Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника


Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника є одним з найстаріших вищих навчальних закладів Івано-Франківської області. Згідно з указом Президента України від 26 серпня 1992 р. його створено на базі педагогічного (колишнього Станіславського учительського) інституту, заснованого 1940 р. За роки свого існування, навчальний заклад підготовив понад 35000 фахівців, які працюють у державних адміністраціях, виборчих органах, різних галузях господарства, науки, культури і освіти України.

Зміст

  • 1 Структура
  • 2 Корпуси і кампуси
  • 3 Історія
  • 4 Ректори
  • 5 Почесні доктори та випускники
  • 6 Нагороди та репутація
  • 7 Посилання
  • 8 Джерела

Структура

Гуманітарний корпус Гуманітарний корпус
  • Інститут історії, політології і міжнародних відносин
  • Кафедра політології
  • Кафедра політичних інститутів та процесів 
  • Кафедра етнології і археології 
  • Кафедра міжнародних відносин 
  • Кафедра всесвітньої історії 
  • Кафедра історії України 
  • Кафедра історії слов'ян 
  • Кафедра iсторіографії і джерелознавства 
  • Кафедра іноземних мов і перекладу
  • Інститут природничих наук
  • Кафедра анатомії і фізіології людини та тварин 
  • Кафедра неорганічної та фізичної хімії 
  • Кафедра біології та екології 
  • Кафедра органічної та аналітичної хімії 
  • Кафедра лісознавства 
  • Кафедра біохімії та біотехнології 
  • Кафедра агрохімії і грунтознавства 
  • Кафедра географії та природознавства
  • Інститут туризму
  • Кафедра організації туризму та управління соціокультурною діяльністю  Кафедра туризмознавства і краєзнавства 
  • Кафедра іноземних мов і країнознавства 
  • Кафедра готельно-ресторанної та курортної справи
  • Інститут мистецтв
  • Кафедра музикознавства та методики музичного виховання 
  • Кафедра теорії та історії виконавського мистецтва 
  • Кафедра академічного та естрадного співу 
  • Кафедра хорового диригування ім. В. Їжака 
  • Кафедра народних інструментів і музичного фольклору 
  • Кафедра театрального і хореографічного мистецтва 
  • Кафедра декоративно-прикладного мистецтва та етнодизайну 
  • Кафедра образотворчого мистецтва та реставрації ім. М. Фіголя 
  • Кафедра дизайну і теорії мистецтва
  • Юридичний інститут
  • Кафедра теорії та історії держави і права 
  • Кафедра кримінального права 
  • Кафедра цивільного права 
  • Кафедра судочинства 
  • Кафедра трудового. екологічного та аграрного права 
  • Кафедра конституційного, міжнародного та  адміністративного права
  • Коломийський інститут
  • Кафедра філології 
  • Кафедра педагогіки і психології 
  • Кафедра соціально-економічних і  природничих дисциплін
  • Інститут філології
  • Кафедра української мови 
  • Кафедра української літератури 
  • Кафедра світової літератури і порівняльного літературознавства 
  • Кафедра слов'янських мов 
  • Кафедра загального та германського мовознавства
  • Кафедра журналістики
  • Педагогічний інститут
  • Кафедра педагогіки імені Б. Ступарика 
  • Кафедра філології і методики початкової освіти 
  • Кафедра теорії та методики дошкільної і корекційної освіти 
  • Кафедра математичних та природничих дисциплін початкової освіти 
  • Кафедра теорії і методики початкової освіти 
  • Кафедра соціальної педагогіки та соціальної роботи 
  • Кафедра мистецьких дисциплін початкової освіти
  • Навчально-науковий інститут післядипломної освіти та дистанційного навчання 
  • Кафедра управління та бізнес-адміністрування
  • Філософський факультет
  • Кафедра педагогічної і вікової психології
  • Кафедра загальної та клінічної психології
  • Кафедра філософії та соціології
  • Кафедра релігієзнавства, теології і культурології
  • Кафедра соціальної психології
  • Факультет математики та інформатики
  • Кафедра диференціальних рівнянь і прикладної математики
  • Кафедра математичного і функціонального аналізу
  • Кафедра інформатики
  • Кафедра статистики і вищої математики
  • Кафедра алгебри та геометрії
  • Кафедра інформаційних технологій
  • Факультет іноземних мов
  • Кафедра англійської філології
  • Кафедра німецької філології
  • Кафедра іноземних мов
  • Кафедра французької філології
  • Фізико-технічний факультет
  • Кафедра комп'ютерної інженерії та електроніки
  • Кафедра теоретичної та експериментальної фізики
  • Кафедра матеріалознавства і новітніх технологій 
  • Кафедра фізики і хімії твердого тіла
  • Економічний факультет
  • Кафедра фінансів
  • Кафедра обліку і аудиту
  • Кафедра менеджменту і маркетингу
  • Кафедра економічної кібернетики
  • Кафедра теоретичної та прикладної економіки
  • Факультет фізичного виховання і спорту
  • Кафедра теорії та методики фізичної культури і спорту
  • Кафедра спортивно-педагогічних дисциплін
  • Кафедра фізичної реабілітації

Корпуси і кампуси

  • До студентського містечка входить 6 гуртожитків на 2700 ліжко-місць. Гуртожитки знаходяться у належному технічному стані, забезпечені централізованим опаленням, водопостачанням та іншими комунальними послугами. Житлові кімнати розраховані на 2, 3, 4 особи, укомплектовані згідно норм твердим та м’яким інвентарем. У всіх гуртожитках працює кваліфікований персонал, проводяться планові ремонтні роботи та заходи з покращення умов проживання. Для підготовки до занять та проведення змістовного дозвілля в структурі студентського містечка функціонує читальний зал на 86 місць, кімнати самопідготовки, медичний пункт, тренажерні зали, спортивні майданчики, місця для відпочинку. Мешканці всіх гуртожитків мають можливість підключення до глобальної мережі Інтернет. У кожному гуртожитку організовані та функціонують органи студентського самоврядування (студентські ради), їхня діяльність координується профспілковою організацією студентів при тісній взаємодії із адміністрацією студентського містечка. Основними напрямками роботи студентських рад є проведення заходів з покращення умов проживання, контроль за дотриманням мешканцями гуртожитків Правил внутрішнього розпорядку та проведення дозвілля. Вартість проживання в гуртожитку складається з вартості його утримання та вартості обов’язкових побутових послуг, що надаються мешканцями, які проживають у гуртожитку. Медичне обслуговування студентів університету здійснюється у медичному пункті, розташованому в 4-му гуртожитку , а також у державних та комунальних закладах охорони здоров’я Івано-Франківська. Тут можна отримати увесь комплекс медичних послуг, невідкладну і першу медичну допомогу, профілактичний огляд.

Історія

Історія Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника — це історія нашої державності, поступу на шляху до незалежності, національно-культурного і духовного відродження. Входження Галичини до складу УРСР у вересні 1939 р., попри всі негативні наслідки від поширення на цих теренах сталінської тоталітарної системи, стало важливим кроком до об'єднання всіх українських земель в одній державі і дало можливість розбудови системи народної освіти.

Природно, що на початку цього процесу прикарпатський регіон зіткнувся з гострою нестачею учительських кадрів. Уже в жовтні 1939 р. почали працювати семінари вчителів, однак ні вони, ні залучення педагогів зі сходу України не могли розв'язати проблеми. Тому органи місцевої влади порушили перед урядом УРСР питання про створення в обласному центрі — місті Станіславі (з 1962 р. Івано-Франківськ) учительського інституту, і вже в січні 1940 р. розпочалася підготовка до його відкриття. В результаті 1 березня цього ж року відкрились двері нового навчального закладу, директором якого став викладач педагогіки Станіславської педагогічної школи Ф. Плотницький, його заступником з науково-навчальної частини — М. Шевченко. В інституті було створено три факультети: історичний (декан Т. Великий), фізико-математичний (декан М. Король) та філологічний з двома відділеннями — української мови і літератури та російської мови і літератури (декан М. Шмулензон).

Інститут спочатку не мав власного корпусу і розташовувався в недобудованому приміщенні торговельної школи. Деякий час тут знаходилася і педагогічна школа. Тіснота, брак навчального обладнання, нестача навчальної й методичної літератури в бібліотеці — ці та інші перепони доводилося долати вже в ході навчального процесу. Незважаючи на труднощі, інститут досить активно розгортав свою діяльність. У довоєнний час тут на стаціонарному, вечірньому та заочному відділеннях навчалося 900 майбутніх педагогів. Однак невдовзі після відкриття закладу праця колективу була перервана німецько-радянською війною. Багато студентів і викладачів пішли на фронт, частина з них була евакуйована.

Долі людей, що стояли біля витоків навчального закладу склалися по-різному. Зокрема, перший декан філологічного факультету Л. Шмулензон, викладачі В. Чорний, Л. Березін, І.Поповський, Л. Насонов загинули в боях між Житомиром і Бердичевом. Перший декан історичного факультету П. Великий загинув під Сталінградом. Перший директор інституту Ф. Плотницький загинув у гестапівській катівні в Умані. Деякі з тих, що залишилися живими, після війни продовжили роботу в інших закладах і установах.

У роки німецько-фашистської окупації учительський інститут був закритий, його майно повністю пограбоване, а навчальний корпус спалений. Сума заподіяних збитків сягала 3 млн. крб.

Після звільнення краю від німецьких загарбників було здійснено ряд заходів для відновлення роботи Станіславського учительського інституту. Перший післявоєнний навчальний рік розпочався 1 листопада 1940 р. в приміщенні на вулиці Шевченка, 30. У липні 1945 р. дипломи вчителів отримали перші 13 випускників стаціонару. У 1945-1946 навчальному році інститут був тимчасово розташований у шкільному приміщенні на вулиці Першотравневій, 8. Водночас тривала відбудова головного корпусу на вулиці Шевченка, 57, який невдовзі було піднято з руїн. Багато зробив для відновлення діяльності інституту виконуючий обов'язки директора інституту довоєнний декан фізико-математичного факультету М. Король. 1948-1949 навчальний рік інститут розпочав у майже  відремонтованому приміщенні свого корпусу, а завершилися відновлювальні роботи в 1950 р. Директором навчального закладу в 1946-1949 рр. був Т. Божко, заступником з науково-навчальної роботи М. Лизогуб.

З року в рік зростав контингент студентів. Якщо у 1944-1945 рр. на стаціонарному та заочному відділеннях інституту навчалося 354 студенти, то в 1949 р. - вже 790. Загалом за роки існування Станіславського учительського інституту ним було підготовано для шкіл регіону 1457 учителів.

Новий етап в роботі навчального закладу розпочався у 50-х роках. Постановою Ради Міністрів УРСР від 4 серпня 1950 р. Станіславський учительський інститут було реорганізовано в педагогічний. Почалася підготовка вчителів вищої кваліфікації.

Однією з найважливіших проблем, над якою працював колектив навчального закладу — підвищення якості професорсько-викладацького складу. В результаті, якщо в 1952-1953 навчальному році працювало 58 викладачів, з них 10 кандидатів наук, доцентів, то в 1955-1956 навчальному році їх налічувалося вже 79, у тому числі 21 кандидат наук, доцент. Водночас зміцнювалася навчальна база, відкривалися нові кафедри, кабінети й лабораторії. Фонд бібліотеки збільшився учетверо — з 38 тисяч книг у 1951 р. до 167 тисяч у 1958 р. Директорами інституту в цей час були К. Швецов (1950-1953), Г. Гречух (1953-1956), І. Шевченко (1956-1957), заступником з навчально-наукової роботи впродовж зазначеного часу був С. Гуцало.

Звичайно, панування тоталітарного режиму відбилося на всіх сторонах життя інституту. Дирекція, парторганізація і кафедри керувалися, як зазначалося у звіті про роботу інституту у 1950-1951 навчальному році, “постановами ЦК ВКП(б) і ЦК КП(б)У з ідеологічних питань, геніальними працями Й. В. Сталіна з мовознавства, а також рішеннями сесій Академії медичних наук СРСР та Академії наук СРСР з питань павловської фізіології”.

Потреба комплектування вчителями сільських неповних і середніх шкіл Прикарпаття та інших областей України, що залишилася актуальною, зумовила перехід інституту в 1956 р. до підготовки, а з 1958 р. до випуску вчителів широкого профілю, які б могли викладати не один, а кілька предметів. Вони готувалися з таких спеціальностей, як “українська філологія та історія”, “російська філологія та історія”, “фізика, математика і креслення”,”українська філологія, музика і співи”. Термін навчання було збільшено до п'яти років. У 1959 р. відкрито новий факультет — підготовки вчителів початкових класів і здійснено перший набір (50 осіб) на спеціальність “методика і педагогіка початкової освіти”.

Колективу інституту вкотре довелося працювати в складних умовах. Зміна навчальних планів, деяке тимчасове скорочення штатів, нерівномірність наборів — все це створювало додаткові труднощі в роботі.

У 1962 р. інститут повернувся до прийому студентів на одну спеціальність (за винятком спеціальності “українська філологія, музика і співи”). Наступного 1963 р. до інституту було приєднано загальнонауковий факультет. Він став четвертим поряд з історико-філологічним, фізико-математичним та факультетом методики і педагогіки початкової освіти. Загальнонауковий факультет мав на меті забезпечення отримання вищої освіти за місцем проживання студентів-заочників без відриву від виробництва. До числа його студентів було переведено сотні тих, хто навчався у вищих навчальних закладах Києва, Харкова, Львова, Донецька, Чернівців, але мешкали і працювали в межах Івано-Франківської області.

Поступово розгорталась і наукова діяльність. З 1956 р. почали виходити “Наукові записки” інституту. З часу створення навчального закладу і до 1965 р. кандидатські дисертації захистили 23 викладачі, що безперечно, зовсім небагато. Однак на той час і в тих умовах це мало неабияке значення для становлення навчального закладу.

В історії інституту радянського періоду були не лише світлі сторінки. Завершення недовгої хрущовської відлиги позначилося хвилею політичних арештів українських дисидентів-шестидесятників у серпні-вересні 1965 р., які виступали проти русифікації, політичного безправ'я, за реальний державний суверенітет України. Не оминули вони й Івано-Франківського педінституту. Викладач новітньої історії Валентин Мороз, який працював в інституті лише один навчальний рік, 31 серпня 1965 р. не вийшов на роботу через затримання слідчими органами. Суд, організований у Луцьку, виніс вирок: чотири роки таборів суворого режиму за “антирадянську агітацію і пропаганду”. Звільнений у вересні 1969 р., він уже наступного 1970 р. за декілька нових публікацій знову був заарештований і ув'язнений. Свою докторську дисертацію В. Мороз уже захистив за кордоном після того, як у 1979 р. його в числі п'яти дисидентів обміняли на двох викритих у США радянських розвідників.

По-різному можна оцінювати час другої половини 60-х — першої половини 80-х рр. ХХ ст., його моральну атмосферу, здобутки і недоліки, досягнення і негативні явища. Однак у житті педінституту не можна назвати його періодом суцільного “застою”, якоїсь цілковитої стагнації або зупинки в розвитку. Адже невпинним залишався процес виховання нових поколінь і відповідно становлення нових генерацій майбутніх педагогів.

У цей період інститутом керували кандидат філософських наук, доцент В. Кравець (1957-1967), кандидат економічних наук, професор О. Устенко (1967-1980), доктор історичних наук, професор І. Васюта (1980-1982), кандидат фізико-математичних наук, доцент І. Кучерук (1982-1986).

У 1966 р. в інституті було відкрито музично-педагогічний факультет, який готував учителів музики і співів для середніх шкіл. Його першим деканом призначили заслуженого артиста УРСР, доцента В. Пащенка. Важливі зміни відбулися й на інших факультетах. У 1969 р. з історико-філологічного факультету виділилися окремі історико-педагогічний та філологічний факультети. Історико-педагогічний давав майбутнім історикам і суспільствознавцям одночасно й інший фах — методиста виховної роботи.

Пам'ятною датою в історії Івано-Франківського педагогічного інституту стало 5 січня 1971 р.: інституту було присвоєно ім'я видатного українського письменника Василя Стефаника. Тепер його з гордістю носить і Прикарпатський національний університет.

У 1971 р. на філологічному факультеті була введена спеціальність “англійська мова”, а 1975 відкрився новий факультет — іноземних мов. З 1977 р. випускники факультету отримували кваліфікацію вчителя англійської і німецької мов.

З початком перебудови у середині 1980-х рр. розпочався новий період у житті інституту. У цей складний, але плідний час, в 1986 р. його очолив новий ректор, доктор філологічних наук, професор В. Кононенко, який багато зусиль та енергії доклав для його розбудови, перетворення не лише на сучасний освітній заклад європейського типу, але й на авторитетний науковий центр.

Насамперед значно зміцнилася матеріальна база інституту. Введено в дію новий аудиторний корпус, актовий зал і бібліотеку, книжковий фонд якої перевищив 500 тисяч томів, а в 1988 р. - восьмиповерховий навчальний корпус гуманітарних факультетів, в результаті чого навчальні площі інституту більше ніж подвоїлися і була розв'язана проблема навчальних приміщень. Вперше за багато років навчальний заклад перейшов на роботу в одну зміну. Розпочалися активні процеси оновлення самого змісту вищої освіти, пошуку нових, ефективніших форм і методів навчання. У 1987 р. відкрито новий факультет — художньо-графічний (декан — доцент І. Фічора), який готував вчителів образотворчого мистецтва, креслення і праці.

Проголошення незалежності України і розбудова національної державності створили принципово нові умови для розвитку всієї системи освіти, в тому числі й вищої, поставила перед педагогами і науковцями якісно нові завдання. Необхідно було створити для мешканців області можливості для здобуття ширшої, грунтовнішої освіти на рівні сучасних світових стандартів, забезпечити яку міг лише класичний університет. Саме тому за ініціативою і проханням колективу навчального закладу 26 серпня 1992 р. Перший Президент України Леонід Кравчук підписав Указ про створення на базі Івано-Франківського державного педагогічного інституту Прикарпатського університету імені Василя Стефаника. На той час навчальний заклад за своїм науковим потенціалом давно вийшов на одне з провідних місць серед педагогічних закладів України. На його 36 кафедрах навчально-виховну та науково-дослідну роботу здійснювали 240 штатних викладачів, серед яких налічувалося 20 докторів, професорів, 181 кандидат наук, доцент. Значна частина з них і до цього вже працювала на рівні університетських стандартів, забезпечувала значно глибші знання, ніж того вимагав педінститут. Студентський колектив університету складали 3950 студентів стаціонару і 2400 заочного відділення.

Розвиток навчального закладу в статусі університету набрав неабияких обертів. Вже у 1994 р. в університеті створено відділ регіональних проблем Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України та Прикарпатського університету імені Василя Стефаника, а через два роки — Науково-дослідницький інститут українознавства.  У 1999 р. почали працювати Фізико-хімічний інститут, інститут та педагогічний коледж у місті Коломиї.

Власне п'ятиліття університет зустрів у 1997 р. вже маючи у своєму складі 7 тисяч студентів і здійснюючи підготовку молодих фахівців для незалежної України з 22 спеціальностей. Створено низку нових факультетів: юридичний, економічний, філософський, природничий, довузівської підготовки, післядипломної освіти, фізичного виховання. Введено нові спеціальності, дефіцит фахівців з яких гостро відчувався в регіоні. Це правознавство, фінанси і кредит, облік і аудит, психологія, релігієзнавство, польська філологія, хімія, біологія, декоративно-ужиткове мистецтво, дизайн, фізичне виховання, соціальна педагогіка.

У 2001 р. на базі педагогічного факультету почав діяти Педагогічний інститут, а на базі художньо-графічного та музично-педагогічного факультетів — Інститут культури і мистецтв, пізніше — Інститут мистецтв. З 2002 р. запрацював Юридичний інститут, створений на базі однойменного факультету, а через рік відкрив свої двері для студентів Інститут туризму.

Враховуючи вагомий внесок Прикарпатського університету у підготовку висококваліфікованих фахівців, плідну наукову та науково-педагогічну працю колективу, 21 серпня 2004 р. згідно з Указом Президента України № 958 від  21 серпня 2004 р. та за наказом Міністерства освіти і науки України № 718 від 13 вересня 2004 р. Прикарпатському університету імені Василя Стефаника надано статус національного.

У 2005 р. ректором університету обрано доктора фізико-математичних наук, професора Б. Остафійчука. В цьому році в університетській Науковій бібліотеці створено відділ комп’ютерного забезпечення, а на базі історичного факультету почав діяти Інститут історії і політології. При кафедрі фізичної реабілітації факультету фізичної культури і спорту створено науково-дослідну лабораторію. Через рік запрацював окремий підрозділ університету — Юридичний коледж. У складі Центру інформаційних технологій почав діяти видавничо-інформаційний відділ, у Юридичному інституті створено кафедру трудового, екологічного та аграрного права; нафакультеті математики та інформатики – кафедру статистики та вищої математики. У 2008 р. в університеті відкрито Центр дзвонарства та Науково-дослідний центр «Психологія розвитку особистості».

У 2009 р. на базі Прикарпатського національного університету за сприяння Агентства міжнародного розвитку США (CRDF) і Міністерства освіти і науки України в рамках двосторонньої програми Співробітництва у науково-технічних дослідженнях та освіті (CREST) був створений науково-освітній центр «Наноматеріали в пристроях генерації та накопичення енергії». Фінансування Центру здійснювалось CRDF та Міністерством освіти та науки на паритетних засадах.  Центр є першим, який  був підтриманий Агентством міжнародного розвитку США. Програма мала на меті прискорити перехід України до економіки  знань на основі посилення науки та вищої освіти в Україні.

У 2010 р. створено лабораторію статистичного аналізу,  в Інституті туризму почала діяти кафедра туризмознавства і туристичних спеціалізацій, а в Інституті історії і політології відкрито кафедру іноземних мов і перекладу та кабінет нумізматики. У структурі науково-дослідної частини університету почав діяти Центр інноваційної діяльності та трансферу технологій. Відкрито спортивно-культурний комплекс «Олімп». Через рік створено Навчально-наукову лабораторію вуглецевих наноматеріалів та суперконденсаторів.

У квітні 2012 р. трудовим колективом університету ректором обрано доктора політичних наук, професора І. Цепенду. Розширюється навчальна та наукова база вишу, збільшується його науковий потенціал, створюються нові навчальні підрозділи, напрямки та спеціальності, зростає кількість студентів. Вже в травні цього року створено кафедру безпеки життєдіяльності. Відділ виховної роботи реорганізовано у відділ виховної та психолого-педагогічної роботи. Створено Навчально-науковий інститут післядипломної освіти та дистанційного навчання. Розпочав роботу відділ ліцензування та акредитації, створено відокремлений структурний підрозділІвано-Франківський коледж ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника».

Успішно реалізуються два міжнародні проекти: зі створення Міжнародного університетського центру українсько-польської молоді в селі Микуличин Надвірнянського району та відновлення за кошти Євросоюзу унікальної високогірної обсерваторії на горі Піп Іван.

У 2013 р. створено Навчально-наукову лабораторію дослідження проблем політики в сфері боротьби зі злочинністю ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника» та Науково-дослідного інституту вивчення проблем злочинності імені академіка В. Сташиса Національної академії правових наук України.

У 2014 р. створено Навчально-наукову лабораторію біологічної екології в Інституті природничих наук та Національний контактний пункт програм ЄС Горизонт – 2020 за напрямком «Нанотехнології, сучасні матеріали та передові сучасні виробництва». В цьому році  в Інституті філології почала працювати кафедра журналістики.

У жовтні 2014 р. на подвір’ї університету відкрито пам’ятник  студенту філософського факультету Романові Гурику, який загинув у лютому цього року на Майдані Незалежності в Києві під час Революції Гідності.

Університет став сучасним і потужним навчально-науковим комплексом, який об'єднує 9 навчальних інститутів (Історії, політології і міжнародних відносин, Мистецтв, Педагогічний, Природничих наук, Туризму, Філології,Юридичний, Коломийський, навчально-науковий інститут післядипломної освіти та дистанційного навчання ), 6 факультетів (економічний, іноземних мов, математики та інформатики, фізико-технічний, фізичного виховання і спорту, філософський), 3 навчально-консультаційні центри (у містах Калуші Івано-Франківської області, Чорткові Тернопільської області, Рахові Закарпатської області), 1 коледж Івано-Франківський коледж ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені В. Стефаника», 3 науково-дослідні інститути, 11 наукових центрів, Центр інформаційних технологій, науковий парк «Прикарпатський університет», навчально-методичне управління, науково-дослідну частину, дендропарк, Ботанічний сад. До послуг працівників та студентів університету видавництво, наукова бібліотека, дитячий табір відпочинку “Смерічка”, 5 музеїв, стадіон, спортивний комплекс, мережа їдалень-кафе...

Сьогодні навчально-виховну та наукову роботу на 80 кафедрах здійснюють 1003 штатні викладачі, у тому числі 108 докторів наук, професорів, 635 кандидатів наук, доцентів. Тут працюють 3 академіки державних галузевих академій наук України, 1 член-кореспондент  НАН України, 1 член-кореспондент Академії мистецтв України, 3 народні артисти України, 10 заслужених артистів України, 16 заслужених працівників культури України, 13 заслужених діячів науки і техніки України, 5 заслужених діячів мистецтв України, 9 заслужених працівників освіти України, 1 заслужений працівник вищої школи України, 7 заслужених юристів України, 3 заслужені художники України, 1 заслужений економіст України, 3 заслужені працівники фізичної культури і спорту України, 3 заслужені тренери України, 8 заслужених майстрів спорту України.

Діє аспірантура за 54 спеціальностями та докторантура за 7 спеціальностями. В університеті за 15 напрямами та 48 спеціальностями навчаються близько 16 тисяч студентів. Підготовка фахівців здійснюється за освітньо-кваліфікаційними рівнями: молодший спеціаліст, бакалавр, магістр. За весь час своєї діяльності виш підготував понад 140 тисяч фахівців.

Університет підтримує тісні зв’язки з багатьма науковими та навчальними закладами світу, підготовляє та реалізує спільні наукові програми.

Здобуті місця в міжнародних наукових рейтингах, всеукраїнських предметних олімпіадах підтверджують високий рівень наукових знань, професіоналізм викладачів та студентів університету. Успішність Прикарпатського національного університеті імені Василя Стефаника відображена в національних та міжнародних рейтингах вищих навчальних закладів таких як Міжнародний рейтинг «QS World Universiti Ranking», «Топ-200 Україна», рейтинг вищих навчальних закладів України за показниками науко метричної бази даних Scopus.

У вебометричному  рейтингу університетів світу (Webomentrics ranking of world’s universities»), представленому 21964  вишами світу, наш університет посів 3508 місце у світі, 1106 місце в Європі і 22 місце в Україні.

У проекті «Топ-200 Україна» Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника зайняв 39 місце серед 200 університетів.

За показниками вищих навчальних закладів України за показниками наукометричної бази Scopus станом на січень 2015 року наш ВНЗ посів 11 місце. Усього до рейтингу було включень 120 вишів України.

Інформаційним освітнім ресурсом «Освіта.ua» складено консолідований рейтинг вищих навчальних закладів України 2014 року де університет займає  19 місце.

Успішні дослідження та проекти в різних галузях науки підтверджують те, що Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника є університетом європейського зразка. Зокрема, професор В. Лущак входить у сотню найкращих науковців України (25 місце). Серед молодих вчених України – О. Лущак (11 місце) та  О. Кубрак (28 місце) відповідно до наукометричсної бази Scopus.

Наші викладачі та студенти не стоять осторонь політичного та громадського життя країни. Багато з них взяли участь у Революції Гідності в Києві, у протестних акціях в обласному центрі та інших населених пунктах області. На жаль, є серед них і жертви. Одним з героїв Небесної Сотні став наш студент Роман Гурик, який отримав звання «Герой України» (посмертно). У жовтні 2014 перед центральним корпусом університету встановлено пам'ятний обеліск  Героєві та викладачам і студентам, що віддали життя, за незалежність України.

Наші студенти є і серед воїнів, що захищають цілісність та суверенітет України в зоні АТО.

Ректори

  • 2012 — Цепенда Ігор Євгенович
  • 2005—2012 — Остафійчук Богдан Костянтинович
  • 1986—2004 — Кононенко Віталій Іванович
  • 1982—1986 — Кучерук Іван Метрофанович
  • 1980—1982 — Васюта Іван Кирилович
  • 1967—1980 — Устенко Олександр Андрійович
  • 1957—1967 — Кравець Василь Мусійович
  • 1956—1957 — Шевченко Іван Григорович
  • 1953—1956 — Гречух Григорій Теодорович
  • 1950—1953 — Швецов Костянтин Іванович
  • 1949—1950 — Буяло Віктор Андрійович
  • 1945—1949 — Божко Трохим Захарович
  • 1940—1941 — Плотницький Федір Іванович

Почесні доктори та випускники

  • Бродович Михайло Франкович — посол з особливих доручень Міністерства Закордонних справ України, випускник ПрНУ ім. В. Стефаника
  • Вегеш Микола Миколайович — український історик, доктор історичних наук, професор. Ректор Ужгородського національного університету. Член Наглядової Ради ВМГО «Союз обдарованої молоді».
  • Пташник Богдан Йосипович — український учений-математик. Доктор фізико-математичних наук, професор. Член-кореспондент НАН України.
  • Фреїк Дмитро Михайлович — український учений у галузі напівпровідникового матеріалознавства. Доктор хімічних наук.
  • Вівчарик Михайло Миколайович — доктор політичних наук, професор, історик, академік Української академії політичних наук.

Нагороди та репутація

За показниками вищих навчальних закладів України за показниками наукометричної бази Scopus станом на січень 2015 року наш ВНЗ посів 11 місце. Усього до рейтингу було включень 120 вишів України.

Інформаційним освітнім ресурсом «Освіта.ua» складено консолідований рейтинг вищих навчальних закладів України 2015 року де університет займає  16 місце.

Успішні дослідження та проекти в різних галузях науки підтверджують те, що Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника є університетом європейського зразка. Зокрема, професор В. Лущак входить у сотню найкращих науковців України (25 місце). Серед молодих вчених України – О. Лущак (11 місце) та  О. Кубрак (28 місце) відповідно до наукометричсної бази Scopus.

Посилання

  • Американський посол Джон Тефт позитивно оцінив роботу Прикарпатського Університету
  • Інформаційний день Програми Темпус в м. Івано-Франківську та семінар з ЄКТС та НРК
  • «Можете не вірити, але в 2015-му астрономічна обсерваторія на горі Піп Іван одержить друге життя!»

Джерела

  • Офіційний сайт


Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника інформація про

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника
Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника інформація Відео


Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника Перегляд теми.
Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника що, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника хто, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника пояснення

There are excerpts from wikipedia on this article and video