Пачовський Микола Ярославович


Пачо́вський Мико́ла Яросла́вович (* 22 січня 1894, Березовиця Велика біля Тернополя — † 17 липня 1968, Вашингтон) — український військовик, громадський і кооперативний діяч. Стрілець УСС, хорунжий війська ЗУНР (УГА). В числі перших підняв фану (прапор) України над Ратушею Львова 1 листопада 1918 року.

Короткий життєпис

Батько працював залізничним інженером, стрийко — доктор Василь Пачовський. Навчався в українській гімназії і торговій школі у Львові.[1]

У 1914 році в перших числах загальної мобілізації зголошується до Українських Січових Стрільців — воював в сотні Чмоли, опісля — Андрія Мельника. Брав бойову участь у всіх походах усусусів.

Поранений в бою — під Семиківцями, згодом — на Лисоні, втретє — під Конюхами. Полонений, після двох складних операцій майже рік підліковувався в шпиталі у Нижньому Новгороді.

Восени 1917[1] або 1918 року йому вдається втекти з полону, потрапляє до табору військових у Скнилові під Львовом.

У Львові зголошується в розпорядження сотника Дмитра Вітовського, по наказу якого вночі з 31 жовтня на 1 листопада із 4-ма помічниками і вивішує на вежі львівської ратуші синьо-жовтий прапор. Серед тих стрільців, що «прив'язували до линовки машту прапор», були ще гімназист Микола Коник, Лев Ґец і Степан Паньківський.

В часі відходу зі Львова війська ЗУНР стає оборонцем державної фани, з нею проходить і бої з польським військом, і з московським. В червні 1919 підвищений до чину хорунжого.

1920 року перехворів на плямистий тиф, по одужанні спрямований до Херсонської дивізії генерала А. Кравса. В часі відступу переходить в її складі до Чехословаччини.

Навчався, пройшов вищий курс діловодства, поштово-телеграфічний. Працював у таборових театральних секціях.

1926 року повертається до Львова, наприкінці 1927 одружується. Родина переїзить до Чорткова. Тут він працює у Чортківському Повітовому союзі кооператив, активно співпрацює у філії товариств «Просвіта» і «Рідна Школа».

За перших більшовиків в 1939–1941 працював на канцелярській посаді у Чорткові, після приходу німців — в Управі міста як головний книговод і комунальний референт.

1944 р. виїхав з дружиною та донькою через Угорщину та Австрію, дістався до табору біженців в Аугсбурзі. Продовжив брати активну участь у суспільно-культурних організаціях. 1950 року з родиною виїхав до США. На громадських засадах зібрав більше 1000 добірних книжок для суспільної бібліотеки. Був членом УНСоюзу, Братства УСС, Об'єднання Українців у Вашингтоні, Об'єднання бувших вояків-українців в Америці.

Примітки

  1. а б П. Гуцал. Пачовський Микола Ярославович… — С. 448.

Джерела

  • П. Гуцал. Пачовський Микола Ярославович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 448-449. — ISBN 978-966-528-318-8.
  • Вісті комбатанта
  • Прапори над містом


Пачовський Микола Ярославович інформація про

Пачовський Микола Ярославович

Пачовський Микола Ярославович
Пачовський Микола Ярославович

Пачовський Микола Ярославович інформація Відео


Пачовський Микола Ярославович Перегляд теми.
Пачовський Микола Ярославович що, Пачовський Микола Ярославович хто, Пачовський Микола Ярославович пояснення

There are excerpts from wikipedia on this article and video