TR | RU | KK | BE | EN |

Наука

наука и жизнь, наука
Нау́ка — сфера пізнавальної діяльності людини одержання та вироблення і систематизацію знань для науково-практичної діяльності та життя людини. Знання є продукт наукової діяльності у вигляді теорій, як підтверджених гіпотез, формалізації законів природи чи суспільства і взагалі нових знань про людину та навколишній світ. Основою науки є збір, оновлення, систематизація, критичний аналіз фактів, синтез нових знань або узагальнень, що описують природні або суспільні явища, які досліджуються, та (або) дозволяють будувати причинно-наслідкові зв'язки між явищами і прогнозувати їх перебіг.

Зміст

  • 1 Термінологія
  • 2 Предмет вивчення
  • 3 Завдання
  • 4 Значення
    • 4.1 Фактор прогресу
    • 4.2 Соціальний інститут
  • 5 Наукові теорії
  • 6 Методологія
  • 7 Наукове дослідження
  • 8 Галузі наук
    • 8.1 Точні науки
    • 8.2 Природознавство
    • 8.3 Суспільні науки
    • 8.4 Суміжні галузі
  • 9 Наука і філософія
  • 10 Паранаука
  • 11 Історія науки
  • 12 Найбільші проекти наукових досліджень початку XXI століття
    • 12.1 Астрономія й космонавтика
    • 12.2 Фізика й енергетика
    • 12.3 Біологія й медицина
    • 12.4 Геологія
  • 13 Див. також
  • 14 Примітки
  • 15 Посилання
  • 16 Література

Термінологія

Наука як соціально значуща сфера людської діяльності, функцією якої є вироблення й використання теоретично систематизованих об'єктивних знань про дійсність, є складовою частиною духовної культури суспільства. Поняття «наука» включає в себе як діяльність для здобування нового знання, так і результат цієї діяльності — суму набутих у наш час наукових знань. Термін «наука» вживають також для позначення окремих галузей наукового знання. Наука характеризується доцільно орієнтованою (суспільними завданнями й потребами, певними стратегіями наукового пошуку) творчою діяльністю з постановки, вибору й розв'язання проблем духовного й практичного освоєння світу.

Предмет вивчення

Наука вивчає різні рівні системної організації й форми руху матерії з погляду пізнання істотних властивостей явищ, встановлення їхніх законів, різних причинних залежностей і взаємодій з метою управління природними й соціальними процесами, передбачення характеру і напряму їхнього перебігу, створення нових технологій і розвитку виробництва. Як система знань наука охоплює не тільки фактичні дані про предмети навколишнього світу, людської думки й дії, не лише закони і принципи вивчення об'єктів, а й певні форми й способи усвідомлення їх, а в кінцевому підсумку — філософське тлумачення. Цим самим наука виступає як форма суспільної свідомості.

Завдання

Основне завдання науки — виявлення об'єктивних законів дійсності, а її головна тема — істинне знання. Критеріями науковості, які відрізняють науку від інших форм пізнання є:

  • об'єктивність,
  • системність,
  • практична націленість,
  • орієнтація на передбачення,
  • сувора доказовість,
  • обґрунтованість і достовірність результатів.

Значення

Фактор прогресу

Наука — найважливіший фактор технічного і соціально-культурного прогресу й перетворення дійсності, всебічного розвитку людських здібностей і можливостей. Передова наука сприяла виробленню прогресивного світогляду, обґрунтуванню матеріалістичного погляду на світ. Наука є способом встановлення і усвідомлення об'єктивної істини. Цим вона радикально протистоїть релігії, марновірству, містицизму, спекулятивним домислам. Боротьба з цим яскраво виявляється у виникненні, з одного боку, позитивістської концепції сцієнтизму, яка абсолютизує «точне» знання, протиставляючи його гуманістичним цінностям культури, а з другого боку, — антисцієнтизму, що скочується на позиції ірраціонального заперечення ролі наукового пізнання.

Соціальний інститут

Наука — соціокультурна діяльність, своєрідне суспільне явище. Як соціальний інститут наука включає в себе вчених з їхніми знаннями, кваліфікацією і досвідом, наукові заклади, експериментальне, лабораторне устаткування, науково-дослідні програми творчої діяльності, систему інформації, підготовки й атестації кадрів, форми функціонування і використання всіх нагромаджених знань. Наступність досвіду і знань, єдність традицій і новаторства — суттєва особливість розвитку науки. Однією з форм її втілення є наукові школи, функціонування яких передбачає боротьбу думок, творчі дискусії та критику.

Наукові теорії

Докладніше у статті Наукова теорія

Основною структурною одиницею наукового знання є теорія, що систематизує експериментальний матеріал, організовує науково-дослідний пошук у нових галузях, дає опис, пояснення і передбачення фактів, орієнтує практичну діяльність.

Методологія

Докладніше у статті Методологія науки

Наука розвивається за допомогою загальної методології і спеціальних методів:

  • кількісний і якісний аналіз,
  • класифікація,
  • вимірювання,
  • формалізація,
  • моделювання,
  • порівняльно-історичний метод та інше.

Загальним методом сучасного науково-теоретичного мислення є матеріалістична діалектика. Стимулюючою, рушійною силою науки виступають матеріальне і духовне виробництво. Єдність теорії і практики, науки і виробництва — найважливіша закономірність розвитку наукового пізнання.

Науковому знанню властиві методологічна усвідомленість і системність, об'єктивність розгляду і його детермінованість, доказовість істинності всіх положень, спирання на факти, результати вірогідних, емпіричних досліджень. Критерієм істини в науці виступає суспільна практика в усіх її формах і компонентах (експеримент, виробнича і соціальна діяльність, внутрішній досвід пізнання тощо).

Наукове дослідження

Докладніше у статті Наукове дослідження

Наука — це поступовий процес розширення області відомого людству, відсування границь невідомого. В основі науки лежить наукове дослідження, метою якого є отримання наукового знання. Наукове знання відрізняється тим, що воно здобуте за процедурою, що отримала назву наукового методу. Ця процедура включає в себе спостереження, експеримент зі строгими вимірюваннями, аналіз результатів, розробку гіпотез, теорій і формулювання законів із обов'язковою вимогою повторюваності результату і ретельної перевірки. Люди, які виконують наукові дослідження називаються дослідниками, науковцями, вченими.

Результати наукових досліджень публікуються в науковій літературі, й, зазвичай, така публікація вимагає рецензування, тобто перевірки правильності процедури й висновків іншими науковцями, фахівцями з даної області досліджень. Будь-які висновки досліджень і теорії можуть бути відкинуті, якщо з'являються нові факти, що їх заперечують.

Наукові дослідження прийнято поділяти на:

  • фундаментальні (пізнання законів, що управляють поведінкою і взаємодією базисних структур природи, суспільства і мислення),
  • прикладні (застосування результатів фундаментальних досліджень для розв'язання пізнавальних і соціально-практичних проблем).

Фундаментальні дослідження, як правило, випереджають прикладні і створюють для них теоретичний заділ. Зміцнення взаємозв'язків між фундаментальними і прикладними дослідженнями, скорочення строків впровадження наукових досягнень у практику та виробництво — одне з основних завдань сучасної організації науки.

Галузі наук

Докладніше у статті Галузі наук
Див. також: Таблиця:Коди спеціальностей за ВАКом із вказанням галузей наук.

Наука в ідеалі складає одне єдине ціле, оскільки її найвища мета вивчити світ у всій його повноті, однак вона також є практичною діяльністю людства, а тому розбивається на галузі (окремі науки) за предметом та методами досліджень. Будь-яка наукова пізнавальна діяльність передбачає взаємодію суб'єкта (учений, науковий колектив) і об'єкта науки (предметна область, що вивчається), в процесі якої використовується певна система методів, прийомів дослідження і мови даної науки (знаки, символи, формули тощо).

Окремих галузей науки дуже багато, чимало з них діляться на інші галузі, так, наприклад, фізика включає в себе механіку, оптику, електромагнетизм, ядерну фізику тощо. Механіку, у свою чергу можна розділити на статику й динаміку, механіку суцільних середовищ, небесну механіку і так далі.

Загалом галузі науки зазвичай класифікуються за двома головними напрямками:

  • природничі науки вивчають природні явища,
  • суспільні науки — людську поведінку, мислення і суспільство.

За межами цієї класифікації залишилися точні або формальні науки — математика, логіка, інформатика, що вивчають взаємозв'язки елементів уявних сконструйованих систем.

За співвідношенням із практикою виділяють:

  • фундаментальні науки, які безпосередньо не орієнтовані на отримання практичної користі,
  • прикладні науки, націлені на безпосереднє практичне використання наукових результатів.

Точні науки

Докладніше у статті Точні науки

Відмінністю точних наук є апріорність вихідних положень. Математика і логіка не аналізують емпіричні факти, а використовують аксіоматичний метод. Виходячи із системи аксіом, яка вибирається довільно з єдиною вимогою несуперечливості, математика застосовує метод дедукції для отримання великої різноманітності співвідношень.

Математика, проте, займає центральне місце в науці, особливо в природознавстві, оскільки надає основи кількісного аналізу фактів. Як стверджував Галілео Галілей:

« Книга природи написана мовою метематики.  »

До точних наук можна також віднести кібернетику та інформатику, які вичленилися з математики в окремі важливі галузі науки.

Природознавство

Докладніше у статті Природничі науки

Природничі науки за своїм характером емпіричні, вони вивчають факти, отримані з досвіду. На відміну від точних наук, вони опираються на метод індукції, тобто намагаються сконструювати загальне з окремих фактів. Факти можуть бути отримані із пасивних спостережень, але частіше застосовується експеримент, тобто цілеспрямоване створення умов, при яких спостереження найефективніші.

Метод індукції менш надійний, ніж метод дедукції, оскільки не ґарантує того, що нові факти не поставлять під сумнів уже набуте знання. Цим пояснюється строгість, якої вимагає науковий метод досліджень. Наукові теорії, зустрівшись із незрозумілим, поступово модифікуються, щоб включити дати йому пояснення і включити в загальну систему знань.

Суспільні науки

Докладніше у статті Суспільні науки

Суспільні науки вивчають людство, суспільство і мислення. До суспільних наук належать соціологія, економіка, історія та інші. Дослідження в цих областях часто пов'язане із статистикою та вивченням історичних документів. Суспільні науки склалися пізніше, ніж природничі, їхньою особливістю є складність організації експерименту і неповторимість об'єкта досліджень.

Дещо окремо від перерахованих стоять такі науки як психологія, антропологія, які можна класифікувати як гуманітарні. До гуманітарних наук належать також області досліджень, що пов'язані з людською діяльністю, такі як мистецтвознавство.

Суміжні галузі

В суміжних галузях наукові дисципліни виражають великі і перспективні проблеми наукового пошуку, що нині зумовлює широке розгортання міждисциплінарних і комплексних досліджень. Яскравим прикладом цього є проблема охорони природи, що перебуває на стику технічних наук, наук про землю, біології, математики, медицини, економіки та інших. Для розв'язання подібних наукових і науково-технічних проблем у сучасній науці широко застосовується програмно-цільовий метод організації досліджень.

Наука і філософія

Докладніше у статті Філософія науки

Історично наука вичленувалася з філософії. Відтоді між наукою і філософією триває війна і співпраця. Методами філософії є рефлексія та герменевтика. Науковці теж рефлексують над власною методологією, але роблять це в рамках наукового методу. Фундаментальні питання пізнання, наприклад, питання про критерій істини, залишаються в царині філософії.

Одним із розділів філософії є філософія науки. Позитивізм виник як бунт філософів-природознавців, таких як Огюст Конт проти метафізики. Його лозунгом стало визнання істинним тільки позитивного, тобто наукового, знання. Філософія науки запропонувала загальні принципи, за якими можна проводити перевірку наукових теорії — принцип верифікації та принцип фальсифікації. Ці принципи значною мірою сформулювали мислення сучасних науковців.

Паранаука

Докладніше у статті Паранаука

Між ортодоксальною наукою та накопиченим людством досвідом, завжди існувала деяка відстань (розрив), що виконувала своєрідну роль двигуна наукового прогресу. Такий розрив може спонукати зміну парадигми.

Історія науки

Докладніше у статті Історія науки
Фронтоспис другого видання праці Обертання небесних сфер (лат. De revolutionibus orbium coelestium) Миколая Коперніка. 1566 рік, Базель, Швейцарія Уособлення Саксонії у вигляді скульптури жінки поряд з Наукою та Технікою. Дрезденський вокзал, Німеччина Місто науки (фр. La cité des sciences) у Парижі, найбільший науковий музей Європи

Наука виникла з практичних потреб людей, пов'язаних з розвитком землеробства, будівельної техніки, мореплавства, ремесел. В античну епоху вже:

  • складаються перші теоретичні системи знання в галузі геометрії, механіки, астрономії (Евклід, Архімед, Птолемей);
  • розвивається натурфілософська концепція атомізму (Демокріт, Епікур);
  • робляться спроби аналізу закономірностей суспільства і мислення (Арістотель, Платон, Геродот).

За середньовіччя з появою феодалізму розвиваються (особливо в країнах арабського сходу, єврейської громади Кордови й Середньої Азії) позитивні наукові ідеї в галузі математики, астрономії, фізики, медицини, історії та інших наукових дисциплін (Ібн Сіна, Ібн Рушд, Аль-Біруні та ін.). У Західній Європі, долаючи опір богослов'я, йде процес нагромадження фактичного матеріалу в біології, робляться спроби розвитку елементів математики і дослідного природознавства (Роджер Бекон, Альберт Великий та ін.). На високому рівні були наукові знання в Київській Русі.

Виникнення капіталізму, розвиток промисловості й торгівлі, мореплавства і військової техніки стимулювали бурхливе зростання науки вже в епоху Відродження. Наука пориває з теологією, сприяючи утвердженню матеріалістичних ідей (Джордано Бруно, Леонардо да Вінчі, Френсіс Бекон). Великого поширення набуває експериментальне вивчення природи, обґрунтування якого мало революційне значення для науки. Справжній переворот відбувається в астрономії (Микола Коперник, Галілео Галілей).

У XVII—XVIII століттях створюються класична механіка, диференціальне й інтегральне числення, аналітична геометрія, хімічна атомістика, система класифікації рослин і тварин, стверджується принцип збереження матерії і руху (Ісаак Ньютон, Г. В. Леибніц, Рене Декарт, Джон Дальтон, Карл Лінней, М. В. Ломоносов та ін.). В цей же час відбувається дальше оформлення науки як соціального інституту, створюються перші європейські академії, наукові товариства, починається видання наукової періодичної літератури.

У зв'язку з промисловим переворотом кінця XVIII століття почався новий етап у розвитку науки. В XIX столітті виникли нові фізичні дисципліни (термодинаміка, електродинаміка класична), створюються еволюційне вчення і клітинна теорія в біології, формулюється закон збереження і перетворення енергії, розвиваються нові концепції в астрономії і математиці (Дж. К. Максвелл, М. Фарадей, Ж. Б. Ламарк, Ч. Дарвін, Т. Шванн, М. Шлейден та ін.).

У кінці XVIII—XIX століть плеяда видатних учених працювала в Росії (О. М. Бутлеров, П. М. Лебедєв, М. І. Лобачевський, Д. І. Менделєєв, О. С. Попов, К. А. Тімірязєв, О. Г. Столєтов, К. Е. Ціолковський та інші).

З першої половини XVIII століття починається піднесення науки й в Україні (Ф. Прокопович, Г. С. Сковорода), працює Київська академія. В XIX столітті визнаними науковими центрами стали Харківський і Київський університети та Новоросійський університет в Одесі, де успішно працювали видатні російські вчені І. М. Сєченов, І. І. Мечников, М. І. Пирогов, О. О. Ковалевський, В. В. Докучаєв та інші, а також відомі українські вчені М. О. Максимович, В. О. Бец, О. С. Роговин, О. О. Потебня та інші.

Подальшого розвитку в XIX столітті набули й суспільні науки. Соціалісти-утопісти закликали до заміни капіталістичного суспільства соціалістичним. Класики політичної економії заклали основи трудової теорії вартості. Праці в галузі діалектики й матеріалізму була видатним досягненням філософської думки. Закономірним наслідком революційної класової боротьби трудящих стало виникнення марксизму Карла Маркса і Фрідріха Енгельса.

На рубежі XIX—XX століть великі зміни в науковій картині світу і ряд нових відкриттів у фізиці (електрон, рентгенівське випромінювання, радіоактивність тощо) призводять до кризи класичного природознавства і насамперед його механістичної методології. У XX значних успіхів досягли математика і фізика, виникли такі галузі техічних наук, як радіотехніка, електроніка. З'явилась кібернетика, яка збільшує свій вплив на подальший розвиток науки і техніки. Успіхи фізики і хімії сприяють глибшому вивченню біологічних процесів у клітинах, що стимулює розвиток сільськогосподарських і медичних наук. Відбувається тісне зближення науки з виробництвом, зростають і зміцнюються її зв'язки з суспільним життям. Сучасна наука становить важливу складову частину науково-технічної революції.

Найбільші проекти наукових досліджень початку XXI століття

Астрономія й космонавтика

Міжнародна космічна станція ISS, 23 травня 2010 року Основні компоненти інфрачервоного космічного телескопа «Джеймс Вебб» JWST
  • Міжнародна космічна станція ISS (англ. International Space Station) — спільний проект космічних агенцій Росії (Роскосмос), США (NASA), Японії (JAXA), Європейського союзу (ESA), Канади (CSA), Бразилії (AEB). Початок будівництва 1998 рік, закінчення — 2011 рік. Найдорожчий науковий проект в історії науки, вартістю $100 млрд доларів. Найбільший техногенний предмет у космосі.
  • Дослідження Марса у перше десятиліття третього тисячоліття розгорнулись з новим ентузіазмом. Численні роботизовані місії збирають інформацію для вирішення двох головних питань: існування життя на червоній планеті та висадки людей на планету. У 2001 році Марс Одисей (англ. Mars Odyssey), запущений NASA, розпочав геологічне дослідження планети, у теперішній час виконує роль ретранслятора для марсоходів Спірит (англ. Spirit rover) та Опорт'юніті (англ. Opportunity rover). У 2008 році естафету його досліджень перехопив космічний зонд Фенікс (англ. Phoenix Mars lander). У 2003 році Європейське космічне агентство запустило на Марс космічний апарат Марс-експерс (англ. Mars Express) з посадковим модулем Бігль-2 (англ. Beagle 2), що зазнав невдачі, на борту. У 2005 році NASA запустило Марсіанський розвідувальний супутник (англ. Mars Reconnaissance Orbiter) задля детального зондування поверхні планети. Наразі американське космічне агентство спрямовує свої зусилля на проект марсоходу Марсіанської наукової лабораторії (англ. Mars Science Laboratory). Вартість проекту $2,3 мільярда доларів.
  • Космічний телескоп «Джеймс Вебб» JWST (англ. James Webb Space Telescope) — орбітальна інфрачервона обсерваторія, яка замінить у 2014 році космічний телескоп «Хаббл» (англ. Hubble Space Telescope) та інфрачервону обсерваторію космічного базування «Спітцер» SIRTF (англ. Space Infrared Telescope Facility) (запущена 25 серпня 2003 року). Це спільний проект американської NASA, канадської CSA та європейської ESA космічних агенцій. Вартість проекту становить $824 млн доларів.
  • Радіотелескоп на низьких частотах (нижче 250 МГц), інтерферометр нового покоління Радіоантена площею у Квадратний Кілометр SKA (англ. Square Kilometre Array) буде введено в дію в Австралії або Південній Африці у 2017 році. Він стане заміною сучасного європейського масиву радіотелескопів LOFAR (англ. Low Frequency Array).

Фізика й енергетика

Детектор ATLAS Великого адронного колайдера під час будівництва у 2005 році Камера термоядерних випробовувань Національного комплексу лазерних термоядерних реакцій.
  • Рентгенівський лазер на вільних електронах XFEL (англ. X-Ray free-electron laser) для дослідження атомарних взаємодій. Найбільший у світі рентгенівський лазер у Гамбурзі, Німеччина. Старт призначений на 2013–2014 рік. За допомогою надкороткочасних лазерних спалахів (менше трильйонної частки секунди) можна буде «побачити» молекулярні і атомарні процеси. Вартість близько $1,5 мільярда доларів. Майже чверть витрат бюджету взяла на себе Росія в особі корпорації «Роснано».
  • Найбільший у світі прискорювач елементарних частинок Великий адронний колайдер LHC (англ. Large Hadron Collider), створений у Європейському центрі ядерних досліджень CERN, поблизу Женеви. Фінансування та супровід проекту здійснюють понад 10 000 науковців та інженерів з понад 100 країн світу. Вартість проекту становить $6 млрд доларів. Колайдер дозволить виявити бозони Хіггса і зімітувати стан Всесвіту через мільярдну частку секунди після Великого вибуху. Запроектований у 1984 році, реалізацію почали 2001 року, перший запуск здійснили 10 вересня 2008 року, офіційне відкриття 20 листопада 2009 року.
  • Прискорювач антипротонів та іонів FAIR (англ. Facility for Antiproton and Ion Research), потрібен щоб відтворити субстанцію, яка утворилася в перші мікросекунди після Великого вибуху та вивчити сильну взаємодію. Проект німецького Центру Гельмгольца з вивчення важких іонів GSI (нім. GSI Helmholtzzentrum für Schwerionenforschung) у Дармштадті. Запланований запуск у 2015 році. Вартість проекту приблизно $1,7 млрд доларів.
  • Термоядерний синтез на лазерних імпульсах NIF (англ. National Ignition Facility) — лазерний термоядерний реактор, розташований в Ліверморі, Каліфорнія, США. Будівництво завершено 31 березня 2009 року, продовжувалось 12 років й обійшлося в $3,9 млрд доларів. 192 надпотужних лазерів, націлених в одну точку, повинні згенерувати надкороткочасний спалах світла в 500 терават, щоб спровокувати термоядерну реакцію всередині невеличкого золотого циліндра, де буде дейтерій з тритієм. NIF — американський конкурент термоядерного реактора ITER, який будують у Франції, проте перший ще не має попередників.
  • Міжнародний експериментальний термоядерний реактор ITER (англ. International Thermonuclear Experimental Reactor), задля термоядерного синтезу на токамаці. Знаходиться у Кадараші, Франція, неподалік від Лазурного берега. Будівництво розпочато у 2006 році, у 2016-му повинно бути закінчено. Якщо експеримент піде успішно, то у 2020-х — 2030-х роках почнеться проектування комерційних термоядерних реакторів. Фінансовий внесок: Китай, Індія, Корея, Росія, США — по 1/11 загальної суми, Японія — 2/11, Європейський союз — 4/11. Вартість проекту $12–15 млрд доларів.

Біологія й медицина

Роботизоване приготування зразків для МАЛДІ мас-спектрометрії людських протеїнів.
  • Глобальний перепис морської біоти CML (англ. Census of Marine Life) стартував у 2000 році й розрахований на 10 років. Узагальнена доповідь 80 країн-участниць буде представлена на конференції у Лондоні 2010 року. Робота ведеться у 14 напрямках польових досліджень та 4 напрямках теоретичних узагальнень отриманих даних. Вартість проекту $1 млрд доларів.
  • Організація з дослідження людського протеома HUPO (англ. Human Proteome Organization) створена у 2001 році й ставить собі на меті докладний опис усіх білків людського організму. Вартість проекту понад $1 млрд доларів.

Геологія

  • Міжнародна програма з глибинного буріння дна океанів IODP (англ. Integrated Ocean Drilling Program) стартувала у 2003 році й розрахована на 10 років досліджень геологічної будови океанічного дна планети.

Див. також

  • Історія науки
  • Науковий метод
  • Наукове товариство
  • Класифікація наук
  • Наукометрія
  • Наука та наукознавство
  • Наукознавство
  • Популяризація науки
  • Таблиця:Коди спеціальностей за ВАКом

Примітки

  1. ↑ Проект Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність”
  2. ↑ Офіційна сторінка Міжнародної космічної станції на сайті NASA. (англ.)
  3. ↑ Офіційна сторінка проекту Mars Odyssey. (англ.)
  4. ↑ Офіційна сторінка проекту досліджень. (англ.)
  5. ↑ Офіційна сторінка проекту Phoenix Mars lander. (англ.)
  6. ↑ Офіційна сторінка проекту Mars Express. (англ.)
  7. ↑ Офіційна сторінка MRO. (англ.)
  8. ↑ Офіційна сторінка проекту Mars Science Laboratory. (англ.)
  9. ↑ Офіційна сторінка проекту на сайті NASA. (англ.)
  10. ↑ Офіційний сайт проекту SKA (англ.)
  11. ↑ Офіційний сайт Європейського масиву радіотелескопів LOFAR (англ.)
  12. ↑ Офіційна сторінка проекту XRFEL. (англ.)
  13. ↑ Офіційний сайт проекту LHC. (англ.)
  14. ↑ Брошура CERN. Відповіді на популярін питання. 2008 . (англ.)
  15. ↑ Офіційна сторінка проекту FAIR. (англ.)
  16. ↑ Офіційна сторінка Центру Гельмгольца. (нім.) (англ.)
  17. ↑ Офіційна сторінка проекту NIF. (англ.)
  18. ↑ Офіційна сторінка проекту ITER. (англ.)
  19. ↑ Офіційний сайт Проекту перепису морського життя. (англ.)
  20. ↑ Про проект, його мету, заходи та цілі на офіційному сайті. (англ.)
  21. ↑ Офіційний сайт Організації з дослідження людського протеома. (англ.)
  22. ↑ Офіційний сайт Міжнародної програми з глибинного буріння дна океанів IODP. (англ.)

Посилання

Портал «Наука»
  • Український науково-аналітичний портал.
  • (англ.) (рос.) Бюро вільної науки — новини, статті, монографії.
  • Подорванюк Н., Борисова А. Наука людям вообще по барабану… — Климат, лёд, вода, ландшафты.
  • Новини науки
  • Український портал популярної науки.
  • (англ.) Exploratorium — інтерактивний музей науки і мистецтва в Сан-Франциско, Експлораторіум.

Література

  • Енгельс Ф. Анти-Дюрінг — Діалектика природи.
  • Наука и ее роль в обществе. Ереван, 1956.
  • Карпов М. М. Наука и развитие общества. М., 1961 
  • Волков Г. Н. Социология науки. М., 1968.
  • Копнин П. В. Логические основы науки. К., 1968.
  • Организация научной деятельности. М., 1968.
  • Научное творчество. М., 1969.
  • Очерки истории и теории развития науки. М., 1969.
  • Добров Г. М. Наука о науке. К., 1970 .
  • Ученые о науке и ее развитии. М., 1971.
  • Философия в современном мире. Философия и наука М, 1972.
  • Семенов Н. Н. Наука и общество. М., 1973.
  • Человек — наука — техника. М.. 1973.
  • Патон Б. Є. До висот науки. К. 1977 .
  • Бернал Дж. Д. Наука в истории общества. Пер. с англ. М. 1956 .
  • Наука о науке. Пер. с англ. М. 1966.


Це незавершена стаття з науки.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.

наука, наука 2.0, наука выживать, наука и жизнь, наука и техника, наука как стать богатым, наука о растениях, наука побеждать, наука умеет много гитик, наука это


Наука Інформацію Про

Наука


  • user icon

    Наука beatiful post thanks!

    29.10.2014


Наука
Наука
Наука Ви переглядаєте суб єкт.
Наука що, Наука хто, Наука опис

There are excerpts from wikipedia on this article and video

Випадкові Статті

Кошелівська сільська рада (Хустський район)

Кошелівська сільська рада (Хустський район)

Сільській раді підпорядковані населені пункти: с. Кошельово с. Залом Зміст 1 Населені пункти...
Зертаський сільський округ

Зертаський сільський округ

Зерта́ський сільський округ каз Зертас ауылдық округі, рос Зертасский сельский округ — адм...
Метрика Фрідмана-Леметра-Робертсона-Вокера

Метрика Фрідмана-Леметра-Робертсона-Вокера

Метрика Фрідмана-Леметра-Робертсона-Вокера - метрика простору-часу, яка описує однорідний ізотропний...
Копалнік-Менештур

Копалнік-Менештур

Копалнік-Менештур (рум. Copalnic-Mănăștur) — село у повіті Марамуреш в Румунії. Адміністративни...