Веретільниця ламка


Веретільниця ламка, або гладун (Anguis fragilis) — представник роду Веретільниця (Anguis) родини Веретільницеві (Anguidae).

Має 2 підвиди.

Зміст

  • 1 Опис
  • 2 Спосіб життя
  • 3 Розповсюдження
  • 4 Підвиди
  • 5 Джерела

Опис

Порівняно велика безнога ящірка з змієподібним тілом загальною довжиною до 50 см. Самці трохи менше за самиць. Хвіст короткий, дуже ламкий. Вушний отвір менше або дорівнює ніздрям. Луска тулуба гладенька, розташована у 21-36 поздовжніх рядків.

Молоді веретінниці зверху сріблясто-білого або блідо-кремового кольору з 2 тісно розташованими темними смугами, які тягнуться від розташованої на потилиці трикутної плями. Боки й черево чорного або чорно-бурого забарвлення, причому межа між світлою спинний і темної бічною частиною тіла виражена дуже різко. У дорослих ящірок спинна сторона тулуба поступово темнішає і набуває коричнево-бурого або темно-сірого кольору з характерним бронзовим відливом. Боки й черево, навпаки, світлішають і їх темне забарвлення зберігається зазвичай лише у вигляді 2 бічних смужок, що проходять з боків тіла. Дорослі самці часто одноколірні, з 2 рядками великих блакитних або рідше чорно-бурих плям на спині, особливо чітко виражених в її передній третини.

Спосіб життя

Полюбляє широколистяні та мішані ліси, зустрічаючись також на межі лісів, полів і лугів, на лісових галявинах та у садах. У горах піднімається до висоти 2500 м над рівнем моря. Ховається у лісовій підстилці, під впалими стовбурами дерев, у гнилих пнях, під камінням, хмизом, у норах риючих тварин. Має здатність відкидати хвоста при небезпеці (автотомія). Харчується дощовими червами, наземними молюсками, зокрема голими слимаками, багатоніжками, мокрицями, а також комахами та їх личинками.

На зимівлю йде не раніше другої половини вересня, причому збираються іноді по кілька десятків особин разом.

Це яйцеживородна ящірка. Статева зрілість настає на 3 році життя. Вагітність триває близько 3 місяців і молоді веретінниці народжуються у середині липня — серпні. Самка приводить від 5 до 26 дитинчат довжиною 38-50 мм, не враховуючи хвоста. Відомі випадки виживання веретінниці в неволі до 30-35 років.

Розповсюдження

Широко поширена у Малій Азії, на Кавказі і в північному Ірані, у центральній, західній, південній Європі, Балтії, Білорусі, Україні та Молдові, Росії до лівобережної долини річки Тобол. Зустрічається також в Данії, Норвегії та Швеції.

Підвиди

  • Anguis fragilis fragilis
  • Anguis fragilis colchicus

Джерела

  • http://www.izan.kiev.ua/term_com/herpet.htm
  • Пащенко Ю. Й. Визначник земноводних та плазунів УРСР. К., 1955;
  • Фауна України, т. 7. К., 1959
  • Куйбіда В. В., Гаврись Г. Г., Лопатинська В. В. Зоологія хребетних. Практикум: посібник з навчально-польової практики. - Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет ім. Григорія Сковороди, Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена/. — Київ. Міленіум, 2007.-210с.


Веретільниця ламка інформація про


Веретільниця ламка
Веретільниця ламка

Веретільниця ламка інформація Відео


Веретільниця ламка Перегляд теми.
Веретільниця ламка що, Веретільниця ламка хто, Веретільниця ламка пояснення

There are excerpts from wikipedia on this article and video



випадкові Повідомлень

Соціальних рахунків

Facebook Twitter VK
Copyright © 2014. Пошукова система