Київська область


обласного значення
районного значення


12
14 Смт: 30 Села: 1121 Селища: 6 Селищні ради: 30 Сільські ради: 605 Номери автомобілів: AI, KI Інтернет-домени: kiev.ua; kv.ua Обласна влада 01196, м.Київ-196, площа Лесі Українки, 1 Веб-сторінка: Київська обласна рада Голова ОДА: Шандра Володимир Миколайович Рада: Київська обласна рада Голова ради: Бабенко Микола Вікторович

Ки́ївська о́бласть — область на півночі України. Обласний центр — місто Київ — адміністративно до її складу не входить.

Площа області — 28 131 км², населення на 2012 рік становить 1,7 млн осіб.

Розташована в басейні середньої течії Дніпра, більшою частиною на Правобережжі. На сході межує з Чернігівською і Полтавською, на південному-сході та півдні з Черкаською, на південному-заході — з Вінницькою, на заході — з Житомирською областями, на півночі — з Гомельською областю Білорусі.

Утворена 27 лютого 1932 року. В області 25 районів, 24 міст, у тому числі 12 обласного значення, 30 селищ міського типу, загалом 1127 населених пунктів. Північну частину області площею близько 2 тис. км² займає Чорнобильська зона відчуження. Місто Славутич є ексклавом Київської області на території Чернігівської.

Зміст

  • 1 Географія
    • 1.1 Корисні копалини
    • 1.2 Клімат
    • 1.3 Ріки
    • 1.4 Ґрунти
  • 2 Адміністративно-територіальний устрій
    • 2.1 Загальна інформація
    • 2.2 Райони
    • 2.3 Міста обласного значення
    • 2.4 Міста районного значення
  • 3 Ліквідовані райони
  • 4 Демографія
    • 4.1 Найбільші населені пункти
  • 5 Злочинність
  • 6 Народне господарство
    • 6.1 Промисловість
    • 6.2 Сільське господарство
    • 6.3 Транспорт
  • 7 Економіка
  • 8 Особистості
  • 9 Пам'ятки історії та культури
  • 10 Пам'ятники та меморіальні знаки
  • 11 Природно-заповідний фонд
  • 12 Див. також
  • 13 Примітки
  • 14 Посилання

Географія

Поверхня області — горбиста рівнина із загальним нахилом до долини Дніпра. За характером рельєфу ділиться на три частини. Північна частина зайнята Поліською низовиною (висота до 198 м). Лівобережжя займає Придніпровська низовина з розвиненими річковими долинами. Південно-західна частина зайнята Придніпровською височиною — найбільш розчленованою і припіднятою частиною області з абсолютними висотами до 273 м.

Корисні копалини

Виявлені і розробляються переважно мінеральні будівельні матеріали: граніти, гнейси, каолін, глини, кварцові піски. Є невеликі поклади торфу. Є джерела мінеральних радонових вод (Миронівка, Біла Церква).

Див. також

  • Піщиківське родовище вторинних каолінів

Клімат

Клімат помірно континентальний, м'який, з достатнім зволоженням. Середня температура січня −6°, липня +19,5°. Тривалість вегетаційного періоду 198–204 дні. Сума активних температур поступово збільшується з Півночі на Південь від 2480 до 2700°. За рік на території області випадає 500–600 мм опадів, головним чином влітку.

Ріки

Київщина має густу річкову мережу (177 річок завдовжки понад 10 км). Найважливіша водна артерія — Дніпро (довжина його в межах області — 246 км), його головні притоки — Прип'ять, Тетерів, Ірпінь, Рось (праві); Десна і Трубіж (ліві). На території області — Київське водосховище і частина Канівського водосховища (створені на Дніпрі). Усього в області — 13 водосховищ і понад 2000 озер.

Ґрунти

На півночі поширені дерново-підзолисті, в долинах рік — дерново-глеєві, лучні й болотні ґрунти. У центральній частині на лесах — опідзолені чорноземи, темно-сірі і світло-сірі лісові ґрунти; у південних районах — глибокі малогумусні чорноземи. На Лівобережжі зустрічаються лучно-чорноземні, лучні солонцюваті, солончакові і болотні солончакові ґрунти.

Загальна площа лісового фонду області — 675,6 тис.га. Для північної частини території області характерні масиви хвойних і змішаних лісів, значні площі різнотравно-злакових луків і заболочені ділянки. На півдні переважають широколистяні ліси (дуб, граб, ясен, вільха, липа), кущі й луки. Область розташована у межах двох природних зон: змішаних лісів (Київське Полісся) і лісостепової. На півночі області переважають недреновані перезволожені і заболочені, поліські алювіально-зандрові і терасні, на півдні — луково-степові височинні розчленовані і терасні, а також лісостепові височинні розчленовані природно-територіальні комплекси. В області — 77 територій і об'єктів природно-заповідного фонду (загальна площа — 80,3 тис. га), в тому числі Дніпровсько-Тетерівське і заліське заповідно-мисливські господарства, 7 заказників (Дніпровсько-Деснянський, Звонківський, Жорнівський, Іллінський, Усівський тощо), пам'ятник природи (урочище Бабка), дендропарк «Олександрія» (Біла Церква).

Адміністративно-територіальний устрій

Докладніше: Адміністративний устрій Київської області

Загальна інформація

Адміністративний центр області — місто Київ.

У складі області:

  • районів — 25;
  • районів у містах — 2;
  • населених пунктів — 1182, в тому числі:
    • міського типу — 56, в тому числі:
      • міст — 26, в тому числі:
        • міст обласного значення — 13;
        • міст районного значення — 13;
      • селищ міського типу — 30;
    • сільського типу — 1126, в тому числі:
      • сіл — 1121;
      • селищ — 5.

У системі місцевого самоврядування:

  • районних рад — 25;
  • міських рад — 26;
  • селищних рад — 30;
  • сільських рад — 605.

Райони

Назва Адм. центр Адм. устрій Населення
(на 01.03.2015)
Площа
(км²)
Густота населення
(ос./км²)
1 Баришівський смт Баришівка Адм. устрій 36 144 957,6 37,74
2 Білоцерківський м. Біла Церква Адм. устрій 48 621 1276,8 38,08
3 Богуславський м. Богуслав Адм. устрій 35 056 772 45,41
4 Бориспільський м. Бориспіль Адм. устрій 53 171 1485 35,81
5 Бородянський смт Бородянка Адм. устрій 57 441 934 61,50
6 Броварський м. Бровари Адм. устрій 68 029 1198 56,79
7 Васильківський м. Васильків Адм. устрій 57 848 1184,4 48,84
8 Вишгородський м. Вишгород Адм. устрій 73 077 2031 35,98
9 Володарський смт Володарка Адм. устрій 17 635 649 27,17
10 Згурівський смт Згурівка Адм. устрій 16 881 763,08 22,12
11 Іванківський смт Іванків Адм. устрій 30 201 3616 8,35
12 Кагарлицький м. Кагарлик Адм. устрій 33 583 926 36,27
13 Києво-Святошинський м. Київ Адм. устрій 166 923 726 229,92
14 Макарівський смт Макарів Адм. устрій 37 051 1400 26,47
15 Миронівський м. Миронівка Адм. устрій 34 520 904 38,19
16 Обухівський м. Обухів Адм. устрій 35 894 773 46,43
17 Переяслав-Хмельницький м. Переяслав-Хмельницький Адм. устрій 28 415 956 29,72
18 Поліський смт Красятичі Адм. устрій 5 805 1288 4,51
19 Рокитнянський смт Рокитне Адм. устрій 27 669 661,51 41,83
20 Сквирський м. Сквира Адм. устрій 37 557 980 38,32
21 Ставищенський смт Ставище Адм. устрій 22 559 674 33,47
22 Таращанський м. Тараща Адм. устрій 28 744 758 37,92
23 Тетіївський м. Тетіїв Адм. устрій 31 948 756 42,26
24 Фастівський м. Фастів Адм. устрій 30 856 896,25 34,43
25 Яготинський м. Яготин Адм. устрій 33 398 793,25 42,10

Міста обласного значення

Герб Місто Підпорядкування Населення
(на 01.03.2015)
Площа
(км²)
Густота населення
(ос./км²)
Березань Березаньська міська рада 16 587 32,92 504
Біла Церква Білоцерківська міська рада 210 010 33,7 6232
Бориспіль Бориспільська міська рада 60 861 37,01 1644
Бровари Броварська міська рада 99 767 34 2934
Буча Бучанська міська рада 31 167 26,57 1173
Васильків Васильківська міська рада 37 237 21,03 1771
Ірпінь Ірпінська міська рада 41 533 110.83 375
Обухів Обухівська міська рада 33 725 24,2 1394
Переяслав-Хмельницький Переяслав-Хмельницька міська рада 27 698 32 866
Прип'ять Київська обласна рада 0 8 0
Ржищів Ржищівська міська рада 7 511 35,6 211
Славутич Славутицька міська рада 25 041 20,824 1203
Фастів Фастівська міська рада 47 825 43 1112

Міста районного значення

Герб Місто Район Населення Площа
(км²)
Густота населення
(ос./км²)
Богуслав Богуславський 16 864 7,1 2375
Боярка Києво-Святошинський 35 558 13 2735
Вишгород Вишгородський 26 866 8,7 3088
Вишневе Києво-Святошинський 38 011 25,2 1508
Кагарлик Кагарлицький 13 700 21 652
Миронівка Миронівський 11 964 11,5 1040
Сквира Сквирський 16 800 63,28 265,5
Тараща Таращанський 11 529 36,96 312
Тетіїв Тетіївський 13 302 13,04 1020
Узин Білоцерківський 12 146 80 152
Українка Обухівський 15 458 5,91 2616
Чорнобиль Іванківський 500
Яготин Яготинський 20 501 57,5 357

Ліквідовані райони

  • Березанський район
  • Бишівський район
  • Велико-Половецький район
  • Вищедубечанський район
  • Гребінківський район
  • Димерський район
  • Ново-Шепелицький район
  • Ржищівський район
  • Розважівський район
  • Узинський район

Демографія

Докладніше: Населення Київської області

Більшу частину населення області становлять українці; живуть також росіяни, євреї, білоруси, поляки та інші.

Національний склад населення Київської області станом на 2001 рік[1]

Національність Кількість осіб %
1 Українці 1 684 803 92,52%
2 Росіяни 109 322 6,00%
3 Білоруси 8 698 0,48%
4 Поляки 2 846 0,16%
5 Вірмени 2 341 0,13%
6 Молдовани 1 515 0,08%
7 Євреї 1 270 0,07%
8 Азербайджанці 933 0,05%
9 Татари 902 0,05%
10 Цигани 833 0,05%
11 Інші 7 598 0,42%
Разом 1 821 061 100,00%

Середня щільність населення — 63,01 осіб на 1 км² (2005). Найщільніше заселені центральні та південні райони області.

Найбільші населені пункти

Міське населення становить 61,1% (2010)[2]. Великі міста: Біла Церква, Бориспіль, Бровари, Фастів, Як зазначено вище, м. Київ не входить до складу Київської області, тому у вищевказаних даних населення Києва не враховано.

Міські населені пункти з кількістю мешканців понад 14,0 тисяч
за даними Держкомстату[3][4]
Біла Церква ▲211,2 Переяслав-Хмельницький ▼27,9
Бровари ▲98,9 Вишгород ▲26,9
Бориспіль ▲60,2 Славутич ▲25,0
Фастів ▼48,1 Яготин ▼20,3
Ірпінь ▲44,0 Богуслав ▼16,8
Вишневе ▲38,0 Сквира ▼16,6
Васильків ▲36,9 Березань ▲16,6
Боярка ▲35,6 Українка ▲15,8
Обухів ▲33,2 Коцюбинське ▲15,4
Буча ▲29,8 Гостомель ▲14,5

Злочинність

Рівень злочинності за 2012 рік на 10 тис. населення складає 88,3 злочинів, з них 40,2 тяжких та особливо тяжких.[5]

Народне господарство

Дендропарк «Олександрія», Біла Церква Лісостеп. Київська область

Економіка області — складний багатогалузевий комплекс, спеціалізація якого визначається переважним розвитком важкої індустрії у поєднанні з легкою і харчовою промисловістю і високоінтенсивним сільським господарством зерно-бурякового і м'ясо-молочного напрямів.

Промисловість

Прискорено розвиваються галузі, які визначають науково-технічний прогрес (машинобудування і металообробка, в тому числі приладобудування, електронна, електроенергетика, порошкова металургія, хімія і нафтохімія), а також нові для області виробництва — мікробіологічне і картонно-паперове. На території області розташовані Трипільська ТЕС, Київська ГЕС, Київська ГАЕС. Підприємства машинобудівної і металообробної галузей випускають хімічне устаткування, машини для тваринництва і кормовиробництва, екскаватори, меліоративну техніку, технологічне устаткування для підприємств торгівлі, а також товари побутового призначення. В Пролісках, на східній околиці Києва, працює Бориспільський автобусний завод. Завод випускає 1.700 автобусів в рік різноманітних модифікацій. Завод активно співпрацює з науково-дослідним інститутом автомобілебудування «Еталон».

Серед діючих підприємств хімічної і нафтохімічної промисловості — Білоцерківське виробниче об'єднання шин і гумоазбестових виробів і завод гумотехнічних виробів, Броварський завод пластмас. Мікробіологічна промисловість представлена Трипільським біохімічним заводом. В Обухові картонно-паперовий комбінат. Підприємства харчової промисловості: цукрові (основні — в Яготині і смт Гребінки), молочні, маслоробні, спиртові, крохмальні, консервні заводи, м'ясо-птахокомбінати.

На території області — 21 комбікормовий завод. Легка промисловість об'єднує підприємства швейної, трикотажної шкіряної, льонообробної галузей (розташовані в містах Переяславі-Хмельницькому, Фастові, Сквирі, Білій Церкві, Броварах, Богуславі, Василькові та ін.). На базі місцевих мінерально-сировинних і лісових ресурсів розвинена будівельна і деревообробна промисловість: заводи залізобетонних виробів (Біла Церква, Бровари, Вишгород), цегляні, по обробці граніту (Буча), скляні, по виробництву санітарно-технічних виробів. Добування граніту поблизу Богуслава і Білої Церкви.

На території області сформувалися Київський і Білоцерківський промислові вузли. Спеціалізацію Білоцерківського вузла визначають хімічна і машинобудівна промисловість, доповнена харчовою промисловістю. Серед багатогалузевих промислових центрів області найбільші — Бровари, Фастів, Васильків, Бориспіль, які входять в Київський промисловий вузол.

Сільське господарство

У структурі сільського господарства за валовою продукцією перше місце посідає тваринництво (54,7%, 1985). В області 1771 тис. га під сільськогосподарськими угіддями. Площа зрошуваних земель — 122,3 тис.га, осушених — 176,8 тис.га. Найбільша зрошувальна система Бортницька. Сільське господарство області характеризується розвиненим високотоварним зерновим господарством (основна культура — озима пшениця), виробництвом технічних культур (цукровий буряк, льон-довгунець), картоплі, овочів.

Тваринництво спеціалізується на виробництві м'ясо-молочної продукції, яєць. В усіх районах області провідним є скотарство, крім того в лісо-степовій зоні значний розвиток одержали свинарство та птахівництво. Розвинені також кролеводство, бджолярство, рибне господарство.

У 2010 в області намолочено понад два мільйони тонн зерна. Середня урожайність склала 34 центнера з гектара.

Транспорт

Розвинений залізничний транспорт. Експлуатаційна довжина залізниці — 1100 км (2008 р.). Через територію області проходять лінії: Москва—Київ—Львів, Київ—Дніпропетровськ—Донецьк тощо. Електрифіковані приміські ділянки залізниці: Київ—Фастів—Козятин, Київ—Фастів—Миронівка, Київ—Тетерів, Київ—Ніжин, Київ—Яготин. Залізничні вузли: Київ, Фастів, Миронівка. Довжина автомобільних доріг — 7760 км, в тому числі з твердим покриттям — 7489 км. Найважливіші автомобільні дороги: Санкт-Петербург—Київ—Одеса, Київ—Харків, Київ—Дніпропетровськ. Судноплавство по Дніпру, Десні, Прип'яті. У Києві — аеропорти Бориспіль і Жуляни. Військові аеродроми у Білій Церкві та Узині. Газопроводи: Уренгой—Помари—Ужгород, Шебелинка—Полтава—Київ.

Економіка

N показник одиниці станом на 2006 р.
1 Експорт товарів млн доларів США 581,5
2 Питома вага в загальноукраїнському  % 1,5
3 Імпорт товарів млн доларів США 1950,6
4 Питома вага в загальноукраїнському  % 4,3
5 Сальдо експорт-імпорт млн доларов США −1369,1
6 Капітальні інвестиції млн гривень 8038,3
7 Середня зарплата грн (на 01.01.07) 1117
8 Середня зарплата доларів США (на 01.01.07) 221,2

Відповідно матеріалів Комітету статистики України

Особистості

  • Білорус Олег Григорович (* 14 жовтня 1939, село Червоне, Фастівський район) — український політик та дипломат.
  • Бжеська Валентина Юхимівна (1896, Біла Церква — 13 січня 1977, Київ) — українська актриса.
  • Борозенко-Конончук Олександр (8 липня 1891 - 29 січня 1918) учасник бою під Крутами.
  • Бронште́йн Дави́д Іо́нович (* 19 лютого 1924, Біла Церква, Україна — † 5 грудня 2006, Мінськ, Білорусь) — шахіст, гросмейстер (з 1950).
  • Вовченко Іван Антонович
  • Ганкевич Микола Георгійович (?, с. Юзефівка, Васильківський повіт, Київська губернія — † 29 січня 1918, станція Крути) — учасник бою під Крутами.
  • Горчинський Анатолій Аркадійович (22 липня 1924, Фастів — 6 січня 2007) — український композитор, співак (баритон), режисер.
  • Гребенко Федір (с. Лісовичі 1887–1919) — керівник Таращанського повстання.
  • Драч Іван Федорович (* 17 жовтня 1936, Теліжинці, Тетіївський район) — український поет, перекладач, кіносценарист, драматург, державний і громадський діяч.
  • Заболотний Володимир Гнатович 13 серпня 1898 — † 3 серпня 1962) — український архітектор.
  • Зленко Анатолій Максимович (2 червня 1938, Ставище) — перший Міністр закордонних справ України (1990–1994, 2000–2003).
  • Клепатський (Клепацький) Павло Григорович (12 січня 1885 — після 1938) — історик, педагог, член Української Центральної Ради.
  • Комісаренко Василь Павлович (*14 січня 1907, Черняхів — †7 квітня 1993, Київ) — український ендокринолог та патофізіолог, академік АМН України та академік НАН України.
  • Короленко Йосип Федосійович (1902–1978) — військовий діяч (1944 р.), генерал-майор артилерії.
  • Козловський Іван Семенович
  • Левченко Яків Прокопович – секретар Української Центральної Ради
  • Костенко Ліна Василівна (* 19 березня 1930, Ржищів) — українська письменниця-шістдесятниця, поетеса.
  • Іван Мазепа (20 березня 1639 — 21 вересня 1709) — український військовий, політичний і державний діяч.
  • Мороз Олександр Олександрович (* 29 лютого 1944 в селі Буда, Таращанський район) — український політик та громадський діяч, Голова Верховної Ради України у 1994–1998 та 2006–2007.
  • Педченко Григорій Миколайович (*3 січня 1955, Дорогинка) — український військовий та громадський діяч, генерал-полковник (серпень 2010).
  • Попович Павло Романович (5 жовтня 1930, Узин — 29 вересня 2009, Гурзуф, Крим) — радянський льотчик-космонавт № 4, перший космонавт-українець.
  • Тетеря Павло (Моржковський, Мошковський)[6] (1620–1670) — український військовий, політичний і державний діяч.
  • Сидоренко Петро Іванович (1907–1985) — генерал-лейтенант артилерії, Герой Радянського Союзу.
  • Сердюк Олександр Іванович (1900–1988) — український актор театру та кіно, Народний артист СРСР (1951 р.).
  • Улашин Генрик (пол. Henryk Ułaszyn; с. Лихачиха 1874–1956) — польський мовознавець-славіст.
  • Феодосій Печерський (1009 ? — 3 травня 1074) — святий Православної церкви, преподобний.
  • Шевченко Андрій Миколайович (* 29 вересня 1976, с. Двірківщина, Яготинський район) — український футболіст.
  • Шовкошитний Володимир Федорович (* 16 липня 1956, с. Світанок, Переяслав-Хмельницький район)  — український поет, прозаїк, публіцист.
  • Шолом-Алейхем (їдиш שלום־עליכם, у перекладі — мир вам, справжнє прізвище, ім'я та по батькові — Рабинович Шолом Нохумович; 2 березня (18 лютого за ст. ст.) 1859 — 13 травня 1916) — український, єврейський письменник.

Пам'ятки історії та культури

На території Київської області розташовано: 2968 пам'яток археології (з них — 18 національного значення), 2573 пам'ятки історії (з них — 3 національного значення), 208 пам'яток архітектури та містобудування (з них — 91 національного значення), 257 пам'яток монументального мистецтва. 8 населених місць Київської області увійшли до Списку історичних населених місць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 р. за № 878. До цього переліку входять: Біла Церква, Богуслав, Васильків, Вишгород, Переяслав-Хмельницький, Ржищів, Фастів, Яготин.[7]

На Київщині існував специфічний народний іконописний стиль, сформований під впливом іконописної традиції Києво-Печерської лаври. Святі зображалися на темно-пурпурному або чорному тлі в одязі темних тонів із темно-синіми, темно-зеленими або навіть чорними німбами, окресленими тонким пунктирним білим контуром[8]. Колекція домашніх ікон Київщини є частиною експозиції Музею української домашньої ікони в історико-культурному комплексі «Замок Радомисль».[9]

Пам'ятники та меморіальні знаки

Пам'ятний знак воїнам Армії УНР (Богуслав)
  • Пам'ятний знак воїнам Армії УНР (Богуслав)

20 листопада 2010 року за підтримки благодійної ініціативи «Героїка» у місті урочисто відкрили пам'ятний знак козакам Армії УНР: Білецькому Іванові Омельковичу та Бондаренку Оверкові Ісаковичу. Сталося це на подвір'ї Свято-Миколаївського чоловічого монастиря Української Православної Церкви Київського Патріархату. Обидва воїни взяли участь в Другому зимовому поході Армії УНР тилами більшовиків у 1921 році. Потрапивши у полон до ворога під Малими Миньками, Бондаренко та Білецький були страчені червоними під селом Базар Житомирської обл. 23 листопада 1921 року.[10]

Природно-заповідний фонд

Докладніше у статті Природно-заповідний фонд Київської області


Це незавершена стаття про Київську область.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.

Див. також

  • Київська Русь
  • Київське князівство
  • Київська губернія
  • Київщина
  • Київська обласна державна адміністрація
  • Трипільська культура

Примітки

  1. ↑ Всеукраїнський перепис населення 2001 року. Архів оригіналу за 2013-05-12. Процитовано 2011-09-21. (рос.)
  2. ↑ Головне управління статистики в Київській області — Геополітична характеристика регіону
  3. ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України на 1 січня 2014 року»,  — Київ, Державна служба статистики України, 2014
  4. ↑ При зазначенні динаміки народонаселення бралась до уваги зміна за період з січня 2013 по січень 2014 року
  5. ↑ МВС УКРАЇНИ.
  6. ↑ УСЕ
  7. ↑ Історико-культурні заповідники України. Довідник
  8. ↑ Богомолець. О. «Замок-музей Радомисль на Шляху Королів Via Regia». — Київ, 2013
  9. ↑ Офіційний сайт історико-культурного комплексу «Замок Радомисль»
  10. ↑ У Богуславі відкрили пам'ятник на честь земляків, які загинули під Базаром

Посилання

  • kyiv-obl.gov.ua — Веб-сайт Київської обласної Державної адміністрації
  • kor.gov.ua — Веб-сайт Київської обласної ради
  • patent.net.ua — Герб Київської області
  • catalogue.biz.ua — Довідник поштових індексів Київської області
  • Київська область — Інформаційно-пізнавальний портал | Київська область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, тома — Історія міст і сіл Української РСР: Київ. — К.: Гол. ред. УРЕ АН УРСР, 1968., Історія міст і сіл Української РСР. Київська область / Ф. М. Рудич (голова ред. колегії) та ін. — К.: Гол. ред. УРЕ, 1971. — 792 с.)
  • Офіційний сайт історико-культурного комплексу «Замок Радомисль»

  Київщина   Київ   Україна   Географія   Історія



Київська область інформація про


Київська область
Київська область

Київська область інформація Відео


Київська область Перегляд теми.
Київська область що, Київська область хто, Київська область пояснення

There are excerpts from wikipedia on this article and video