Енциклопедія українознавства

енциклопедія українознавства, енциклопедія українознавства сум
«Енциклопедія українознавства» (англ. Encyclopedia of Ukraine, Internet Encyclopedia of Ukraine) — фундаментальна праця з україністики, створена під егідою Наукового Товариства ім. Шевченка у Європі (центр — Сарсель під Парижем).

Складається з трьох томів загальної частини (1949–1952 роки), яку умовно називають Енциклопедія українознавства — I (ЕУ-I), та 10 томів словникової частини (1955–1989 роки) — ЕУ-II, яка містить понад 20 000 статей, близько 1600 друкованих аркушів.

З 1991 р. перевидавалася в Україні. 10-й том був видрукований у м. Львові у 2000 році. Останній 11-й том був виданий в 2003 році.

Існує англомовна скорочена версія 1980-1990-х років.

Зміст

  • 1 Редакція енциклопедії
  • 2 Історія проекту української енциклопедії
  • 3 Перевидання в Україні
    • 3.1 Львівське перевидання
    • 3.2 Київське перевидання
  • 4 Англомовне видання «Encyclopedia of Ukraine»
  • 5 Англомовне видання «Internet Encyclopedia of Ukraine»
  • 6 Див. також
  • 7 Примітки
  • 8 Література й посилання

Редакція енциклопедії

Головний редактор — Володимир Кубійович (останній том завершував Аркадій Жуковський); співробітники: Аркадій Жуковський, Іван Кошелівець, Софія Янів, Микола Глобенко, Василь Маркусь, Олександр Оглоблин, Василь Витвицький, Святослав Гординський, Всеволод Голубничий, Євген Ґловінський, Богдан Кравців, Наталія Полонська-Василенко, Матвій Стахів, Атанас Фіґоль, Микола Чубатий та інші.

Історія проекту української енциклопедії

Спроби викласти відомості про Україну відносяться до XVII–XVIII століть: І. Гізель «Синопсис» (перше видання 1674). Далі слід назвати праці П. Симоновського «Краткое описаніе о козацком народе» (1765), С. Лукомського «Собраніе историческое» (1770), В. Рубана «Краткая летопись Малой Россіи» (1776), О. Рігельмана «Летописное повествованіе о Малой Россіи» (1778). Своє бачення історії України виклали Д. Бантиш-Каменський, М. Маркевич, П. Куліш, М. Костомаров, В. Антонович, І. Франко, М. Грушевський.

Модерною українською енциклопедією стало видання під редакцією М. Грушевського, Ф. Вовка, Ф. Корша, А. Кримського, М. Туган-Барановського, О. Шахматова, С. Томашівського, М. Єфименка, С. Рудницького, О. Русова, В. Охріменка «Украинский народ в его прошлом и настоящем» (Петроград, 1914–1916).

У ХХ столітті було кілька спроб видати енциклопедію України: три томи «Української Загальної Енциклопедії» побачили світ у Львові під редакцією І. Раковського; У 1932-34 рр. у Харкові було підготовлено матеріали для трьох томів планованої 20-томної «Української Радянської Енциклопедії» (УРЕ) під редакцією М. Скрипника, але робота припинилася через сталінські репресії. Невдачею закінчилася і справа «Енциклопедії Українознавства» започаткованої 1941 року в Кракові. Український Науковий Інститут у Берліні 1942 року видав у Лейпцізі однотомну енциклопедію німецькою мовою «Handbuch der Ukraine» за редакцією І. Мірчука.

Першою фундаментальною науковою працею, що містить систематизовані знання про Україну, стала «Енциклопедія Українознавства», задумана й реалізована під егідою Наукового товариства ім. Т. Шевченка, підготовлена і видана українськими діаспорними вченими в Сарселі (передмістя Парижа, Франція). Головний редактор видання — В. Кубійович, автори статей, зокрема, А. Жуковський, Ю. Шевельов, В. Маркусь, О. Оглоблин, М. Глобенко, С. Янів та інші. Це була 3-томна енциклопедія (1949–1952) та 10-томна словникова частина (1955–1984): 1600 друкованих аркушів, понад 20 тисяч термінів.

Перевидання в Україні

В Україні в перші роки незалежності репринтне перевидання було здійснено відразу в двох видавництвах — у Львові і в київському видавництві «Глобус».

Львівське перевидання

Обкладинка першого тому репринтного видання «Енциклопедії українознавства», Львів, 1993 рік

У Львові було створено видавничий комітет, що його очолили троє співголів — Іван Гель, Микола Жулинський, Олег Романів. Перевидання здійснено під егідою НТШ на кошти цілого ряду спонсорів, серед яких підприємства Львова, Львівщини, приватні особи.

Художнє оформлення енциклопедії здійснив Ю. Кучабський.

У Т.1 вміщено статтю Олега Романіва «Довгий, тернистий, шлях українства до самопізнання», де подано доволі змістовну інформацію з історії українських енциклопедій та «Енциклопедії українознавства» зокрема. Видавці планували також видання двох нових, додаткових, томів, в яких мало бути висвітлено найновіші явища, факти й аспекти сучасного життя України, а також виправлено помилки й недокладності, допущені в попередніх томах енциклопедії.

Київське перевидання

Київське перевидання «Енциклопедії українознавства» розпочато фактично паралельно зі львівським, але на кілька місяців пізніше. Перевидання здійснено у власному художньому оформленні й накладом вдвічі більшим аніж у львівського перевидання Енциклопедії.

Англомовне видання «Encyclopedia of Ukraine»

Англомовне видання Encyclopedia of Ukraine

Здійснено 5-томне англомовне видання Encyclopedia of Ukraine, видавництво Торонтського та Альбертського університету, 1984–1993. Воно має 4000 друкованих аркушів, понад 12500 тисяч термінів.

Англомовне видання «Internet Encyclopedia of Ukraine»

Новий англомовний проект Internet Encyclopedia of Ukraine («Енциклопедія України в інтернеті») намагається бути найбільш повним джерелом інформації англійською мовою про Україну, її історію, народ, географію, суспільство, економіку та культурної спадщини.

Див. також

  • Шаблон — {{ЕУ}}
  • Українознавство (журнал)
  • Енциклопедія історії України
  • Радянська енциклопедія історії України

Примітки

  1. ↑ Welcome to the Internet Encyclopedia of Ukraine. Canadian Institute of Ukrainian Studies. Процитовано 13 August 2014.  (англ.)

Література й посилання

  • Енциклопедія Українознавства. в 10 т. / Гол. ред. В.Кубійович.- Париж; Нью-Йорк: Молоде Життя, 1954–1989. — 4016 с.
  • Оцифрована Енциклопедія українознавства на diasporiana.org.ua
  • Енциклопедія українознавства. Загальна і словникова частини. (Текст ЕУ-1 та ЕУ-2)
  • Тексти статей 1 і 2 томів Енциклопедії Українознавства, а також список статей решти томів:
  • Англомовне видання Енциклопедії Українознавства (Encyclopedia of Ukraine) з доданими сучасними інформаціями
  • Абліцов Віталій «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.
  • Яценко Олег «Упорядкування та комп'ютеризація бібліотеки Наукового товариства ім. Т. Шевченка у м. Сарсель (Франція)»
  • Тимошик М. С. Історія видавничої справи: підручник. — 2-ге вид., виправлене. — К. : Наша культура і наука, 2007. — 496 с.
  • Малий словник історії України / відпов. ред. Валерій Смолій. — Київ : Либідь, 1997.

  Література   Наука   Україна

енциклопедія українознавства, енциклопедія українознавства сум


Енциклопедія українознавства Інформацію Про

Енциклопедія українознавства


  • user icon

    Енциклопедія українознавства beatiful post thanks!

    29.10.2014


Енциклопедія українознавства
Енциклопедія українознавства
Енциклопедія українознавства Ви переглядаєте суб єкт.
Енциклопедія українознавства що, Енциклопедія українознавства хто, Енциклопедія українознавства опис

There are excerpts from wikipedia on this article and video

Випадкові Статті

Кошелівська сільська рада (Хустський район)

Кошелівська сільська рада (Хустський район)

Сільській раді підпорядковані населені пункти: с. Кошельово с. Залом Зміст 1 Населені пункти...
Зертаський сільський округ

Зертаський сільський округ

Зерта́ський сільський округ каз Зертас ауылдық округі, рос Зертасский сельский округ — адм...
Метрика Фрідмана-Леметра-Робертсона-Вокера

Метрика Фрідмана-Леметра-Робертсона-Вокера

Метрика Фрідмана-Леметра-Робертсона-Вокера - метрика простору-часу, яка описує однорідний ізотропний...
Копалнік-Менештур

Копалнік-Менештур

Копалнік-Менештур (рум. Copalnic-Mănăștur) — село у повіті Марамуреш в Румунії. Адміністративни...