Горишній Василь Акимович


Васи́ль Аки́мович Горишній 29 січня 1903, Павлоград — † 15 лютого 1962, Сімферополь — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу Депутат Верховної Ради РРФСР 2-го скликання Депутат Верховної Ради УРСР 3-го скликання

У роки німецько-радянської війни начальник Польового штабу Прикордонних військ Білоруського округу 22061941 — 04081941, начальник бойової підготовки Прикордонних війск СРСР серпень — вересень 1941, начальник Ногінського сектору охорони і оборони Московської області вересень 1941 — 05021942, командир 8-ї мотострілецької дивізії внутрішніх військ НКВСru 05021942 — квітень 1942, командир 13-ї мотострілецької дивізії внутрішніх військ НКВС, командир 95-ї стрілецької дивізії 2-го формуванняru, командир 75-ї Бахмацької двічі Червонозоряної ордена Суворова гвардійської стрілецької дивізії, полковник, гвардії генерал-майор

Воював на фронтах: Південно-Західний1941—1942, Сталінградський 1942—1943, Центральний, Воронезький 1943, 1-й Український 1943—1944, 1-й Білоруський 1944—1945

Брав участь у головних битвах війни: оборона Москви, Сталінградська битва, Битва на Курській дузі, Чернігівсько-Прип'ятська операція, Битва за Дніпро, Битва за Київ 1943, Калінковичсько-Мозирська операція, Операція «Багратіон», Ризька операція, Варшавсько-Познанська операція, Східно-Померанська операція, Битва за Берлін

Зміст

  • 1 Біографія
    • 11 У роки німецько-радянської війни
    • 12 Післявоєнні роки
  • 2 Нагороди
  • 3 Пам'ять
  • 4 Література
  • 5 Посилання

Біографіяред

Народився 29 січня 1903 року в місті Павлограді нині Дніпропетровська область, Україна В 1919 році добровільно вступив до Червоної Армії В 1921 році брав участь у ліквідації загонів Махно, Брови та ін на посаді ад'ютанта начальника Павлоградської бойової дільниці У 1929 році здав екстерном екзамен за нормальну військову школу У 1939 році брав участь у Польській кампанії на посаді начальника Оперативного штабу Прикордонних військ Білоруського округу У цьому ж році вступив кандидатом у ВКП/б/ прийнятий в члени ВКП/б/ пізніше КПРС у травні 1942 року У 1940 році закінчив з відзнакою вечірній факультет Військової академії ім Фрунзе Перед початком радянсько-німецької війни, маючи звання полковника, займав посаду начальника бойової підготовки прикордонних військ Білоруського округу

У роки німецько-радянської війниред

22 червня 1941 року полковник В А Горишній призначений начальником Польового штабу Прикордонних війск Білоруського округу 12 км захід від м Білосток До серпня місяця разом з залишками прикордонних частин відходив з боями до Дзержинського УРу, потім до міст Мінськ та Гомель

4 серпня за викликом наркома внутрішніх справ СРСР прибув з Гомеля до Москви і був призначений помічником начальника бойової підготовки Прикордонних військ СРСР, а потім начальником У вересні 1941 року, після переводу більшої частини Головного Управління прикордонних військ з Москви до м Куйбишева нині Самара, залишений у Москві і призначений командиром полку командного складу військ НКВС, а потім начальником Ногінського сектору охорони і оборони Московської області

За участь в обороні Москви нагороджений орденом Знак Пошани

5 лютого 1942 року призначений командиром 8-ї мотострілецької дивізії внутрішніх військ НКВСru, потім командиром 13-ї мотострілецької дивізії внутрішніх військ НКВС З травня місяця — в боях проти наступаючих німецьких військ в районі м Ізюм, в обороні по річці Сіверський Донець, в районі м Куп'янськ, м Воронеж, по річці Хопер на схід від м Борисоглібськ

Зазнавши значних втрат у боях, 15 червня 1942 року 13-та мотострілецька дивізія за наказом Ставки ВГК була переформована, введена до складу Червоної Армії і отримала найменування 95-ї стрілецької дивізіїru В А Горишній призначений командиром дивізії

З 19 вересня 1942 року 95-та стрілецька дивізіяru у складі 62-ї армії бере участь в обороні Сталінграду, веде кровопролитні бої за Мамаїв Курган, заводи «Червоний Жовтень», «Барикади», Тракторний до кінцевого розгрому німецького угруповання 2 лютого 1943 року За оборону Сталінграду 95-й стрілецькій дивізії було присвоєне звання гвардійської, 1 березня 1943 року вона була переформована у 75-ту гвардійську стрілецьку дивізію Командир дивізії полковник В А Горишній був нагороджений орденом Червоного Прапора, йому було присвоєно звання «гвардії генерал-майор»

З 6 липня 1943 року у районі Пониріru-Ольховатка дивізія під командуванням В А Горишнього у складі 13-ї армії бере участь у відбитті німецького наступу на Курській дузі, а потім у розгромі та переслідуванні німців За зразкове виконання бойових завдань, виявлені при цьому мужність і героїзм Указом Президії Верховної Ради СРСР 21 липня 1943 року дивізія нагороджена орденом Червоного Прапора В А Горишнього нагороджено другим орденом Червоного Прапора

У боях за визволення України дивізія першою у смузі 60-ї армії форсує ріку Десна, а 23 вересня 1943 року першою сходу форсує ріку Дніпро в районі міста Димер, за 35 км на північ від Києва, проти села Ясногородка 23—25 вересня 1943 року В А Горишній при форсуванні Дніпра на північ від Києва в районі сіл Глібівка та Ясногородка Вишгородського району Київської області безпосередньо керував бойовими діями частин дивізії, організував успішне форсування рік Десни і Дніпра, забезпечив утримання захопленого плацдарму, постійно знаходився у бойових частинах, проявив мужність і самовідданість

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 17 жовтня 1943 року за мужність і героїзм, проявлені при форсуванні Дніпра і утриманні плацдарму гвардії генерал-майору Горишньому Василю Акимовичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» № 1572

У листопаді 1943 року дивізія бере участь у боях за визволення правобережної України За визволення міста Бахмач дивізія отримує найменування «Бахмацька» Після доукомплектування через великі втрати, дивізія бере участь в Калиннкович-Мозирській операції і визволенні м Калинковичі, за що нагороджена орденом Суворова II ступеня

Із січня 1944 року дивізія бере участь в операції «Багратіон» з визволення Білорусі За розгром німців під Бобруйськом та визволення міста Барановичі дивізію нагороджено другим орденом Червоного Прапора В А Горишній нагороджений орденом Кутузова II-го ст

У 1944 році, продовжуючи командувати 75-ю гвардійською стрілецькою дивізією у складі 1-ї Ударної армії, В А Горишній бере участь у Ризькій операції і звільненні м Рига За успішний розгром і переслідування Варшавського угруповання супротивника В А Горишнього нагороджено орденом Суворова II-й ступеня

За успішне форсування ріки Одер, за участь у розгромі Берлінського угруповання і вихід дивізії у складі 6-ї армії на ріку Ельба нагороджений другим орденом Суворова II-й ступеня

Післявоєнні рокиред

Після війни командував 75-ю стрілецькою дивізією, а з липня 1946 р — 17-ю окремою стрілецькою бригадою Московського військового округу

У вересні 1949 — грудні 1951 р — командир 4-ї гвардійської механізованої дивізії Київського військового округу

У 1952 році закінчив Вищі академічні курси при Вищій військовій академії імені Ворошилова

У жовтні 1952 — червні 1956 р — командир 1-го гвардійського стрілецького корпусу Московського військового округу

У червні 1956 — травні 1957 р — командир 25-го стрілецького корпусу Одеського військового округу У травні 1957 — 1961 р — командир 45-го особливого армійського корпусу Одеського військового округу у місті Сімферополі

Обирався депутатом Верховної Ради РРФСР 1947, Верховної Ради УРСР 1951, делегатом XX і XXI з'їздів КПРС, делегатом XIX і XX з'їздів КПУ Звання генерал-лейтенант присвоєно у 1953 році

З 1961 року у відставці, жив у Сімферополі Помер 15 лютого 1962 року Похований у Сімферополі на Військовому кладовищі

Нагородиред

  • Медаль Золота Зірка № 1572 Героя Радянського Союзу 17 жовтня 1943
  • два ордени Леніна
  • чотири ордени Червоного Прапора
  • два ордени Суворова 2-го ступеня
  • орден Кутузова 2-го ступеня
  • орден Знак Пошани
  • радянські та іноземні медалі

Пам'ятьред

  • Ім'ям Василя Акимовича Горишнього названо вулицю в м Волгоград, РФ
  • Імя Горишнего носить вулица в м Чугуїв Харківська область
  • У м Сімферополі на будинку № 37 по вул Набережній, де жив в останні роки В А Горишній, встановлено меморіальну дошку

Літератураред

  • Андреев С А Совершённое ими бессмертно — М: Высшая школа, 1976рос
  • Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь — М: Воениздат, 1987 — Т1 — 911 срос
  • Днепр — река героев 2-е изд, доп — Киев: Изд полит лит Украины, 1988рос
  • Чуйков В И Сражение века — М: Советская Россия, 1975рос
  • Симонов К М Разные дни войны — М: Молодая гвардия, 1975рос
  • Крылов Н И Сталинградский рубеж — М: Воениздат, 1979рос
  • О войне и товарищах Сборник воспоминаний — Красноград: АО «КМП», 1996рос
  • Исторический формуляр 75-й гвардейской стрелковой дивизии — Архив музея завода «Красный Октябрь», Волгоградрос
  • Краткая биография Горишнего В А — Архив музея завода «Красный Октябрь», Волгоградрос

Посиланняред

  • Горишний, Василий Акимович рос;
  • Герої Радянського Союзу рос;
  • 8-ма мотострілецька дивізія внутрішніх військ НКВСru рос;
  • 13-та мотострілецька дивізія внутрішніх військ НКВСru рос;
  • 95-та стрілецька дивізія 2-го формуванняru рос;
  • 75-та Бахмацька двічі Червонозоряна ордена Суворова гвардійська стрілецька дивізія рос


Горишній Василь Акимович інформація про

Горишній Василь Акимович

Горишній Василь Акимович
Горишній Василь Акимович

Горишній Василь Акимович інформація Відео


Горишній Василь Акимович Перегляд теми.
Горишній Василь Акимович що, Горишній Василь Акимович хто, Горишній Василь Акимович пояснення

There are excerpts from wikipedia on this article and video