TR | RU | KK | BE | EN |

Нова Басань

нова басань, погода нова басань
Нова́ Баса́нь — село в Україні, в Чернігівській області, Бобровицькому районі.

Зміст

  • 1 Географія
  • 2 Історія
  • 3 У роки Другої світової війни
  • 4 Освіта
  • 5 Пам'ятки
  • 6 Люди
  • 7 Спорт у Новій Басані
  • 8 Джерела
  • 9 Примітки
  • 10 Корисні посилання

Географія

Село розташоване в південній частині району. Межує з територіями Бригинцівської, Новобиківської та Соколівської сільських рад. Південна частина території Новобасанської сільської ради межує зі Згурівським районом Київської області.

Відстань до райцентру автошляхами — 25 км, до обл. центру — 130 км. Також 28 км до зал. ст. Бобровиця. Через Нову Басань проходить автодорога «Київ-Суми».

Село на берегах річки Недри, притоки Трубежу. Річка бере початок з боліт у лісі біля Озерян. Живлять річку джерела, що б'ють із надр землі. Проте назва, вочевидь, литовського походження.

Історія

За неперевіреними даними, село виникло в середині XV ст. В 17 ст. — вже прикордонна фортеця Речі Посполитої для захисту від агресії Московії та Кримського ханства. За переказами, покозачені селяни Старої Басані на чолі з Яковом Зубцем за 18 км на південний схід від села спорудили в лісі земляну фортецю і вартову вежу. Укріплення отримало назву Зубцовське містечко. Біля нього виникли хутори: Грузьке (серед болотистої місцевості), Лисківка (тут живе багато мешканців, які мають прізвище Лиска), Сапонівка (від прізвища Сапон). З часом хутори злилися з укріпленням, утворилося село, яке отримало назву Нова Басань, бо заселено переважно вихідцями зі Старої Басані. Походження слова «басань» має декілька версій. Більше всього назва походить від староукраїнського слова «баса» — красива. Можлово, спочатку назву отримала річка Басанка, яка проходить через село Стара Басань, а потім співзвучно було назване село. Не треба відкидати версії походження назви села від двох відомих нам слів «Ба» — слово «Бач» скорочене, гляди, дивись (подив) та «Сань» — сановитість, високість, шляхетство. Наступна версія зазначена в Руському літописі де перераховані народи з яких народ «басані», як і болгари, словяни, сербіяни і русь — розмовляли на одній мові. В цьому випадку «басані» — красені, красивий народ. І нарешті, чергова версія — походження від географічного тюрського (половецького) терміну «басан»- річка, яка заросла, не дає проходу.

У 1482, 1494 і 1497 рр. Нова Басань піддавалася спустошливим набігам ординців. В XVI в. населений пункт поступово відродився. Жителі його займалися переважно землеробством — вирощували жито, ячмінь, просо. В лісах вони збирали мед, полювали на буйволів, диких кабанів та інших звірів. На річці полювали на диких качок і гусей, займались рибальством — тут було «до неймовірності велика кількість всякого роду риби». Після Люблінської унії 1569 р Нова Басань в складі Остерського староства відійшла до Польщі. Населення несло прикордонну службу, платило грошову і натуральну ренту. За люстрацією 1635 р в Новій Басані налічувалося 60 господарств. У 1638 р Нова Басань стала повітовим містом. Жителі, зазнаючи соціального й національного гніту, не мирилися з ним. Так, вони взяли участь у селянсько-козацькому повстанні під керівництвом Я. Острянина і Д. Гуні. Багато загинули в боях зі шляхтою під Голтвою і Жовнином. З 1648 р. Нова Басань — сотенне містечко Переяславського полку. В період визвольної війни українського народу 1648–1658 рр. новобасанці билися проти польських магнатів і шляхти. У 1654 р населення прийняло присягу на вірність Російському цареві. Всі жителі Нової Басані ділилися на козаків, які несли військову службу, посполитих, підсусідків, бобилів. Селян, згідно з переписом 1666, в містечку було 80 дворів. Налічувалося також 8 підсусідків і 27 бобилів. З літопису Грабянки дізнаємось: « Навесні цього року з Москви по всій Україні розіслали спищиків і ті спищики усіх людей у містах та селах переписали. Записали кожного — від художника до найбіднішого, записали скільки у кого синів, хто чим займається, чим промишляє, де торгує, яку землю, заводи та угіддя має. Переписали млини, ставки, винниці, броварні, солодовні, пасіки, хутори. І на все те подать наклали». Селяни платили податі на утримання генеральної та полкової козацької старшини, церкви. Та найтяжті податки встановили воєводи московські. Ці податі становили 5 алтин з вола, 2 алтин з коня. Ті, у кого не було волів і коней, платили осьмачку жита, а підсусідки і бобилі — по пів-осьмачки. А восени 1666 року супроти присланих воєвод, з причин їхніх здирств великих та напастей і перепису, збунтувалися козаки. Згідно з Генеральним слідством Переяславського полку 1730 року містечко Басань (229 дворів разом із хуторами) належало в диспозиціи гетманской, було вільним і ніколи не було в чийомусь володінні. Після ліквідації полкового устрою і в зв'язку з новим адміністративно-територіальним поділом у 1782 р Нова Басань увійшла до складу Козелецького повіту Київського намісництва, а в 1797 р. стала волосним центром Козелецького повіту Малоросійської, з 1802 р.- Чернігівської губернії. У 1897 році в містечку було відкрито поштове відділення. В цей же час існував воскобійний та медотопний завод. За переписом 1897 року в містечку мешкало 7326 осіб, серед них — 3460 чоловіків та 3866 жінок. Православними себе назвали 6930.

21 вересня 1907 року о 10:30 на хуторі Поліновка почалася пожежа (37-ма від початку року в містечку). В цей час багато місцевих мешканців були на ярмарку (за 2,5 версти від хутору). Через вітер, суху погоду та повну відсутність води в колодязях за 15 хвилин зайнявся весь хутір. Загинуло 2 дітей віком 3-4 роки, згоріло 62 двори (переважно постраждали бідняки). Причиною пожежі було необережне поводження дітей із вогнем. За тиждень до цього в містечку згоріло 20 дворів. Також Нова Басань горіла «майже щодня» в 1906 році (переважно через підпали).

У 1918-1920-х на Новобасанщині та навколо неї діяла так звана «банда» Демида Ромашки — «самостійника до самих кісток», як писали тодішні газети. З цього краю совєтам не вдавалося вирвати для себе жодної зернини. Тоді вони заслали до оборонців свого агента Степана Шуплика, який підступно знищив відчайдуху. За це Степану дали верхового коня і шаблю, на ефесі якої була подяка: «Храброму гражданіну УССР…». А в народі закріпилася фраза: «Це було тоді, як прафост Шуплик вирвав Ромашку…».

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу 1932–1933, проведеного урядом СРСР. У селі зареєстровані факти людожерства через голодний психоз. Неповний список мешканців Нової Басані — жертв комуністичного терору голодом — міститься в Національній книзі пам'яті жертв голодомору в Україні.

У 1922 році в сільському клубі організовано хор ім. М.Леонтовича. У 1930 створено перший колгосп «Шляхом бідноти», МТС (1931), маслозавод (1935). У 1939 було 7466 мешканців, середня школа (1935), індустріальний технікум (1926), Будинок культури (1935). Під час німецької окупації (15.ІХ.1941—21.IX.1943) діяло антиокупаційне підпілля. З 1972 року — колгоспи ім. В. І. Леніна і «Дружба» (спеціалізація — м'ясомолочне тваринництво), цегельний з-д, відділення зв'язку, АТС, будинок побуту, середня і дві 8-річні школи, відділення музичної школи, ясла-садок і три дитсадки, Будинок культури на 250 місць і клуб колгоспу ім. Леніна на 150 місць, три бібліотеки (35 тис. од. зб.). У різні роки видавалися газети «За більшовицькі колгоспи», «За трудові подвиги», «Комуністичний шлях». Уродженцями села є: академік АН УРСР біохімік М. Ф. Гулий, доктори мед. наук С. С. Дяченко та М. М. Піший, ген.-майор С. П. Копил. У Новій Басані — пам'ятник Т. Г. Шевченку (1961; скульптор М. Ковтун). У 1956 встановлено обеліски на братських могилах жертв нацизму 1942 і радянських воїнів, що загинули при визволенні села 1943. Обеліск Слави (1970) на честь односельців, які загинули (698 чол.) на фронтах німецько-радянської війни.


У роки Другої світової війни

У перші місяці німецько-радянської війни близько 4 тис. мешканців Бобровиці та Нової Басані влилося до лав Червоної Армії. Населення брало участь у будівництві оборонних споруд. У Новій Басані був сформований винищувальний батальйон в кількості 102 бійців. З наближенням фронту почалась евакуація в східні райони країни матеріальних цінностей, обладнання заводів, сільськогосподарської техніки. В Новій Басані перед окупацією компартійна верхівка зникла, завчасно відправивши в евакуацію свої сім'ї. 15 вересня 1941 р. частини німецької армії окупували Бобровицький та Новобасанський райони. З перших днів окупації нацисти почали грабувати місцеве населення, забираючи для потреб німецької армії худобу, хліб, одяг. З тими, хто ризикував приховувати продукти харчування або виказував непокору представникам влади іншим чином, розбирались за законом військового часу. Для цього в кожному великому селі були утворені поліцейські дільниці. У районних центрах функціонували відділи гестапо, де за період панування «нової влади» було знищено 418 чол. у концентраційному таборі, який розміщувався в Новій Басані, також проводились масові розстріли військовополонених та місцевих жителів, що були визнані порушниками порядку. Але місцеве населення не скорилось загарбникам. Частина мешканців районів, які були здатні тримати зброю в руках, билися з окупантами в партизанському загоні ім.М.О.Щорса та партизанському з'єднанні «За Батьківщину». На початку 1943 р. партизанами був здійснений напад на ворожу комендатуру в Бобровиці, де їм вдалося захопити 112 коней, що підлягали вивезенню до Німеччини. Ці коні стали основою для створення кавалерійського ескадрону. В квітні того ж року партизани підірвали міст на шляху Бобровиця-Козелець. У боротьбі з ворогом на території Бобровицького та Новобасанського районів загинуло 58 партизанів. Були закатовані 15 підпільників Нової Басані. Їх імена увічнені в 1-му томі Книги Пам'яті Чернігівської області. Постраждало і населення районів. 17 грудня 1942 р. були розстріляні та спалені у власних будинках 267 мешканців села Мочалища. 18 грудня та ж доля спіткала село Рокитне, де були розстріляно близько 100 чол., спалено живими 94 чол., а 116 чол. заарештовано та вивезено в невідомому напрямку. Ця акція була першою у цілій серії каральних операцій, проведених в районі загонами СС за підтримки місцевої поліції. 25 грудня 1942 р. з метою виявлення підпільників та неблагонадійних в Новій Басані була проведена облава, в ході якої заарештовано 280 чоловіків та 84 жінки, головним чином 16-18-річного віку. 27 грудня всі вони були розстріляні, а деякі лише поранені та поховані живими у братській могилі на околиці села. Нині на братській могилі, де поховано понад 500 мирних жителів Нової Басані, що за період окупації стали жертвами нацистів, встановлено пам'ятник. Скорботна постать жінки з вінком нагадує нащадкам про події минулих літ. За матеріалами Державної надзвичайної комісії по розслідуванню злочинів німецько-нацистських окупантів з 1941 по 1943 рр. було знищено та поховано на території Бобровицького та Новобасанського районів 2 626 цивільнох громадян та військовополонених, вивезено на примусові роботи до Німеччини 2 308 чол. В процесі роботи над Книгою Скорботи Чернігівської області були встановлені імена 3107 загиблих мешканців Бобровицького району. Серед них 3054 українця, 29 росіян, 17 євреїв; жінок — 1 228, чоловіків — 1 032, дітей — 847; розстріляно — 1 795 чол., страчено у в'язниці — 378 чол., спалено — 319 чол., розстріляно та спалено — 264 чол., загинуло під час артобстрілів та бомбардувань — 160 чол., вивезено в невідомому напрямку — 150 чол., не повернулось з каторжних робіт — 24 чол., померло від поранень та після катувань — 7 чол., повішено — 6 чол., загинуло в концтаборах — 6 чол., підірвалось на міні — 5 чол.; у 1941 р. загинуло 33 чол., у 1942 р. — 2 023 чол., у 1943 р.- 1 044 чол., від наслідків війни — 7 чол. Імена загиблих цивільних громадян встановлені: за документами Державного архіву Чернігівської області — 2 543 чол., за матеріалами міської та сільських рад-1 865 чол., за повідомленнями рідних загиблих — 16 чол.

Освіта

В кінці XIX століття, крім 2 земських шкіл (перша з них відкрита у 1868, друга — у 1890 р.), діяли 2 однокласні і двокласна церковно-приходська школи. Двокласна школа збудована в 1912 році. Організатором і натхненником її будівництва був священик отець Матвій Полонський — меценат і організатор, автор мемуарів із детальним описом життя містечка. Споруда відповідала всім вимогам. Поруч — будинок на 4 квартири для сімей учителів. Школа мала загальноосвітній характер. Учителів спочатку було 6. Завідуючою була Ганна Григоровська. Учнів нараховувалось 120 осіб. В 1920 школу переведено на 7-річку. Учнів було вже 280 чол. В 1935 відкрили 10-річку і в 1938 був перший випуск 10-го класу.

Пам'ятки

В Новій Басані виявлено поселення черняхівської культури (II–V ст.).

В сільському парку встановлена меморіальна дошка на честь проїзду посольства Московії до Переяслава на переговори з Богданом Хмельницьким у грудні 1653 року. Її появу пов'язують із пропагандою «возз'єднання України та Росії», популярною в 1950-х роках.

Люди

Історичні особи:

  • Глушко Юрій Косьмич (1882, Нова Басань — 1942) — український громадський діяч у Китаї та Далекому Сході, голова Українського Далекосхідного Секретаріату (1918).
  • Гулий Максим Федотович (1905, Нова Басань — 2007) — вчений біохімік, Академік НАНУ.
  • Компанець Іван Данилович (1904, Нова Басань — 1969) — український радянський партійний і державний діяч.
  • Кузьменко Галина (псевдо: «Надя») (1922, Нова Басань — 2000) — вояк УПА, кулеметниця, пропагандист ТВ-21 «Гуцульщина».
  • Зубець Михайло Васильович (1938–2014) — Герой України, академік НАНУ, депутат Верховної Ради.
  • Лопата Андрій Іванович (1935 , Нова Басань — 2013) — український літератор, автор двох книг, рідний брат Василя Лопати.

Сучасники:

  • Бірюк Лев Васильович — депутат Верховної Ради
  • Зубець Григорій Іванович (1937, Нова Басань) — заслужений юрист України.
  • Лисенко Василь Олександрович (1927, Нова Басань) — український прозаїк
  • Лопата Василь Іванович (1941, Нова Басань) — український художник і письменник, Народний художник України, лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка.
  • Литаш Василь Семенович — академік сільськогосподарських наук,
  • Копил Степан Пилипович — генерал-майор,
  • Зубець Петро Григорович — генерал-майор,
  • Дяченко Сергій Степанович — професор, основоположник вірусології в Україні,
  • Гойда Ніна Григорівна — професор, проректор Національної медичної академії післядипломної освіти,
  • Заворицький Володимир Йосипович — професор, академік Транспортної академії України

Спорт у Новій Басані

В Новій Басані є два футбольних клуби, які є постійними учасниками Чемпіонату та Кубку Бобровицького району

Сезон Місце в Кубку
"Дружба" "Співдружність" "Наташа-Агро"
1997 1 - -
1998 1 - -
1999 1 - -
2000 4 - -
2001 - - -
2002 9 - -
2003 3 - -
2004 2 - -
2005 4 - -
2006 5 - -
2007 - 4 -
2008 - 4 -
2009 - 5 -
2010 - 6 -
2011 - - 5
2012 8 - 3
2013 6 - 1
2014 8 - 3

Джерела

Енциклопедія сучасної України, Т.5, С.691. К., 2006.

Примітки

  1. ↑ Мякотин В. А. Генеральное следствие о маетностях Переяславского полка (1729–1731 г.). Харьков, 1896. С. 43.
  2. ↑ Журналы Козелецкого уездного земского собрания. 1897 год. — C. 71. http://www.knigafund.ru/books/81183
  3. ↑ Населенныя мѣста Россійской Имперіи въ 500 и болѣе жителей. 1905. — C. 261.
  4. ↑ Журналы Козелецкого уездного земского собрания. 1807 год. — C. 208-211. http://www.knigafund.ru/books/81186
  5. ↑ Дмитро Головко. «Слово про рідну землю». / Газета «Отчий поріг», № 12 (120), 2011, сторінка 16.
  6. ↑ Матвій Полонський. Спогади священика. — Київ, 2010. — 344 с.
  7. ↑ Людмила Веременко, Тетяна Литошко. «П'ємонт Нової Басані»

Корисні посилання

  • Новая Басань // Историко-статистическое описаніе Черниговской епархіи. Книга пятая. Губ. городъ Черниговъ. Уѣзды: Черниговскій, Козелецкій, Суражскій, Кролевецкій и Остерский. — Черниговъ, Земская типографія, 1874. — С. 248-253.
  • Про Нову Басань


Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.

нова басань, погода нова басань


Нова Басань Інформацію Про

Нова Басань


  • user icon

    Нова Басань beatiful post thanks!

    29.10.2014


Нова Басань
Нова Басань
Нова Басань Ви переглядаєте суб єкт.
Нова Басань що, Нова Басань хто, Нова Басань опис

There are excerpts from wikipedia on this article and video

Випадкові Статті

Лозинський Олександр Іванович

Лозинський Олександр Іванович

Лозинський Олександр Іванович — український кінооператор Народ 31 травня 1947 р Закінчив К...
Негативна свобода

Негативна свобода

Негативна свобода характеризується як свобода від втручання інших людей та протиставляється позитивн...
Монтенвіль (Івлін)

Монтенвіль (Івлін)

Монтенві́ль (фр. Montainville) — муніципалітет у Франції, у регіоні Іль-де-Франс, департамент І...
Голубицьке

Голубицьке

Голуби́цьке — село Волноваського району Донецької області України. Голубицьке підпорядковане Зл...

Випадкові Статті (searchxengine.com)

Робертс, Пет

Робертс, Пет

Чарльз Патрік "Пет" Робертс (англ. Charles Patrick Roberts, рід. 20 квітня 1936 Топіка) -
Кримська, Катріна

Кримська, Катріна

Катріна Кримського англ Katrina Krimsky; 5 березня 1938 - американський композитор російського поход
Бджолина матка

Бджолина матка

Бджолина матка, або бджоломатка - розмножується самка бджіл. Матка - особа жіночої статі з добре роз
Калузька (станиця)

Калузька (станиця)

Калузька - станиця в Сіверському районі Краснодарського краю. Адміністративний центр Калузького сіл