TR | RU | KK | BE | EN |

Богуслав

богуслав линда, богуславська сзш 1
Богусла́в — місто районного значення, центр Богуславського району Київської області. Розташований на річці Рось. Населення 16 911 мешканців. Історична дата утворення 1032 рік.

Зміст

  • 1 Історія
    • 1.1 Заснування міста
    • 1.2 XVI сторіччя
    • 1.3 Часи Хмельниччини
    • 1.4 Створення Богуславського полку
    • 1.5 У складі Російської імперії
    • 1.6 Радянська влада
  • 2 Економіка
  • 3 Культура та відпочинок
  • 4 Історичні пам'ятки
    • 4.1 Сакральні споруди
      • 4.1.1 Свято-Троїцька церква
      • 4.1.2 Костел
      • 4.1.3 Хедер
    • 4.2 Богуславська міська рада
    • 4.3 Інші споруди
    • 4.4 Пам'ятки монументального мистецтва
  • 5 Персоналії
    • 5.1 Відомі уродженці
    • 5.2 Богуславські старости
  • 6 Виноски
  • 7 Джерела, посилання та література

Історія

Річка Рось у Богуславі

Поселення в географічній точці «м. Богуслав» існували ще задовго до офіційного надання йому статусу міста. Богуслав був заснований в 1032 році Київським князем Ярославом Мудрим.

Цікавий історичний факт;

Королева Швеції Астрид Ободритська або Астрид Мекленбурзька (швед. Astrid av obotriterna) донька князя ободритів (в племінний союз яких входило і плем'я «украни»), була матір'ю Інгігерди дружини Великого князя київського Ярослава Мудрого. Після повстань полабських слов'ян проти окупантів німців князь Київської Русі Ярослав I Мудрий був союзником саме полабських слов'ян. Яких обороняв благочестивий князь Богуслав I. І Богуслав I був чоловіком Анастасії Великопольської, доньки Євдокії Ізяславни династії Рюриковичів, батько якої був Ізяслав Мстиславич правнук Ярослава Мудрого (див. «Укри»).

Заснування міста

Перша згадка про поселення в літопису як фортеця для оборони проти половців датується 1195 роком.

Стародавня назва міста — Богуславль. Він також згадується в літописах за 1195 разом з Торчеськ (Торчскій), Корсунем (сучасний Корсунь-Шевченківський) і Каневом як міста, передані київським князем Рюриком володимиро-суздальського князя Всеволода (Юрійовичу) Велике Гніздо.

Сама назва міста походить, очевидно, від річки Богуславки-притоки Росі. Також, згідно з легендою, після того, як був відбитий набіг кочовиків на південні кордони Київської Русі, всі прославляли князя Ярослава Мудрого. У відповідь князь вимовив, «Богу слава!» і наказав збудувати на лівому березі річки Рось місто-фортецю, яке було названий Богуславлем.

Як стверджують богуславські дослідники, історична назва міста походить від старословянського «Буй Слав», що в перекладі означає — «хвала славним воїнам!».

1240 року Богуслав був зруйнований монголо-татарськими ордами. З 1362 року у складі Великого князівства Литовського, а після Люблінської унії 1569 року у складі Речі Посполитої. З метою колонізації українських земель і зміцнення південних кордонів Речі Посполитої польський уряд вжив ряд заходів для перетворення Богуслава на добре укріплену фортецю.

XVI сторіччя

У 1591 році король Сигізмунд III Ваза віддав місто у володіння волинському воєводі Янушу Острозькому і дозволив його заселяти. Місту були надані привілеї: населення звільнялося на 29 років від усяких податків і поборів, у ньому а також дозволялося проводити торги один раз на тиждень і ярмарки двічі на рік. З цього часу Богуслав став центром староства. У 1620 році він одержав магдебурзьке право і герб. На той час у містечку було 115 дворів, 15 шинків, 4 водяні млини, замок та дві поташні буди.

Населення Богуслава брало участь у повстанні під проводом Криштофа Косинського 1591–1593 років, Северина Наливайка 1594–1596 років, Павла Павлюка і Карпа Скидана (1637), Дмитра Гуні і Якова Острянина (1638).

Часи Хмельниччини

Під час Хмельниччини більшість міщан Богуслава пішли в козаки. За переписом 1654 року, в місті, що входило тоді до Корсунського полку, налічувалось 610 козаків і 59 міщан.

З 1648 — сотенне місто Білоцерківського полку. За Андрусівським перемир'ям 1667 року Богуслав відійшов до Польщі. Протягом 16—17 століть Богуслав зазнав численних нападів з боку кримських татар і турків. Юрій Хмельницький в 1678 р. зруйнував Богуслав, населення міста віддав у ясир своїм союзникам — туркам.

Створення Богуславського полку

Після прийняття у 1685 р. рішення про відновлення козацтва на Правобережній Україні місто почало відбудовуватися. У 1685 Богуслав був зайнятий військом козацького полковника Самійла Самуся і за наказом гетьмана Івана Мазепи було створено Богуславський полк. Самусь за весь час існування полку єдиним полковником Богуславського полку, одночасно виконував обов'язки наказного гетьмана правобережних українських полків. У 1685–1692 роках Самійло Самусь сприяв відбудові Свято-Миколаївського монастиря за Богуславом.

В 1711 р. Богуслав приєднався до армії гетьмана Пилипа Орлика, під час його похода на Правобережжя проти російської влади.

У 1711–1712 рр. за наказом російської влади більшу частину козаків та цивільних мешканців міста було силою переселено на Лівобережжя, Богуславський полк ліквідовано.

За Коліївщини 1768 населення міста повстало і разом з гайдамаками знищило гарнізон польського війська.

У складі Російської імперії

В 1793 Богуслав разом з Правобережною Україною ввійшов до складу Російської імперії. В 1796–1837 роках Богуслав був центром Богуславського повіту Київської губернії, з 1837 — заштатне місто Канівського повіту Київської губернії. 1846 року переведний у розряд містечок.

Станом на 1885 рік у колишньому власницькому містечку, центрі Богуславської волості, мешкала 8451 особа, налічувалось 1018 дворових господарств, існували 2 православні церкви, костел, синагога, духовне училище, школа, 3 постоялих двори, 18 постоялих будинків, 181 лавка, 2 суконні фабрики, пивоварний, винокурний і чавунний завод.

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 11372 осіб (5533 чоловічої статі та 5839 — жіночої), з яких 3690 — православної віри, 7445 — іудейської.

Радянська влада

Після встановлення радянської окупації в Україні Богуслав в 1919–1923 роках знов центр Богуславського повіту Київської губернії, з 1923 — центр Богуславського району. Під час німецької окупації 1941–1943 років у районі Богуслава діяв партизанський загін.

Економіка

Найбільші промислові підприємства Богуслава:

  • ВАТ «Богуславська суконна фабрика» — виготовлення вовняних тканин. Потужність фабрики 2120 тисяч погонних метрів у рік;
  • ВАТ «Муліт» — основним видом продукції є магнітні блоки, моточні вироби, індукційні котушки, дроселі герметичні, які застосовуються в радіоелектронній промисловості;
  • ВАТ «Камінь Богуславщини» — вироблення гранітних виробів;
  • ВАТ «Богуславський кар'єр», продукцією якого є щебінь, камінь-бут, гранвідсів.
  • ВАТ «Богуславський маслозавод»;
  • ВАТ «Богуславський консервний завод»;
  • ВАТ «Богуславський завод продтоварів»;
  • ДТ «Богуславський хлібозавод»;
  • швейна фабрика «Рось»;
  • ТОВ «Спецпромбудсервіс».

Крім того в місті діють 3 гранкар'єри, лісогосподарське підприємство, хлібоприймальне підприємство, інкубаторно-птахівниче підприємство, меблева фабрика, цегельний завод.

Культура та відпочинок

У теперішній час у Богуславі функціонує декілька музеїв, кожен з яких розповідає свою історію: про найдавніші часи, про мистецтво Богуславщини, про видатних людей, чий життєвий шлях був зв'язаний з Богуславом:

  • Музей художника І.М.Сошенка Богуславський історико-краєзнавчий музей (вул. Шевченка, 36) — відкритий у липні 1968 року Нараховує більше 5 тисяч експонатів;
  • Музей сучасного ужитково-декоративного мистецтва (вул. Шевченка, 36) — відкритий 22 серпня 2006 року. У музеї виставлені роботи відомих дибинецьких гончарів В. К. Масюка, М. Т. Тарасенка, майстрів декоративно-художнього ткацтва: І. Г. Нечипоренка та багатьох інших майстрів, що спеціалізуються на виготовленні узорних декоративних тканин.
  • Меморіальний музей Івана Сошенка (вул. Андрія Зозулі, 1) — відкрито 15 грудня 1973 року. Нині експозиція розміщена лише в трьох кімнатках.
  • Музей Марко Вовчок
  • Регіональний ландшафтний парк «Богуславль»
  • Регіональний ландшафтний парк «Богуславль» Центр зимових видів спорту "Льодограй", відкрився 06 листопада 2014 року. Центр призначений в першу чергу для тренувань юних хокеїстів та фігуристів з сусідніх районів Київської області та інших областей України.

У місті діє спортивна школа та стадіон, декілька спортивних залів і майданчиків. Також у місті є два готелі. Поблизу міста розташовані рекреаційні бази та санаторії.

Історичні пам'ятки

Сакральні споруди

Свято-Троїцька церква

Свято-Троїцька церква

Свято-Троїцька церква є історико-архітектурною пам'яткою національного значення. Будівництво храму було розпочато Олександрою Браницькою. Основні будівельні роботи були завершені в 1861 році. Також у Богуславі є Миколаївський чоловічий монастир, який веде початок своєї історії від другої половини XVI століття.

Костел

Поза межами історичного центру на вулиці Шевченка поблизу пожежної частини збереглася будівля костелу, закрита та перебудована за радянських часів. Місцева парафія має наміри з часом реставрувати костел.

Найстаріша будівля міста — так звана Богуславська кам'яниця, відреставрована й добре доглянута, нині є значним об'єктом туризму, липень 2008 року

Хедер

Найдавнішою будівлею Богуслава вважається так звана «Кам'яниця» — масивна будівля, зведена 1726 року, у якій містився хедер, а після революції — один за одним клуб для глухонімих, музей комсомольської слави (вже після ІІ Світової), нині музей декоративно-ужиткового мистецтва.

Богуславська міська рада

Міська рада знаходиться у колишньому 2-поверховому будинку фабриканта Покраса, який збудовано 1887 року. Споруда має 2 поверхи, декоративні вежі по кутах, оригінальні ковані балкони. Під дахом дата будівництва.

Інші споруди

У середмісті збереглося близько 20 1 та 2-поверхових будівель кінця 19-ого початку 20-ого століть, більшість із яких мають на фасадах дати спорудження. Здебільшого це громадські будівлі або споруди, що належали в минулому євреям-підприємцям.


Пам'ятки монументального мистецтва

  • Пам'ятник Марусі Богуславці, відкритий у травні 1981 р., де за переказами стояла хата її батька-священника.
  • Пам'ятник Володимиру Леніну (демонтовано 2014 року, постамент вшановує героїв Небесної Сотні)
  • Пам'ятник Ярославу Мудрому — засновнику м. Богуслава. Надпис на пам'ятнику: «Син Великого кн. Володимира — Хрестителя Русі», відкриття відбулося у 2012 р. — під час святкування 980-ої річниці від дня заснування міста
  • Пам'ятник Марині Гризун
  • Пам'ятник Шолом-Алейхему (Рабіновичу)
  • Пам'ятник загиблим воїнам-афганцям — уродженцям Богуславщини
  • Пам'ятник борцям за революцію 1917–1922 рр.
  • Пам'ятник жертвам Голодомору 1932–1933 рр.
  • Пам'ятник радянським воїнам-танкістам, захисникам м. Богуслава у серпні 1941 р.
  • Пам'ятник радянським воїнам, які загинули при визволенні міста від німецько-фашистських загарбників. Надпис на пам'ятнику: «Хто за свободу вийшов проти смерті, тому немає смерті на землі»
  • Пам'ятник загиблим уродженцям Богуславщини, які загинли під час ВВВ 1941–1945 рр.
  • Пам'ятний знак жертвам Чорнобильської катастрофи, відкриття відбулося у 2006 р.
  • Пам'ятний знак козацькому полковнику Самійлові Самусеві
  • Пам'ятний знак Алімпію Галику, відкриття відбулося у 2008 р.
  • Пам'ятний знак воїнам Армії УНР
  • Погруддя Марко Вовчка (Марії Вілінській)
  • Погруддя Тараса Шевченка, відкриття відбулося у березні 1989 р.
  • Погруддя Івана Нечуя-Левицького, встановлено у 1989 р. на території педагогічного коледжу, а його ім'я присвоєно цьому навчальному закладу.
  • Погруддя Івана Сошенка

Персоналії

«То була перша моя зустріч з великим містом з церквами і різним-різним людом, що зібрався на величезну торговицю. А ще дивувався я баржі, на якій ми, сидячи з батьком на возі, переправлялись на другу сторону Росі»

— Тарас Шевченко

У 1861 році в Богуславі вчителював письменник Іван Нечуй-Левицький.

У 1886–1893 роках у селі Хохітва під Богуславом жила письменниця Марко Вовчок.

У 1908–1923 роках тут працював лікарем Сенгалевич Федір Миколайович, який виступив ще й засновником і керівником музею і гімназії у Богуславі в 1917–1918.

У 1884–1890 рр. у Богуславській бурсі навчався майбутній великий український хоровий диригент, визначний композитор і вчений-етнограф, талановитий педагог Олександр Кошиць

Відомі уродженці

  • Маруся Богуславка — легендарна українська героїня 16-17 сторіч, доля якої схожа на історію Роксолани — Насті Лісовської. Стала прототипом головної героїні одноіменної п'єси М.Старицького «Маруся Богуславка».
  • Галик Алімпій (1703–1763) — український живописець та гравер, ієромонах.
  • Сошенко Іван Максимович (2.06.1807-19.07.1876) — український художник, один з найближчих друзів Тараса Шевченка, брав активну участь у його визволенні з кріпацтва.
  • Адо́льф (Іоа́нн) Адо́льфович Нетикса (24.10.1862. — ?)  — російський архітектор, громадський діяч, редактор, один із майстрів стилю модерн.
  • Файнзильберг Міндль Аронівна (1868–1922) , (дівоче прізвище Котлова) — родом з Богуслава Київської губернії (переїхала в Одесу між 1893 і 1895 роками) — матір Іллі Арнодьдовича Ільфа (Ієхіел-Лейба Ар'євича Фа́йнзильберга), російського радянського письменника і журналіста, співавтора Євгенія Петрова.
  • Григорій Федорович Ткаченко-Петренко (1882–1909) — один з керівників Горлівського збройного повстання 1905 р.
  • Герман Толл (Toll, Herman) (15.03.1907-26.07.1967)  — член Палати представників Конгресу США від штату Пенсильванія з 1959 по 1967 роки. Народився у Богуславі, в 1910 році разом з сім'єю емігрував до США.
  • Архи́п Миха́йлович Лю́лька (10.03.1908-1.06.1984)  — український конструктор авіаційних двигунів, член-кореспондент АН СРСР (1960), академік АН СРСР (1968). Народився у селі Саварка, Богуславський район. Розроблені під керівництвом А. М. Люльки двигуни стоять на літаках ІЛ, Су та космічному кораблі багаторазового використання «Буран».
  • Марина Гризун — комсомолка-партизанка, уродженка с. Мисайлівка, в роки Німецько-радянської війни була закатована гітлерівцями у Богуславській тюрмі (гестапо).
  • Каневський Борис Михайлович — український і російський кінорежисер.
  • Чередніченко Надія Ілларіонівна (14.08.1927-??) — заслужена артистка РРФСР(1971). У 1949 році закінчила ВДІК (майстерня Ю.Райзмана). Знялась у 13 фільмах, зокрема, "Первая перчатка", "Матрос Чижик", "Олекса Довбуш", "Василий Докучаев". Більше 30 років працювала у театрі-студії кіноактора (Москва). Емігрувала з СРСР.
  • Зінченко Анатолій Назарович — видатний історик сучасності.
  • Олександра Олександрівна Тимошенко (18 лютого 1972) — українська гімнастка, олімпійська чемпіонка XXV літніх Олімпійських ігор у Барселоні в абсолютній першості та бронзова медалістка XXIV літніх Олімпійських ігор у Сеулі.
  • Оверчук Анатолій Федорович — скульптор, Член Союзу художників СРСР.
  • Вакуленко Микола Степанович — видатний спортивний діяч, заслужений майстер спорту з вільної боротьби, член Олімпійського спортивного комітету.
  • Ротенштейн Анатолій Олександрович (1926–1992) — театральний режисер, заслужений діяч мистецтв УРСР.
  • Гальчинський Анатолій Степанович (1935) — український економіст, ліберал; доктор економічних наук (1980), професор Київського національного університету імені Тараса Шевченко.
  • Лікарчук Ігор Леонідович (14.07.1954)  — український освітній діяч, доктор педагогічних наук, директор Центру тестових технологій і моніторингу якості освіти (2011).
  • Матвієнко Володимир Миколайович (22 січня 1970) — український економіко-географ, кандидат географічних наук, доцент КНУ імені Тараса Шевченка.
  • Пушняк Павло Анатолійович (21.02.1978-06.08.2014) — старший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни 2014–2015 років.

Богуславські старости

  • Себастьян Собеський (бл. 1552–1614) — староста росицький, молодший брат Марека
  • Зиґмунт Денгофф — сокальський, богуславський, звенигородський староста
  • Cтаніслав Кароль Яблоновський (†1702)
Див. також: Категорія:Богуславські старости .

Виноски

  1. ↑ Географический энциклопедический словарь. Москва. «Советская энциклопедия». 1989. стор. 73(рос.)
  2. ↑ Чисельність наявного населення України на 1 січня 2012 року, Київ-2012 (rar) — Державний комітет статистики України
  3. ↑ (рос. дореф.) Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя. СанктПетербургъ. 1885. — V + 349 с.
  4. ↑ рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-79)
  5. ↑ Про місто Богуслав на
  6. ↑ Музеї Богуслава та району на www.boguslav.info (Богуславський міський сайт)
  7. ↑ http://delo.ua/ukraine/v-boguslave-otkrylsja-centr-zimnih-vidov-sporta-za-20-mln-griven-282764/ Дело]
  8. ↑ Власенко С. Підземними вулицями Богуслава на www.formuseum.info
  9. ↑ Sobiescy (пол.)
  10. ↑ Denhoffowie (01) (пол.)
  11. ↑ Jabłonowscy (01) (пол.)

Джерела, посилання та література

  • Богуслав — Інформаційно-пізнавальний портал | Київська область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, тома — Історія міст і сіл Української РСР: Київ. — К.: Гол. ред. УРЕ АН УРСР, 1968., Історія міст і сіл Української РСР. Київська область / Ф. М. Рудич (голова ред. колегії) та ін. — К.: Гол. ред. УРЕ, 1971. — 792 с.)
  • Вирський Д. С. Богуслав // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — Київ : Наукова думка, 2003. — Т. 1. : А–В. — 688 с. : іл.

, стор. 320–321

  • Облікова картка міста
  • Валерій Дружбинський. «Колиска моя, любий Богуславе…»
  • Boguslav, Ukraine(англ.)
  • Bohusław // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1880. — T. I : Aa — Dereneczna..— S. 288-291. (пол.)
  • Топографічна мапа м. Богуслав
  • Сайт м. Богуслав
  • Власенко С. Підземними вулицями Богуслава на www.formuseum.info
  • Батушан О. Д., Сікорський М. І. Шляхами Київщини. К., 1968
  • Київська область // Історія міст і сіл Української РСР. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР., 1971
  • Ніколенко І. Ю. Богуславщина: Нариси з історії краю. Богуслав, 1994 (деякі розділи з книжки — http://nataly-sheva.livejournal.com/#asset-nataly_sheva-4442)
Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.

богуслав богуслав, богуслав карта, богуслав линда, богуслав музей, богуслав на карте, богуслав новини, богуслав погода, богуслав фото, богуслав штурма, богуславська сзш 1


Богуслав Інформацію Про

Богуслав


  • user icon

    Богуслав beatiful post thanks!

    29.10.2014


Богуслав
Богуслав
Богуслав Ви переглядаєте суб єкт.
Богуслав що, Богуслав хто, Богуслав опис

There are excerpts from wikipedia on this article and video

Випадкові Статті

Кошелівська сільська рада (Хустський район)

Кошелівська сільська рада (Хустський район)

Сільській раді підпорядковані населені пункти: с. Кошельово с. Залом Зміст 1 Населені пункти...
Зертаський сільський округ

Зертаський сільський округ

Зерта́ський сільський округ каз Зертас ауылдық округі, рос Зертасский сельский округ — адм...
Метрика Фрідмана-Леметра-Робертсона-Вокера

Метрика Фрідмана-Леметра-Робертсона-Вокера

Метрика Фрідмана-Леметра-Робертсона-Вокера - метрика простору-часу, яка описує однорідний ізотропний...
Копалнік-Менештур

Копалнік-Менештур

Копалнік-Менештур (рум. Copalnic-Mănăștur) — село у повіті Марамуреш в Румунії. Адміністративни...