TR | RU | KK | BE | EN |

Житомир

житомир инфо, житомир карта
Жито́мир — місто в північно-західній Україні, розташоване на річці Тетерів. Адміністративний центр Житомирської області та Житомирського району (не входить до його складу). Населення міста — 270 тис. (2015), територія — 6100 га. Місто поділяється на Богунський та Корольовський райони.

Житомир є важливим транспортним вузлом: поєднує Київ та Львів автошляхом М06, Варшаву та Київ, Мінськ та Ізмаїл. Значний культурний та освітній осередок. На річці Тетерів розташований Гідропарк. Головними вулицями є Київська, Ватутіна, Велика Бердичівська, Черняховського, Перемоги.

Відноситься до столичного економічного району. Економіка міста складається з виробництва музичних інструментів, фрезерних пиломатеріалів та харчової промисловості, металообробки. Нараховується безліч гранітних кар'єрів.

Зміст

  • 1 Ландшафт і структура міста
  • 2 Адміністративний поділ
  • 3 Етимологія назви
  • 4 Історія
    • 4.1 Голодомор 1932–1933
    • 4.2 Післявоєнний період
  • 5 Економіка
    • 5.1 Перелік підприємств Житомира
      • 5.1.1 Добувна промисловість
      • 5.1.2 Харчова промисловість
      • 5.1.3 Легка промисловість
      • 5.1.4 Виробництво інших неметалевих мінеральних виробів
      • 5.1.5 Целюлозно-паперова, поліграфічна промисловість, видавнича справа
      • 5.1.6 Хімічна і нафтохімічна промисловість
      • 5.1.7 Металургія та оброблення металу
      • 5.1.8 Машинобудування, ремонт, монтаж машин та устаткування
      • 5.1.9 Виробництво електроенергії, газу та води
      • 5.1.10 Інше виробництво
  • 6 Населення
  • 7 Транспорт
    • 7.1 Трамваї та тролейбуси в Житомирі
  • 8 Охорона здоров'я
  • 9 Спорт
  • 10 Освіта
    • 10.1 Вищі навчальні заклади ІІІ та IV рівнів акредитації
    • 10.2 Коледжі та технікуми
    • 10.3 Ліцеї
    • 10.4 Деякі інші навчальні заклади
    • 10.5 Загальноосвітні навчальні заклади
    • 10.6 Дошкільні навчальні заклади
  • 11 Культура
    • 11.1 Театри і музика
    • 11.2 Музеї
    • 11.3 Бібліотеки
    • 11.4 Архітектура: пам'ятки і пам'ятники
  • 12 ЗМІ
  • 13 Відомі люди
  • 14 Галерея
  • 15 Див. також
  • 16 Примітки
  • 17 Література
  • 18 Посилання

Ландшафт і структура міста

Пам'ятник Т. Г. Шевченку р. Кам'янка

Майже з усіх боків місто оточене лісовими масивами, через місто протікають річки Тетерів (район Старий Житомир), Кам'янка, Лісна, Крошенка, Польова Кам'янка, Путятинка, Довжик. Також частково збереглись невеликі русла Великої Путятинки, Видумки, Вошивиці, Коденки, Кокаричанки, Поповки, Рудавки, Рудні, Ставровки, Щенявки, частина з яких зараз протікає в трубах під землею.

У місті багато парків, скверів. На південно-західній околиці на берегах Тетерівського водоймища розташований гідропарк. У місті та приміській лісопарковій зоні розташовані санаторії.

Старовинна частина Житомира розміщена на трьох скелястих пагорбах над річкою Кам'янкою — на горах Охрімовій, Замковій та Петровській. Історичний і фактичний центр Житомира географічно знаходиться в його південній частині. Центральним майданом є Соборний майдан. Найвідоміша, але невелика за довжиною, центральна вулиця (таким чином, схожа за своєю роллю в Житомирі на Хрещатик у Києві) — це вулиця Михайлівська; вона має характерну особливість — є пішохідною, тобто рух транспорту по ній заборонено, крім окремих необхідних випадків при невеликій швидкості. Основні магістральні вулиці, що з'єднують центр міста з околицями: Київська, Велика Бердичівська, Черняховського, Перемоги, Щорса. Старе місто оточують нові мікрорайони, назви яких запозичені від колишніх приміських сіл чи віддзеркалюють давні «професії» цих місцевостей: Хмільники, Крошня, Видумка, Довжик, Cмоківка, Корбутівка, Смолянка, Левків, Поруб, Мальованка та інші.

Окрасою міста є мости. Це Бердичівський, Богунський, Дачний, два Залізничних, Київський, Крошнянський, Левківський, Лісний, Підвісний, Подільський, Руднянський, Соколовський, Хінчанський, Чуднівський. Найцікавішим із них є металевий Підвісний — через ріку Тетерів у парку ім. Гагаріна, який споруджено у 1981 році. Він утримується вантами, перекинутими через два 70-метрових пілони на висоті майже 40 метрів. Довжина мосту 300 метрів. З мосту відкривається чудовий краєвид на прибережні схили, старовинні райони міста Мальованку, Корбутівку та 37-метровий Монумент Слави.

Адміністративний поділ

Центральний універмаг

Територія міста поділяється на два адміністративні райони:

Район Населення Площа
Богунський район 153,7 тис. 30 км²
Корольовський район 118,5 тис. 31 км²

Етимологія назви

За місцевою легендою, яку записав історик XIX століття, священик Микола Трипольський, місто започатковано близько 884 року, і свою назву отримало від імені руського дружинника київських князів Аскольда та Діра — Житоми́ра, що нібито відмовився служити Олегу, сховався в лісах і оселився на високій скелі при злитті рік Кам'янки й Тетерева. Згодом над глибоким (близько 30 метрів) урвищем над Кам'янкою збудували дерев'яний замок (зараз на Замковій горі, у цьому місці розташований філіал обласного архіву).

Відомий чеський вчений-славіст Павло Йосиф Шафарик доводив, що древнє городище — майбутній Житомир — виникло як центр племені житичів, що входило в племінний союз древлян. Назва міста — мир житичів, як і самого племені, основним заняттям якого було хліборобство, виникла від важливої в цьому краї культури — жита, що культивується тут із незапам'ятних часів. Є свідчення про те, що в давнину навіть у центрі міста сіяли жито, ячмінь. Про місто говорили: «мир і жито», «мир житичів». Можливо також, що Житомир — це скорочена форма від слова «животомир», тобто символ мирного спокійного життя.

Відомо також, що чоловіче ім'я Житомир поширене в Хорватії та Сербії

Також назва Житомир, поряд з Назвами Київ, Боярка, Радичі зустрічається на території колишньої Югославії

Історія

Докладніше: Історія Житомира та Волинська губернія Театр у Житомирі, 19 століття Площа у Житомирі, 19 століття

Житомир належить до найдавніших міст України. Ще з часів середньовіччя і до сьогодні Житомир був і є адміністративним центром регіону, а в 1918 році тут протягом кількох тижнів працював уряд Української Народної Республіки.

Археологами виявлені поблизу міста поселення і кургани епохи бронзи, раннього залізного віку. В межах міста розкопано також могильники VII сторіччя та залишки староруського городища Х — XIII століть. У 1878 році київський професор Володимир Антонович почав розкопки в околицях Житомира давньоруського городища Х-XI ст. До складу експедиції входив Гамченко Сергій Свиридович. Уже з 1886 року Гамченко веде на території міста самостійні археологічні розкопки, в результаті яких з'являється його перша публікація — монографія «Житомирський могильник» (Житомир, 1888, 124 с.), що здобуває прихильну рецензію в часописі «Киевская старина» (1889, т.25) і визначила Гамченка як вченого.

Перша літописна згадка про Житомир відноситься до 1240 року, у зв'язку з походом на захід війська Батия, після розгрому Києва. Житомир, під час монголо-татарського нашестя, було цілком розорено й зруйновано. Житомир страждав від татар ще кілька разів, до XVII століття.

У 1444 році Житомир одержав магдебурзьке право. Місто поступово росло, будувалося, розвивалися ремесла, торгівля. Його центром і найзначнішим спорудженням був замок. У 40-х рр. XVI століття він був перемурований і укріплений за проектом місцевого зодчого Семена Бабинського. Його товсті стіни були оточені оборонним ровом, заповненим водою. Після Люблінської унії 1569 року Житомир увійшов до складу Речі Посполитої.

Голодомор 1932–1933

Місто постраждало внаслідок голодомору 1932–1933. Хоча в основному постраждали довколишні села, але й у самому місті зареєстровані факти голодної смерті, масових хвороб та психозів, викликаних глибоким голодуванням.

Крім того, до складу сучасного Житомира увійшли села та хутори, які були повністю або частково знищені голодомором: с. Смоківка, с. Соколова Гора, с. Шляхта, с. Крошня Українська, с. Смолянка Друга, с. Крошня Чеська, с. Нова Крошня, а також хутори Видумка, Киналевського, Хінчанка Друга, Хранівка, Хінчанка Перша, Церковщина, Шевченка (два однойменні хутори), Богунія, Виговського, Стара Рудня.

Всі ці населені пункти на сьогодні не існують, а населення, яке пережило голодомор, частково інтегрувалося у міську громаду Житомира.

Післявоєнний період

За період 1957–1990 років у місті побудовані десятки промислових, транспортних, будівельних, інженерних об'єктів. Серед них — льонокомбінат, заводи хімічного волокна, верстатів-автоматів, «Промавтоматика», «Електровимірювач», металоконструкцій, загороджувальних конструкцій, м'ясокомбінат, завод лабораторного скла, паперова фабрика (яка випустила перші кілограми паперу в червні 1962) тощо. Чисельність зайнятих у промисловому виробництві тільки за 1968–1976 р. зросла вдвічі. У місті з'явилися нові вищі, середні спеціальні, науково-дослідницькі, проектно-конструкторські організації, розвивалися установи культури, спорту, туризму.

Економіка

Камінь на честь заснування Житомира у 884 році Мистецькі ворота на Київській вулиці Музей пожежної охорони (вул. 1-го Травня, 32А)

Житомир — важливий економічний та науково-технічний центр регіону.

Багато з підприємств Житомира залишилися після розвалу СРСР у скрутному економічному стані, без матеріально-сировинної бази, замовлень, умілого керівництва. Цим скористались підприємливі прошарки колишньої партійної еліти, які значну частину майна цих підприємств розграбували, розвалили, вирізали на металобрухт або вивезли до інших країн. Люди, що працювали на великих підприємствах, фактично втратили джерело доходів після декількох років обіцянок та невиплат заборгованості з оплати праці.

За допомогою ваучерів, що масово скуповувалися «ділками» за копійки, були приватизовані залишки великих підприємств та почався їх повільний розвиток. Прояви кризи 2008 року в Житомирі почалися з проблем Промінвестбанку, в якому містилися оборотні кошти майже всіх великих підприємств: їх було «заморожено» та не можна було отримати навіть для сплати податків. Більшість великих підприємств міста не змогли розрахуватися за боргами за сировину та оплату праці. Вижили тільки найсильніші, директори та фінансові менеджери яких залучили додаткове фінансування з інших джерел.

Зараз у місті Житомир та на його околицях розташовано близько сотні великих підприємств, в основному легкої, переробної та харчової промисловості. Набагато більше підприємств, які займаються перепродажем (рітейлом). На підприємствах міста виробляються одяг та взуття, медикаменти, м'ясо-молочні вироби, кондитерські вироби, меблі та фурнітура, хлібобулочні вироби, целюлозно-паперова продукція, будівельні матеріали тощо. Незважаючи на кризові явища, будуються нові виробничі потужності та розвиваються вже існуючі, розвалені вщент після розколу СРСР.

Перелік підприємств Житомира

Добувна промисловість

  • «Західукрвибухпром»

Харчова промисловість

  • ВАТ «Житомирпиво»
  • Житомирська філія ЗАТ «Золотий каравай»
  • Житомирська кондитерська фабрика «Житомирські ласощі» (ТДВ «ЖЛ»)
  • ДП "Технологія «М» ТОВ «Норвеліта-Україна»
  • ВАТ «Житомирський комбінат хлібопродуктів»
  • ВАТ "Український концерн хмелярства «Укрхміль»
  • ДП "Молочний завод ТОВ "Молочна фабрика «Рейнфорд»
  • ВАТ Житомирський маслозавод — компанія «Рудь»
  • Лікеро-горілчаний завод
  • ЗАТ «Житомирський м'ясокомбінат»
  • ТОВ «М'ясо Полісся»
  • ВАТ «Молочник»
  • ДП «Житомирський птахокомбінат» ТОВ «Юлтис»
  • ТОВ «КОХ»
  • ТзОВ «Рибні промислові технології»
  • Відкрите акціонерне товариство (ВАТ) «Галіївський маслозавод ім. В. Ф. Мазуркевича»
  • Державне підприємство (ДП) «Корецький цукровий завод»
  • Закрите акціонерне товариство (ЗАТ) "Маслозавод «Прилуки»

Легка промисловість

  • ЗАТ «Україна»
  • УВПУТОГ
  • ВАТ «Крок»
  • Філія СП ТОВ «Ріф-1»
  • ТОВ «Ферпласт-Україна»
  • ТОВ «ТУСМО»
  • ПП «Желвім»
  • ЗАТ «Житомирська лляна мануфактура»
  • ЗАТ «Тетерів»
  • ВАТ «Іскра»
  • КВТП фабрика «Трикотажниця»
  • ДП «Модітал»
  • ТзОВ «Фешен Груп»
  • ТОВ «Емі-Україна ЛТД»

Виробництво інших неметалевих мінеральних виробів

  • ВАТ «Соколовський кар'єр»
  • ВАТ «Житомирський завод покрівельних та ізоляційних матеріалів»
  • ВАТ «Житомирський завод скловиробів»
  • АТВТ «Крошенський цегельний завод»
  • ДП «Будсуміші» фірми «Житомирінвест»
  • ТОВ "Торговий дім «Керамік»
  • ВАТ «Житомирський комбінат силікатних виробів»
  • ВО «Агробудіндустрія»
  • ВАТ «Біомедскло»
  • ВАТ «Хміль»
  • КП завод мінераловатних виробів об'єднання «Житомироблагробуд»
  • ТзОВ «Мівса»
  • ЗАТ «Каменеобробка»
  • Обербетон

Целюлозно-паперова, поліграфічна промисловість, видавнича справа

  • Спільна фірма «Скерцо»
  • ДК книжково-газетне видавництво «Полісся»
  • ОП «Житомирська обласна друкарня»
  • ТОВ «Житомирський картонний комбінат»

Хімічна і нафтохімічна промисловість

  • ТзОВ "Виробнича компанія «Марк»

Металургія та оброблення металу

  • ВАТ «Житомирський завод огороджувальних конструкцій»
  • ДП ТзОВ «ВОРД БІЛДІНГ Системс Україна»
  • ДП «Євроголд»
  • КП «Інструментальник»
  • Державне підприємство Житомирської тюрми № 8
  • ТОВ "Котлозавод «Крігер»

Машинобудування, ремонт, монтаж машин та устаткування

  • ВАТ «Верстатуніверсалмаш»
  • ВАТ «Промавтоматика»
  • ТОВ «РЕК»
  • ВАТ «Вібросепаратор»
  • КП «Верстатреммаш»
  • БМП «Торнадо»
  • Житомирське державне експериментальне протезно-ортопедичне підприємство (ЖДЕПОП)
  • ТзОВ «Екта Пром»
  • ДП ПБФ «Інтерагробуд»
  • СП «Метра Україна»
  • ВАТ «Електровимірювач»
  • ТзОВ виробничо-торговельне підприємство «Бутон»
  • ЗАТ «Будмаш»
  • УВП «УТОС»
  • ЗАТ «Житомирремхарчомаш»
  • ЗАТ «Завод нестандартного устаткування»

Виробництво електроенергії, газу та води

  • ПЕМЗО «Міськсвітло»

Інше виробництво

  • СП «Мікро-Мет»
  • ТОВ «Житомирвторресурси»
  • Житомирська філія з виробництва м'яких меблів ТОВ «Меркс-Груп»
  • Підрозділ промислового підприємства «Вінницявтормет»
  • ТОВ «ОНВІ»
  • Державне підприємство Житомирської виправної колонії № 4

Населення

Докладніше: Населення Житомира

Найдавніша відома інформація про кількість населення Житомира відноситься до перепису 1545 року з «Литовської метрики», проведеного за наказом великого князя Жигмунта. За матеріалами люстрації населення міста становило 600 осіб.

За даними першого перепису населення 1897 року в Житомирі проживало близько 66 000 осіб.

На 1 жовтня 2007 р. чисельність наявного населення м. Житомира за оцінкою становила 272,2 тис. осіб, у тому числі Богунського району — 153,7 тис. осіб, Корольовського — 118,5 тис. осіб. Упродовж січня-вересня 2007 р. чисельність населення обласного центру зменшилась на 2049 осіб. У загальному зменшенні частка природного скорочення склала 10,5% (216 осіб), а міграційного — 89,5% (1833 особи).

Станом на 1 лютого 2015 року населення Житомира становило 269 870 осіб, тут мешкало 21,5% населення Житомирської області.


Таблиця демографії
1798 1884 1897 1909 1913 1923 1926 1939 1941 1945 1950 1959 1962 1970 1979 1989 1994 2005 2008 2010 2012 2015
5,4 54,8 65,9 88,0 90,7 64,2 69,7 95,1 40,1 53,0 76,0 105,6 117,0 160,9 243,8 292,1 302,8 277,9 272,5 271,7 271,8 269,9
В період з 1798 по 2012 рік
(тис. ос.)

Динаміка національного складу населення Житомира за даними переписів:

1926 1939 1959 1989 2001
українці 37,2% 47,8% 56,4% 71,8% 82,9%
росіяни 13,7% 10,5% 18,9% ~16% ~10%
євреї 39,2% 30,6% 13,9% 3,7% 0,6%
поляки 7,4% 7,9% 8,7% ~6% ~4%
інші 2,5% 3,2% 2,1% 2,5% 2,5%
населення, тис. 76,6 95,1 105,6 292,1 284,2


Транспорт

Житомир — великий транспортний вузол України.

Місто стоїть на здавна важливому історичному шляху з Києва на захід — Брест-Литовському. Тепер це дорога європейського значення Кале-Ріддер. Через місто також проходять дороги Мінськ-Ізмаїл, а також місцеві — на Хмельницький, Сквиру.

Див. також: E40, E583, М03, М06, М21.

Залізниці з'єднують Житомир (станція «Житомир») з Санкт-Петербургом, Кишиневом, Вінницею, Мінськом, Вітебськом, Могильовом.

2011 року розпочато та завершено електрифікацію залізничного шляху Фастів—Житомир. Ним щоденно курсують електропоїзди до Фастова. У 2016–2020 роках планується електрифікація Житомир—Новоград-Волинський і Коростень — Житомир—Бердичів.

У місті є три автостанції, що сполучають його з багатьма містами і селами області, України та зарубіжжя. 15 мостів і транспортних розв'язок споруджено на річках міста та автомагістралях, на 30-кілометровій окружній дорозі навколо «Великого Житомира».

Новоград-Волинський ~ 86 км Черняхів ~ 21 км
N Коростишів ~ 29 км
W    Житомир    E
S
Чуднів ~ 54 км Бердичів ~ 41 км Андрушівка ~ 49 км

Трамваї та тролейбуси в Житомирі

Докладніше: Житомирський трамвай Докладніше: Житомирський тролейбус Житомирський трамвай

Ще 1899 року — одним із перших в Україні — в Житомирі розпочався рух трамваю. З 1962 року — тролейбусів. У часи панування думки про те, ніби трамвай — поганий вид транспорту, кількість трамвайних маршрутів поступово зменшилася до одного. Кількість тролейбусних маршрутів на початку 2008 року сягала 19, але, згідно з рішенням міськвиконкому від 27 березня 2008 року, тролейбусні маршрути було оптимізовано і їх кількість зменшилася до 11 (включаючи версії, позначені однаковими числами, але з різними додатковими буквами). Щороку в місті трамваї та тролейбуси перевозять майже 40 мільйонів пасажирів. Довжина маршрутів електротранспорту сягає 125 кілометрів.

Охорона здоров'я

Медичні заклади:

  • Житомирський обласний центр охорони здоров'я матері і дитини

Медична допомога жителям надається в:

  • Центральній міській лікарні № 1 на 550 ліжок, поліклініках на 1650 відвідувань в зміну;
  • Центральній міській лікарні № 2 на 355 ліжок; поліклініках на 1125 відвідувань в зміну
  • Центральній дитячій міській лікарні на 190 ліжок; поліклініках на 680 відвідувань в зміну;
  • Стоматологічній поліклініці № 1 на 400 відвідувань в зміну;
  • Стоматологічній поліклініці № 2 на 140 відвідувань в зміну;
  • Дитячій стоматологічній поліклініці на 250 відвідувань в зміну;
  • Госпрозрахунковій стоматологічній поліклініці на 260 відвідувань в зміну
  • Госпрозрахунковому стоматологічному підприємстві «СТОММАКС» на 176 відвідувань в зміну;
  • Станції швидкої та невідкладної медичної допомоги.

Кадрове забезпечення: забезпеченість штатними посадами закладів охорони здоров'я м. Житомира в показниках на 10 тис. населення становить 164 -знаходиться на рівні середнього показника по районах та містах (170). Показник забезпеченості лікарями 39,0 (середній показник серед міст 37.5); середніми медпрацівниками відповідно 68 і 69,3.

Забезпеченість ліжками на 10 тис. населення по м. Житомиру 39,8 /середній показник по містах — 45,3/ .

На даний час у місті сімейна медицина представлена 96 сімейними лікарями, які працюють: у поліклініці лікарів загальної практики (ЦМЛ № 2), у філії лікарів загальної практики з обслуговування дитячого населення поліклініки № 3 Богунського району (ЦДМЛ), у відділеннях сімейної медицини поліклінік (ЦМЛ № 1 та ЦМЛ № 2) та обласному медичному центрі.

Спорт

Центральний стадіон

У Житомирі налічується кілька великих футбольних стадіонів: «Полісся», «Спартак» та ін.

  • Чемпіонат Житомирської області з футболу

Освіта

У 2003/04 навчальному році в 5-ти навчальних закладах 3 — 4 рівня акредитації навчалося 27597 студентів, в тому числі очною формою навчання було охоплено 15588 студентів; у 9-ти навчальних закладах 1 — 2 рівня акредитації навчалося 13300 студенти, із них за денною формою — 10379 студентів та 2921 — за заочною; у 10-ти професійно-технічних училищах здобувало освіту 4636 учнів.

У місті функціонує 25 денних загальноосвітніх шкіл, 3 гуманітарні гімназії, 3 ліцеї, міський колегіум, 6 навчально-виховних комплексів «школа — садок», 2 вечірні та 3 приватні школи, 1 приватний ліцей, 44 дошкільні заклади.

У 2003/04 навчальному році було 1130 класів та 33837 учнів; у 44 дошкільних закладах виховувалося 9158 дітей.

Житомирський державний технологічний університет Житомирське музичне училище ім. В. С. Косенка

Вищі навчальні заклади ІІІ та IV рівнів акредитації

Державні за формою власності:

  • Житомирський військовий інститут ім. С. П. Корольова Національного авіаційного університету ЖВІ НАУ
  • Житомирський національний агроекологічний університет ЖНАУ або ЖНАЕУ
  • Житомирський факультет Національного університету державної податкової служби України
  • Житомирський державний технологічний університет ЖДТУ
  • Житомирський державний університет ім. Івана Франка ЖДУ
  • Житомирський державний інститут культури і мистецтв ЖІКІМ
  • Житомирський інститут медсестринства ЖІМ

Приватні:

  • Європейський університет. Житомирська філія ЄУЖФ
  • Київський інститут бізнесу і технологій. Житомирська філія КІБІТ
  • Університет сучасних знань. Житомирська філія
  • Житомирський економіко-гуманітарний інститут Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна» ЖЕГІ «Університет Україна»
  • Міжнародний науково-технічний університет. Житомирський навчально-консультативний центр

Коледжі та технікуми

  • Житомирський технологічний коледж
  • Кооперативний коледж бізнесу і права ЖККБП
  • Технологічний коледж ЖТК
  • Житомирський агротехнічний коледж, ЖАТК
  • Автомобільно-дорожний коледж ЖАДК
  • Житомирський коледж ресторанно-туристичного бізнесу та торгівлі
  • Будівельний коледж ЖНАЕУ
  • Житомирський базовий фармацевтичний коледж ім. Г. С. Протасевича

Ліцеї

  • Житомирський обласний педагогічний ліцей
  • Житомирський міський ліцей при ЖДТУ
  • Ліцей № 25 ім. М. О. Щорса м. Житомира
  • Екологічний ліцей № 24 м. Житомира
  • Житомирський професійний технологічний ліцей
  • Житомирський професійний ліцей харчових технологій

Деякі інші навчальні заклади

  • Житомирське музичне училище імені Віктора Косенка
  • Житомирська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат. Житомирської обласної ради.
  • Центр професійно-технічної освіти ЦПТО
  • Житомирське вище професійне училище-інтернат‎ ЖВПУ-І

Загальноосвітні навчальні заклади

  • Загальноосвітня школа № 1
  • Школа-ліцей № 2
  • Міська гімназія № 3
  • Загальноосвітня школа № 5
  • Загальноосвітня школа № 6
  • Загальноосвітня школа № 7
  • Загальноосвітня школа № 8
  • Загальноосвітня школа № 10
  • Загальноосвітня школа № 12
  • Загальноосвітня школа № 14
  • Загальноосвітня школа № 15
  • Загальноосвітня школа № 16
  • Загальноосвітня школа № 17
  • Загальноосвітня школа № 19
  • Загальноосвітня школа № 20
  • Загальноосвітня школа № 21
  • Загальноосвітня школа № 22
  • Гуманітарна гімназія № 23
  • Житомирський екологічний ліцей № 24
  • Ліцей № 25 ім. М. О. Щорса
  • Загальноосвітня школа № 26
  • Загальноосвітня школа № 27
  • Загальноосвітня школа № 28
  • Загальноосвітня школа № 30
  • Загальноосвітня школа № 32
  • Загальноосвітня школа № 33
  • Міський колегіум
  • Загальноосвітня школа № 35
  • Загальноосвітня школа № 36

Дошкільні навчальні заклади

  • Житомирський дошкільний навчальний заклад № 3
  • Житомирський центр розвитку дитини № 5
  • Житомирський дошкільний навчальний заклад № 6
  • Житомирський дошкільний навчальний заклад № 10
  • Житомирський навчально-виховний комплекс № 11
  • Житомирський дошкільний навчальний заклад № 15
  • Житомирський дошкільний навчальний заклад № 17
  • Житомирський дошкільний навчальний заклад № 21
  • Житомирський навчально-виховний комплекс № 25
  • Житомирський дошкільний навчальний заклад № 26
  • Житомирський дошкільний навчальний заклад № 27
  • Житомирський дошкільний навчальний заклад № 29
  • Житомирський дошкільний навчальний заклад № 30 Журавлик
  • Житомирський дошкільний навчальний заклад № 32
  • Житомирський дошкільний навчальний заклад № 33
  • Житомирський навчально-виховний комплекс № 34 Гармонія
  • Житомирський дошкільний навчальний заклад № 35
  • Житомирський дошкільний навчальний заклад № 37
  • Житомирський навчально-виховний комплекс № 38
  • Житомирський дошкільний навчальний заклад № 39
  • Житомирський дошкільний навчальний заклад № 40
  • Житомирський спеціальний центр розвитку дитини санаторного типу № 41
  • Житомирський дошкільний навчальний заклад № 42
  • Житомирський дошкільний навчальний заклад № 43
  • Житомирський дошкільний навчальний заклад № 45
  • Житомирський дошкільний навчальний заклад № 46
  • Житомирський дошкільний навчальний заклад № 49 Дивосвіт
  • Житомирський дошкільний навчальний заклад № 51
  • Житомирський дошкільний навчальний заклад № 52
  • Житомирський центр розвитку дитини № 53 АБВГДЕЙКА
  • Житомирський дитячий ясла-садок № 54
  • Житомирський центр розвитку дитини № 55
  • Житомирський дошкільний навчальний заклад № 56
  • Житомирський дошкільний навчальний заклад № 57
  • Житомирський навчально-виховний комплекс спеціального типу № 59
  • Житомирський дошкільний навчальний заклад № 61
  • Житомирський дитячий навчальний заклад № 63 Вербиченька
  • Житомирський навчально-виховний комплекс № 65
  • Житомирський дошкільний навчальний заклад № 66
  • Житомирський центр розвітку дитини № 68
  • Житомирський центр розвитку дитини № 69
  • Житомирський дошкільний навчальний заклад № 70
  • Житомирський дошкільний навчальний заклад № 71
  • Житомирський дошкільний навчальний заклад № 73

Культура

Житомирський обласний музично-драматичний театр ім. І.Кочерги Парк культури та відпочинку імені Ю.Гагаріна (вул. Старий Бульвар, 34) Скульптура Діани в парку Гагаріна

Житомир — значний культурний центр країни, тут працюють численні культурні заклади — 2 державні театри і філармонія, понад 10 музеїв, клуби, бібліотеки, планетарій тощо.

Театри і музика

Житомир має давні театральні традиції. Ще наприкінці XVIII століття громадськістю міста неодноразово порушувалось питання про будівництво приміщення для стаціонарного театру. Місто стало одним із небагатьох, у яких уже на початку XIX століття існували театри, — вже 1809 року в Житомирі було побудоване перше стаціонарне приміщення театру за ініціативою волинського губернатора М. І. Камбурлея. У 1858 році було збудовано перший кам'яний театр в Україні, який і сьогодні є окрасою архітектури міста (тепер тут міститься обласна державна філармонія). Це приміщення, зокрема, пам'ятає знаменитих акторів М. Кропивницького, М. Заньковецьку, В. Комісаржевську, А. Олдріджа, П. Віардо, яку тут слухав видатний письменник Іван Тургенєв.

Нині в місті працюють:

  • обласний український музично-драматичний театр імені Івана Кочерги;
  • академічний обласний театр ляльок;
  • обласна філармонія.

Житомир також пов'язаний із творчістю багатьох провідних музикантів. Тут народилися Борис Лятошинський і Святослав Ріхтер; серед випускників Житомирського музичного училища — Олександр Білаш, Зоя Гайдай, Ольга Микитенко; в цьому місті працювали композитори Михайло Скорульський, Віктор Косенко, Всеволод Задерацький.

Див. також: Житомирське музичне училище імені Віктора Косенка.

Музеї

Житомир — батьківщина видатних вчених, письменників, композиторів. З містом пов'язані життя і діяльність багатьох відомих діячів вітчизняної науки і культури. Тут діють такі музеї:

  • історико-краєзнавчий музей;
  • картинна галерея;
  • музей природи;
  • літературно-меморіальний музей В. Г. Короленка;
  • меморіальний будинок-музей академіка Сергія Корольова;
  • літературний музей Житомирщини;
  • музей історії пожежної охорони;
  • єдиний в Україні музей історії космонавтики.

Бібліотеки

  • Житомирська обласна універсальна наукова бібліотека ім. О.Ольжича
  • Житомирська обласна наукова медична бібліотека (ОНМБ)
  • Житомирська обласна бібліотека для юнацтва
  • Житомирська обласна бібліотека для дітей

Архітектура: пам'ятки і пам'ятники

Монумент слави та вічний вогонь Меморіал жертвам фашизму Докладніше: Пам'ятники Житомира Див. також: Пам'ятки Житомира

У місті на обліку перебувають 61 пам'ятка історії (з яких одна — національного значення) та 14 пам'яток монументального мистецтва (з яких одна — національного значення). Пам'ятки історико-культурного і релігійного значення у місті Житомирі включають:

  • Келії єзуїтського монастиря (1724),
  • Подільська церква (св. Успенська) (1874),
  • Яковлевська церква (1837),
  • Семінарський костел Св. Йоана з Дуклі (1842),
  • Катедральний собор св. Софії (1737-51),
  • Михайлівська церква (1856),
  • Хресто-Воздвиженська церква
  • Музей природи (будується)
  • Свято-Преображенський кафедральний собор (1866–1874), (проектував архітектор Рахау Карл Карлович),
  • Водонапірна вежа (1895)

та ін.

У 1996 році на Богунії був споруджений меморіал «Жертвам фашизму», скульптор Йосип Табачник (пам'ятне місце розташування богунського концентраційного табору вiйськовополонених).

У місті встановлені пам'ятники і меморіальні дошки Тарасу Шевченку, Олександру Довженку, Борису Тену, Володимиру Короленку, Сергію Корольову, Віктору Косенку, Олегу Ольжичу, Михайлу Коцюбинському, Олександру Купріну, В'ячеславу Чорноволу, Валентину Грабовському, Юрію Гудзю, Ярославу Домбровському та багатьом іншим видатним постатям.

ЗМІ

  • Житомирщина — газета;
  • Эхо — газета;
  • Клич нації — газета.
  • «Ваші ІНТЕРЕСи» — газета

Медіа-ресурси:

  • ЖОДТРК
  • Союз-ТВ

Серед інтернет-ресурсів у Житомирі популярні наступні сайти:

  • Журнал Житомира
  • Житомирські новини
  • Житомир.info
  • Житомир Експрес
  • Житомирянка.інфо
  • Перший Житомирський інформаційний портал
  • Дзеркало Полісся
  • Рупор Житомира
  • 0412.in.ua
  • Цікавий Житомир
  • Обласний сайт новин Zhitomirnews (Житомир ньюс)
  • Новини Житомира

Відомі люди

Докладніше: Люди, пов'язані з Житомиром
  • Альшиць Леон Якович — український художник театру;
  • Бару Мирон Йосипович — український вчений-правознавець, лауреат Державної премії УРСР (1984), заслужений працівник вищої школи України;
  • Борис Тен — видатний поет і перекладач;
  • Бялик Хаїм-Нахман — єврейський поет, один із фундаторів новітньої літератури мовою іврит;
  • Величківський Микола — викладач Житомирського сільськогосподарського інституту, громадський та політичний діяч, голова Української Національної Ради (1941);
  • Гаджій Оксана Юріївна — поетка, дизайнер, рекламіст, журналіст;
  • Гамченко Сергій Свиридович — видатний український археолог;
  • Горобчук Богдан-Олег (Горобчук Богдан Дмитрович) — поет, художник, журналіст;
  • Даниленко Тетяна Володимирівна — українська тележурналістка, уродженка Житомира.
  • Демченко Анатолій Миколайович —український художник, член Національної Спілки Художників України.
  • Домбровський Ярослав — борець за незалежність Польщі від російського царату, пізніше військовий діяч Паризької Комуни;
  • Жуков Сергій Вікторович — сучасний російський композитор, член спілки композиторів СРСР, Російської Федерації;
  • Задерацький Всеволод Петрович — український та російський композитор, піаніст;
  • Закалюк Анатолій Петрович — український правознавець, доктор юридичних наук, професор;
  • Кавун Василь Михайлович — державний та партійний діяч Української РСР;
  • Камишний Костянтин Кузьмович — український художник;
  • Камишний Юрій Костянтинович — український художник;
  • Квеселевич Дмитро Іванович — український перекладач та лексикограф, доктор філологічних наук, професор;
  • Козубський Борис Миколайович — український громадський та політичний діяч, адвокат, журналіст;
  • Концевич Євген Васильович —прозаїк, поет, есеїст, новеліст;
  • Короленко Володимир Галактіонович — російський та український письменник;
  • Корольов Сергій Павлович — видатний конструктор космічної техніки;
  • Косенко Віктор Степанович — український композитор, піаніст, педагог;
  • Крашевський Юзеф Ігнацій — польський письменник, публіцист, історик, філософ;
  • Крижанівський Віктор Володимирович — український дипломат, Надзвичайний і Повноважний Посол України;
  • Лятошинський Борис Миколайович — видатний український композитор, диригент і педагог;
  • Ляхоцький Антін — український громадський і культурний діяч, видавець, редактор, публіцист;
  • Магмедова Валентина Хомівна — українська художниця (живописець);
  • Марчак Роман — підпільник, голова проводу ОУНР на Житомирщині;
  • О.Ольжич (Олег Кандиба) — український поет, археолог та державний діяч; заступник Голови Проводу ОУН;
  • Панасюк Лесик (Панасюк Олексій Геннадійович) — поет, дизайнер, ілюстратор, журналіст;
  • Пресман Лев Маркович (1908–1994) — український актор і театральний режисер, соліст і режисер Київської оперети (1936–1985);
  • Ріхтер Святослав Теофілович — видатний піаніст;
  • Сеник Омелян — діяч УНР; державний діяч; заступник Голови Проводу ОУН
  • Стахівська Юлія Леонідівна — українська поетеса, ілюстраторка, журналістка;
  • Стецюк Олександр Михайлович — композитор, педагог, диригент, член Спілки композиторів України, Заслужений діяч мистецтв України;
  • стронґовський (Стронґовський Ілля Юрійович) — письменник, поет, перекладач, літературтрегер, дизайнер;
  • Сціборський Микола Орестович  — діяч УНР 1917-20 рр., підполковник; державний діяч, публіцист і теоретик українського націоналізму; заступник Голови Проводу ОУН
  • Фещенко-Чопівський Іван — вчений-металург, громадський і політичний діяч, міністр Центральної Ради та Директорії;
  • Хома Василь — підпільник, голова проводу ОУНР на Житомирщині;
  • Шафаревич Ігор Ростиславович — радянський і російський математик, філософ, публіцист і громадський діяч, доктор фізико-математичних наук, професор, академік РАН;
  • Шинкарук Володимир Федорович — поет, прозаїк, композитор, бард-виконавець;
  • Шонк-Русич Костянтин — митець-емаліст;
  • Штаркман Наум Львович — радянський піаніст і педагог, заслужений артист РСФСР, Народний артист Росії.
  • Штеренберг Давид Петрович — радянський живописець та художник-графік;
  • Ярошинська Алла Олександрівна — журналіст, публіцист, політик;
  • Ярунський Сергій — сучасний український композитор, диригент, виконавець, член Національної Спілки Композиторів України.

Військові, повязані з Житомиром:

  • Абрильба-Рихвальський Йосип Юрійович — підполковник Армії Української Народної Республіки;
  • Антонов Вадим Віталійович (?-2014) — військовий, загинув при виконанні бойових обов'язків, під час АТО
  • Байвенко Володимир Онисимович — підполковник Армії Української Народної Республіки;
  • Біденко Йосип Гнатович — підполковник Армії УНР;
  • Ватутін Микола Федорович — радянський воєначальник, генерал армії (1943), Герой Радянського Союзу;
  • Вержбицький Павло Андрійович — полковник Армії УНР;
  • Віденко Йосип Гнатович — підполковник Армії УНР;
  • Возний Кость Гнатович — полковник Армії УНР;
  • Война Володимир Ілларіонович — полковник Армії УНР;
  • Гамченко Євген Спиридонович — генерал-хорунжий Армії УНР;
  • Демидов Володимир Олексійович — льотчик, Герой Радянського Союзу;
  • Жуків Микола Йосипович — писар 4-ї гарматної бригади 4-ї Київської дивізії Армії УНР, герой Другого Зимового походу;
  • Заброцький Вадим Йосипович (1979–2014) — військовий 95-ї ОАМБР, капітан загинув при виконанні бойових обов'язків, під час АТО
  • Заіковський Володимир Олександрович — полковник Армії УНР;:169
  • Ільницький Дмитро Андрійович (1990–2014) — військовий 95-ї ОАМБР, лейтенант, загинув при виконанні бойових обов'язків, під час АТО.
  • Ковальський Олександр Миколайович — полковник Дієвої армії УНР;:203
  • Левковський Вадим (?-2014) — військовий, доброволець ДУК «Правий сектор» загинув при виконанні бойових обов'язків, під час АТО
  • Наркевич Микола Степанович — голова військового суду при Військовому міністерстві УНР;:292
  • Нікітін Євген Олександрович — підполковник Армії УНР;:302
  • Пирогів Юрко Опанасович — підполковник Армії УНР;:339
  • Пушанко Артур Олександрович (1993–2014) — військовий 95-ї ОАМБР загинув при виконанні бойових обов'язків, під час АТО
  • Рудницький Володимир Андрійович — старшина Дієвої армії УНР;
  • Свобода Володимир Олександрович — підполковник Армії УНР;
  • Скульський Олександр (1974–2014) — військовий, загинув при виконанні бойових обов'язків, під час АТО
  • Стриженко Артем Олегович (1993–2014) — військовий, загинув при виконанні бойових обов'язків, під час АТО
  • Титар Олександр Михайлович — підполковник Армії УНР;:437
  • Усенко Віталій Викентійович — козак 4-ї Київської дивізії Армії УНР, герой Другого Зимового походу;
  • Черняховський Іван Данилович — радянський воєначальник, Двічі Герой Радянського Союзу;
  • Щорс Микола Олександрович — командир Першої української радянської дивізії;
  • Яницький Василь Іванович — командир полку Дієвої армії УНР;
  • Яськевич Сава Тимофійович — сотник Армії УНР.:515

Галерея

Див. також

  • 117240 Житомир — астероїд, названий на честь міста.
  • Гідропарк (Житомир)
  • Вулиці Житомира
  • Лютомер

Примітки

  1. ↑ Военно-статическое обозрѣніе Россійской Имперіи. Томъ X. Часть 3. Волынская губернія. Санктпетербургъ. 1850. ст.129
  2. ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України на 1 січня 2015 року»,  — Київ, Державна служба статистики України, 2015
  3. а б Житомирщина у цифрах у 2013 році, Державна служба статистики України
  4. ↑ Житомирська міська рада | Новини | Житомир показав Україні приклад євроінтеграції: Житомир і Плоцьк підписали Договір про побратимство
  5. ↑ sr:Житомир
  6. ↑ Брайчевський Михайло: вчений і особистість, Україна: наука і культура. т.26-27, 1993
  7. ↑ http://zhitomir.ltd.ua/zhitomir-today-22.html
  8. ↑ Головне управління статистики в Житомирській області — Чисельність населення
  9. ↑ Всесоюзная перепись населения 1926 года. Том .XI-XIII Украинская ССР — М.: Изд-е ЦСУ Союза ССР.
  10. ↑ http://demoscope.ru/weekly/ssp/ussr_nac_39_ra.php?reg=111 Всесоюзная перепись населения 1939 года. Национальный состав населения районов, городов и крупных сел союзных республик СССР
  11. ↑ Кабузан В. М. «Украинцы в мире: динамика численности и расселения. 20-е годы XVIII века — 1989 год: формирование этнических и политических границ украинского этноса»
  12. а б Володимир Скляр — Українці в етнічному складі міського населення: за матеріалами переписів 1989 та 2001 рр.
  13. ↑ Prostir.Museum: Житомирський музей природи
  14. ↑ Стаття російської Вікіпедії «Мемориал „Жертвам фашизма“ (Житомир)»
  15. ↑ http://tvradiozt.com.ua
  16. ↑ http://soyuztv.zhitomir.org
  17. а б в г д е ж Ярослав Тинченко. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917–1921). — Наукове видання. — Київ : Темпора, 2007. — 536 с. — ISBN 966-8201-26-4.
  18. ↑ Міністерство оборони України — Наші герої — Пантеон героїв

Література

  • Історія міст і сіл УРСР: Житомирська область. -К.:УРЕ, 1973 −726 с.
  • Коваленко Л. А. Житомир: Історичний нарис. — Житомир, 1951. — 46 с.
  • Костриця М. Ю., Кондратюк Р. Ю. Житомир: Підручна книга з краєзнавства. −2-е вид., випр. й доп. — Житомир: Косенко, 2007. — 464 с.
  • Мокрицький Г. П. Вулиці Житомира /Енциклопедія Житомира. — Кн. 1 —Житомир: Вид-во «Волинь», 2007. — 640 с.
  • Żytomierz // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1895. — T. XIV : Worowo — Żyżyn..— S. 901–913. (пол.)

Посилання

  • Фотогалерея Житомира
  • Житомир — Інформаційно-пізнавальний сайт | Житомирська область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Житомирська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1973. — 727 с.)

Державні установи:

  • zt-rada.gov.ua — сайт Житомирської міської ради
  • Житомирський регіональний центр зайнятості
  • Житомирська обласна дитяча лікарня
  • Житомирський регіональний центр стандартизації, метрології та сертифікації

Місця для зупинки:

  • Готелі Житомира та області

Довідник міста:

  • Каталог — Мапа міста Житомира
  • Мапа міста Житомира
  • Карта безкоштовного WIFI
  • Актуальні події міста (оновлення щохвилини)

Бібліотеки:

  • www.lib.zt.ua — Житомирська обласна універсальна наукова бібліотека ім. О. Ольжича
  • www.medbib.zt.ua — Житомирська обласна наукова медична бібліотека (ОНМБ)
  • www.childlibr.org.ua — Житомирська обласна бібліотека для дітей
  •  — Всі бібліотекі Житомира

Культурні заклади:

  • Ресторани та кафе Житомира
  • Парк культури та відпочинку ім. Ю. Гагаріна

Культурні організації:

  • Житомирська спільнота шанувальників японської анімації
  • Блог «Интересный Житомир».
  • Блог «ZT-GRAD» — розповіді, фоторепортажі, історії, події

Телебачення:

  • Студія Ц-тв ТРК «Ц»

Радіо:

  • «Житомирська хвиля»Слухай ONLINE
  • Масштаби Голодомору в Житомирському районі. Сайт Житомирської РДА

житомир автовокзал, житомир газ, житомир житомир, житомир инфо, житомир карта, житомир мультиплекс, житомир погода, житомирводоканал, житомиробленерго, житомирська міська рада


Житомир Інформацію Про

Житомир


  • user icon

    Житомир beatiful post thanks!

    29.10.2014


Житомир
Житомир
Житомир Ви переглядаєте суб єкт.
Житомир що, Житомир хто, Житомир опис

There are excerpts from wikipedia on this article and video

Випадкові Статті

1004 до н. е.

1004 до н. е.

Зміст 1 Події 2 Народились 3 Померли 4 Джерела Події Саул, цар Ізраїльського царства наклав...
Ґотська і Кафська митрополія

Ґотська і Кафська митрополія

Ґотська і Кафська митрополія (Ґотфська і Кафайська митрополія) — православна митрополія, що була ств...
Канава

Канава

Канава: Канава — довга заглибина, викопана в землі; рів Канава гірництво — відкрита гірни...
Ревю де Де Монд

Ревю де Де Монд

Ревю де Де Монд (фр. Revue des Deux Mondes, в перекладі «Огляд двох світів» або «Огляд Старого й Нов...