TR | RU | KK | BE | EN |

Корисні копалини Киргизстану


Корисні копалини Киргизстану.

Зміст

  • 1 Загальна характеристика
  • 2 Окремі види корисних копалин
  • 3 Див. також
  • 4 Джерела

Загальна характеристика

На тер. республіки станом на 2000 р. виявлено декілька тисяч родовищ понад 100 видів різних горючих, рудних і нерудних к.к. Киргизстан має в своєму розпорядженні великі родовища кам'яного вугілля, стибію, ртуті, урану, цинку, олова, вольфраму, свинцю, рідкісноземельних металів, воластоніту, нефелінових сієнітів. Пром. значення мають олов'яні, ртутні, стибієві, поліметалічні та рідкіснометалічні родов.; відомі родов. піриту, осадових зал. руд, є вияви молібден-ванадієвих зруденінь, а також родов. нафти і газу, вугілля. Виявлені родов. кам. солі, гіпсу, каоліну і бентонітових глин, скляних пісків, будматеріалів, а також прісних підземних вод, численні термальні і мінеральні джерела (табл. 1).

За даними основні запаси Sn- і W-руд, сконцентровані в групі родов. Трудове, оцінюються в 150 тис. т Sn і 90 тис. т W. Запаси Au в надрах оцінюються в 562 т. Розвідані запаси вугілля в надрах К. 1900 млн т, в тому числі видобувні 1300 млн т, з них бурого вугілля 1100 млн т.

Таблиця 1. — Основні корисні копалини Киргизстану станом на 1998–1999 рр.

Корисні копалини

Запаси

Вміст корисного компоненту в рудах, %

Частка у світі, %

Підтверджені

Загальні

Вольфрам, тис. т

10

50

0,4 (WO3)

0,4

Золото, т

330

1030

1,2 — 4,1 г/т

0,7

Мідь, тис. т

226

345

0,81 (Cu)

 

Нафта, млн т

15

98

 

 

Олово, тис. т

55

70

0,5

 

Природний горючий газ, млрд м3

5,7

 

 

 

Плавиковий шпат, млн т

0,6

1,2

15 (CaF2)

0,3

Ртуть, тис. т

 

7,5

1

5,6

Свинець, тис. т

11

13

1,78 (Pb)

 

Срібло, т

2000

2500

100 г/т

0,4

Стибій, тис. т

120

180

2,2 (Sb)

2,8

Вугілля, млн т

1267

2052

 

 

Цинк, тис. т

2

2

0,5 (Zn)

 

Окремі види корисних копалин

Родовища нафти, газоконденсату і природного газу знаходяться у Ферганській нафтогазоносній області: 7 нафтових, 4 газонафтових, 2 газових і 1 нафтоконденсатне (2002). Загальні розвідані геол. запаси нафти оцінюються в 98 млн т., добувні запаси при сучасній технології — 13,3 млн т. Розвідані запаси газу — 7,6 млрд м3 (2002). Запаси більшості родов. невеликі. Осн. запаси нафти приурочені до відкладів палеогену, газу — до порід юри і крейди. Продуктивні поклади залягають на глибинах 500-3700 м. Нафти в осн. легкі, малосірчисті, парафінисті, високосмолисті зі значним вмістом легких фракцій. Гази Ферганського бас. поділяються на сухі і жирні. До сухих належать вільні гази крейди і юри, до жирних — розчинені гази нафтових покладів палеогену. Сумарні прогнозні ресурси вуглеводнів К. оцінюються в 500 млн т. умовного палива.

Вугілля. На К. припадає бл. 50% запасів кам. і бурого вугілля Середньоазіатської вугільної провінції. Станом на 2000 р. виявлено бл. 70 родов. вугілля (Південно-Ферганський, Узгенський, або Сх.-Ферганський, Кавакський, Іссик-Кульський і Алайський вугільні райони). Найбільші родовища в Кавакському вуг. районі. Загальні геол. запаси вугілля в К. оцінюються бл. 28 млрд т, з них 2 млрд т — розвідані (0,7 — кам'яне вугілля, 1,3 — буре вугілля), 26 млрд т — прогнозні. К. має 75% запасів вугілля Сер. Азії. Для кар'єрного видобутку придатні 425 млн т. розвіданих запасів. Загальний сировинний потенціал вуглевидобутку різними експертами оцінюється від 4 до 6,5 млрд т. За іншими даними, загальні запаси і прогнозні ресурси вугілля на 2000 р — 6 млрд т, в тому числі 1,5 млрд т кам'яного, 4,5 млрд т бурого. Потужності вугільних шахт і розрізів забезпечені розвіданими запасами на сотні років. Кількість вугільних пластів на родовищах коливається від 1 до 50, а потужність їх варіює від 0,5 до 100 м.

Горючі сланці відомі в палеозойських відкладах в районі вугільних родов. Сулюктинське, Кок-Янгакське і Каргашанське. Зустрічаються тільки у вигляді малопотужних лінз і характеризуються високою зольністю, тому практичного значення не мають.

Поклади торфу знаходяться в Чуйській долині, Узгенській та інш. міжгірських западинах. Торфовища пов'язані з пролювіально-алювіальними болотяними утвореннями. Розміри торфових покладів обмежені. Торф містить значні домішки піщано-глинистого матеріалу, характеризується високою зольністю і слабким розкладанням рослинного матеріалу.

Залізо. Сумарні прогнозні ресурси зал. руд становлять 8 млрд т., з них 70% припадає на родов. Джетим (5,4 млрд т). Зареєстровано декілька десятків родовищ і рудопроявів заліза. На більшості з них запаси заліза складають бл. 1 млн т. Найбільші родовища — Джетимське і Бала-Чичкан. На Джетимському родовищі запаси заліза становлять 1,7 млрд т, сер. вміст 31,7%. Освоєння зал. руд стримується нерозвиненою інфраструктурою і складною технологією переробки магнетит-гематитових руд. Родовище вивчене тільки з поверхні. На унікальному титано-магнетитовому родовищі Бала-Чичкан прогнозні ресурси заліза становлять 1,1 млрд т із вмістом Fe2O3 — 16,42%. У руді є титан (237,2 млн т із вмістом TiO2 — 3,54%), ванадій (4,02 млн т V2O5 із вмістом 0,06%), кобальт (3,35 млн т із вмістом 0,05%).

Родов. залізних руд К. в основному осадово-метаморфогенні древніх формацій. Вони зосереджені в смузі шир. 30-40 км, вздовж Тянь-Шаню. Рудні тіла субпластової та лінзової форми. Сер. їх довжина за простяганням 300 м; потужність — перші десятки м. Крім осадово-метаморфогенного типу, відомі скарнові рудопрояви магнетит-гематитового складу, генетично пов'язані з інтрузіями гранітоїдного ряду. До цього типу належить Гава-Сайська група рудопроявів. Розміри рудних тіл за простяганням 50-1300 м, потужність 2-17 м. Рудні тіла прослідковані бурінням до глиб. 400 м. Сер. вміст Fe 41,19%, Р 1,37%, S 0,03%; відношення магнетит: гематит = 1:1.

Берилій в республіці поки не добувався. Виявлено декілька десятків берилієвих об'єктів. Загальні запаси і прогнозні ресурси оксиду берилію оцінюються в 102 тис. т (2000). Запаси найбільш вивченого родов. Калесай становлять 11,6 тис. т оксиду берилію із вмістом 0,127%. Прогнозні ресурси найбільшого, але погано вивченого родовища Узун-Ташти оцінюють в 60,3 тис. т оксиду берилію з середнім вмістом 0,12%.

Алюмінієві руди представлені г.ч. бокситами і нефеліновими сієнітами, а також андалузит-силіманітовими сланцями, алунітами та каолінами. Боксити середньокам'яновугільного та пізньотріасово-ранньоюрського віку відомі в районі Ферганської долини, Туркестанського і Алайського хребтів. Якість руд задовільна, кременевий модуль 1,0-12,0. Вміст у бокситах (%) Al2O3 в сер. бл. 40, SiO2 — 30, FeO — 12, Fe2O3 — 2. У гірському обрамленні Ферганської западини виявлено багато дрібних (1-20 млн т Al2O3) родовищ бокситів. Найбільш вивчені Каранглінське (18,6 млн т Al2O3 із вмістом 38,28%), Катранбашинське (1,3 млн т Al2O3 із вмістом 46,8%) і Акшагільське (0,22 млн т Al2O3 із вмістом 46,03%) родовища. Загальні прогнозні ресурси глинозему в бокситах біля 40 млн т.

Нефелінові сієніти відомі у всіх складчастих областях К. Андалузит-силіманітові сланці розвинені серед протерозойських товщ Таласу. Виявлено два родовища нефелінових сієнітів: Сандикське (203 млн т Al2O3 із вмістом 20%) і Зардалекське (201 млн т Al2O3 із вмістом 22,3%). На Сандикському родовищі крім того виявлений рубідій. Запаси Rb2O3 можуть становити 657,4 т при вмісті 0,089%. Алуніти та каоліни відомі у багатьох районах К.

Вольфрам. У республіці виявлено 2 великих родовища з запасами понад 30 тис. т WO3 (Трудове, Кенсу), декілька середніх — 10-30 тис. т WO3, (Кольтабоз, Теректи, Меліксу, Кічікалай і інш.) і багато дрібних. Загальні запаси і прогнозні ресурси оксиду вольфраму на 2000 р. становлять 386 тис. т, в тому числі підготовлені до експлуатації — 125,2 тис. т (Трудове, Кенсу). Вольфрамові руди представлені в осн. двома типами: контактово-метасоматичним (скарновим) і гідротермальним. Рудно-скарнові тіла з шеєлітом найрозвиненіші в Сер. Тянь-Шані (Кумбельське, Кашка-Суйське, Турегельдинське, Кен-Суйське родов.), де вони розвинуті у вигляді лінзоподібних метасоматичних покладів з вкрапленим зруденінням в екзоконтактних частинах гранітоїдних масивів. Гідротермальні вольфрамові руди (вольфраміт і шеєліт) асоціюють з оловом в кварц-турмалінових і кварцових жилах півд.-сх. частини Півд. Тянь-Шаню, в Сариджаз-Акшийракському вольфрамо-оловорудному районі, де на родовищах Трудове, Атжайлоо, Учкошкон і Кенсу сумарні запаси олова і вольфраму становлять 209,7 тис. і 124 тис. т.

Мідь. На території республіки виявлено понад 1000 виявів міді. Сировинна база на 2000 р. оцінюється в 2 млн т запасів і понад 5 млн т прогнозних ресурсів. Вміст міді в руді 0,2-1,0%. Найбільшими за запасами і прогнозними ресурсами є родовища Куру-Тегерек (1,0 млн т, вміст міді 0,64%), Талди-Булак (0,75 млн т, вміст міді 0,2%). Мідні руди представлені мідно-порфіровими (Талди-Булакське, Андашське, Каракольське родов.) і скарновими (Куру-Тегерекське) промислово-генетичними типами. Мідно-порфірові родов. пов'язані з інтрузіями діоритових порфіритів і ґранодіоритів палеозою. Вміст Cu 0,2-0,6%. Скарнові родов. представлені комплексними рудами з вмістом Cu 0,6-1,0%. Попутні компоненти — молібден і благородні метали.

Уран. Мінерально-сировинна база К. по урану становить приблизно 30 тис. т (2000). Розвідані нові родовища (Кок-Мойнок, Сариджазьке, Арамсинське, Атджайляу, Утор-Туюк, Кизил-Омпульська група розсипів). Ряд уранових родовищ на 2002 р. вивчені і підготовлені до промислової розробки: на Кок-Мойнокському родов. розвідані запаси легкозбагачуваних уранових руд становлять 2,4 тис.т металу при його вмісті 0,1%, на Утор-Туюкському багатші настуран-сульфідні руди містять 1,3 тис.т урану. Запаси уран-молібден-ванадієвих руд Сариджазького родовища по окремих металах складають: урану — 4,8, молібдену — 10, ванадію — 90 тис. т при вмісті 0,005-0,05; 0,01-0,15; 0,1-0,73% відповідно. Запаси урану в алювіальних відкладах Кизил-Омпольських розсипів оцінені в 13 тис.т при вмісті 0,1-0,1323 г/м3. Крім урану, промисловий інтерес тут представляють торій, цирконій, магнетит, фосфор.

Олов'яні руди є у всіх складчастих областях К., причому вони представлені практично всіма відомими формаційними типами родов. олова. Формація оловоносних пегматитів виявлена на Туркестанському хр., де відомі сотні пегматитових жил олова і слюди. Типові представники ґрейзеновой формації — родовища Чон-Кизилсуйське (в хр. Терскей-Ала-Тоо) і Узун-Булакське (Чаткальський хр.). Форма тіл ґрейзенів: зони, лінзи, гнізда (не більше перших сотень в довжину і перших метрів завширшки). Поряд з каситеритом зустрічаються вольфраміт, шеєліт та інш. Численні оловопрояви скарнової формації розвинені в районі зах. закінчення Киргизького хр. (Берегове, Чирканакське і інш.). Поряд з каситеритом розвинені халькопірит, магнетит, пірит. До каситерит-сульфідної формації належать родов. Чат-Карагайське (Таласський хр.) і Сари-Булакське (хр. Какшаал-Тоо). На першому олово міститься спільно зі свинцем і цинком, у другому — в комплексних окиснених олово-мідь-свинець-цинкових ярозитових рудах. Каситерит-кварц-силікатна формація представлена численними кварц-турмаліновими жилами з каситеритом, вольфрамітом, шеєлітом і флюоритом, які розвинені серед гранітоїдів і теригенних утворень на сході К. (в Сари-Джазькому вольфрам-оловорудному районі).

Разом з тим, більшість родовищ олова розташована в півн.-східній частині республіки, в басейні ріки Сариджаз, в межах компактного оловорудного району. Тут виявлено 2 великих родовища — понад 50 тис. т олова (Учкошкон, Трудове) і багато дрібних. Запаси і прогнозні ресурси олова на 2000 р. оцінюють в 319 тис. т, в тому числі підготовлені до експлуатації — 215 тис. т (Трудове — 150 тис. т олова із вмістом 0,58%; Учкошкон — 61 тис. т олова із вмістом 0,53%).

Ртуть. За загальними запасами ртуті (6% світових) Киргизстан займає 4-е місце у світі (після Іспанії, Алжиру і Китаю). В Азії за ресурсами ртуті країна займає 1-е, а за загальними запасами — 2-е місце (після Китаю). У республіці на 2000 р. встановлено біля 400 виявів ртуті; з них два великих родовища (Хайдаркан, Чонкой) із запасами ртуті понад 20 тис. т, одне середнє (Зардобука — 1,5 тис. т ртуті) і багато дрібних. Сировинний потенціал країни оцінюється в 86 тис. т металу. Ступінь розвіданості ртутних об'єктів висока. Ртутне зруденіння групується у двох рудних поясах: Південно-Ферганському і Зеравшано-Гісарському. У першому (ртутно-стибієвому) поясі виділяються джаспероїдний (Хайдарканське, Чаувайське родов.), лиственітовий і карбонатний (Адир-Кооське, Курсалинське, Бірксу, Симапське родов.) типи ртутних родовищ. Основні рудні мінерали: кіновар, метациннабарит, лівінгстоніт. Основною базою по виробництва ртуті в сучасному Киргизстані є Хайдарканське родовище. Розвідані запаси монометалічних ртутних і комплексних ртутно-сурм'яно-флюоритових руд родовищ Хайдаркан, Нове, Чонкой і Чаувай складають біля 20 млн т, а по родовищах, Хайдаркану що розробляються — 11,6 млн т. (2002).

Забезпеченість країни загальними запасами ртуті максимального рівня її виробництва, досягнутого в 1995–1997 рр., з урахуванням 5%-них втрат при металургійному переділі складає в Киргизстані 12 років.

Свинець і цинк. Свинцево-цинкові родов. стратиформного типу розвинені в герцинських структурах Серединного Тянь-Шаню (Чаткальський хр., Гава-Сумсарський район, хр. Молдо-Тоо). Сер. вміст в них Pb 2-3%. Загальна мінерально-сировинна база республіки, що залишилася на 2000 р. становить бл. 1 млн т свинцю і 250 тис. т цинку. Найбільшими за прогнозними ресурсами, але слабо вивченими об'єктами є родовища Тура-Булак (276 тис. т свинцю з вмістом його в руді 1,83% і 147 тис. т цинку із вмістом 0,57%), Керегеташ (203 тис. т цинку із вмістом 4,18%), Тюпська група (350 тис. т свинцю із вмістом 2-4%).

Стибієві (сурм'яні) руди поширені в Чаткало-Курамінській і Фергано-Какшаальській структурно-фаціальних зонах Півд. Тянь-Шаню. У першій з них. родов. стибію приурочені до Терек-Кассанського рудного району (родов. Терек-Сайське і Кассанське), у другій — до Південно-Ферганського ртутно-стибієвого пояса (родов. Кадамджайське, Північно-Ак-Ташське і Абширське). Стибієве зруденіння контролюється крайовими розломами глибокого закладення. Родов. представлені джаспероїдно-антимонітовою рудною формацією. Осн. рудний мінерал — антимоніт. У сх. частині Алайського хр. розміщується Іркеш-Савоярдинський рудний район, де в зонах крутоспадних розломів серед сланців силуро-девону розвинене стибієво-поліметалічне зруденіння, представлене в осн. кварц-карбонат-джемсонітовими рудами. Розвідані запаси сурм'яних руд родовищ Кадамжай, Терексай, Хайдаркан, Нове, Кассан, Північний Акташ і Абшір складають на 2002 р. бл. 16 млн т (270 тис.т стибію). Загальний стибієвий потенціал Киргизстану оцінюється в 900 тис. т в монометалічних стибієвих і комплексних (з ртуттю і золотом) родовищах. Два родовища належать до великих (Кадамджай, Хайдаркан — понад 100 тис. т стибію); сім — до середніх (Терексай, Кассан, Абшір, Савоярди, Чаарат, Шаркратма, Нурлау — 30-40 тис. т стибію); інші — до дрібних. Переважають руди із вмістом стибію 1,5-2,5%.

Золото. Сьогодні на території Киргизстану виявлено понад 2000 корінних виявів золота (99% запасів золота в країні). За величиною запасів серед них можна виділити великі — понад 70 т (Кумтор, Джеруй, Талдибулак Лівобережний), середні — 30-70 т (Макмал, Іштамберди, Алтин-Джілга, Нічкесу, Тохтазан, Куру-Тегерек, Чакуш, Андаш і інш.), дрібні — 5-30 т (Солтонсари, Джамгир, Терек, Перевальне, Тереккан, Акташ, Туюк, Коматор, Куранджайляу, Андагул, Савоярди, Гавіан, Караказик і інш.) та велике число дрібніших об'єктів. За експертними оцінками загальні ресурси золота в надрах Киргизстану становлять 2,5-4 (до 5,5) тис.т (2001), з них на виявлених золоторудних об'єктах — бл. 1 тис. т. Держбалансом на 01.01.2000 враховано 471 т золота по 13 корінних і 22 розсипних розвіданих родовищ, у тому числі по найвідоміших із них: Кумтор — 288, Макмал — 25,5, Талди-Булак Лівобережний — 80,4, Джеруй — 74,7 т; запаси розсипного золота складають біля 6 т. До категорії перспективних для подальшого геологічного вивчення і подальшого відробляння можуть бути віднесені ще 45 родовищ, ресурси кожного з яких перевищують 5 т. Резерви Кумтору оцінюють в 514 т золота.

Рідкісні метали. В К. є моно- і поліметалічні родов. та рудопрояви арсену. Запаси рідкісних земель церієвої та ітрієвої групи родовища Кутесай ІІ складають в сумі 51,5 тис.т (2002). Руди родовища, що розробляються Актюзьким рудоуправлінням ДАТ «Киргизький хіміко-металургійний завод», характеризуються низьким вмістом рідкісних земель (0,22-0,27%).

Рідкіснометалічна мінералізація виявлена на родовищі Кутессай ІІ. Родовище експлуатувалося у 1958–1992 рр. З 1993 законсервоване. Залишкові запаси земель становлять 50 тис. т при вмісті їх в руді 0,2-0,3%. Переважають елементи ітрієвої групи. Попутні компоненти — тантал, ніобій, цирконій, гафній, бісмут, молібден. Комбінат, що переробляв цю руду, у 2000 р. функціонує лише на сировині з Китаю. До 2000 р. відкрито 12 об'єктів з танталом і ніобієм. Серед них є істотно ніобієві (Чумалі, Чекенди), танталові (Дельбек, Тутек) і тантало-ніобієві (Джілісуйське). Переважають колумбітові, пірохлорові, ільмено-рутилові руди. Найперспективніші родовища Дельбек і Тутек. На родовищі Дельбек прогнозні ресурси Та2О5 становлять 56,2 тис. т, вміст 0,064%. На родовищі Тутек прогнозні ресурси Та2О5 30,7 тис. т, вміст 0,076% та 16,4 тис. т Nb2O5 із вмістом 0,075%. Родовища вивчені погано і розташовані у високогірному районі.

Гірничохімічна сировина в К. представлена сіркою, піритом, флюоритом, баритом і кам. сіллю. Сірка самородна відома на Чангир-Ташському родов. нафти, де вона приурочена до смуги нафто- і сірконосних палеогенових відкладів. Крім того, перспективним є Ачик-Ташське сірко-колчеданне родовище на півд. схилі Киргизького хребта. Флюоритове зруденіння в країні розвинене широко, але оцінене в основному на ртутно-стибієвих і поліметалічних родовищах. Баритова мінералізація встановлена двох типів: барит-флюоритові і барит-кварцові жили без або з поліметалічною мінералізацією; баритові утворення в карстових порожнинах. Родовища солі відомі серед неогенових (основні), крейдових і кам'яновугільних відкладів. Часто родов. солей комплексні (2-3 типи солей), переважають родов. кам'яної солі.

Основні запаси хімічної сировини (на 2002, тис. т) укладені в родовищах: Баріта-Арси (122,8), Тюндюк (116,1), Табилгата (394,2); сірчаного колчедану — Ачик-Таш (7477 із вмістом сірки 25-30%); ґаліту — Чон-Туз (3700), Чон-Алай (21500), Кетмень-Тюбе, ділянка Мала Балка (5500), Тунук-Туз (1200), тенардиту — Шабирколь (117,7).

Нерудна індустріальна сировина на тер. К. представлена невеликими родов. магнезиту, тальку, корунду. Промислова сировина представлена графітом (родовище Куйлю, запаси 1,6 млн т), слюдою-мусковітом (Каравшинське, 14 тис. т), базальтом (Сулу-Тегерек, 1,4 млн м3), кварцовими формівними пісками (Кільце-Половинка, 574 тис. т), флюоритом (Хайдаркан, 619 тис. т; Нове, 523 тис. т; Північний Актан, 655 тис. т; Трудове, 548 тис. т), воластонітом (Чаткальське — 50 млн т; Каракорум-1, 1,9 млн т; Каракорум — 11,30 млн т), фарфоровим каменем (Учкурт, 9,6 млн т), флюсовими вапняками (Ленінське, 2,4 млн т) — все на 2002 р. Виявлені і специфічні види нерудної сировини: фарфоровий камінь (родов. Учкурт — 9 млн т), родусит-азбест (Каркара — 618 т), петролургічна сировина — базальт (родов. Сулу-Тегерек — 1,4 млн т).

Чаткальське — унікальне родовище воластоніту в Чаткальській долині Киргизстану. Загальні геологічні запаси воластоніту в Чаткальській долині оцінюються приблизно в 50 млн т.

Будівельні матеріали. На тер. Киргизької Республіки виявлено 1670 об'єктів різних видів буд. сировини, з яких на 2002 р. детально розвідано 148 родовищ. Родов. нерудних буд. матеріалів включають родов. грубокерамічних глин (Башкарасуйське, Джалал-Абадське, Ошське, Сари-Булакське і інш.), буд. матеріалів (бутового каменю, гравію, щебеню), які є практично у всіх районах країни. Значні запаси карбонатної сировини (вапняк, мармур, мергель), буд. і облицювальних каменів. Глинисті породи — це в основному молоді осадові утворення (четвертинні леси і лесовидні суглинки, крейдові та палеогенові строкато-забарвлені глини). Сумарні запаси 36 родов. грубокерамічної сировини складають бл. 110 млн м3. Піски і пісковики поширені на терасах і поймах рік. Є формівні (родов. Кільце-Половинка), скляні (Согутінське родов.) і будівельні піски і пісковики (родов. Пржевальське, Кутургинське, Рибачинське та інш.). Крім того, в К. майже на всіх буровугільних родов. розвинені глієжі для активних мінеральних добавок в портландцементи, а також гіпс і вуглисто-глинисті сланці. Прогнозні запаси гіпсу оцінюються в сотні млн т. Великі розвідані запаси (бл. 200 млн т) цем. сировини (вапняки Ак-Сайського родов.). Запаси будів. вапняку на восьми найбільших родов. складають понад 40 млн т. Родов. облицювальних каменів: гранітів (Каїндинське), мармуру (Аримське, Новоросійське, Чаар-Ташське, Джаргартське), сієнітів (Ак-Уленське), доломіту (Чангетське), ангідритів (Аджікинське), вапняків-ракушняків (Сари-Ташське), габроїдів тощо. Загальні розвідані запаси облицювальних каменів за категоріями А+В+С1 становлять бл. 34 млн м3, прогнозні — сотні млн м3. Запаси буд. каменя оцінені за балансовими категоріями в 81 млн м3. По основних будівельних матеріалах запаси К. складають (на 2002, млн м3): глини, суглинки — 260,9; піщано-гравійні суміші — 751,5; камені будівельні — 90,3; піски — 72,9; керамзитова і аглопоритова сировина — 112,2; облицювальні камені — 43,4. По інших матеріалах запаси рівні (млн т): вапняки — 37,1; гіпс — 36,7; цементна сировина — 598,9.

Дорогоцінні і виробні камені представлені широкою гаммою ювелірних, ювелірно-виробних та виробних каменів. Ювелірні рубіни зустрічаються в кварцовій зоні серед кам'яновугільних мармурів Туркестанського хр. (Туямуюнське родов.), кристали топазів відомі в брекчіях екзоконтакту порфіроподібних гранітів хр. Терскей-Ала-Тоо (Тур-Суйське родов.), кольорові турмаліни виявлені в пегматитах Киргизького, Інильчекського і Туркестанського хребтів (Терек-Оввінське, Карасу-Каравшинське, Суходольське родов.). У альпійських жилах Таласського і Чаткальського хребтів численні вияви аметистів; ґранати присутні в метаморфічних товщах Ат-Башинського і Киргизького хребтів. З ювелірно-виробних каменів відомі метасоматичні утворення нефриту (Арчалинське, Гавіанське родов.), жадеїт (Башкельтубекське родов.), родоніт (Музторське родов.). Жеоди і мигдалини агатів зустрічаються в девонських і палеогенових вулканітах основного складу (Джолбарське, Талди-Булакське, Ачик-Ташське родов.) Туркестанського і Чаткальського хребтів, халцедонів — в крейдо-неогенових відкладах Ферганської депресії (Сари-Ташське родов.). Декоративні виробні сієніти виявлені в Киргизькому хр. (Ак-Уленське, Арсинське родов.), строкато-забарвлені яшми складають прошарки в ордовикських і девонських відкладах хребтів Джетім, Джангиджер, Терскей-Ала-Тоо (Арчалинське, Джакболотське, Кайнарське родов.), смугасті роговики, кольорові туфи є на Таласському хр. (Беш-Ташське, Сулу-Ташське, Кюмюш-Такське родов.), лиственіти, мармурові онікси — на Туркестанському хр. (родов. Улуг-Тау).

Мінеральні води. У К. відомі вуглекислі, сірководневі, йодо-бромні води і азотні терми. Вуглекислі води поширені в гідрогеологічних масивах (ділянки Кара-Шоро, Колубек, Бешбельчир-Арашан, Кара-Киче і інш.), сірководневі води характерні для півд. районів (Чангир-Таш, Майлі-Сай), йодо-бромні води відомі в Тузлукській структурі (півд. частина Ферганського артезіанського бас.), азотні терми — в районах, розташованих на півн.-сх. від Ферганського хр., в зонах порушень гідрогеол. масивів і в межах Іссик-Кульського артезіанського бас. Мінеральні води «Джалал-Абадська», «Кара-Шоро», «Арашан», «Ак-Суу» застосовуються як лікувально-столові. Азотні терми є аналогами вод відомих курортів (Стара Русса, Паланга, Чартак). Особливу цінність для теплопостачання представляють термальні (35~60 °С) слабкомінералізовані (0,2-1 г/л) води, розвинені по всій території республіки, і геотермальні аномалії, виявлені в районі мм. Бішкек, Баликчі і Чолпон-Ата.

Перспективи мінерально-сировинної бази Киргизстану не обмежені перерахованими видами і родовищами корисних копалин. Є можливість організації в майбутньому видобутку титану, ванадію, молібдену, бісмуту, срібла, арсену, кобальту, цирконію, гафнію.

Див. також

  • Історія освоєння мінеральних ресурсів Киргизстану
  • Гірнича промисловість Киргизстану
  • Економіка Киргизстану
  • Геологія Киргизстану
  • Гідрогеологія Киргизстану
  • Сейсмічність Киргизстану

Джерела

  • Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Донецьк : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.


Корисні копалини Киргизстану Інформацію Про

Корисні копалини Киргизстану


  • user icon

    Корисні копалини Киргизстану beatiful post thanks!

    29.10.2014


Корисні копалини Киргизстану
Корисні копалини Киргизстану
Корисні копалини Киргизстану Ви переглядаєте суб єкт.
Корисні копалини Киргизстану що, Корисні копалини Киргизстану хто, Корисні копалини Киргизстану опис

There are excerpts from wikipedia on this article and video

Випадкові Статті

1004 до н. е.

1004 до н. е.

Зміст 1 Події 2 Народились 3 Померли 4 Джерела Події Саул, цар Ізраїльського царства наклав...
Ґотська і Кафська митрополія

Ґотська і Кафська митрополія

Ґотська і Кафська митрополія (Ґотфська і Кафайська митрополія) — православна митрополія, що була ств...
Канава

Канава

Канава: Канава — довга заглибина, викопана в землі; рів Канава гірництво — відкрита гірни...
Ревю де Де Монд

Ревю де Де Монд

Ревю де Де Монд (фр. Revue des Deux Mondes, в перекладі «Огляд двох світів» або «Огляд Старого й Нов...