TR | RU | KK | BE | EN |

Катепанат Італії


Прапор

Катепанат Італії грец κατεπανίκιον Ἰταλίας — особливо військово-адміністративна одиниця Візантійської імперії катепанат, яка розташовувалась на півдні Італії Утворено близько 965 року Припинила існування 1071 року внаслідок втрати Візантією усіх володінь в Італії

Зміст

  • 1 Історія
  • 2 Адміністрація
  • 3 Катепани Італії
  • 4 Джерела

Історія

У 960-х роках відносини між Візантійською і Священною Римською імперією були дуже напруженими Імператор Оттон I в своїй зовнішній політиці намагався відновити в Італії той порядок речей, який там був за імператора Людовика II, тобто відновити владу німців в Італії В противагу таким намагання імператор Никифор II заснував в Італії катепанат, бажаючи утримати її за Візантією Вперше титул «катепан Італії» з'являється в джерелах навесні 970 року Йдеться про патрикії Михайла Абіделас, який згадується з цим титулом в одній записці його спадкоємця, анфіпата-патрикія Михайла Досягнення компроміса між імперіям у 972 році, підкріплений шлюбом між спадкоємцем трону Оттоном та родичкою імператора Іоанна I — Феофаною, призвело до встановлення миру на північних кордона катепанату

Втім з кінця 970-х років Священна Римська імперія намагалася скористатися труднощами Візантії на Балканаха та повстаннями Фоки і Скліра в Малій Азії Проте війська катепанату відбили усі напади Після цього катепан Калокир Дельфін навіть трохи розширив візантійські володіння за рахунок міста Асколі Цю справу продовжив Іоанн Амміропул Але у 1016—1017 роках довелося придушити повстання лангобардів на чолі із Мелусом

У 1017 році в історії Південної Італії з'явився новий фактор — норманнские лицарі, що поступили на службу до лангобардських герцогів Салерно і Беневенто, що виношували плани звільнення від візантійського панування У 1018 році Василь Боіоянн, катепан Італії, переміг норманських найманців у битві біля Канн Завдяки цій перемозі влада Візантії в Південній Італії стала міцніти, тим більше що норманнские найманці своїми грабунками та розбоями викликали невдоволення і побоювання місцевого населення Візантійський імперітор Василь II напочатку 1020-х років мав намір покінчити з загрозою, що виходила від Сицилійського емірату візантійським володінням в Італії, для чого став створювати потужний морський флот Але перед самим початком походу раптово захворів і помер У 1030-х роках катепани боролися проти лангобардської знаті та нападів Сицилійського емірату

У 1040-х роках починається послаблення катепанату, викликане внутрішніми інтригами при візантійському дворі, де брати Пафлогонійці захопили владу Водночас у 1030 році норманський найманець Райнульф Дренгот, який заснував перше володіння — гарфство Авернське, а у 1040-х роках захопив Капуанське князівство Суттєво послабило візантійців повстання Георгія Маніака 1042 року У 1047 році значну частину катепанату охопило повстання лангобардів, до якого долучилися нормани та князі Капуї, Неаполя, герцоги Гаети і Неаполя

Під тиском норманів Італійський катепанат поступово втрачав свої території — у 1053—1059 роках нормани на чолі із Робертом Гвіскаром захопили північну частину Апулії з містами Трані, Асколі, Луцера, до 1061 року було втрачено практично усю Калабрію У 1060-х роках велася боротьба за південну Апулію Після того, як в 1071 було втрачено Барі, останній опорний пункт імперії в Італії, катепанат припинив своє існування

Адміністрація

Територія катепанату охоплювала практично усю південну Італію, а у 1025—1040-х роках — східне узбережжя Сицилії Час від часу від катепану викоремлювалася фема Луканія Центром було місто Барі На чолі стояв катепан з рангом патрикія, вища посадова особа серед усіх очільників візантійських провінцій Катепан Італії не отримував зарплатні з імператорської скарбниці, але мав право на частину податків, що збиралися в катепанаті

Кількість військ не була постійною, оскільки сюди в час найбільшої небезпеки спрямовувалися додаткові війська та флот також формувалися місцеві загони, що складалися з вояків італійського походження, відомих як contorati, що вербувалися з населення, зобов'язаного нести за землю цю повинність

Основними портами були Регій, Отранто, Тарент, Калліполі, Барі і Трані Також через них проходила торгівля, що разом з ремісництвом і землеробством становила основу економіки Значне місце в системі державних податків і повинностей займали панщина άγγχρίίχ і різного роду натуральні поставки Панщина полягала у відновленні стін, будівництві фортець auxilium pro castello aedificando, мостів, лагодження доріг Натуральні поставки проводилися, зокрема, хлібом і фуражем З населення стягувалися судові мита Широке поширення отримали мита з торгівлі: ринкове мито plateaticum, побори за прибуття вантажу в морську гавань або на річкову пристань portaticum, portunaticum, ripaticum, побори за проїзд по шляхах з крамом finithia, via  За користування громадськими пасовищами і лісами стягувалися herbaticum і інші «звичайні» побори Спроба змусити південноіталійські міста будувати судна хеландії викликала в Апулії повстання у 1030-х роках

Катепани Італії

  • Никифор Ексакіоніт 965—966
  • Євгеній 967—969
  • Михайло Абіделас 970—975
  • Роман 975—981
  • Калокир Делфін 982—985
  • Роман 985—988
  • Роман Амміропул 988—998
  • Григорій Тарханіот 999—1002
  • Олексій Ксіфій 1006—1008
  • Іоанн Куркуас 1008—1010
  • Василь Месардоніт 1010—1016
  • Контолеон Торнікій 1017
  • Василь Боіоанн 1017—1027
  • Христофор Бургар 1027—1029
  • Поф Аргир 1029—1032
  • Михайло Пртоспафарій 1032—1033
  • Костянтин Опос 1033—1038
  • Михайло Спондил 1038—1039
  • Никифор Докеян 1039—1040
  • Михайло Докеян 1040—1041
  • Ексавгуст Боіоанн 1041—1042
  • Синодіан 1042
  • Георгій Маніак 1042
  • Пард 1042
  • Василь Теодорокан 1043
  • Евстафій Палатин 1045—1046
  • Іоанн Рафаїл 1046
  • Аргир 1050—1058
  • Міріарх 1060
  • Марулі 1060—1061
  • Сіріан 1062
  • Абулхар 1064—1068
  • Лев Перен 1068
  • Авартулет 1069—1070
  • Стефан Патеран 1070—1071

Джерела

  • Vera von Falkenhausen: Untersuchungen über die byzantinische Herrschaft in Süditalien vom 9 bis ins 11 Jahrhundert , Wiesbaden 1967
  • Kreutz, Barbara M 1996 Before the Normans: Southern Italy in the Ninth and Tenth Centuries Philadelphia: University of Pennsylvania Press ISBN 0-8122-1587-7
  • Византийский словарь: в 2 т / СПб: Амфора ТИД Амфора: РХГА: Издательство Олега Абышко, 2011, т 1, с 434—435
  • Loud, Graham 2013 The Age of Robert Guiscard: Southern Italy and the Northern Conquest New York: Routledge ISBN 978-0-582-04529-3


Катепанат Італії Інформацію Про

Катепанат Італії


  • user icon

    Катепанат Італії beatiful post thanks!

    29.10.2014


Катепанат Італії
Катепанат Італії
Катепанат Італії Ви переглядаєте суб єкт.
Катепанат Італії що, Катепанат Італії хто, Катепанат Італії опис

There are excerpts from wikipedia on this article and video

Випадкові Статті

Гродненське воєводство

Гродненське воєводство

Гро́дненське воєводство — історична адміністративно-територіальна одиниця у складі Великого кня...
Василівка (Любашівський район)

Василівка (Любашівський район)

Васи́лівка — село в Україні, в Любашівському районі Одеської області. Населення становить 112 о...
Третя ступінь

Третя ступінь

Долорес Костелло Луїз Дрессер Оператор Хел Мор Монтаж Кларенс Колстер Кінокомпанія Warner Bros...
Намо

Намо

Намо — один з районів лаос ເມືອງ муанг провінції Удомсай, Лаос1 Приміткиред ↑ Maplandia wor...