TR | RU | KK | BE | EN |

Рурський регіон

рурський регіон україна, рурський регіони

Рурський регіон (нім. Ruhrgebiet) — конгломерат міст в федеральній землі Північний Рейн-Вестфалія (Німеччина).

Площа — 4435 км².

Населення — близько 5,3 млн осіб.

Є частиною Рейнсько-Рурського регіону і найбільшою міською агломерацією у світі.

Найбільші центри Рурськой області з'явилися ще в середньовіччя, а нинішні розміри і структуру набули в часи індустріалізації XIX століття.

Нині Рурською областю називають територію регіонального союзу «Рур» (нім. regionalverband Ruhr), що включає міста земельного підпорядкування Бохум, Боттроп, Гельзенкірхен, Дортмунд, Дуйсбург, Мюльгайм-на-Рурі, Обергаузен, Хаген, Хамм, Херне і Ессен, а також округи Везель, Реклінгхаузен, Унна і Еннепе-Рур.

Зміст

  • 1 Структурна реорганізація
  • 2 Адміністративний поділ
  • 3 Мова
  • 4 Економіка
  • 5 Транспорт
    • 5.1 Автомобільний транспорт
    • 5.2 Залізничний транспорт
      • 5.2.1 Поїзди далекого сполучення
    • 5.3 Приміський транспорт
      • 5.3.1 Міський транспорт
    • 5.4 Авіатранспорт
    • 5.5 Річковий транспорт
  • 6 Посилання
  • 7 Джерела

Структурна реорганізація

З початком всесвітньої вугільної (1958) і сталевої (1975) кризи Рурська область перейшла у фазу структурних перетворень, що супроводжувалися великими економічним труднощами. Незважаючи на державні субсидії, в наш час залишилося лише 6 шахт і 3 коксовидобувних підприємств. За період з 1980 по 2002 р. зникли близько 500.000 робочих місць в видобувній галузі, тоді як в секторі послуг з'явилося більше 300.000 нових робочих місць. Лише із запізненням стали розвиватися нові індустріальні (авто- і машинобудування, електротехніка, точна механіка) і неіндустріальні (банківський сектор, інформаційні технології) галузі.

На початку 90-х років Емшер, що довгий час служив лише місцем стоку виробничих вод підприємств, був очищений.


Адміністративний поділ

Найвищим адміністративним органом Рурської області є регіональний союз «Рур» (нім. regionalverband Ruhr) зі штаб-квартирою в Ессені. У цей союз входять регіональні об'єднання (нім. landschaftsverband) Рейнланд (нім. rheinland (4 міста земельного підпорядкування, 1 округ) і Вестфалія-Ліппе (нім. westfalen-lippe) (7 міст земельного підпорядкування, 3 округи). Такий поділ Рурської області історично обґрунтований — ще в середньовіччя так проходив кордон між Франкією і Вестфалією (Саксонія).

Сьогоднішня Рурська область мала поділ на наступні володіння: Фест Реклінгхаузен, Мюнстерське архієпископство, графство Марк, велике герцогство Бергське, велике герцогство Клюванні, імперське місто Дортмунд, імперське церковне володіння Ессен, імперське абатство Верден і владицтво Стірлум. У своїх кордонах вони спиралися на перейняті ще з прусських часів округи. Починаючи з часів Німецької імперії і до Третього рейху включно офіційно декларованою політикою було розділення Рурської області, щоб не допустити її посилення. Кайзер Вільгельм II, наприклад, хотів за допомогою політичної роздробленості регіону запобігти утворенню міжнародно значимої метрополії. Поряд з політичним об'єднанням він також забороняв будівництво університетів і військових об'єктів в цій області. Згідно з планами земельного уряду Північного Рейну-Вестфалії стара адміністративна схема має бути ліквідована в результаті адміністративної реформи 2012 року. Останні декілька років все більшу популярність знаходить схема об'єднання всіх міст і округів до єдиного міста Рур (нім. ruhrstadt).

Мова

Історично регіон Рейну, Руру, Емшеру і Ліппе належить до нижньофранксько-нижньосаксонського мовного регіону. Проте кількість людей, що вживають нижньонімецький діалект, вкрай невелике. Сьогодні в Рурській області говорять в основному на чистій німецькій мові, із слабким вестфальським або нижньорейнським акцентом.

Економіка

Після описаних вище структурних змін в Рурській області, добувна і виробляюча промисловість перестала бути домінуючою. Проте ще сьогодні такі велетенські концерни, як RAG, Degussa і Thyssenkrupp мають штаб-квартири і велику частину виробничих потужностей в Рурському регіоні. Сектор обслуговування представлений електро- і газовими компаніями RWE і E.ON, торговельними концернами ALDI, karstadtquelle і Tengemann. Крім того, в центрах міст і спеціальних торговельних районах існують численні роздрібні магазини. У Рурській області, завдяки її вдалому географічному положенню також знаходяться штаб-квартири або представництва практично всіх великих підприємств логістики. Досі рурський регіон вважається кон'юктурно слабким. Безробіття становить 13,1%(листопад 2006) і є найвищим серед всіх міських районів західної Німеччини.

Транспорт

Автомобільний транспорт

У 2002 році в Рурському регіоні налічувалося 3,1 мільйона автомобілів, які могли вільно переміщатися по 4700 км трас. Попри це, особливо в години пік, пробки стають частим явищем. В майбутньому це повинні виправити сучасні потокорегулюючі системи OLSIM і Ruhrpilot, а також проект транспортної інформаційної системи Рурської області.

Три автомагістралі А 2, А 40 і А 42 утворюють в напрямі схід-захід три основні транспортні осі. З північі на південь пролягають А 3, А 43, А 45, А 59.

На особливу згадку заслуговує великий потік машин, що рухається по колишній швидкісній трасі B 1 в столицю землі Дюсельдорф.

Залізничний транспорт

Громадський транспорт в рурській області управляється транспортним об'єднанням Рейн-Рур (нім. verkehrsverbund Rhein-ruhr, VRR), що об'єднує дрібніші транспортні підприємства. В окрузі Везель за це відповідає транспортне об'єднання Нижнього Рейну (нім. verkehrsgemeinschaft Niederrhein, VGN), в окрузі Унна — транспортне об'єднання Рур-Ліппе (нім. verkehrsgemeinschaft Ruhr-lippe, VRL).

Поїзди далекого сполучення

Найважливішими залізничними вузлами є Ванне-Айкель, Дортмунд, Дуйсбург, Обергаузен, Хаген, Хамм, Ессен. У Дортмунді поряд з найбільшим вокзалом існує також дуже велике транспортне депо.

Приміський транспорт

Важливою частиною залізничного транспорту Рурської області є система швидкісних міжміських електропоїздів S-bahn, що дозволяють швидко дістатися до більшості районів великих міст. Проте більшу частину пасажиропотоку перевозять регіональні експреси, що сполучають між собою крупні вокзали. Заплановане розширення мережі експресів потерпає через відсутність в наш час коштів в земельному бюджеті.

Міський транспорт

В перші два десятиліття XX століття в більшості міст Рейнсько-рурського регіону була побудована густа мережа трамвайних ліній, що дозволяла без використання інших транспортних засобів добратися з Бонну до Віттену. У 50-і роки рух по багатьох маршрутах було припинено у зв'язку з появою швидкісних видів транспорту (регіональні експреси), але навіть сьогодні можна проїхати з Віттену через Бохум, Гельзенкірхен, Ессен, Мюльгайм, Дуйсбург, Дюсельдорф в Крефельд лише на трамваї.

У 1960-і роки існував план створення єдиної мережі метро. В наш час існують 4 не зв'язані між собою метрополітени: дортмундський, бохумський (що включає також м. Херне), ессенський (сполучений наземною лінією, що йде вздовж автобану А 40, з метро Мюльгайма) і Дуйсбургський (включає метрополітен міста Мюльгайм).

Поряд з трамваями і метро одним з найважливіших транспортних засобів є автобус.

Авіатранспорт

Єдиним міжнародним аеропортом в Рурський області є дортмундський аеропорт (DTM), що обслуговує щороку 1,7 млн пасажирів. Важливу роль грають також аеропорт Дюсельдорфа (DUS) і аеропорт Кельн/Бонн (CGN), які, хоча і не знаходяться в Рурський області, легко досяжні завдяки залізниці і великій кількості автобанів.

Для приватних літаків призначені аеропорти Ессен/Мюльгайм і Марл/Лоемюле. Крім того, на периферії Рурської області існують чисельні посадочні майданчики різних авіаційних товариств і клубів.

Річковий транспорт

Найважливішою транспортною артерією Рурської області в наш час є Рейн. До середини XIX століття також мав важливу роль в судноплавстві.

Перетинаючись в Даттельні 4 судноплавних канала (канал Рейн-Херне, канал Везель-Даттельн, канал Даттельн-Хамм і канал Дортмунд-Емс) перетворюють Рурську область на найбільший у світі вузол річкового транспорту. Рурський судноплавний канал сполучає найбільший у світі Дуйсбурзький річковий порт, з портом Мюльгайма.

Посилання

  1. ↑ www.rvr-online.de(нім.)

Джерела

  • Офіційний сайт регіонального союзу «Рур» (нім.)

рурський регіон львів, рурський регіон україна, рурський регіон це, рурський регіони


Рурський регіон Інформацію Про

Рурський регіон


  • user icon

    Рурський регіон beatiful post thanks!

    29.10.2014


Рурський регіон
Рурський регіон
Рурський регіон Ви переглядаєте суб єкт.
Рурський регіон що, Рурський регіон хто, Рурський регіон опис

There are excerpts from wikipedia on this article and video

Випадкові Статті

Кошелівська сільська рада (Хустський район)

Кошелівська сільська рада (Хустський район)

Сільській раді підпорядковані населені пункти: с. Кошельово с. Залом Зміст 1 Населені пункти...
Зертаський сільський округ

Зертаський сільський округ

Зерта́ський сільський округ каз Зертас ауылдық округі, рос Зертасский сельский округ — адм...
Метрика Фрідмана-Леметра-Робертсона-Вокера

Метрика Фрідмана-Леметра-Робертсона-Вокера

Метрика Фрідмана-Леметра-Робертсона-Вокера - метрика простору-часу, яка описує однорідний ізотропний...
Копалнік-Менештур

Копалнік-Менештур

Копалнік-Менештур (рум. Copalnic-Mănăștur) — село у повіті Марамуреш в Румунії. Адміністративни...