TR | RU | KK | BE | EN |

Псел

псел река, псел на карті
Псел — річка, що протікає в Росії (Білгородській і Курській областях) та Україні, — в межах Сумської області (Краснопільський, Сумський, Лебединський райони) і Полтавської області (Гадяцький, Миргородський, Шишацький, Великобагачанський, Козельщинський, Глобинський, Кременчуцький райони). Ліва притока Дніпра (басейн Чорного моря).

Перетинає Придніпровську низовину.

Зміст

  • 1 Історія та походження назви
  • 2 Опис
  • 3 Розташування
  • 4 Господарське використання
  • 5 Основні притоки
  • 6 Населені пункти на Пслі (за течією)
  • 7 Цікаві факти
  • 8 Фотографії
  • 9 Примітки
  • 10 Джерела
  • 11 Ресурси Інтернету
    • 11.1 Додаткові відомості

Історія та походження назви

Річка Псел (Псьол), давня українська назва — Псло, — уперше згадана в літописі Нестора-літописця «Повість временних літ» 1113 року, змушує дослідників посперечатися з приводу цієї назви. О. Ященко вважає, що стосується вона давньогрецької назви пселлос — темний. М. Т. Янко вірогіднішим називає слов'янські корені: піс, пъс, пес, пстрі — луки, вологе місце.

Опис

Басейн річки Псел на гідрографічній мапі України

Довжина річки — 717 км (в межах України — 692 км), площа басейну 22 800 км². Площа водозбору річки Псел на території України становить 16270 км². Долина у верхній частині вузька, глибока, з крутими схилами, нижче її ширина досягає 10—15 км, у пониззі — 20 км. Схили долини асиметричні: високі праві (вис. 30 — 70 м) та низькі ліві. Коли ріка добігає смт Шишак, спостерігається незвичайне явище: вищий лівий берег — це виняток з правила Г. Коріоліса (Сила Коріоліса), відповідно до якого у північній півкулі праві береги річок вищі. Висота 168 м (вершина).

Заплава розчленована старицями та протоками, на окремих ділянках заболочена. Річище звивисте, розгалужене, ширина річища у нижчій течії до 60 — 80 м. Похил річки 0,23 м/км. Живлення переважно снігове. Середьорічні витрати води, м³/с: біля м. Суми — 23,9; біля м. Гадяч — 34,7 ; біля с. Запсілля — 51,8. Мінералізація води становить: весняна повінь — 632 мг/дм³; літньо-осіння межень — 713 мг/дм³; зимова межень — 749 мг/дм³. Озер 25 км², боліт 190 км². Річка замерзає на початку грудня, скресає до кінця березня.

Розташування

Витоки Псла розташовані в Росії, в межах Прохоровського району Білгородської області. Річка перетинає російсько-український кордон на північний захід від села Запсілля. Тече спершу переважно на захід, у межах Сумської області й до міста Гадяч — здебільшого на південний захід, далі — на південь і (частково) південний захід. Впадає до Дніпра між містами Кременчук та Комсомольськ.

Господарське використання

Великобагачанський шлюз-регулятор із русловим водосховищем. Псел біля с. Ламане (Глобинський р-н)

На Пслі споруджено невеликі ГЕС, є шлюзи-регулятори, наприклад, в селищі Велика Багачка та селі Сухорабівка. Великобагачанський шлюз-регулятор введений в експлуатацію в 1980 р. Об'єм водосховища при НПР — 2,5 млн м³, площа — 96 га. Пропускна спроможність чотирьох отворів по 10 м — 357 м³/с.
У пониззі Псел судноплавний. Воду використовують для водопостачання та зрошування.

На берегах річки — місця відпочинку. Серед охоронних заходів щодо поліпшення стану Псла — розчищення річища, створення водоохоронних зон, заборона користуватись моторними човнами тощо.

Основні притоки

Праві:

  • Суджа, Олешня, Сумка, Ворожба, Грунь, Вовнянка, Багачка, Балаклійка, Хорол, Омельник (Сухий Омельник), Сухий Кагамлик (частково).

Ліві:

  • Удава, Рибиця, Сироватка, Легань, Вільшанка, Будилка, Веприк, Бобрик, Лютенька, Грунь-Ташань, Говтва, Рудька.

Населені пункти на Пслі (за течією)

Сумська область:

  • Миропілля (Краснопільський район),
  • місто Суми,
  • селище Низи (Сумський район),
  • Ворожба (Лебединський район),
  • Бишкі́нь (Лебединський район),
  • Токарі (Лебединська міськрада)
  • Михайлівка (Лебединський район),
  • Боброве (Лебединський район),
  • Кам'яне (Лебединський район);

Полтавська область:

  • Бобрик (Гадяцький район),
  • Веприк (Гадяцький район),
  • місто Гадяч,
  • Малі Будища (Гадяцький район),
  • Соснівка (Гадяцький район),
  • Сари (Гадяцький район),
  • Рашівка (Гадяцький район),
  • Лютенька (Гадяцький район),
  • Велика Обухівка (Миргородський район),
  • Савинці (Миргородський район),
  • Великі Сорочинці,
  • Куйбишеве (Шишацький район),
  • Баранівка (Шишацький район),
  • Великий Перевіз (Шишацький район),
  • селище Шишаки,
  • Яреськи (Шишацький район),
  • селище Велика Багачка,
  • Довгалівка (Великобагачанський район),
  • Дзюбівщина (Великобагачанський район),
  • Красногорівка (Великобагачанський район),
  • Білоцерківка (Великобагачанський район),
  • Бірки (Великобагачанський район),
  • Балаклія (Великобагачанський район),
  • Остап'є (Великобагачанський район),
  • Сухорабівка (Решетилівський район),
  • Попівка (Глобинський район),
  • Приліпка (Козельщинський район),
  • Говтва (Козельщинський район),
  • Юрки (Козельщинський район),
  • Манжелія (Глобинський район),
  • Ламане (Глобинський район),
  • Запсілля (Кременчуцький район),
  • Омельник (Кременчуцький район),
  • Кияшки (Комсомольська міська рада)
  • Щербаки (Кременчуцький район)
  • Дмитрівка (Комсомольська міська рада)
  • Потоки (Кременчуцький район),

Цікаві факти

  • У верхній течії Псла на його берегах трапляються виходи крейди. Крейдяні відшарування добре видно, зокрема, біля села Миропілля Краснопільського району Сумської області.
  • У долині річки розташовані такі природоохоронні території:
    • гідрологічний заказник «Миропілля»,
    • ландшафтний заказник «Батицький»,
    • гідрологічний заказник «Ворожбянський»,
    • гідрологічний заказник «Галине болото»,
    • гідрологічний заказник «Шелехівський»,
    • заповідне урочище «Гай-займи»
    • ботанічний заказник «Великий ліс»,
    • ботанічний заказник «Книшівська гора»,
    • ботанічний заказник «Дубина»,
    • регіональний ландшафтний парк «Гадяцький»,
    • ботанічний заказник «Саранчина долина»,
    • заповідне урочище «Терновий кущ»,
    • заповідне урочище «Глотовщина»,
    • ландшафтний заказник «Байраківський»,
    • ландшафтний заказник «Географічний центр Полтавщини»,
    • ландшафтний заказник місцевого значення «Заможнянський»,
    • ландшафтний заказник «Нижньопсільський»,

Фотографії

Примітки

  1. а б Матеріали науково-практичної конференції «Кременчуку — 435 років»
  2. ↑ 1.     Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Україні у 1999 році / Міністерство екології та природних ресурсів України. – К., 2000.
  3. ↑ Зуб Л.М., Карпова Г.О. Малі річки України: характеристика, сучасний стан, шляхи збереження
  4. Гідрохімія річок Лівобережного лісостепу / За ред. В.К. Хільчевського, В.А. Сташука. - К.: Ніка-Центр, 2014. - 230 с. ISBN 978-966-521-107-5

Джерела

  • Географічна енциклопедія України : у 3 т. / редколегія: О. М. Маринич (відпов. ред.) та ін. — К. : «Українська радянська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1989.
  • За ред. А.В. Кудрицького. Полтавщина : Енцикл. довід.. — К. : УЕ, 1992. — С. 1024. — ISBN 5-88500-033-6.
  • Енциклопедія українознавства : Словникова частина : в 11 т. / Наукове Товариство ім. Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк ; Львів : Молоде життя, 1954–2003.
  • По річках України, Київ 1958
  • Офіційний сайт Полтавського обласного виробничого управління водного господарства «Полтававодгосп»
  • Гідрохімія річок Лівобережного лісостепу / За ред. В.К. Хільчевського, В.А. Сташука. - К.: Ніка-Центр, 2014. - 230 с. ISBN 978-966-521-107-5

Ресурси Інтернету

  • Псел

Додаткові відомості

  • Віртуальний клуб любітелів водного туризму

псел на карті, псел река, пселка, пселка мая, пселоцебиновые грибы, пселоцибин, пселоцибиновые грибы


Псел Інформацію Про

Псел


  • user icon

    Псел beatiful post thanks!

    29.10.2014


Псел
Псел
Псел Ви переглядаєте суб єкт.
Псел що, Псел хто, Псел опис

There are excerpts from wikipedia on this article and video

Випадкові Статті

Більярд

Більярд

Білья́́рд — гра кулями на спеціально обладнаному столі. Усі сучасні варіанти гри проходять на с...
Гур'ївка

Гур'ївка

Гур'ївка у Вікісховищі Гу́р'ївка — село в Україні, в Новоодеському районі Миколаївської...
Каплиці Версаля

Каплиці Версаля

Сучасна Каплиця Версальського палацу є п'ятою в його історії. Каплиці палацу розвивались разом із па...
Keep the Faith

Keep the Faith

«Keep the Faith» — пісня Тако Гачечиладзе для конкурсу Євробачення 2017 в Києві, Україна1 Пісня...