Каплиці Версаля


Сучасна Каплиця Версальського палацу є п'ятою в його історії. Каплиці палацу розвивались разом із палацом і були в центрі повсякденного життя королівського двору за доби Дореволюційної Франції, що тривала з XVII до кінця XVIII ст.

Зміст

  • 1 Історія каплиць Версаля
    • 1.1 Перша каплиця
    • 1.2 Друга каплиця
    • 1.3 Третя каплиця
    • 1.4 Четверта каплиця
    • 1.5 П'ята каплиця
  • 2 Див. також
  • 3 Примітки
  • 4 Бібліографія

Історія каплиць Версаля

Перша каплиця

Перша каплиця у Версалі з'явилась за часів правління Людовика XIII і розміщувалась в окремому павільйоні у північно-східній частині палацу. Приблизно на цьому місці нині розміщується Кабінет золотого сервізу, що є частиною Малих апартаментів Короля. Ця каплиця була споруджена за моделлю двоповерхової палацової церкви, яка була традиційною для Франції; наступні каплиці Версаля також дотримувалися такої моделі. У 1665 році перша каплиця була зруйнована під час спорудження Грота Фетіди, який не зберігся до наших днів.

Друга каплиця

Друга каплиця була споруджена у Версалі під час другої будівельної кампанії (1669–1672) Людовика XIV, коли архітектор Луї Лево створював новий палац. По закінченню нової частини палацевого комплексу, каплиця розміщувалась у Великих апартаментах Королеви і складала симетричну пару з Салоном Діани у Великих апартаментах Короля. Цю каплицю Королівська родина і двір використовували до 1678 року, коли була побудована нова третя каплиця. Другу каплицю перетворили на Зал варти Королеви.

Третя каплиця

Розташована поруч з новим Залом варти Королеви, ця каплиця недовго слугувала за призначенням мешканцями Версаля. Незабаром після її спорудження Людовик XIV знайшов її незручною і непридатною для себе, а також для свого двору, який він офіційно розмістив у Версалі у 1682 році. У 1682 році це приміщення було перетворене у Великий зал варти Королеви (тепер тут Зал коронування) і була зведена нова каплиця.

Четверта каплиця

При зведенні Північного флігеля, північного крила палацу, була побудована нова каплиця. Спорудження північного крила стало причиною руйнування Грота Фетіди; на його місці у 1682 році була побудована нова каплиця. Коли четверта каплиця була завершена, Салон Достатку, який також слугував входом до Кабінету диковин і рідкостей в Малих апартаментах Короля, був перетворений на вестибюль каплиці — названий так оскільки він знаходився на верхньому рівні каплиці, звідки Король і наближені члени королівської родини слухали щоденні меси. Цю капличку використовували до 1710 року, і вона була свідком безлічі значних подій в житті двору і королівської родини за доби правління Людовика XIV. Нині на її місці знаходяться Салон Геркулеса і нижній вестибюль.

П'ята каплиця

Барокова каплиця Людовика XIV у Версалі (праворуч).

Будучи основним елементом четвертої і останньої будівельної кампанії (1699–1710) Людовика XIV, заключна, п'ята каплиця Версальського палацу є безумовним шедевром мистецтва. Розпочате в 1689 році будівництво було призупинене через Дев'ятирічну війна; архітектор Жюль Ардуен-Мансард відновив будівництво в 1699 році. Він працював над цим проектом до своєї смерті в 1708 році, після чого проект завершив його зять Робер де Кот. Ця каплиця стала найбільшою серед всіх колишніх королівських каплиць у Версалі, і оскільки висота її склепіння дещо порушила строгу горизонталь лінії дахів всіх інших частин палацу, вона була негативно сприйнята деякими сучасниками тих років; можливо, найяскравіший відгук дав герцог Сен-Сімон, який назвав каплицю «величезним катафалком». Тим не менш, величні внутрішні приміщення викликають сильний захват і сьогодні та послужили джерелом натхнення для Луїджі Ванвітеллі при спорудженні каплиці палацу в Казерті.

Присвячена Людовику Святому, священному покровителю династії Бурбонів, каплиця була освячена у 1710 році. Традиційно застосована модель двоповерхової палацової церкви, проте, коринфська колонада на верхньому рівні виконана в стилі нео-класицизму, який розвинувся в XVIII столітті, хоча його застосування тут відзначається визначною віртуозністю. На верхній рівень можна потрапити через вестибюль, відомий як Салон каплиці, який був споруджений одночасно з самою каплицею. Салон каплиці оздоблений білим каменем і барельєфом «Переправа Людовика XIV через Рейн» роботи Нікола і Гійома Кусту, який є центральним елементом декору приміщення.

Гравюра, що зображає церемонію вінчання Марії Антуанетти і майбутнього короля Людовика XVI, яка відбулась в каплиці 16 травня 1770 року.

Підлога каплиці викладена різнокольоровим мармуром і біля підніжжя сходів, що ведуть до вівтаря, знаходиться коронований вензель із двох переплетених букв «L» які вказують на Людовика Святого і Людовика XIV. В скультурному оформленні і розписах присутні мотиви зі Старого Заповіту і Нового Заповіту. На стелі нефа представлена копозиція «Всевишній у славі приносить світові обіцянку спокутування» роботи Антуана Куапеля; напівкупол апсиди прикрашений роботою Шарля де ла Фосса «Воскресіння Христове», і над королівською трибуною — «Явлення Святого Духа Діві Марії та апостолам» Жана Жувене.

Вівтар Версальської каплиці.

Протягом XVIII століття каплиця була свідком багатьох подій при дворі. В ознаменування військових перемог і на честь народження дітей у Короля і Королеви (Синів Франції і Дочок Франції) тут співали Te Deum; в каплиці також відбувалися весілля, наприклад, вінчання дофіна Людовика, сина Людовика XV, і Інфанти Марії Терезії Іспанської 23 лютого 1745 року, вінчання дофіна — згодом Людовика XVI — і Марії Антуанетти 16 травня 1770 року. Однак, серед усіх церемоній, що проводились в каплиці, найретельніше розроблялися церемонії Ордена Святого Духа.

У XIX сторіччі каплиця стала світським місцем і з того часу є місцем проведення державних і приватних заходів. У каплиці Версаля часто проходять музичні концерти.

Див. також

  • Королівська опера Версаля

Примітки

  1. ↑ Bluche, 1986, 1991; Petitfils, 1995; Solnon, 1987.
  2. ↑ Batifol, 1909, 1913; Kimball, 1944; Le Guillou, 1983, 1989; Marie, 1968; Verlet, 1985.
  3. ↑ Félibien, 1674; Kimball, 1944; Le Guillou, 1983, 1989; Marie, 1972, 1976; Scudéry, 1669; Verlet, 1985
  4. ↑ Combes, 1681; Kimball, 1944; Le Guillou, 1983, 1989; Marie, 1972, 1976; Verlet, 1985
  5. ↑ Félibien, 1703; Kimball, 1944; Le Guillou, 1983, 1989; Marie, 1972, 1976; Piganiole de la Force, 1701; Verlet, 1985
  6. ↑ Blondel, 1752–1756; Marie, 1972, 1976; Nolhac, 1912–1913; Verlet, 1985; Walton, 1993
  7. ↑ Cette belle chapelle de Versailles, si mal proportionnée, qui semble un enfeu par le haut et vouloir écraser le château (Saint-Simon p. 244)
  8. ↑ Defilippis, 1968.
  9. ↑ Цей барельєф спершу призначався для Салону Війни.
  10. ↑ Nolhac, 1912–1913; Verlet, 1985; Walton, 1993.
  11. ↑ Nolhac, 1912–1913; Verlet, 1985; Walton, 1993
  12. ↑ Lighthart, 1997; Nolhac, 1912–1913; Sabatier, 1999; Verlet, 1985; Walton, 1993
  13. ↑ Nolhac, 1912–1913; Walton, 1993
  14. ↑ Blondel, 1752–1756; Bluche, 2000; Boughton, 1986; Campan, 1823; Croÿ-Solre, 1906–1921; Hézuques, 1873; Luynes, 1860–1865; Nolhac, 1912–1913.
  15. ↑ Source: Official site of the Château de Versailles

Бібліографія

* Amiel, Olivier (1985). Lettres de Madame duchesse d'Orléans née Princesse Palatine. Paris: Mercure de France.  * Archives nationales (1983). Versailles: dessins d'architecture de la Direction général des bâtiments du roi. Danielle Gallet-Guerne, ed. Paris: Archives nationales.  * Berger, Robert W (1986). Versailles: The Chateau of Louis XIV. University Park: The College Arts Association.  * Blondel, Jacques-François (1752-1756). Architecture françoise, ou Recueil des plans, élévations, coupes et profils des églises, maisons royales, palais, hôtels & édifices les plus considérables de Paris. Volume 4. Paris: Charles-Antoine Jombert.  * Bluche, François (1986). Louis XIV. Paris: Arthème Fayard.  * Bluche, François (1991). Dictionnaire du Grand Siècle. Paris: Arthème Fayard.  * Bluche, François (2000). Louis XV. Paris: Perrin.  * Boughton, Bradford B (1986). Dictionary of Medieval Knighthood and Chivalry: Concepts and Terms. New York: Greenwood Press.  * Campan, Madame (1823). Mémoires sur la vie privée de Marie-Antoinette. 3 vol. Paris: Baudouin frères.  * Combes, sieur de (1681). Explication historique de ce qu'il y a de plus remarquable dans la maison royale de Versailles. Paris: C. Nego.  * Cosnac, Gabriel-Jules, comte de (1882). Mémoires du marquis de Sourches sur le règne de Louis XIV. vol. 3. Paris: Librairie Hachette et Cie.  * Croÿ-Solre, Emmanuel de (1906-19-21). Journal inédit du duc de Croÿ. eds. Emmanuel-Henri de Grouchy and Paul Cottin. 4 volumes. Paris: E. Flammarion.  * Dangeau, marquis de (1854). Journal avec les additions inedites du duc de Saint-Simon. vol. 3. (1689-1692). Paris: Firmin Didot Freres.  * Decaux, Alain (1970). Les grands heures de Versailles. Paris: Librairie Académique Perrin. 

* Defilippis, Felice (1968). Il palazzo reale di Caserta e i Borboni di Napoli. Cava dei Tirreni-Napoli: Di Mauro.  * Félibien, André (1674). Description sommaire du chasteau de Versailles. Paris: Guillaume Desprez.  * Félibien, Jean-François (1703). Description sommaire de Versailles ancienne et nouvelle. Paris: A. Chrétien.  * Guiffery, Jules and P. Marce (1927). Inventaire général des dessins du musée du Louvre et du musée de Versailles. Paris.  * Guiffrey, Jules (1880-1890). Comptes des bâtiments du roi sous le règne de Louis XIV. 5 volumes. Paris: Imprimerie Nationale.  * Hézecques, Félix, comte de France d' (1873). Souveniers d'un page à la cour de Louis XVI. Paris: Didier et Cie.  * Lighthart, Edward (1987). Archétype et symbole dans le style Louis XIV versaillais: réflexions sur l’imago rex et l’imago patriae au début de l’époque moderne. Doctoral thesis.  * Luynes, Charles-Philippe d'Albert, duc de (1860-1865). Mémoires sur la cour de Louis XV (1735-1758). 17 volumes. Paris : Firmin-Didot frères.  * Marie, Alfred (1968). Naissance de Versailles. Paris: Edition Vincent, Freal & Cie.  * Marie, Alfred and Jeanne (1972). Mansart à Versailles. Paris: Editions Jacques Freal.  * Marie, Alfred and Jeanne (1976). Versailles au temps de Louis XIV. Paris: Imprimerie Nationale.  * Marie, Alfred and Jeanne (1984). Versailles au temps de Louis XV. Paris: Imprimerie Nationale.  * Mauricheau-Beaupré, Charles (1949). Versailles. Paris: Draeger et Veive.  * Monicart, Jean-Baptiste de (1720). Versailles immortalisé. Paris: E. Ganeau. 

* Nolhac, Pierre de (1912-19-13). La Chapelle royale de Versailles. Versailles et Paris: Éditions artistiques et scientifiques.  * Nolhac, Pierre de (1901). La création de Versailles. Versailles: L. Bernard.  * Nolhac, Pierre de (1911-19-18). Histoire de Versailles. 3 volumes. Paris: André Marty.  * Nolhac, Pierre de (1925). Versailles, résidence de Louis XIV. Paris: Louis Conard.  * Nolhac, Pierre de (1926). Versailles au XVIIIe siècle. Paris: Louis Conard.  * Nolhac, Pierre de (1929). Versailles. Paris: A. Morancé.  * Petitfils, Jean-Christian (1995). Louis XIV. Paris: Perrin.  * Petitfils, Jean-Christian (2005). Louis XVI. Paris: Perrin.  * Piganiol de la Force, Jean-Aymar (1701). Nouvelle description des châteaux et parcs de Versailles et Marly. Paris: Chez Florentin de la lune.  * Sabatier, Gérard (1999). Versailles, ou la figure du roi. Paris: Albin Michel.  * Saint-Simon, Louis de Rouvroy, duc de (1856-1858). Mémoires complets et authentiques du duc de Saint-Simon sur le siècle de Louis XIV et la Régence. Eds. Adolphe Chéruel and Charles-Augustin Sainte-Beuve. Volume 6. Paris: Hachette.  * Scudérey, Madeleine de (1669). La Promenade de Versailles. Paris: Chez Claude Barbin.  * Sevigné, Marie de Rabutin Chantal, Madame de (1976). Letters de Madame de Sevigné. Paris: Flammarion.  * Solnon, Jean-François (1987). La cour de France. Paris: Fayard.  * Verlet, Pierre (1985). Le château de Versailles. Paris: Librairie Arthème Fayard. 



Координати: 48°48′18″ пн. ш. 2°07′20″ сх. д. / 48.80500° пн. ш. 2.12222° сх. д. / 48.80500; 2.12222


Каплиці Версаля Інформацію Про

Каплиці Версаля


  • user icon

    Каплиці Версаля beatiful post thanks!

    29.10.2014


Каплиці Версаля
Каплиці Версаля
Каплиці Версаля Ви переглядаєте суб єкт.
Каплиці Версаля що, Каплиці Версаля хто, Каплиці Версаля опис

There are excerpts from wikipedia on this article and video

Випадкові Статті

1004 до н. е.

1004 до н. е.

Зміст 1 Події 2 Народились 3 Померли 4 Джерела Події Саул, цар Ізраїльського царства наклав...
Ґотська і Кафська митрополія

Ґотська і Кафська митрополія

Ґотська і Кафська митрополія (Ґотфська і Кафайська митрополія) — православна митрополія, що була ств...
Канава

Канава

Канава: Канава — довга заглибина, викопана в землі; рів Канава гірництво — відкрита гірни...
Ревю де Де Монд

Ревю де Де Монд

Ревю де Де Монд (фр. Revue des Deux Mondes, в перекладі «Огляд двох світів» або «Огляд Старого й Нов...