Брижава


Координати 49°40′37″ пн. ш. 22°21′22″ сх. д. / 49.67694° пн. ш. 22.35611° сх. д. / 49.67694; 22.35611Координати: 49°40′37″ пн. ш. 22°21′22″ сх. д. / 49.67694° пн. ш. 22.35611° сх. д. / 49.67694; 22.35611

Країна ПольщаПольща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Перемишльський повіт
Гміна Бірча
Перша згадка 1464
Населення 303 особи (2006)
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+1
Телефонний код (+48) 16
Автомобільний код RPR

Брижава

Брижава
Вид на церкву святого Михаїла Архангела в Брижаві

Брижава або Бережава (пол. Brzeżawa) — село в гміні Бірча Перемишльського повіту в Підкарпатському воєводстві на південному сході Польщі.

З 1975 по 1998 роки Брижава адміністративно належала до Перемишльського воєводства.

Зміст

  • 1 Географічне положення
  • 2 Історія
  • 3 Населення
  • 4 Релігія
  • 5 Пам'ятники архітектури
  • 6 Визначні особистості, пов'язані з селом
  • 7 Примітки
  • 8 Див. також

Географічне положення

Село розташоване на відстані 10 кілометрів на захід від центру гміни села Бірчі, 32 кілометри на захід від центру повіту міста Перемишля і 47 кілометрів на південний схід від столиці воєводства — міста Ряшіва.[1]

Історія

В XI-XIII століттях на цих землях існувало Перемишльське руське князівство зі столицею в Перемишлі, яке входило до складу Галицького князівства, а пізніше Галицько-Волинського князівства.

Після захоплення цих земель Польщею село в 1340–1772 роках входило до складу Сяноцької землі Руського воєводства Королівства Польського[2].

Село було засновано на початку 15 століття. Перші письмові згадки про село Брижава відносяться до 1464 року, коли Брижава належала до бірчанського маєтку, маючи назву Воля Твердого (пол. Twardego Wolya).

Перепис 1510 року показував, що сплачувалися податки з: 10 земельних ділянок (ланів), млина, корчми, священика й 200 овець.

25 січня 1648 року Станіслав Гумніцкий (пол. Stanisław Humnicki), сяноцький військовий, продав за 300 злотих священикамам-братам Ігнатові і Івану Манявским (пол. Ihnatowi i Iwanowi Maniawskim), священичу посаду в селі Брижава.

В 19 столітті село було власністю Людвига Добриньського (пол. Ludwika Dobrzyńskiego) й Казимира Газдовича (пол. Kazimierza Gazdowicza).

Після розпаду Австро-Угорщини і утворення Другої Речі Посполитої це українське село Надсяння, як й інші етнічні українські території (Лемківщина, Підляшшя, Сокальщина, Равщина і Холмщина), опинилося по польському боці розмежування лінії Керзона, у так званому Закерзонні, що було закріплено в Ризькому мирному договорі 1921 року.

В 1938 році з 1391 мешканців села 1212 осіб були українцями греко-католицького віросповідання. Навіть якщо припустити, що серед римо-католиків та п'ятидесятників їх не було, все одно частка українців становила понад 87%.

Після нападу 1 вересня 1939 року Третього Рейху на Польщу й початку Другої світової війни та вторгнення СРСР до Польщі 17 вересня 1939 року Брижава, що знаходиться на правому, східному березі Сяну, разом з іншими навколишніми селами відійшла до СРСР і ввійшла до складу Бірчанського району[3] (районний центр — Бірча) утвореної 4 грудня 1939 року Дрогобицької області УРСР (обласний центр — місто Дрогобич).

З початком німецько-радянської війни село вже в перший тиждень було зайняте військами вермахту.

В кінці липня 1944 року село було звільнене Червоною Армією.[4]

13 серпня розпочато мобілізацію українського населення Дрогобицької області до Червоної Армії (облвоєнком — підполковник Карличев)[5].

В березні 1945 року Брижава, як і весь Бірчанський район з районним центром Бірча, Ліськівський район з районним центром Лісько та західна частина Перемишльського району включно з містом Перемишль з складу Дрогобицької області передано Польщі.[6]

Москва підписала й 16 серпня 1945 року опублікувала офіційно договір з Польщею про встановлення лінії Керзона українсько-польським кордоном та, незважаючи на бажання українців залишитись на рідній землі,[7] про передбачене «добровільне» виселення приблизно одного мільйона українців з «Закерзоння», тобто Підляшшя, Холмщини, Надсяння і Лемківщини.[8],[9]

Розпочалося виселення українців з рідної землі. Проводячи депортацію, уряд Польщі, як і уряд СРСР, керувалися Угодою між цими державами, підписаною в Любліні 9 вересня 1944 року, але, незважаючи на текст угоди, в якому наголошувалось, що «Евакуації підлягають лише ті з перелічених (…) осіб, які виявили своє бажання евакуюватися і щодо прийняття яких є згода Уряду Української РСР і Польського Комітету Національного Визволення. Евакуація є добровільною і тому примус не може бути застосований ні прямо, ні посередньо. Бажання евакуйованих може бути висловлено як усно, так і подано на письмі.»[10], виселення було примусовим і з застосуванням військових підрозділів.[11]

Українське населення села, якому вдалося уникнути депортації до СРСР, попало в 1947 році під етнічну чистка під час проведення Операції «Вісла» і було виселено на ті території у західній та північній частині польської держави, що до 1945 належали Німеччині[12].

Населення

  • 1785 — 375 греко-католиків, 44 римо-католики i 10 іудеїв
  • 1840 — 513 греко-католиків (нема інформації про вірних інших конфесій)
  • 1859 — 694 греко-католики
  • 1879 — 867 греко-католиків
  • 1899 — 1084 греко-католики
  • 1926 — 1190 греко-католиків
  • 1929 — 1265 мешканців
  • 1938 — 1212 греко-католиків, 97 римо-католиків, 21 іудей, 61 п'ятидесятник

Релігія

На теренах села душпастирську діяльність здійснюють Римо-Католицька Церква та Церква П'ятидесятників — протестантська спільнота євангелістського спрямування.

Пам'ятники архітектури

  • Греко-католицька церква Святого Михаїла Архангела — збудована в 1843 р., тепер римсько-католицький костел Святого Михаїла Архангела. Стіни усередині орнаментовані поліфонічно-орнаментальним поліхромним стінним живописом з кінця XIX століття.
Докладніше: Церква Святого Михаїла Архангела в Брижаві

Визначні особистості, пов'язані з селом

  • Людвіга Добринська-Рибіцька (пол. Ludwika Dobrzyńska-Rybicka) — професор Познаньського університету імені Адама Міцкевича
  • Юліян (Ґбур) — єпископ Стрийської єпархії УГКЦ
  • Михайло Худзик (пол. Michał Hydzik) — колишній головний пресвітер Церкви П'ятидесятників в Польщі
  • Омелян Мазурик (пол. Omelian Mazuryk) — художник
  • Микола Мазурик (пол. Mykoła Mazuryk) — різьбяр

Примітки

  1. ↑ Central Statistical Office (GUS) - TERYT (National Register of Territorial Land Apportionment Journal) (Polish). 2008-06-01. Архів оригіналу за 2012-03-01. 
  2. ↑ Władysław Makarski. Nazwy miejscowości dawnej ziemi sanockiej : [rozprawa doktorska] KUL Wydział Nauk Humanistycznych. — Lublin : Redakcja Wydawnictw KUL, 1986. ISBN 83-00-00202-2
  3. ↑ Хроніка за 10 січня 1940 року на сайті Інститут історії України НАН України
  4. ↑ Оперативная сводка за 31 июля
  5. ↑ Інформація Дрогобицького облвійськкомату начальнику штабу Львівського обласного округу, секретарю Дрогобицького обкому КП(б)у, голові Дрогобицького облвиконкому, начальнику облуправління НКДБ по Дрогобицькій області про відмову української молоді служити в лавах червоної армії
  6. ↑ Нариси з історії Дрогобича (від найдавніших часів до початку XXI ст.) Дрогобич, видавництво «Коло», 2009 рік;— ISBN 978-966-7996-46-8
  7. ↑ Лист жителів с. Долгобичів Грубешівського повіту Холмщини секретарю ЦК КП(б)У М. Хрущову на сайті «Територія терору»
  8. ↑ Петро Мірчук. Українська повстанська армія 1942–1952 Частина ІІ: Друга большевицька окупація На Закерзонні Мюнхен 1953 (репр. Львів 1991)
  9. ↑ Переселення українців з Польщі до УРСР у 1944–1946 рр. на сайті «Територія терору»
  10. ↑ Угода між Урядом Української Радянської Соціалістичної Республіки і Польським Комітетом Національного визволення про евакуацію українського населення з території Польщі і польських громадян з території УРСР
  11. ↑ Документальні відеокадри: Депортація українців Закерзоння, 2 половина 1940-х рр на сайті «Територія терору»
  12. ↑ * Акція «Вісла»: Список виселених сіл та містечок, Бережава, Повіт ПЕРЕМИШЛЬ

Див. також

  • Різня в Березці
  • Різня в Бахові
  • Різня в Сівчині
  • Бої в Бірчі та околицях


Це незавершена стаття з географії Польщі.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.


Брижава інформація про

Брижава

Брижава
Брижава

Брижава інформація Відео


Брижава Перегляд теми.
Брижава що, Брижава хто, Брижава пояснення

There are excerpts from wikipedia on this article and video



випадкові Повідомлень

Соціальних рахунків

Facebook Twitter VK
Copyright © 2014. Пошукова система