TR | RU | KK | BE | EN |

Запоріжжя

запоріжжя, запоріжжя карта
Запорі́жжя — місто в Україні, адміністративний центр Запорізької області, розташований на річці Дніпро. Місто, разом із навколишніми поселеннями, утворює Запорізьку агломерацію. Населення — 762 тис. осіб, площа міста 240 км². Є одним з найбільших адміністративних, індустріальних та культурних центрів півдня України. Річковий порт і важливий транзитний залізничний вузол. Четвертий за величиною індустріальний центр України з розвиненим машинобудуванням, чорною та кольоровою металургією, хімічною та будівельною промисловістю.

До 1921 року місто носило назву Олександрівськ.

Зміст

  • 1 Розташування міста
  • 2 Назва
  • 3 Історія
    • 3.1 Заснування міста
    • 3.2 Роки українсько-радянської війни
    • 3.3 Радянські часи
    • 3.4 Період Незалежної України
  • 4 Географія
    • 4.1 Клімат
    • 4.2 Забудова
    • 4.3 Парки
  • 5 Адміністративний поділ
  • 6 Демографія
    • 6.1 Населення
    • 6.2 Національний склад
    • 6.3 Мовний склад
  • 7 Економіка
  • 8 Екологія
  • 9 Культура
  • 10 Освіта і наука
  • 11 Спорт
  • 12 Релігія
  • 13 ЗМІ
  • 14 Транспорт
    • 14.1 Інфраструктура та позаміський транспорт
    • 14.2 Міський транспорт
  • 15 Запоріжжя в кіно
  • 16 Міста-побратими
  • 17 Див. також
  • 18 Примітки
  • 19 Посилання

Розташування міста

Фотографія Запоріжжя з космосу. Чітко розрізняється острів Хортиця.

Місто Запоріжжя — один із найбільших адміністративних, індустріальних і культурних центрів півдня України. Воно розташоване на головній воднотранспортній магістралі — річці Дніпро, у місці її перетину транспортно-комунікаційними коридорами, що з'єднують південь України з центром Росії, Донбас із Криворіжжям і Закарпаттям.

Відповідно до Зведеної схеми районного планування України, Запоріжжя займає важливе місце в регіональній системі розселення і виконує функції обласного, міжнародного і районного центрів, кожний з який має свою зону міжселищного обслуговування.

Отак, у зоні впливу Запоріжжя як обласного центра на території 2690 тис. га розташовано 14 міст, 23 селища міського типу, значна кількість сіл і мешкає понад 2 млн осіб.

Очолювана Запоріжжям міжрайонна система розселення (приміська зона), вирізняється високим рівнем виробничо-господарського освоєння території, високою цінністю сільськогосподарських земель і природного середовища. Приміська зона охоплює Запорізький, Вільнянський, Оріхівський, Василівський і Кам'янсько-Дніпровський адміністративні райони Запорізької області, загальна площа яких становить 760 тис. га. Тут розташовано 5 міст, 6 селищ міського типу і близько 300 сільських населених пунктів. Загальна чисельність населення становить близько 315 тис. осіб.

Особливістю міста Запоріжжя є те, що в ньому зосереджено близько 65% продуктивних потужностей області і близько 43% населення області.

Назва

До 1921 року місто називалося Олександрівськ за назвою Олександрівської фортеці, закладеної 1770 року. Однозначної думки, на честь кого було названо фортецю немає. Називаються імена генерал-фельдмаршала Олександра Голіцина, князя Олександра Вяземського. 1921 року місто було перейменовано в Запоріжжя — «розташоване за порогами». Назва нагадує, що до спорудження 1932 року греблі Дніпрогесу в місці, де річка перетинає скелястий південний край Українського щита, закінчувалися численні пороги, що перешкоджають судноплавству.

Історія

Докладніше: Історія Запоріжжя

За свідченням археологів, поселення на території сучасного Запоріжжя відомі з часів Середньостогівської культури (5 до — середина 4 тисячоліття до н. е.) — залишки давнього поселення було знайдено на північно-східному куті острова Хортиці. Інший відомий археологічний пам'ятник — вознесенський комплекс — кам'яна споруда, яку пов'язують із хозарами, булгарським ханом Аспарухом (VII ст.), Князем Святославом Ігоровичем (X ст.).

За часів Київської Русі на території сучасного міста існували переправи через Дніпро — це Крарійський та Кічкаський на півночі, перевіз і поселення Протолча на півдні острова Хортиця. 1103 року в районі острова Хортиця руські князі Святополк Київський і Володимир завдали нищівної поразки половцям.

У XV–XVII століттях територія міста входила до Запорожжя — краю вольностей запорозьких козаків. Першою і єдиною Січчю, розташованою безпосередньо в межах сучасного міста, була Хортицька. 1552 року її заснував шляхтич Дмитро Вишневецький (Байда) на острові Мала Хортиця. Однак 1557 року її зруйнувало турецько-татарське військо.

У 1734-75 роках територія Запоріжжя входила до Самарської паланки і правобережжя — до Кодацької паланки. 1770 року на місці сучасного Запоріжжя було закладено Олександрівську фортецю Дніпровської лінії. Її будівництво завершилося 1775 року. Того ж року з ініціативи Потьомкіна було знищено останню Запорозьку Січ — Підпільнянську.

Заснування міста

Олександрівськ у XIX ст. Карта Олександрівська, початок XX століття

Формування сучасного міста пов'язане з Олександрівською фортецею, поблизу якої формувався так званий «фурштат», де селилися будівельники-селяни, каторжники, персонал обслуги фортеці, відставні солдати. Після остаточного захоплення Криму росіянами 1783 року Дніпровська лінія втратила військове значення і була скасована, внаслідок чого 1800 року Олександрівська фортеця втратила статус військового об'єкту.

1806 року поселення близько 2 тисяч осіб отримало статус повітового міста під назвою Олександрівськ. На околицях міста існували поселення вихідців з Німеччини, які прибували на запрошення Катерини ІІ з 1787 року.

Треба зазначити, що поблизу міста Олександрівськ раніше (з 1596 року) існувало велике українське поселення Вознесенка (сучасна територія центру м. Запоріжжя). У Вознесенці в різні часи мешкало 1,5-4 тис. чол., була церква, магазин, школа, розвинута торгівля - це було по суті містечко, що може бути предметом перегляду історії заснування м. Запоріжжя.

Крім того, пізніше заснована низка німецьких менонітських колоній Хортицької волості (Кічкас (Ейнлаге), колонія Хортиця, Розенталь, Шенвізе тощо).

1873 року завдяки проведенню залізниці місто поступово перетворилося на важливий транспортний вузол, де вантажі перевантажувалися із залізниці на річковий транспорт, що слідував на Одесу. Потужний поштовх до подальшого розвитку промисловості дало місту спорудження 1902 року залізниці, що поєднала місто з Криворізьким та Донецьким басейнами.

1905 року, Олександрівськ, як і багато інших міст Російської імперії, став центром робітничих страйків, які 11-14 грудня переросли у збройне повстання, придушене імперськими військовими. Того ж року в місті відзначився єврейськими погромами Союз Михаїла Архангела.

Роки українсько-радянської війни

22 листопада 1917 року рішенням більшості своїх голосів (147 проти 95) олександрівська рада ухвалила рішення про інтеграцію в Українську Народну Республіку. Втім, у січні 1918 місто взяли анархісти за підтримки російських червоногвадрійських загонів, на чолі «революційного комітету» в Олександрівську стали Маруся Никифорова і Нестор Махно. Після укладання Берестейського миру 18 квітня 1918 року місто відвоювали сили Запорізького корпусу Армії УНР за підтримки німецьких загонів. Однак, уже в грудні 1918 року Олександрівськ було остаточно втрачено під натиском більшовицьких сил.

Кічкаський міст, підірваний махновцями при відступу в січні 1920 року

Протягом наступних двох років місто стало ареною бойових дій між більшовиками, білогвардійцями та махновцями. Вперше білогвардійським військам вдалося відвоювати місто у червні 1919 року, однак уже в жовтні їх витіснили загони Махна. Розрив Махна з більшовиками призвів до збройного протистояння між цими силами, і в січні 1920 року Олександрівськ утретє захопили більшовики. 19 вересня 1920 року містом заволоділи білогвардійські війська під орудою Врангеля, проте вже в жовтні 1920 більшовики остаточно встановили в Олександрівську радянську владу.

Радянські часи

Будівництво ДніпроГЕС, 1934 рік Житлові будинки по вул. Леніна, фотографія 1936 року

23 березня 1921 року Олександрівська губернія стала називатися Запорізькою. Згодом перейменували і губернське місто Олександрівськ на Запоріжжя. Протягом довоєнних п'ятирічок місто стало великим індустріальним центром, чому сприяло відкриття 1932 року ДніпроГЕСу — найпершої з дніпровських гідроелектростанцій. Разом з тим було збудовано такі підприємства як завод листових сталей («Запоріжсталь»), коксохімічний, алюмінієвий, феросплавів, завод інструментальних сталей (тепер «Дніпроспецсталь»).

У роки другої світової війни місто протягом двох років — з 4 жовтня 1941 по 14 жовтня 1943 перебувало під владою німецьких окупантів, з 1 вересня 1942 — у формі Запорізького ґебіту. Входженню німецьких військ у місто передував підрив ДніпроГЕСу 18 серпня 1941 року, здійснений військами НКВС без оповіщення населення і військ, що переправлялися через річку. Руйнівна хвиля води, що ринула через пробоїну в греблі призвела до багатотисячних жертв як з боку цивільного населення, так і червоноармійців, котрі переправлялися через Дніпро. Подібну спробу підриву ДніпроГесу намагалися здійснити при відступі і німецькі війська, однак цю спробу зірвали радянські розвідники.

Повоєнні роки відзначені подальшим ростом міста. У 1950-ті — 1960-ті роки було закладено житлові масиви Вознесенка, Космічний та Шевченківський, а в 1970-ті — Хортицький, Бородинський, Осипенківський та Південний. Було введено в експлуатацію Запорізький трансформаторний завод, заводи високовольтної апаратури, «Запоріжкабель» та «Перетворювач». Наприкінці 1980-х років населення міста досягло свого максимуму — близько 900 тис. осіб, після чого почало зменшуватись.

Період Незалежної України

Тітушки під час розгону мітингу біля ОДА 26 січня 2014

26 січня 2014 перед облдержадміністрацією відбувся кількатисячний мітинг, який було розігнано зусиллями МВС та «тітушок» .

Географія

Площа міста Запоріжжя становить 33 099 га. Показник території на 1000 жителів — 39 га, що приблизно збігається з такими ж показниками по містах України (40 га) і міста такого ж рівня — Дніпропетровська (33 га).

Понад 4 тис. га зайняті водними просторами (12,8%), близько 8 тис. га займають промислові, комунально-складські об'єкти, спецтериторії, 17,6% міських земель використовуються в сільському господарстві. Вільні міські землі, що становлять 1,6% від усієї території міста Запоріжжя, роздроблені і дисперсно розташовані в плані міста.

Клімат

Показник
Клімат Запоріжжя
Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
−2 −1 5 14 21 25 26 25 20 12 6 0 13
−4,2 −2,9 1,7 9,9 16,4 20,2 22,0 21,2 16,2 9,5 3,8 −1,8 9,4
−6 −5 −1 5 11 15 16 15 11 6 1 −3 5
Норма опадів, мм 49 39 36 38 46 60 48 40 32 27 43 52 510
Джерело: http://www.meteoprog.ua/ua/climate/Zaporizhzhia/

Клімат — атлантично-континентальний, з вираженими в літній період посушливими суховійними явищами, які в окремі роки виявляються особливо інтенсивно. Літо тепле, зазвичай починається в перших числах травня і триває до початку жовтня, охоплюючи період близько п'яти місяців. Зима помірно м'яка, часто спостерігається відсутність стійкого сніжного покриву. У середньому, висота сніжного покриву становить 14 см, найбільша — 35 см.

Середня річна температура + 9,0 °C, середня температура в липні + 22,8 °C, а в січні — 4,9 °C.

Середня глибина промерзання ґрунту — 0,8 метрів, максимальна — близько 1,0 метра.

За умовами забезпеченості вологою територія міста належить до посушливої зони. Середньорічна кількість опадів становить 443 мм, а випаровування з поверхні суходолу — 480 мм, з водної поверхні — 850 мм. При цьому влітку часто спостерігаються зливи, що сильно розмивають поверхню ґрунту.

Відносна вологість повітря о 13 годині становить 60%, найменша — 40% — спостерігається в липні-серпні.

Переважні напрямки вітру в теплий період — північний і північно-східний, у холодний період — північно-східний і східний. Середня швидкість вітру становить 3,8 м/сек, посилюючись до 4,2 м/сек на окраїнах міста. Максимальна швидкість вітру, до 28 м/сек, спостерігається один раз на 15-20 років.

Щороку, у середньому, місто вкрито туманом 45 днів на рік. Найбільше число туманів — 60 на рік.

Забудова

Панорамний вид на завод «Запоріжсталь» Палац Хортиця — 17-поверхові башти, будова 2011 року

Забудова міста представлена компактною відкритою структурою і розташована на обох берегах р. Дніпро. Лівобережна частина — лінійна і дуже неоднорідна за функціональним зонуванням. Селітебні території, що розчленовуються транспортними і комунікаційними коридорами, витягнуті уздовж берегів і безпосередньо примикають до промислових територій. Як наслідок значна частина житлової забудови (до 70%) розташована у зонах впливу промислових підприємств.

Правобережна частина міста більш компактна й однорідна за функціональним зонуванням. Промислові підприємства Хортицького промрайону, будучи «чистішими» в екологічному плані виробництвами, не справляють негативного впливу на житлову забудову.

Проте, правобережна частина, будучи відносно сприятливою в екологічному плані, не має досить розвинених транспортних зв'язків з промрайонами міста, котрі розташовані в його лівобережній частині, та центром Запоріжжя.

Наразі місто має невеликий резерв вільних територій в існуючих межах. Серед територій, можливих до освоєння під селітебну забудову, можна виділити невеликі ділянки в прибережній частині лівого берега (вулиця Скельна, Центральний бульвар), райони намиву Миколаївської заплави (житловий масив «Південний»), у правобережній частині (мікрорайон Бородінський, Хортицький житловий масив, Верхня Хортиця). Окрім цього існує невеликий резерв територій у районах можливої реконструкції (Старе місто, Павло-Кічкас).

Парки

Дубовий гай.

Адміністративний поділ

1. Жовтневий 2. Заводський 3. Комунарський 4. Ленінський 5. Орджонікідзевський 6. Хортицький 7. Шевченківський

Місто розділене на 7 адміністративних районів. У таблиці вказано населення районів станом на 1 червня 2015 року:

Назва Чисельність, осіб Відсоткове співвідношення
1 Жовтне́вий 68 801 9,06%
2 Заво́дський 51 009 6,7%
3 Комуна́рський 134 021 17,64%
4 Ле́нінський 136 373 17,95%
5 Орджонікі́дзевський 101 593 13,37%
6 Хо́ртицький 116 018 15,27%
7 Шевче́нківський 151 781 20,0%

Демографія

Докладніше: Населення Запоріжжя

Населення

Запоріжжя — шосте за населенням місто України. Станом на 1 січня 2015 року населення Запоріжжя налічувало 761 993 осіб.

Національний склад

Національний склад населення Запоріжжя за переписом 2001 року мав такий вигляд:

національність чисельність, тис. частка
українці 573,0 70,3%
росіяни 207,0 25,4%
білоруси 5,5 0,7%
болгари 3,6 0,4%
євреї 3,4 0,4%
грузини 3,1 0,4%
вірмени 3,1 0,4%
татари 2,2 0,3%

Мовний склад

Динаміка рідної мови населення Запоріжжя за переписами:

мова 1897 1926 1989 2001
українська  43,0  33,8  41,3  41,6
російська  24,8  52,2  57,0  56,8
єврейська  27,8  9,7  0,1


Економіка

Дніпрогес Вид з ДніпроГЕСу на Запорізький річковий вантажний порт та труби Запоріжсталі вдалині. Запорізький річковий вантажний порт

Запоріжжя — великий промисловий центр та технополіс, створений за комплексною схемою. Тут сконцентровано найпотужніші:

  • металургійні — Запоріжсталь, Дніпроспецсталь, Запорізький алюмінієвий комбінат, Запорізький титано-магнієвий комбінат, Запорізький завод феросплавів;
  • машинобудівні — Мотор Січ, ТОВ «Завод під'ємно-транспортних машин» — один з найбільших кранобудівних заводів України, Запорізький інструментальний завод імені Войкова;
  • енергетичні — ДніпроГЕС, Запорізький трансформаторний завод;
  • гірничодобувні підприємства та
  • численні науково-дослідні заклади.

«Мотор Січ» — один із найпотужніших у світі виробників авіаційних двигунів для літаків «Мрія», «Руслан», а також для гелікоптерів Мі-26 та багатьох інших машин. ДП ЗМКБ «Прогрес» ім. академіка О. Г. Івченка — один з найбільших у світі проектувальників авіаційних двигунів та енергетичних установок.

Запорізький автомобілебудівний завод (ЗАЗ) — єдине в країні підприємство, яке має повний виробничий цикл виготовлення автомобілів. Раніше виробляв автомобілі «Запорожець», «Таврія» й «Славута», а зараз — «Sens», «Lanos», «Forza», «Opel», автобус «I-VAN».

Загальний обсяг реалізованої продукції по місту 2009 року — 37,5 млрд грн.

Екологія

Екологічна ситуація у Запоріжжі й регіоні напружена, причина чого — насиченість промисловими підприємствами і недосконалість очищувальних технологій. 2007 року порівняно з 2000 роком викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря промислових підприємств Запорізького регіону збільшилися з 333,3 тис. т до 347,6 тис. т (4,2%),

Культура

Див. також Пам'ятники Запоріжжя.

Козацький фестиваль на о. Хортиця. Виставки Запорізького міського об'єднання митців «Колорит» біля Фонтану Життя на площі Маяковського в центрі міста. Запорізький краєзнавчий музей Урочистий Хід по Запоріжжю у 1990 році на відзначення 500-ліття Запорозького козацтва.

Культурний фон міста створюють філармонія, низка музеїв, театри, бібліотеки. Серед них:

Театри Музеї Бібліотеки
  • Академічний музично-драматичний театр ім. Магара
  • Муніципальній театр-лабораторія «VIE»
  • Театр юного глядача
  • Ляльковий театр
  • Кінний театр «Запорозькі козаки»
  • Запорізький обласний краєзнавчий музей
  • Музей історії запорозького козацтва
  • Запорізький обласний художній музей
  • Музей історії зброї (приватний)
  • Запорізька обласна універсальна наукова бібліотека імені О. М. Горького

До складу філармонії входить академічний симфонічний оркестр, козацький ансамбль пісні і танцю «Запорожці», камерний оркестр «Мініатюра», три концертні групи музично-тематичного лекторію, вокальний ансамбль «Водограй».

Окремим культурним осередком Запоріжжя є міський Вернісаж, організований найбільшою творчою організацією міста Запорізьким міським об'єднанням митців «Колорит» в центрі міста, на Площі Маяковського біля Фонтану Життя. Щоденні виставки «Колориту» біля Фонтану Життя — унікальне місце в Запоріжжі, де можна поспілкуватися з майстрами й художниками, побачити майстер-класи з різьблення, вишивки, бісероплетіння та інших видів творчості, отримати корисні поради від професіональних художників, дизайнерів, карикатуристів, членів Спілки художників, національної Спілки майстрів, а також тих, чий талант розкрився і розвивається з приходом в організацію

Освіта і наука

Див. також: Категорія:Освіта в Запоріжжі

У 2008 році в Запоріжжі навчалося 64 тисячі учнів в муніципальних школах різного рівня. Всього в місті 274 навчальних заклади дошкільного, початкового та середнього рівня освіти. Функціонує 120 загальноосвітніх навчальних закладів, з них 16 гімназій, 10 ліцеїв, 2 колегіуму, 30 навчально-виховних комплексів. Викладання в муніципальних школах ведеться українською (52% учнів) та російською мовами.

Мережа вищих та професійно-технічних навчальних закладів міста становить 17 навчальних закладів I–IV рівнів акредитації, 16 — професійно-технічної освіти, де навчається близько 45 тисяч студентів.

Основні вищі навчальні заклади:

  • Запорізька державна інженерна академія (ЗДІА)
  • Запорізький державний медичний університет (ЗДМУ)
  • Запорізький національний університет (ЗНУ)
  • Запорізький національний технічний університет (ЗНТУ)
  • Запорізький інститут економіки та інформаційних технологій (ЗІЕІТ)
  • Класичний приватний університет (КПУ)

Коледжі та технікуми:

  • Запорізький авіаційний коледж
  • Запорізький гідроенергетичний коледж ЗДІА
  • Запорізький електротехнічний коледж ЗНТУ
  • Запорізький металургійний коледж ЗДІА

Наукові центри: Інститут титану, НДІ спецсталей, Інститут сільськогосподарського машинобудування, НДІ газоочистки, НДІ трансформаторобудування, НДІ силової енергетики, проектно-конструкторський та технологічний інститут, ТОВ «НДКТІМ-Сільгоспмаш». Раніше працювали НДІ радіозв'язку (ЗНДІРС), Інститут механізації тваринництва.

Спорт

У розпорядженні жителів міста легкоатлетичні манежі, плавальні басейни, весельно- і водноспортивні бази, тенісні корти, спортивні майданчики зі штучним покриттям, будинок спорту «Запоріжалюмінбуд», палац спорту «Юність», сучасний футбольний стадіон «Славутич-Арена».

У місті працюють дитячо-юнацькі школи олімпійського резерву з гандболу, вільної боротьби та дзюдо.

Запорізькі клуби перебувають у вищих дивізіонах країни з футболу, гандболу, баскетболу, волейболу. Так, «ZTR», «Мотор» — в чоловічій суперлізі з гандболу, «Ферро-ЗНТУ» — в чоловічій суперлізі з баскетболу, «Козачка-ЗАлК» — в жіночій суперлізі України з баскетболу, «Орбіта-Університет» — в жіночій суперлізі з волейболу, ФК «Металург» бере участь в Прем'єр Лізі України з футболу.

Релігія

Населення Запоріжжя складається переважно з християн східного обряду (православних). Православні храми міста представлені церквами Української Православної Церкви (Московський Патріархат) та Української Православної Церкви — Київський Патріархат (наприклад, кафедральний собор Св. Тройці). 2006 року в Запоріжжі відкрився Ісламський культурний центр. Також активно розвиваються католицькі громади: в місті представлені як римо-, так і греко-католики. Центральний римо-католицький храм розташований на вул. Заводській (біля цирку), греко-католики моляться на вул. Вербовій.

ЗМІ

У Запоріжжі віщають місцеві телеканали: «Запоріжжя», ТРК «Алекс» (включає два канали — «Алекс» та «АТ»), ЗНТРК «ТВ-5» (включає два канали — «ТВ-5» і «ТВ-5 Спорт»), МТМ, «ТВ-Голд». Кореспондентські пункти провідних українських телеканалів: «1+1», «Інтер» акредитовані в місті. На базі радіостанції «Великий Луг» працює запорізька студія 5 каналу. В 1991–2002 роки діяв телеканал «Хортиця».

В ефірі Запоріжжя можна почути більш десятка FM-радіостанцій. Серед власне запорізьких — «Ностальжі», «Великий Луг», «Запоріжжя».

На 2005 рік у Запорізькій області видавалося 185 газет, загальним накладом 1,5 млн примірників. В обласному центрі видається понад 20 різних газет та журналів. Серед них: «Індустріальне Запоріжжя», «Міг», «Мрія», «Субота плюс», «Туча», «Портмоне», «Привоз», «Хмара» та ін.

Транспорт

Див. також: Категорія:Транспорт у Запоріжжі

Інфраструктура та позаміський транспорт

Станція Запоріжжя II.

Сучасна транспортна інфраструктура міста Запоріжжя має систему зовнішнього транспорту — залізницю, автобусний транспорт, автодорожня мережа, авіатранспорт і водний (річковий) транспорт, — магістральну вулично-дорожню мережу і мережу масового пасажирського транспорту.

Запорізький залізничний вузол утворений перетином двох магістральних ліній: Москва — Харків — Запоріжжя — Севастополь та Кривий Ріг — Запоріжжя — Донбас.

Зовнішні автобусні перевезення пасажирів здійснюються через три автостанції.

Мережа зовнішніх автошляхів складається з доріг державного значення, що забезпечують зв'язки з Дніпропетровськом, Харковом, Полтавою, центральними і південними областями України, з Чорноморським і Азовським узбережжями. Східною околицею міста проходить автошлях E105.

Вантажні і пасажирські перевезення водним транспортом обслуговуються двома річковими портами, розташованими на лівому березі у верхньому і нижньому б'єфі Дніпровської ГЕС.

Повітряне сполучення забезпечується Запорізьким аеропортом, розташованим у північно-східній частині міста.

Існуюча магістральна вулично-дорожна мережа міста представлена магістралями міського і районного значення. Транспортне сполучення між лівим і правим берегом здійснюється через греблю Дніпрогесу, арковий міст та мости Преображенського, котрі проходять через острів Хортиця.

Головна вулиця міста — проспект Леніна, який перетинає майже всю лівобережну частину міста від залізничного вокзалу до Дніпровської ГЕС. Його довжина становить приблизно 11 км, що робить проспект Леніна однією з найдовших вулиць Європи.

Значною транспортною проблемою Запоріжжя є низька пропускна здатність мостів та греблі. Інтенсивність транспортних потоків через мости Преображенського перевищує їхню пропускну здатність у 3,7 рази, через греблю ДніпроГЕСу — більш ніж у 1,5 рази. 2004 року розпочато будівництво нових мостів (паралельно мостам Преображенського).

Залізничний вокзал Запоріжжя I Міський трамвай Міський тролейбус

Міський транспорт

Див. також: запорізький тролейбус та запорізький трамвай

У місті діє 10 трамвайних маршрутів, 7 тролейбусних маршрутів та 93 автобусних маршрути. Мережа електротранспорту досягла найбільшого розвитку наприкінці 1990-х років, після чого почала скорочуватись.

Запоріжжя в кіно

У Запоріжжі проходили зйомки кінофільмів:

  • 1928 — «Одинадцятий»
  • 1932 — «Іван»
  • 1932 — «Вишукане життя»
  • 1956 — «Весна на Зарічній вулиці»
  • 1958 — «Поруч з нами»
  • 1958 — «В твоїх руках життя»
  • 1960 — «Безсонна ніч»
  • 1962 — «Люди та звірі»
  • 1975 — «Єдина…»
  • 1981 — «Я — Хортиця»
  • 1986 — «В одне-єдине життя»
  • 2009 — «Тарас Бульба»
  • 2009 — «Дума про Тараса Бульбу»

Міста-побратими

Запоріжжя, як і багато сучасних міст має економічні, культурні та інші зв'язки з містами-побратимами. На сьогодні містами-побратимами Запоріжжя є:

Країна Місто З якої дати
 Фінляндія Лахті 1953 року
 Франція Бельфор 1967 року
 Велика Британія Бірмінгем 1973 року
 Австрія Лінц 1983 року
 Німеччина Обергаузен 1986 року
 КНР Ічан 1997 року
 Німеччина Магдебург 2008 року
 Росія Новокузнецьк
 Ізраїль Ашдод 2011 року

Див. також

  • Хортиця

Примітки

  1. ↑ Чисельність населення — Головне управління статистики у Запорізькій області
  2. ↑ Облікова картка м. Запоріжжя на сайті Верховної Ради України
  3. а б в Офіційний портал Запорізької міської влади - Паспорт міста. Архів оригіналу за 2011-08-23. 
  4. ↑ З історії Олександрівська
  5. ↑ Віталій Бондар, Ірина Козлова (25.09.2010). Таємниці унікальних документів (uk). Запорізька правда. Архів оригіналу за 2011-08-23. 
  6. ↑ Поспєлов Е. М. Географічні назви світу: Топонімічний словник : Понад 5 000 одиниць / Відп. ред. Р. А. Агєєва. — М, 1998. — С. 160. — ISBN 5-89216-029-7.
  7. ↑ Стара карта
  8. ↑ Владимир Чоп. «Маруся Никифорова»
  9. а б Історія м. Олександрівська (1770–1914 роки)
  10. ↑ История Александровска
  11. ↑ «Кто взрывал ДнепрГЭС?», Игорь Зализяка
  12. ↑ В. М. Мороко Дніпрогес: Чорний серпень 1941 року(укр.) // Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету. — 2010. — Вип. XXIX. — С. 197-202.
  13. ↑ Паспорт міста Офіційний портал Запорізької міської влади. Перевірено 2010-02-04
  14. ↑ Головне управління статистики у Запорізькій області — Чисельність населення м. Запоріжжя на 1 червня 2015 року]
  15. ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2015 року (PDF, XLS)
  16. ↑ Лозовой Н. (17.01.2011). Этнические войны: украинская версия. Истеблишмент. Архів оригіналу за 2011-08-23. 
  17. ↑ Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Распределение населения по родному языку и уездам 50 губерний Европейской России. г. Александровск
  18. ↑ Всесоюзная перепись населения 1926 года. М.: Издание ЦСУ Союза ССР, 1928-29
  19. ↑ Романцов В. О. Населення України і його рідна мова за часів радянської влади та незалежності
  20. ↑ Всеукраїнський перепис населення 2001 року. Розподіл населення за рідною мовою, Запорізька область
  21. а б Чугуєнко М. В. Моя Україна. Ілюстрована енциклопедія для дітей. — Харків: Веста: Видавництво «Ранок», 2006. — 128 с. іл.
  22. ↑ Інформація про Запорізьке міське об'єднання митців «Колорит» на mapia.ua
  23. ↑ http://zgia.zp.ua/index.php?page=782
  24. ↑ http://www.osvita.com.ua/colleges/636/
  25. ↑ http://zgia.zp.ua/index.php?page=1096
  26. ↑ Предприятие создано на базе проектного отдела и цеха по изготовлению нестандартного оборудования ЗАО «ЗАЗ» в 2002 году (дочернее предприятие)
  27. ↑ Zabor.zp.ua Телеканалы Запорожья
  28. ↑ Zabor.zp.ua Радио Запорожья
  29. а б Zabor.zp.ua Пресса запорожского региона
  30. ↑ Печатные издания Запорожья и Запорожской области
  31. а б Запорожье — на грани транспортного коллапса. Интерфакс-Украина. 27 мая 2009 р.
  32. ↑ Соціально-економічний паспорт м. Запоріжжя за підсумками 2014 року. Транспорт
  33. а б в Хроменко А. (№8 (274) 23 февраля 2011). Фильмы из-под полы. «Остров Свободы». Архів оригіналу за 2011-08-23. 
  34. ↑ Снято в Запорожье. 02.03.2011. Архів оригіналу за 2011-08-23. 
  35. ↑ Міста-побратими м. Запоріжжя Офіційний портал Запорізької міської влади.

Посилання

Зовнішні медіафайли
Зображення
Фотографії на сайті flickr
Фото на сайті Picasa
Відеофайли
Відео на сайті Youtube
  • Сайт мерії міста
  • Фотографії Запоріжжя
  • Запоріжжя — Інформаційно-пізнавальний портал | Запорізька область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Запорізька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 765 с.)
  • (рос.) Ретро Запорожье — сайт про історію Запоріжжя.

запоріжжя, запоріжжя запоріжжя, запоріжжя карта, запоріжжя космос, запоріжжя львів, запоріжжя на английском, запоріжжя новини, запоріжжя фото, запоріжжя індекс, запоріжжяобленерго


Запоріжжя Інформацію Про

Запоріжжя


  • user icon

    Запоріжжя beatiful post thanks!

    29.10.2014


Запоріжжя
Запоріжжя
Запоріжжя Ви переглядаєте суб єкт.
Запоріжжя що, Запоріжжя хто, Запоріжжя опис

There are excerpts from wikipedia on this article and video

Випадкові Статті

Гродненське воєводство

Гродненське воєводство

Гро́дненське воєводство — історична адміністративно-територіальна одиниця у складі Великого кня...
Василівка (Любашівський район)

Василівка (Любашівський район)

Васи́лівка — село в Україні, в Любашівському районі Одеської області. Населення становить 112 о...
Третя ступінь

Третя ступінь

Долорес Костелло Луїз Дрессер Оператор Хел Мор Монтаж Кларенс Колстер Кінокомпанія Warner Bros...
Намо

Намо

Намо — один з районів лаос ເມືອງ муанг провінції Удомсай, Лаос1 Приміткиред ↑ Maplandia wor...