Заклинський Корнило Гнатович


Заклинський Корнило Гнатович (криптонім: З.К.; *18 червня 1857, с. Маріямпіль (тепер село Галицького району Івано-Франківської області) — †13 лютого 1884, Львів) — український історик, етнограф, письменник. Брат Романа та Леоніда Заклинських.

Зміст

  • 1 Життєпис
  • 2 Основні праці
  • 3 Примітки
  • 4 Посилання

Життєпис

Під час навчання в Станіславській гімназії (1868—1877) був душею таємного гуртка «Громада». Закінчив філософський факультет Львівського університету. Працював у Львівській академічній гімназії (1881—1883).[1].

Записував народні говірки в околицях м.Станіслав (тепер Івано-Франківськ), фольклорні й етнографічні матеріали, опубліковані в «Етнографічному збірникові» (1914, т.36) і в збірці «Колядки та щедрівки» (Київ, 1965); на їх основі створив низку оповідань, схвально оцінених професором Ом. Огоновським («Домарчук», 1878; «Дві вдови», «Федиха», обидва 1880) та ін.


Корнило Заклинський в своїх прозових творах (оповідання «Домарчук» (1878), «Федиха» (1880), «Дві вдови» (1880)) піднімав переважно проблеми виховання.

Також займався вивченням етнографії, фольклору, історії, історико-літературознавства.

Основні праці

Заклинський прожив усього 27 років та залишив багато праць, які ще й досі не відомі читачам.

  • «Йосиф Годермадський, іменований єпископ Мункацький, і плани Петра Великого щодо Північної Угорщини»,
  • «Літопис Хмельницька»,
  • «Зносини цісаря Рудольфа II з козаками і їх участь у війні російсько-турецькій 1592—1594 рр.».

Ці праці були надруковані у журналі «Зоря». Багато праць лишилось неопублікованими:

  • «Якого роду і народності був Михайло Хмельницький, отець гетьмана, і історія Богдана Хмельницького від єго молодих літ аж до спору з Чаплинським»,
  • «Про німих і живих свідків руської бувальщини»,
  • «Письмо до академіків»,
  • «Семен Ковцуняк, війт з Ковалівки»,
  • «Про Т. Шевченка»,
  • «Михайло Максимович і його заслуги для української літератури»,
  • «Павло Полуботок», «Історія нападу татарів на наддністрянське Підгір'я 1594 р.»,
  • "Критичний розгляд українського альманаха «Лука»,
  • «Про весільні пісні руського народу»,
  • «Оцінка повістей Квітки-Основ’яненка».

Записував галицький фольклор, який був опублікований в «Етнографічному збірнику» (т. 36, 1914) й збірнику «Колядки та щедрівки» (1965).

Помер 13 лютого 1884 р. у Львові.

Примітки

  1. Українці в світі

Посилання

  • Історія України - History of Ukraine (Інститут історії України)
  • Заклинський Корнило Гнатович, Провідники духовності в Україні - Курас І. Ф. Бібліотека українських підручників


Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.


Заклинський Корнило Гнатович інформація про


Заклинський Корнило Гнатович
Заклинський Корнило Гнатович
Заклинський Корнило Гнатович Перегляд теми.
Заклинський Корнило Гнатович що, Заклинський Корнило Гнатович хто, Заклинський Корнило Гнатович пояснення

There are excerpts from wikipedia on this article and video



випадкові Повідомлень

Соціальних рахунків

Facebook Twitter VK
Copyright © 2014. Пошукова система