TR | RU | KK | BE | EN |

Допоміжна поліція

допоміжна поліція телефон, допоміжна поліція україни
Допоміжна поліція (нім. Hilfspolizei, скорочено Hipo) — парамілітарна організація в Третьому рейху, існувала з лютого по середину серпня 1933 року в Пруссії та в інших землях Третього рейху. Включала в себе членів СС, СА та унії «Стальний шолом». Допоміжна поліція відіграла значну роль у захопленні влади НСДАП в Німеччині та центральну роль у терористичній ліквідації політичних опонентів, які були арештовані і депортовані. Після розформування значна частина «допоміжних поліцаїв» стала служити в охороні концтаборів.

Загін СА як HiPo під час інструктажу (березень 1933, Берлін) Вуличний патруль в Берліні, березень 1933 (зліва кадровий поліцай, справа допоміжний поліцай)

Зміст

  • 1 На окупованих землях (1939–1945)
  • 2 Див. також
  • 3 Примітки
  • 4 Література
  • 5 Посилання

На окупованих землях (1939–1945)

Допоміжна поліція також існувала в окупованих Третім Рейхом країнах в роки Другої світової війни (1939–1945). Як правило, допоміжна поліція формувалася з військовополонених (насамперед у великих містах) і місцевого населення. Подібні поліцейські організації існували в усіх окупованих країнах. Відрізнялися значною різноманітністю форм організації (поліцаї, шуцмани, самозахист, синя поліція та ін.)

Однак, всі ці органи допоміжної поліції не були самостійними і підпорядковувались німецьким поліцейським управлінням на окупованих територіях. Місцеві адміністрації (міські та сільські управи) займалися лише чисто адміністративною підтримкою діяльності поліцаїв — формуванням, виплатою платні, доведенням до їх відома розпоряджень німецької влади тощо Термін «допоміжна» підкреслював несамостійність поліції по відношенню до німців. Не було навіть одностайної назви — крім Hilfspolizei, використовувалися й такі, як «місцева міліція» (нім. Ortsmilitz ), «охоронна поліція» («шумо», нім. Schutzpolizei), «Служба порядку» (нім. Ordnungsdienst), «громадянське ополчення» (нім. Bürgerwehr), «місцеве ополчення» (нім. Heimwehr), «самозахист» (нім. Selbstschutz). Крім цього, допомогу в боротьбі з партизанами чинили, «з'єднання по боротьбі з бандами» (нім. Bandenkampfverbände). Вони представляли собою групи змішаного складу з військовослужбовців вермахту, СС, поліцейських та інших «східних помічників», «Хіві» (нім. Ost-Hilfswilligen (Hiwis )). Повноваження щодо формування зазначених груп були надані керівникові «з'єднань по боротьбі з бандами», яким був глава СС і поліції групи армій Центр, групенфюрер СС Еріх фон Бах-Целевскі. На кінець 1942 року чисельність Bandenkampfverbände становила 14 953 німців і 238 105 «східних помічників».

Особлива форма одягу для членів допоміжної поліції (за винятком Шуцманшафт, що носили німецьку військову форму з особливими знаками розрізнення і званнями не вище гауптмана) не була передбачена. Як правило, співробітники допоміжної поліції носили білі пов'язки з написом «Polizei» («Поліція») / або взагалі без такої /. В усьому іншому їх форма одягу була довільною (наприклад, вони могли носити радянську військову форму зі знятими знаками відмінності). Проте, у ряді випадків поліцаї носили особливі знаки розрізнення; так, у Польщі поліцаїв прозвали « темно-синіми» (пол. granatowa policja) за колір мундирів ; в Литві капрали поліції носили темно-сині головні убори з жовтим кантом; в Україні поліцаї нерідко носили жовто-блакитні стрічки і / або тризубці на головних уборах, проте вже в 1942 р. їх носіння було заборонено.

Див. також

  • Шуцманшафт
  • Білоруська народна самодопомога
  • Єврейська поліція
  • Синя поліція (Польська поліція Генеральної губернії)
  • Хіві
  • Білоруський колабораціонізм
  • Російський колабораціонізм
  • Український колабораціонізм
  • Українська допоміжна поліція
  • Буковинський курінь
  • Київський курінь

Примітки

  1. ↑ С. Дробязко, А. Каращук. Східні добровольці у вермахті, поліції та СС

Література

  • Дробязко С. І. Під прапором ворога. Антирадянські формування у складі Німецьких Збройних Сил 1941-1945 рр... — М. : Ексмо, 2004. — 608 с.
  • Жуков Д. А., Ковтун І. І. Російська поліція. — М. : Віче, 2010. — 304 с.
  • Ковальов Б.Нацистська окупація і колабораціонізм в Росії, 1941–1944. Серія: Військово-Історична бібліотека. М.: АСТ, 2004–494 с., +48 Л. іл.
  • Семиряга М. І. Колабораціонізм. Природа, типологія і прояви в роки Другої світової війни. — М. : РОССПЕН, 2000. — 863 с.

Посилання

  • МЗС Латвії: Латиші в складі збройних сил Німеччини
  • Дробязко С. І.Під прапорами ворога
  • Знаки розрізнення службовців «охоронних батальйонів»
  • ДІЯЛЬНІСТЬ української поліції у системі органів місцевого самоврядування на окупованій німецькими військами території України у 1941–1942 роках
  • Слов'янські «поліцаї», частина I
  • Слов'янські «поліцаї», частина II
  • «Соціальна реклама» окупаційної адміністрації (1942 рік)(відео)

допоміжна поліція охорони, допоміжна поліція телефон, допоміжна поліція україни, допоміжна поліція івано-франківськ


Допоміжна поліція Інформацію Про

Допоміжна поліція


  • user icon

    Допоміжна поліція beatiful post thanks!

    29.10.2014


Допоміжна поліція
Допоміжна поліція
Допоміжна поліція Ви переглядаєте суб єкт.
Допоміжна поліція що, Допоміжна поліція хто, Допоміжна поліція опис

There are excerpts from wikipedia on this article and video

Випадкові Статті

Лозинський Олександр Іванович

Лозинський Олександр Іванович

Лозинський Олександр Іванович — український кінооператор Народ 31 травня 1947 р Закінчив К...
Негативна свобода

Негативна свобода

Негативна свобода характеризується як свобода від втручання інших людей та протиставляється позитивн...
Монтенвіль (Івлін)

Монтенвіль (Івлін)

Монтенві́ль (фр. Montainville) — муніципалітет у Франції, у регіоні Іль-де-Франс, департамент І...
Голубицьке

Голубицьке

Голуби́цьке — село Волноваського району Донецької області України. Голубицьке підпорядковане Зл...