TR | RU | KK | BE | EN |

Канів

канів нет, канів аптека вітамінка
Ка́нів — місто обласного підпорядкування, районний центр Канівського району Черкаської області. Населення — 25 558 (на 1 січня 2013 року) особи.

Зміст

  • 1 Географія
  • 2 Походження назви
  • 3 Історія
  • 4 Промисловість
  • 5 Освіта
  • 6 Культура
    • 6.1 Музеї
    • 6.2 Пам'ятники міста
  • 7 Персоналії
    • 7.1 Почесні громадяни Канева
    • 7.2 Канівські старости
  • 8 Цікаві факти
  • 9 Джерела
    • 9.1 Посилання
    • 9.2 Література
    • 9.3 Ресурси інтернету

Географія

Місто розташоване на правому березі ріки Дніпро. Відстань до Києва — 120 км, до Черкас — 78 км.

Походження назви

Про походження назви міста є кілька гіпотез. Дві з них тлумачать її, як слово татарського походження. Означає воно «ханський перевіз» та «місце крові». Ще однією версією у перекладі з тюркської — «Дім Хана» («Кхан ев»). За народним переказом, Канів походить від назви птаха-канюка. Крім того, існує грецька версія походження міста — місто очерету, на що вказує і грецька колонія поблизу Канева. Мається на увазі схожість назви міста з грецьким словом «канос» — очерет, місце очерету. Запропонована одним з сучасних дослідників Канівщини.

Історія

Докладніше: Історія Канева Георгіївський (Успенський) собор, 1144 рік.

Перша письмова згадка про Канів міститься в «Печерському патерику» і датується між 1074 і 1088. Канів згадується також у 1144 році, коли князь Всеволод Ольгович заснував тут церкву святого Юрія (Успенський собор). У середині ХІІ століття Канів був великим містом і відігравав велику роль в житті Давньої Русі. 1155 року він відомий як офіційне місце зустрічей руських князів з половецькими послами. Тут проходив великий шлях «з варяг у греки», який був важливою торговою артерією держави.

Місто не раз руйнували, зрівнювали з землею. У 1240 році Канів захопили і спустошили монголо-татарські орди, очолювані Батиєм.

Неодноразово Канів переходив із рук в руки. 1320 місто взяв литовський князь Гедимін. 1362 року місто опинилося під владою Великого князівства Литовського. За нього місто виросло і перетворилось на помітний торговельний центр. Починається будівництво Канівської фортеці.

У XVI столітті Канів став своєрідною козацькою святинею. Літні запорожці, які вже не могли брати участь у походах і боях, почали селитися та доживати віку на Чернечій горі, неподалік Канівського монастиря. 1578 року козаки перевезли сюди останки скараного у Львові гетьмана Івана Підкови, ще один гетьман запорізького війська, Яків Шах, доживав тут свій вік. У Каневі похований також гетьман Самійло Кішка.

1595 року Канів та інші міста і села сучасної Черкащини охопило повстання під проводом Северина Наливайка, а у 1591–1593 роках тут прокотилось повстання проти польської шляхти, яке очолив гетьман реєстрових козаків Криштоф Косинський.

1600 року Каневу було надано Магдебурзьке право.

У 17 столітті канівці брали активну участь у повстаннях проти польсько-шляхетського панування.

1625 Канів був спалений. 1630 місто ще раз спалене татарами.

У 30-х роках XVII століття в місті було створено Канівський полк, що брав активну участь у визвольній війні українського народу.

У 1662 р. під Каневом відбулась битва між військами правобережного гетьмана Ю.Хмельницького та лівобережного гетьмана Я.Сомка, у якій Хмельницький зазнав поразки.

Пізніше Канів не раз переходив з рук в руки. Після Андрусівського миру 1667 року Канів відійшов до Польщі, а за Бучацьким мирним договором з 1672 року місто було під владою турків. В вересні 1678 року турки повністю зруйнували місто.

У 1679 році, за наказом московської влади та гетьмана І.Самойловича більшу частину населення Каніва було насильно переселено на Лівобережну Україну (так званий Великий згін). Гарнізон міста намагався протистояти загонам Самойловича, але фортецю було взято штурмом.

У 1711–1712 рр. за наказом російської влади більшу частину козаків та цивільних мешканців міста було силою переселено на Лівобережжя.

Під час Коліївщини загін гайдамаків на чолі з Семеном Неживим у червні підійшов до Канева і, поповнивши ряди жителями навколишніх сіл, штурмом оволодів канівським замком.

1793 року відбувся другий розподіл Польщі, в результаті якого вся Правобережна Україна, у тому числі й Канів, перейшла до складу Російської імперії.

Після січневих подій 1905 року у Петербурзі канівців посилили боротьбу проти самодержавства. Революція 1905–1907 років охоплювала весь повіт. Після Лютневої революції 1917 року маси знову піднялися на боротьбу за політичні права й свободи.

Сучасний Канів

У другій половині березня 1918 року місто захопили австро-німецькі війська. Наприкінці квітня 1918 року біля Канева зупинився 2-й Польський корпус, який 12 травня 1918 року оточили і роззброїли німці. На початку січня 1919 року місто було під контролем Армії УНР. 9 лютого 1919 року владу в місті захопили більшовики. Після громадянської війни у винятково складних умовах розпочалась відбудова промисловості і господарства Канева. У березні 1924 року створено перше колективне господарство імені В. І. Леніна.

У ході Другої світової війни 15 серпня 1941 року нацистські війська захопили Канів. Місто було звільнене від нацистів січня 1944 року.

У повоєнні роки відбудовується місто та розвивається промисловість. Новий етап у розвитку Канева розпочався з 1964 року у зв'язку з будівництвом Канівської ГЕС. У 1969 р. розпочато будівництво Канівського електромеханічного заводу «Магніт». У результаті Канів сильно змінився, набрав рис індустріального міста.

Промисловість

Переважають підприємства харчової й переробної галузей.

Канівський «Маслосирзавод» (корпорація «Клуб сиру») увійшов у п'ятірку українських експортерів молочної продукції. Тверді сири під маркою «Канівські традиції», сухе молоко, масло користуються попитом в країнах близького і далекого зарубіжжя.

Продукцію під торговою маркою «Верес» виготовляє ЗАТ «Агроекопродукт» (до 1998 року—"Завод продтоварів"). В Каневі та селах району розміщені кілька переробних заводів цього підприємства, а також, сільськогосподарські угіддя, які належать йому ж.

ПрАТ «Миронівська птахофабрика» — компанія-виробник продукції бренду «Наша Ряба» і є найбільшим в Європі підприємством, що виробляє м'ясо птиці. Входить до складу Групи підприємств ПАТ «Миронівський хлібопродукт».

До числа найбільших роботодавців і джерел місцевого бюджету входить Канівська гідроелектростанція.

Канівська ГЕС

Діє завод побутових виробів «Квант». Декілька цехів електромеханічного заводу «Магніт» займаються випуском товарів побутового призначення.

Проблемами в господарстві міста є використання сміттєзвалища (площа 3 га), що знаходиться за 5 км на північній околиці міста, неподалік села Бобриця. Це єдине сміттєзвалище Канева, воно не має ніяких стандартних норм з використання, що приводить до частих загорань сміття.

Парк Слави

Освіта

У Каневі діють 5 загальноосвітніх шкіл, школа-інтернат, філія Східно-європейського університету менеджменту, Канівський гуманітарний інститут Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (в минулому Канівське училище культури та мистецтв), Канівське вище професійно-технічне училище радіоелектроніки та машинобудування та Канівський еколого-інформаційно-технологічний коледж

Культура

Музеї

  • Канівський історичний музей — м. Канів, вул. Героїв Небесної Сотні, 15;
  • Канівський музей народного декоративного мистецтва — м. Канів, вул. Героїв Небесної Сотні, 64;
  • Державний історико-культурний заповідник «Трахтемирів» — м. Канів, вул. Леніна, 68;
  • Шевченківський національний заповідник «Тарасова гора» — м. Канів, Тарасова Гора;
  • Бібліотека-музей Гайдара — м. Канів, вул. Леніна, 78.

Пам'ятники міста

Пам'ятний знак В'ячеславу Чорноволу Пам'ятник Іванові Підкові на Тарасовій горі (скульптор Петро Кулик) Пам'ятник Кобзарю перед греблею Канівської ГЕС
  • Пам'ятник на могилі Тараса Шевченка (Тарасова гора);
  • Меморіальна плита на могилі Івана Ядловського (Тарасова гора);
  • Пам'ятник розстріляним у Берестовецькому яру (вул. Київська);
  • Пам'ятний знак Героям — уродженцям Канівщини (вул. Леніна, 68);
  • Пам'ятний знак Івану Підкові (вул. Монастирок);
  • Пам'ятний знак В'ячеславу Чорноволу (вул. Леніна);
  • Пам'ятник Кобзарю біля плотини Канівської ГЕС (Кобзар);
  • Пам'ятник Пресвятій Богородиці (біля Свято-Успенського собору)
  • Братська могила та пам'ятник воїнам, які загинули під час боротьби за Канів проти німців у Другій світовій війні (Меморіальний парк);
  • Погруддя Олега Кошового (вул. Леніна, 64);
  • Погруддя на могилі Аркадія Гайдара;
  • Пам'ятний знак Герою України Олексі Гірнику (Тарасова гора);
  • Пам'ятник Святому Макарію Канівському (біля Свято-Успенського собору);
  • Стела та барельєф на могилі Олександра Ленського (Меморіальний парк);
  • Героям Бронепоїзда (вул. Леніна);.

Персоналії

Народилися у Каневі:

  • Андрієвський Митрофан Олександрович (1842−1887) — український філолог і педагог,
  • Андрієвський Олексій Олександрович (1845 — 1902) — український педагог, історик, літератор, публіцист, археограф і громадський діяч,
  • Арабажин Костянтин Іванович (1866−1929) — російський і український літературознавець, журналіст, письменник,
  • Горева Євгенія Антонівна (*1930) — перекладач,
  • Гриненко Галина Олександрівна (*1925) — поетеса,
  • Кусенко Ольга Яківна (1919−1997) — українська актриса,
  • Лойцкер Юхим Борисович (Хаїм) (1898–1970) — єврейський та український освітній діяч, письменник, літературознавець.
  • Приходько Людмила Іванівна (*1945) — українська актриса,
  • Прудкий Никон Іванович — бандурист,
  • Самійло Кішка (1530 (?) — 1602 (1620)) — козацький отаман, старший війська Запорозького (1574 — 1575, 1599 — 1602),
  • Тарахан-Береза Зінаїда Панасівна (*1939) — український літературознавець
  • Толок Віталій Павлович — народний артист УРСР
  • Федорів Дмитро Лукич (1895–1926) — підполковник Армії УНР.

Поховані у Каневі:

  • Тарас Григорович Шевченко (1814 —1861) — український поет, письменник, художник, графік, громадський діяч, могила розташована на Чернечій (Тарасовій) горі.
  • Аркадій Петрович Гайдар (1904–1941) — чекіст, радянський дитячий письменник-прозаїк.
  • Ленський Олександр Павлович (1847–1908) — російський актор, один з перших режисерів МХАТу.
  • Іван Підкова (? — 1578) — гетьман, похований в монастирі.
  • Самійло Кішка 1530 (?) — 1602 (1620)) — козацький отаман, старший війська Запорозького (1574 — 1575, 1599 — 1602).

Інші персоналії, пов'язані з Каневом:

  • У місті багато років мешкав та був похований відомий український археолог М. Ф. Біляшівський, який значну частину свого життя віддав вивченню минулого Канева та його околиць.
  • Ядловський Іван Олексійович (1846 — 1933) — сторож і доглядач могили Тараса Шевченка в 1884–1933 роках.
  • 1896 року в місті жила Марко Вовчок, українська письменниця;
  • один рік у канівський школі навчався Олег Кошовий (1926–1943) — учасник, один з організаторів підпільної комуністичної організації «Молода гвардія»;
  • 1913-го  у місті мешкав Г. М. Хоткевич, український письменник, історик, композитор, мистецтвознавець, етнограф, педагог, театральний і громадсько-політичний діяч.
  • У Каневі, на Чернечій горі, в ніч з 21 на 22 січня 1978 вчинив самоспалення на знак протесту проти русифікації Олекса Гірник.
  • У Каневі постійно жив і працював директором повітового училища поет і педагог В. С. Гнилосиров (А. Гавриш).

Почесні громадяни Канева

  • Тронько Петро Тимофійович — державний та політичний діяч, вчений-історик;
  • Тараненко Іван Григорович — педагог, профспілковий та суспільний діяч.

Канівські старости

  • Іван Петрович Немирович — староста черкаський, стриєчний брат Андрія Немировича
  • Йосиф Халецький
  • Михайло Вишневецький  — гетьман козацтва
  • Вишневецький Михайло Михайлович
  • Чарнецький Стефан Станіслав (†1703) — з 1663 року, став після стрия Чарнецького Стефана, польний писар коронний
  • Зелінський (ім'я невід.) — другий чоловік Ізабелли Сераковської гербу Доленґа, доньки белзького каштеляна Яна Анджея
Див. також: Категорія:Канівські старости

Цікаві факти

У 1918 році голова Центральної Ради Михайло Грушевський мав намір перевести столицю Української Народної Республіки до Канева, однак не встиг.

Джерела

Посилання

  1. ↑ М. Тихомиров. Древнерусские города. — Вид. 2. — Москва, 1956. — С. 302.
  2. ↑ Статистическое описание Киевской губернии. — Ч. 1. — С. 467.
  3. ↑ Канівщина. Дніпропетровськ, 1969. — С. 3.
  4. ↑ Енциклопедичне видання у 6-ти томах «Україна: хронологія розвитку», видавництво «Кріон»
  5. ↑ Гайдамацький рух на Україні в XVIII столітті. — С. 368, 424.
  6. ↑ Польські корпуси в Україні 1917–1918 рр.
  7. ↑ Газета «Прес-Центр» № 26 (153) 25 червня 2008 р.
  8. ↑ Стаття про І. Г. Тараненка, сайт газети «Дніпрова зірка»
  9. ↑ Aleksandrowicz Stanisław. Niemirowicz Andrzej h. Jastrzębiec (zm. 1541) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1977. — T. XXІІ/4, zesz. 95. — S. 807. (пол.)
  10. ↑ Józef Chalecki // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1937. — t. 3, s. 249–250. (пол.)
  11. ↑ Kazimierz Piwarski. Czarniecki Stefan Stanisław (†1703) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1938. — T. IV/2, zesz. 17. — S. 211–212. (пол.)
  12. ↑ Niesiecki Kasper. Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — T. 4. — Lwów: w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — 820 s. — S. 100–101. (пол.)

Література

  • Енциклопедія українознавства : Словникова частина : в 11 т. / Наукове Товариство ім. Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк ; Львів : Молоде життя, 1954–2003.
  • Канів

Ресурси інтернету

  • http://www.dniprowazirka.com.ua/ Сайт канівської міськрайонної газети «Дніпрова Зірка» (дата заснування газети 17 квітня 1921 р.)
  • Форум Канева Канівський форум. Багато фото.
  • Громадський сайт Канева Новини міста.
  • info.kaniv.tv Сайт добрих канівських патріотів-націоналістів. Багато історичних статей, старі та нові фото Канева, рідкісні відскановані матеріали.
  • Kaniv City Інтернет-видання, присвячене Каневу та Канівському району
  • Облікова картка
  • Kanevala — самодіяльний сайт викладачів та студентів-практикантів Київського Державного Університету. Окрім напів-жартівливого студентського фольклору містить унікальні фотографії Канева 60-х років XX ст.
  • KaniWiki — краєзнавча енциклопедія Канева, присвячена, передусім, новітній історії міста. Містить відскановані версії ряду рідкісних видань про Канівщину
  • JewUa.org — Історія єврейської громади Канева (англійською мовою)
  • Шевченківський заповідник. Фото
  • Тарасова гора у різні пори року. Фото
  • Христина Стебельська: «Дорога до Шевченка веде через усю Україну». Фото
  • Канів. Подорожі до Тарасової гори. Фото
  • Проща до Шевченка триває. Фото
  • Незабутнє. Готуємося до 200-річчя Кобзаря. Фото
  • Христина Стебельська: «Шлях до Шевченка». Фото
  • Христина Стебельська: «Квіти для Шевченка завжди важливіші за слова». Фото
  • Христина Стебельська: «Фото на Тарасовій горі завжди пам'ятаєш»
  • Kaniów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1882. — T. III : Haag — Kępy.— S. 806-819. (пол.)
Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.

канів аптека вітамінка, канів київ, канів миронівка, канів музей ядловського, канів нет, канів памятник шевченку, канів погода, канів робота, канів черкаси, канівський заповідник


Канів Інформацію Про

Канів


  • user icon

    Канів beatiful post thanks!

    29.10.2014


Канів
Канів
Канів Ви переглядаєте суб єкт.
Канів що, Канів хто, Канів опис

There are excerpts from wikipedia on this article and video

Випадкові Статті

Apollonias zeylanica

Apollonias zeylanica

Apollonias zeylanica — це вид квіткових рослин роду Аполонії родини Лаврових Зміст 1 Морфо...
Підрозділ (значення)

Підрозділ (значення)

Підрозділ: Підрозділ військова справа Команда Департамент підрозділ Підрозділ — поняття, яке ма...
Звіробій (фільм, 1990)

Звіробій (фільм, 1990)

«Звіробі́й» — художній фільм у двох серіях 1990 за мотивами однойменного роману Дж Ф Купера ...
Ольденборстель

Ольденборстель

Ольденборстель нім Oldenborstel — громада в Німеччині, розташована в землі Шлезвіг-Гольштейн Вх...