TR | RU | KK | BE | EN |

Земля Франца-Йосифа

земля до начала времен, земля в илюминаторе

80°40′00″ пн. ш. 54°50′00″ сх. д. / 80.66667° пн. ш. 54.83333° сх. д. / 80.66667; 54.83333Координати: 80°40′00″ пн. ш. 54°50′00″ сх. д. / 80.66667° пн. ш. 54.83333° сх. д. / 80.66667; 54.83333

Місце знаходження Північний Льодовитий океан Площа 16134 км² Найвища точка 620 м Країна  Росія Адм. одиниця Архангельська область Населення відсутнє
Земля Франца-Йосифа

Земля Франца-Йосифа у Вікісховищі

Земля́ Фра́нца-Йо́сифа (рос. Земля Франца-Иосифа) — архіпелаг у Північному Льодовитому океані.

Зміст

  • 1 Географія
  • 2 Історія
  • 3 Примітки
  • 4 Література

Географія

В архіпелазі виділяють три великих групи островів:

  • східна — відокремлена Австрійською протокою;
  • центральна — між Австрійською протокою і Британським каналом, включає найбільшу кількість островів;
  • західна — на захід від Британського каналу.

Більша частина островів складена пісковиками, алевролітами і вапняками, перекритих ефузивними товщами горизонтальних базальтових покривів потужністю 20-30 м. Серед юрських глинистих сланців та піщанників на мисі Флора знайдено буре вугілля. Деякі острови вкриті льодовиками загальною площею 13,7 км². Максимальна висота островів становить 620 м — льодовик Форбса на острові Вінер-Нойштадт. На островах знаходяться понад 1 000 озер, тут працюють полярні станції, геофізична Обсерваторія імені Ернста Кренкеля на острові Хейса.

Архіпелаг є одним з найбільш далеких території суходолу. Мис Флігелі є крайньою північною точкою архіпелагу та всієї Росії. Крайня західна точка — мис Мері-Хармсворт, крайня східна — мис Олні, крайня південна — острів Ламона.

Докладніше у статті Список островів Землі Франца-Йосифа

Архіпелаг включає в себе 192 острова, найбільші (площею понад 100 км²) з яких подано нижче:

Острів Площа,
км²
Висота,
м
Земля Георга 2821 416
Земля Вільчека 2203 606
Греем-Белл 1700 509
Земля Александри 1130 382
Острів Галля 1049 502
Острів Солсбері 960 450
Острів Мак-Клінтока 612 521
Острів Джексона 521 481
Острів Гукера 508 576
Острів Циглера 448 554
Ла-Ронсьєр 441 428
Чамп 374 507
Острів Луїджі 371 468
Острів Площа,
км²
Висота,
м
Острів Карла-Александра 329 365
Острів Рудольфа 297 461
Нортбрук 289 344
Єва-Лів 288 381
Сальм 278 242
Вінер-Нойштадт 237 620
Острів Брюса 191 201
Острів Нансена 164 272
Острів Паєра 152 451
Острів Грілі 149 447
Острів Райнера 140 204
Острів Хейса 132 242
Острів Артура 111 275

В рослинному покриві переважають мохи та лишайники, зустрічаються також полярний мак, каменеломки, крупки, полярна верба. Із ссавців поширені ведмідь білий та песець. У водах біля островів мешкають нерпа, морський заєць, тюлень гренландський, морж, нарвал та білуха. Птахів на островах водяться 26 видів: люрик, чистики, кайри, моївка звичайна, мартин білий, бургомістр та інші, які влітку влаштовують велкі пташині базари.

Історія

Юліус Пайєр та Карл Вейпрехт

Існування островів на схід від Шпіцбергена передбачав ще Михайло Ломоносов, пізніше — Микола Шиллінг та Петро Кропоткін. Останній навіть представив Російському товариству 1871 року свій проект експедиції для власних досліджень, однак йому було відмовлено в коштах. Відкриття архіпелагу було випадковим: австро-угорська експедиція на чолі з Карлом Вейпрехтом та Юліусом Пайєром на вітрильно-паровій шхуні «Адмірал Тегетгофф» була закупорена в льодах на північний захід від Нової Землі і 30 серпня 1873 року дрейфуючи на захід була перенесена до берегів невідомої землі. Архіпелаг був досліджений ними, Паєр досягнув 82°5' пн.ш. в квітні 1874 року. Дослідники склали карту островів і назвали їх на честь імператора Франца Йосифа I.

В 1881–1882 роках острови відвідав шотландець Бенджамін Лі Сміт на яхті «Ейра». Англієць Фредерік Джексон в 1895–1897 роках провів низку важливих досліджень південної, центральної та південно-західної частин архіпелагу. Завдяки його дослідженням була виправлена карта, на якій змінено розміри та кількість островів. В той же період північно-східну та центральну частини відвідали Фрітьйоф Нансен та Ялмар Йогансен, які зазимували в серпні 1895 року на острові Джексона. На шляху до острова Нансен дізнався, що архіпелаг не має продовження на північний схід. В червні 1896 року Нансен натрапив на Джексона та острові Нортбрука і таким чином зв'язав власні дослідження з його роботою.

В 1898 році американський журналіст Волтер Веллман взимку відправився на острови з метою досягти полярного полюса. Основна база розташовувалась та острові Галля. На острові Вільчека зиму провели два норвежці — учасники циєї експедиції, один з яких, Бернт Бентсен, загинув від холоду. Навесні 1899 року по льоду йому вдалось досягти 82° пн.ш. Друга частина експедиції на чолі з Евеліном Болдуїном дослідили південно-східну частину архіпелагу. Влітку вони відвідали ентральну частину островів. В кінці липня 1898 року архіпелаг відвідала італійська експедиція герцога Абруцького, які на кораблі досягли острова Рудольфа. Звідси навесні 1900 року вони на собачих упряжках досягли 86°33' по льоду і визначили, що Землі Петермана та Землі Короля Оскара, які позначив на карту Паєр, не існує. Влітку 1901 року південні та південно-західні острови дослідив віце-адмірал Степан Макаров. В 1901-1902 роках на островах зимувала американська експедиція Болдуїна-Циглера, а після — в 1903–1905 роках — експедиція Циглера-Фіала, які намагались дістатись північного полюса по льоду.

Георгій Сєдов та група членів його експедиції

В 1913–1914 роках в бухті на острові Гукера зимувала експедиція Георгія Сєдова, який при спробі досягти полюса загинув та був захоронений на острові Рудольфа. В 1914 року в пошуках експедиції Сєдова острови відвідала експедиція Іслямова, який оголосив архіпелаг територією Росії і підняв над ними прапор. В 1929 році в бухті Тихій на острові Гукера відкрилась перша радянська науково-дослідницька станція. В липні 1931 року на станції відбулась зустріч німецького дирижаблю «Граф Цеппелін» та радянського льодоколу «Малигін». В 1936 році на острові Рудольфа була створена база першої радянської повітряної експедиції на північний полюс. Звідси в травні 1937 року 4 важких чотиримоторних літаки АНТ-6 доправили папанінців на полюс. А на острові почала діяти полярна станція. В 1950-их роках на островах були створені точки радіотехнічних військ ППО. Вони розташовувались на острові Грема Белла (30-а окрема радіолокаційна рота та окрема авіакомендатура з льодовим аеродромом) та на Землі Александри (31-а окрема радіолокаційна рота «Нагурська»). Точки входили в склад 3-го радіотехнічного полку 4-ї дивізії 10-ї окремої армії військ ППО зі штабом в міста Архангельську. Зв'язок з цими точками здійснювався через місто Діксон, офіційна поштова адреса була «Красноярський край, острів Діксон-2». Ці точки були найпівнічнішими військовими частинами СРСР, ліквідовані на початку 1990-их років.

Після розпаду СРСР більшість об'єктів на островах, а також техніка і запаси пального були закинуті. Станом на 2010 рік на островах знаходиться 250 тисяч бочок з пальним (до 60 тисяч тон нафтопродуктів), які зберігаються в неналежних умовах і загрожують екології острова. Крім цього по островах розкидані понад 1 млн пустих бочок. В 2008 році в ході експедиції на атомному льодоколі «Ямал», був відкритий новий острів Юрія Кучієва, який відокремився від острова Нортбрука. Його назвали на честь капітана Юрія Кучієва. 10 вересня 2012 року експедиція на атомному льодоколі «Росія» знайшла ще один острів, який також відокремився від острова Нортбрука.

Примітки

  1. ↑ Exploring Polar Frontiers: A Historical Encyclopedia — A To L and M To Z. William James Mills. 2 vol. Santa Barbara, CA: ABC CLIO, 2003. ISBN 1-57607-422-6, стр. 507
  2. ↑ http://geo.1september.ru/articles/2009/09/07
  3. ↑ http://web.archive.org/web/20110520134341/http://www.gzt.ru/topnews/science/-putin-dast-deneg-na-poisk-zabytyh-v-arktike-/303775.html?from=1columndownfromindex
  4. ↑ http://www.vdvsn.ru/papers/ks/2008/04/02/68397/
  5. ↑ http://www.aari.nw.ru/docs/press_release/2012/%D0%9E%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2.html

Література

  • Географический энциклопедический словарь. Москва. «Советская энциклопедия». 1989. стор. 517. (рос.)

земля будущего, земля в илюминаторе, земля до начала времен, земля из космоса


Земля Франца-Йосифа Інформацію Про

Земля Франца-Йосифа


  • user icon

    Земля Франца-Йосифа beatiful post thanks!

    29.10.2014


Земля Франца-Йосифа
Земля Франца-Йосифа
Земля Франца-Йосифа Ви переглядаєте суб єкт.
Земля Франца-Йосифа що, Земля Франца-Йосифа хто, Земля Франца-Йосифа опис

There are excerpts from wikipedia on this article and video

Випадкові Статті

Apollonias zeylanica

Apollonias zeylanica

Apollonias zeylanica — це вид квіткових рослин роду Аполонії родини Лаврових Зміст 1 Морфо...
Підрозділ (значення)

Підрозділ (значення)

Підрозділ: Підрозділ військова справа Команда Департамент підрозділ Підрозділ — поняття, яке ма...
Звіробій (фільм, 1990)

Звіробій (фільм, 1990)

«Звіробі́й» — художній фільм у двох серіях 1990 за мотивами однойменного роману Дж Ф Купера ...
Ольденборстель

Ольденборстель

Ольденборстель нім Oldenborstel — громада в Німеччині, розташована в землі Шлезвіг-Гольштейн Вх...