TR | RU | KK | BE | EN |

Добруджа

добруджа кабел, добруджа тв
Добру́джа (рум. Dobrogea, болг. Добруджа), також Задунав’я — історична болгарська, турецька, румунська й українська область в Європі, розташована між нижньою течією Дунаю й узбережжям Чорного моря. Північна Добруджа входить до складу Румунії (повіти Тульча та Констанца), Південна Добруджа — до складу Болгарії (Добрицька та Силістринська області).

Зміст

  • 1 Географія
  • 2 Історія
  • 3 Поселення українців
  • 4 Посилання та примітки
  • 5 Див. також

Географія

За винятком дельти Дунаю, болотистого регіону, розташованого у північно-східному куті, Задунав’я має горбистий рельєф, із середньою висотою близько 200-300 м. Найвища точка — Цуцуяту/Греч, в горах Мачин, має висоту 467 м. Добруджинське плато покриває більшу частину румунської частини Задунав’я, тоді як в Болгарії — Лудогорське плато. Озеро Сютгьоль — одне з найважливіших озер Північного Задунав’я.

Задунав’я має помірно континентальний клімат, який перебуває під впливом океанічного повітря з північного заходу і континентального повітря з північного сходу зі Східно-Європейської рівнини: через рівнинний рельєф, є притік вологого, теплого повітря навесні, влітку й восени з північного заходу; й північного/північно-східного полярного повітря взимку. Чорне море також впливає на клімат у регіоні, особливо в межах 40–60 км від берега. Середньорічна температура: +11° C у внутрішніх районах і вздовж Дунаю, +11.8° C на узбережжі і менше +10° C на високогір’ї. Прибережні райони Південної Добруджі є найпосушливішою частиною Болгарії, зі щорічною кількістю опадів 450 мм.

Історія

У давнину територія Задунав’я була заселена фракійцями. У V ст. до н. е. її зайняли скіфи; у I ст. — римляни; а з III ст. зазнала нашестя готів, гунів, інших племен. З початку VI ст. тут з’являються слов’яни.

Київський князь Святослав Ігорович оборонявся у Силістрі 969 року.

З утворенням Першого Болгарського царства (у VII ст.) Задунав’я входить до його складу. У XI–XII ст. належала Візантії. З кінця XII ст. — у складі Другого Болгарського царства. Послаблення останнього призвело до утворення на території Задунав’я у XIV ст. самостійної феодальної держави. Засновником її був Балік. На ім’я його наступника Добротиці територія отримала назву Добруджі.

Наприкінці 20-х рр. XV ст. територію Задунав’я захопила Османська імперія. Після Російсько-турецької війни 1877–78 рр. Південне Задунав’я відійшло до Болгарії, а Північне передане Румунії. За Бухарестським мирним договором 1913 р. Південне Задунав’я передане Румунії, у складі якої знаходилася до 1940 р., за винятком 1916–18 рр., коли всю територію Добруджі були зайняли болгарські та німецькі війська. Відповідно до болгаро-румунського договору, підписаного 7 вересня 1940 р. у місті Крайова, Південне Задунав’я повернено Болгарії. У 1947 р. болгаро-румунський кордон у Добруджі підтверджений мирними договорами між Болгарією та Румунією.

Поселення українців

У X ст. князь Святослав заснував тут нову столицю Переяславець на Дунаї, що знаходиться за 10 км від міста Тульча.

Після скасування 1775 р. Запорозької Січі запорожці перейшли за Дунай у підданство Туреччини й заснували Задунайську Січ (1775–1828).

Етнічна карта Добруджі станом на 1900р.

У 1817 році задунайські козаки брали участь у поході турецьких військ проти сербів, в 1821 році — проти греків, але в 1828 році кошовий Гладкий з невеликим числом однодумців повернувся в Ізмаїл в підданство Росії. Після цього Задунайська Січ була знищена і запорожці, що залишилися злилися з іншими раєй. Але ще до виходу Гладкого навколо Задунайської Січі утворилося сімейне і в основному землеробське населення з українських вихідців, як це свого часу відбувалося навколо Запорозької Січі.

Із знищенням Задунайської Січі українська колонізація Задунав’я затихла на 2–3 роки, але потім поновилася з ще більшою силою. Десятки тисяч людей в 1830–40-х роках з Бесарабії і Новоросії тікали від кріпосного права і рекрутчини, прагнули за Дунай. Українські поселення розтяглися, починаючи від гирла біля моря і вгору за течією Дунаю майже до самої Силістри, утворюючи етнічні острови серед різноплемінного населення.

На початку царювання Олександра II з турецьким урядом укладено конвенцію про переселення кримських татар і черкесів у Задунав’я, зокрема, що тим вихідцям з Російської імперії, хто бажає повернутися, будуть відведені землі в Криму та на Кубані. Під впливом цієї новини і очікуваного скасування кріпосного права почався зворотний рух в Росію, який був відомий під назвою «великий вихід».

На Задунав’я переселялися також росіяни: липовани і некрасівці.

В останній чверті XIX ст. знову почався рух українських переселенців у Задунав’я.

Зараз у Добруджі українців залишилося мало, як і скрізь на периферії етнічної території.

Посилання та примітки


Див. також

  • Добруджинська складчаста система
  • Мунтенія
  • Олтенія

добруджа 07, добруджа кабел, добруджа карта, добруджа онлайн, добруджа тв, добруджанки, добруджанска музика, добруджанска трибуна, добруджански ръченик, добруджанско хоро


Добруджа Інформацію Про

Добруджа


  • user icon

    Добруджа beatiful post thanks!

    29.10.2014


Добруджа
Добруджа
Добруджа Ви переглядаєте суб єкт.
Добруджа що, Добруджа хто, Добруджа опис

There are excerpts from wikipedia on this article and video

Випадкові Статті

Apollonias zeylanica

Apollonias zeylanica

Apollonias zeylanica — це вид квіткових рослин роду Аполонії родини Лаврових Зміст 1 Морфо...
Підрозділ (значення)

Підрозділ (значення)

Підрозділ: Підрозділ військова справа Команда Департамент підрозділ Підрозділ — поняття, яке ма...
Звіробій (фільм, 1990)

Звіробій (фільм, 1990)

«Звіробі́й» — художній фільм у двох серіях 1990 за мотивами однойменного роману Дж Ф Купера ...
Ольденборстель

Ольденборстель

Ольденборстель нім Oldenborstel — громада в Німеччині, розташована в землі Шлезвіг-Гольштейн Вх...