2000);
  •  Хорватія — Оміш.
  •  Білорусь — Берестя

Виноски

  1. а б Численность постоянного населения Российской Федерации по городам, поселкам городского типа и районам на 1 января 2013 г.
  2. ↑ Рязанская энциклопедия, том 2 с.331
  3. ↑ Рязань на www.calend.ru
  4. ↑ На должность главы администрации города Рязани избран Виталий Артемов
  5. ↑ Статистическое изображение городов и посадов Российской империи по 1825 год. Сост. из офиц. сведений по руководством директора Департамента полиции исполнительной Штера. Спб., 1829.
  6. ↑ Обозрение состояния городов российской империи в 1833 году / Изд. при министерстве внутренних дел. — Спб., 1834.
  7. ↑ Статистические таблицы о состоянии городов Российской империи. Сост. в Стат. отд. Совета МВД. — Спб., 1840.
  8. ↑ Статистические таблицы о состоянии городов Российской империи . Сост. в Стат. отд. Совета МВД. Спб., 1852.
  9. ↑ Статистические таблицы Российской империи, составленные и изданные по распоряжению министра внутренних дел Стат. отделом Центрального статистического комитета. . За 1856-й год. Спб., 1858.
  10. ↑ Статистический временник Российской империи. Серия 1. Вып. 1. Спб., 1866.
  11. ↑ Статистический временник Российской империи. Серия 2. Вып. 1. — Спб., 1871, с. 181.
  12. ↑ Статистический временник Российской империи. Серия 2. Вып. 10. Спб., 1875, с. 99.
  13. ↑ Статистика Российской империи. 1: Сборник сведений по России за 1884–1885 гг. Спб., 1887, с. 22.
  14. ↑ Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г.
  15. а б в Города Союза ССР / НКВД РСФСР, Стат. отдел — М., 1927, с. 40—41.
  16. ↑ Всесоюзная перепись населения 1926 года = Recensement de la population de L'U.R.S.S. 1926 / Центральное статистическое управление СССР; Отд. переписи. Т.2. Западный район. Центрально-Промышленный район: народность, родной язык, возраст, грамотность. — М.: Изд. ЦСУ СССР, 1928.
  17. ↑ Всесоюзная перепись населения 1937 года: Общие итоги. Сборник документов и материалов. — М.: РОССПЭН, 2007, с. 70.
  18. ↑ Итоги Всесоюзной переписи населения 1959 года. РСФСР. — М., 1963.
  19. ↑ Перепись населения СССР 1959 года
  20. ↑ Перепись населения СССР 1970 года
  21. ↑ Перепись населения СССР 1979 года
  22. ↑ Всесоюзная перепись населения 1989 г. Численность городского населения РСФСР, ее территориальных единиц, городских поселений и городских районов по полу
  23. ↑ Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, районов, городских поселений, сельских населенных пунктов — райцентров и сельских населенных пунктов с населением 3 тысячи и более человек
  24. ↑ У Рязани появился ещё один город-побратим — Новый Афон

Посилання

  • Сайт Правительства Рязанской области
  • Информационный сервер администрации г. Рязани
  • Жёлтые страницы Рязани
  • Рязанский городской сайт
  • Рязанское информационное агентство «7 новостей»
  • Портал Развлечений Рязани
  • Город Рязань
  • Каталог рязанских предприятий, компаний и фирм
  • Фотографії Рязані: фото рязанських пам'ятників и будівель, Успенський собор (він же рязанський Кремль), село Константиново (де родився Сергій Єсенин) тощо
  • «Покушение на Россию» — Документальний фільм про вибухи домів в Росії і так звамих «навчаннях» в Рязані восени 1999.]
  • Запрещенный Фильм «Покушение на Россию»
  • Істория герба Рязані

рязань глухих, рязань карта, рязань купить гос номера, рязань на карте, рязань недвижимость, рязань нижний новгород, рязань погода, рязань проститутки, рязань рязанская область, рязань рязань


Рязань Інформацію Про

Рязань


  • user icon

    Рязань beatiful post thanks!

    29.10.2014


Рязань
Рязань
Рязань Ви переглядаєте суб єкт.
Рязань що, Рязань хто, Рязань опис

There are excerpts from wikipedia on this article and video

Випадкові Статті

Більярд

Більярд

Білья́́рд — гра кулями на спеціально обладнаному столі. Усі сучасні варіанти гри проходять на с...
Гур'ївка

Гур'ївка

Гур'ївка у Вікісховищі Гу́р'ївка — село в Україні, в Новоодеському районі Миколаївської...
Каплиці Версаля

Каплиці Версаля

Сучасна Каплиця Версальського палацу є п'ятою в його історії. Каплиці палацу розвивались разом із па...
Keep the Faith

Keep the Faith

«Keep the Faith» — пісня Тако Гачечиладзе для конкурсу Євробачення 2017 в Києві, Україна1 Пісня...