Кольченко Олександр Олександрович


Олександр Олександрович Кольченко (26 листопада 1989(19891126), Сімферополь, УРСР) — активіст лівих організацій Криму та всієї України, студент. Заарештований російською окупаційною адміністрацією Криму в 2014 році за звинуваченням в антиросійській діяльності.

Зміст

  • 1 Біографія
  • 2 Переслідування і арешт
  • 3 Реакція в Україні і світі
  • 4 Примітки
  • 5 Джерела

Біографія

Народився і жив у Сімферополі, у бідній робітничій родині. Навчався в коледжі за спеціальністю «менеджер по туризму». Поступив на заочне відділення географічного факультету Таврійського національного університету, паралельно працював вантажником на пошті та в друкарні.[1] Працював на археологічних розкопках.

Є активістом лівих, природоохоронних та профспілкових організацій. Брав участь в акціях студентської профспілки Студентська дія(ru), у протестах робітників «Кримтролейбуса».[2] Також організовував акції у пам'ять про антифашистів Анастасію Бабурову і Івана Хуторського(ru), брав участь у боротьбі проти забудови Залісського парку у Сімферополі.[3]

У 2014 році брав участь у проукраїнських мітингах у Криму.

Відомий серед активістів за прізвиськом «Тундра».

Переслідування і арешт

16 травня 2014 року заарештований у Сімферополі за звинуваченням у підпалі офісів «Єдиної Росії» і «Російської общини Криму» та підготовці вибуху біля меморіалу Вічного вогню. 23 травня вивезений до Москви. Терміни слідства було подовжено судом до 20 жовтня, пізніше до 16 травня 2015 року. 13 травня термін арешту продовжено до 16 липня.[4]

Також Кольченка звинувачують у належності до організації «Правий сектор», а також у змові з Олегом Сенцовим, Геннадієм Афанасьєвим і Олексієм Чернієм з метою скоєння терористичних актів.

Олександр Кольченко не йшов на співпрацю зі слідством і заперечував власну провину. Його адвокатом є Світлана Сидоркіна.[5]

Захист Кольченка наполягає, що він є українським громадянином, але сімферопольський суд заперечив це, мотивуючи тим, що Кольченко не встиг вчасно відмовитися від російського громадянства. Через це йому забороняють зустрітися з українським консулом.[6] Тим не менш у відповіді на запит депутата Олександра Бригинця Генеральна прокуратура РФ визнала Кольченка разом з іншими арештантами громадянами України.[7]

1 червня 2015 року слідчий направив обвинувальний висновок до Генеральної прокуратури РФ. 11 червня заступник Генерального прокурора РФ Віктор Гринь(ru) затвердив висновок і передав справу Кольченка і Сенцова до суду. Справу буде розглядати Північно-Кавказький окружний військовий суд. Кольченко звинувачується за статтями кримінального кодексу РФ(ru) 205.4, частина 2 (участь у терористичному угрупуванні) і статтею 205, пункт «а». За першою йому загрожує 10 років, за іншою — 20 років тюрми.[8]

10 липня Ростовський суд подовжив термін арешту Кольченка і Сенцова до січня 2016 року. Перше засідання суду за сутністю справи має відбутися 21 липня.[9]

25 серпня о 14:30 за київським часом у Ростові-на-Дону суддею Сергієм Михайлюком Олександра Кольченка було засуджено до 10 років позбавлення волі у колонії суворого режиму.[10]

Реакція в Україні і світі

Міністерство закордонних справ України 30 травня 2014 року надіслало до МЗС РФ ноту, в якій вимагало негайного звільнення українських громадян, зокрема Сенцова і Кольченка.[11]

Організація «Автономний опір», яка вважає Кольченка своїм прихильником, проводить численні акції на його підтримку.

30 червня 2015 року відбулася акція на підтримку Олександра Кольченка у Парижі біля російського посольства.[12]

Парламентська Асамблея ОБСЄ на початку липня 2015 року закликала Росію негайно звільнити та повернути до України незаконно утримуваних українських громадян, зокрема Олександра Кольченка.[13]

Примітки

  1. ↑ Спецпроект «Гордон.UA» Украинские заложники в России поименно(рос.)
  2. ↑ Репрессии против крымских активистов: политический контекст. Кто такой Александр Кольченко? «Автономное действие», 12/05/2015 (рос.)
  3. ↑ Екатерина Сергацкова. Истории крымских «террористов» Українська правда. Життя, 20.05.2014(рос.)
  4. ↑ Кримському активісту Кольченку продовжили арешт. Еспресо. ТБ, 13 травня 2015
  5. ↑ Максим Буткевич. Александр Кольченко: Я не террорист. Я — гражданин Украины. «Українська правда. Життя», 13.11.2014
  6. ↑ Олександру Кольченко не дають зустрітися з консулом України. Подробности-ТВ, 5 грудня 2014
  7. ↑ Депутат: Генпрокуратура Росії визнала режисера Сенцова українцем. Українська правда, 11 листопада 2014
  8. ↑ Справу Сенцова передали до суду. Українська правда, 11 червня 2015
  9. ↑ Суд продовжив утримання Сенцова і Кольченка під вартою на півроку. Українська правда, 10 липня 2015
  10. ↑ Процесс Сенцова. Приговор МЕДИАЗОНА, 25 серпня, 2015(рос.)
  11. ↑ Щодо дій МЗС України із звільнення кінорежисера Олега Сенцова та інших громадян України. Прес-центр МЗС України, 30 травня 2014
  12. ↑ У Франції пройдуть акції в підтримку кримського політв'язня Олександра Кольченко. УНІАН, 30.06.2015
  13. ↑ Проект резолюции ПА ОБСЕ «Продолжение очевидных, грубых и неисправленных нарушений Российской Федерацией обязательств в рамках ОБСЕ и международных норм», 5-9 июля 2015(рос.)

Джерела

  • Александр Кольченко. Автономное действие(рос.) — багато новин про справу Олександра Кольченка


Кольченко Олександр Олександрович інформація про


Кольченко Олександр Олександрович
Кольченко Олександр Олександрович

Кольченко Олександр Олександрович інформація Відео


Кольченко Олександр Олександрович Перегляд теми.
Кольченко Олександр Олександрович що, Кольченко Олександр Олександрович хто, Кольченко Олександр Олександрович пояснення

There are excerpts from wikipedia on this article and video