TR | RU | KK | BE | EN |

Гібралтар

гібралтарська протока, гібралтар
Гібралтар
Gibraltar

Прапор Герб
Девіз: лат. Nulli Expugnabilis Hosti
Ніким не завойований Гімн: Гімн Гібралтару
Боже, бережи королеву Столиця Гібралтар
36°08′ пн. ш. 5°21′ зх. д. / 36.133° пн. ш. 5.350° зх. д. / 36.133; -5.350 Офіційні мови англійська Етнос Гібралтарці (суміш генуезців, мальтійців, португальців та андалузійців), англійці, марокканці й індійці Державний устрій Британська заморська територія  - Глава території Єлизавета II  - Губернатор Сер Адріан Джоунс
(Sir Adrian Johns)  - Шеф-міністр Пітер Каруана
(Peter Caruana) Подія Дата   - Захоплення 4 серпня 1704   - Приєднання до корони 11 квітня 1713   - Національний день 10 вересня   - День Конституції 29 січня  Вступ до ЄС 1 січня 1973 Площа  - Загалом 6 8 км² (229)  - Води (%) 0% Населення  - оцінка (2012) р. 30 001 (209)  - Густота 4 290/км² (3) ВВП (ПКС) 2010 р., оцінка  - Повний £914 млн ( —)  - На душу населення £27 468 ( —) ІРЛП  ( —)  — ( —) ( —) Валюта гібралтарський фунт £ (GIP) Часовий пояс CET (UTC+1)  - Літній час CEST (UTC+2) Коди ISO 3166 .gi, GI, GIB, 292, GBZ Домен інтернету .gi Телефонний код +350 Схема Гібралтару

Гібралтар (Ґібралтар) — британська заморська територія, розташована на вузькому гористому просторі на півдні Піренейського півострова; площа 6,5 км²;

Управляється губернатором, якого призначає королева Великобританії. Політичні партії: Соціалістична лейбористська Гібралтару, Лейбористська Гібралтару, Демократична за британський Гібралтар.

Зміст

  • 1 Геологія
  • 2 Клімат
  • 3 Фауна і флора
  • 4 Економічне становище
  • 5 Історія
  • 6 Населення
  • 7 Мова
  • 8 Релігія
  • 9 Політична система
  • 10 Питання політичної належності
  • 11 Див. також
  • 12 Примітки

Геологія

Північна сторона замку на Гібралтарі Гібралтар: вид з повітря Гібралтарські гори, сфотографовані з боку Іспанії

Клімат

Середземноморський з помірними зимами і теплими літніми періодами

Фауна і флора

Докладніше у статті Список судинних рослин Гібралтару

Гібралтарська скеля була оголошена природним парком в 1993 році для захисту природи Гібралтару . У Гібралтарі проростає більш ніж на 600 видів рослин. Серед них Iberis gibraltarica ендемік, який в дикому вигляді росте тільки в Гібралтарі. Дуже поширеними є чагарники Макі.

На території Гібралтару живе єдиний для Європи примат Макака лісовий. Макака лісовий живе у напівдикому стані й має непевне походження. У першій половині 20-го століття були повідомлення що появу Смугач Едена був бачений у водах поблизу Гібралтару

Економічне становище

Стратегічна морська й авіаційна база, з підземним штабом і центром зв'язку військ НАТО; прикордонна зона з'єднується з іспанським портом Ла Лінеа;

Експорт: переважно торговий центр для імпорту і реекспорту товарів; населення 30 тис. (1988);

Історія

Назва «Гібралтар» походить від арабського імені Джабаль Аль-Тарік, що значить гора Тарік, або від Ґібр Аль-Тарік, що значить скеля Тарік. Цей термін пов'язаний із ім'ям Таріка бен Зіяда, армія якого висадилися в Ґібралтарі 29 квітня 711, розпочавши арабську експансію на Піренейський півострів. 1492 року Ґібралтар було відвойовано під час закінчення Реконкісти.

В Іспанії територію було захоплено 1704 року англійським адміралом Джорджем Руком (1650–1709), приєднано до Англії за Утрехтським договором 1713 року. Референдум 1967 показав, що люди хочуть залишитися під управлінням Британії, але Іспанія продовжує пред'являти права на цю територію й у 1969-85 закривала кордон з нею. У 1989 році британський уряд оголосив, що зменшить штат військового гарнізону наполовину. Вивід наземних військ почався в березні 1991, але морські і повітряні сили залишилися.

Внаслідок географічного розташування, Гібралтар — один із важливих стра­тегічних пунктів, що дозволяє контролювати вихід із Середземного моря і підходи до нього з Атлантики. Економіка Гібралтару пов'язана з обслуговуванням великого відкритого порту, британської військово-морської і військово-повітряної бази та іноземних туристів.

Населення

Основні етнічні групи, відповідно за поданням імен до списків виборців, є британці (27%), іспанці (24%, переважно з Андалузії, і близько 2% з Мінорки), генуезці та інші італійці (20%), португальці (10%), мальтійці (8%), євреї (3%). Є також (менше 1%) представники інших народів, таких як марокканці, французи, австрійці, китайці, японці, поляки та данці.

За переписом 2001 за національністю гібралтарці становили 83,22%, «Інші британці» — 9,56%, марокканці — 3,5%, іспанці — 1,19% та «Інші країни ЄС» — 1%.

Мова

Офіційна мова Гібралтару англійська, вона використовується в урядових установах і школах. Більшість місцевих жителів двомовні, і також говорять іспанською, через близькість Гібралтару до Іспанії. Однак через різноманітні поєднання етнічних груп, інші мови теж поширені. Берберською та арабською говорять марокканські громади, хінді і сіндхі говорять індійські громади, іврит є рідною мовою єврейської громади, мальтійською мовою говорять деякі сім'ї мальтійського походження.

Гібралтарці часто розмовляють Llanito (вимовляється: ). В її основі лежить іспанський діалект андалузії зі значною домішкою британської англійської і елементів з мальтійської, португальської, італійської генуезької і Haketia (ладіно). Понад 500 слів Llanito, наприклад, є генуезького та єврейського походження. Гібралтарці часто називають себе Llanitos.

Релігія

За даними перепису 2001 року, близько 78,1% католиків, Церква Англії — 7,0%, 2,9% повідомили, що не релігійні.

Політична система

Населення обирає парламент, який складається з семи осіб. Кандидат, який набирає найбільшу кількість голосів, призначається прем'єр-міністром. Його кандидатуру затверджує губернатор. Уряд складається також з міністра юстиції і міністра фінансів.

З погляду Євросоюзу, жителі Гібралтару громадяни Великої Британії, а значить і члени ЄС. З 2003 року жителі Гібралтару беруть участь у виборі Європарламенту.

Питання політичної належності

Населення міста двічі вирішувало голосуванням зовнішньо-політичний статус території:

  • 10 вересня 1967 року 12 138 жителів, або 99,6% населення з правом голосу проголосували за належність до Великої Британії; проти проголосували 44 особи.
  • 7 листопада 2002 населення вирішувало питання про «спільне, британо-іспанське правління». 17 900 або 98,97 відсотків проголосували «проти» іспано-британської влади, тобто «за» британське правління. «За» проголосували 187 громадян. Рівень участі в голосуванні — 88% з тих, хто має право голосу.

Див. також

Портал «Географія»
Портал «Європа»
  • Список ссавців Гібралтару
  • Список птахів Гібралтару
  • Список плазунів Гібралтару
  • Список судинних рослин Гібралтару
  • Вікторія (стадіон, Гібралтар)

Примітки

  1. ↑ Gibraltar.gov.gi National Symbols of Gibraltar. (англ.)
  2. ↑ Гібралтар був захоплений 24 липня 1704 року за старим стилем, або 4 серпня 1704 року, за новим.
  3. ↑ Утрехтська угода була підписана 31 березня 1713 року, за старим стилем, або 11 квітня 1713 року, за новим — Peace and Friendship Treaty of Utrecht between France and Great Britain.
  4. ↑ Особлива територія країни-члена ЄС.
  5. ↑ Население Гибралтара (2012)
  6. ↑ Також використовується домен .eu.
  7. ↑ A Guide To The Upper Rock Nature Reserve
  8. ↑ Gibraltar Flora
  9. ↑ Lara Modolo, Walter Salzburger, Robert D. Martin. 2005. Phylogeography of Barbary macaques (Macaca sylvanus) and the origin of the Gibraltar colony
  10. ↑ Reilly, S.B., Bannister, J.L., Best, P.B., Brown, M., Brownell Jr., R.L., Butterworth, D.S., Clapham, P.J., Cooke, J., Donovan, G.P., Urbán, J. & Zerbini, A.N. 2008. Balaenoptera edeni. In: IUCN 2013
  11. ↑ Antonio Cassese. Self-Determination of Peoples: A Legal Reappraisal


гібралтар, гібралтарська протока, гібралтарську протоку


Гібралтар Інформацію Про

Гібралтар


  • user icon

    Гібралтар beatiful post thanks!

    29.10.2014


Гібралтар
Гібралтар
Гібралтар Ви переглядаєте суб єкт.
Гібралтар що, Гібралтар хто, Гібралтар опис

There are excerpts from wikipedia on this article and video

Випадкові Статті

Мале Ситно

Мале Ситно

село Мале Ситно біл Малое Сітна Основні дані 55°41′39″ пн ш 29°21′23″ с...
Бабуняк Ярослав Іларіонович

Бабуняк Ярослав Іларіонович

Бабуняк Ярослав Іларіонович (2 січня 1924, село Вербів, нині Бережанського району Тернопільської...
Пелагія Каленикович

Пелагія Каленикович

Пелагія Ничипорівна Каленикович д/н —1699 — перша дружина Івана Скоропадського до отриманн...
Альмонасід-дель-Маркесадо

Альмонасід-дель-Маркесадо

Альмонасід-дель-Маркесадо ісп Almonacid del Marquesado — муніципалітет в Іспанії, у складі авто...