TR | RU | KK | BE | EN |

Березень

березень на русском, березень по русски
Бе́резень — третій місяць року в григоріанському календарі, він має 31 день.

Назва березень закріпилась за місяцем у середині XIX століття. Походить від назви промислу — березол (заготівля березового попелу для виготовлення скла). До того в літературних джерелах місяць називався март (на честь латинського бога Марса). У народі його також звали:капельник, протальник, запалі сніги, з гір потоки, соковик, полютий, красовик.

Зміст

  • 1 Свята та пам'ятні дні
  • 2 Походження назви
  • 3 Культурне значення
  • 4 Див. також
  • 5 Примітки
  • 6 Література

Свята та пам'ятні дні

  • 1 березня
    • Міжнародний день котів
  • 4 березня
    • День преподобного Льва
  • 8 березня
    • Міжнародний жіночий день
  • 8 березня
    • День землевпорядника
  • 15 березня
    • Всесвітній день споживача
  • 23 березня
    • Всеукраїнський день працівників культури
  • 23 березня
    • Всесвітній день книги і авторського права
  • 25 березня
    • День Служби безпеки України
  • 26 березня
    • День Внутрішніх військ МВС України
  • 27 березня
    • День театру

Походження назви

Походження назви місяця березень виводять від слова береза, яка в цей місяць починає цвісти. Проте як слово потрапило в літературну мову, визначити досі складно. У фольклорних матеріалах слово «березень» вжива­ється рідко і здебільшого в найновіших записах, як ось:

««Сухий березень, теплий квітень, мокрий май — буде хліба урожай», «Березень сухий, а мокрий май — буде каша й каравай» »

Значно частіше в українській народній твор­чості трапляється назва «март» або «марець», як ось:

««Буває март за всіх варт», «В марець ще змерзне старець», «Білий, як в марці сніг», «Згинув, як марцевий сніг» »

.

Проте слова «март» і «марець» зовсім не сло­в'янського походження; це латинський «Марс» — бог війни, якому цей місяць був присвяче­ний.

Культурне значення

Оскільки весняне рівнодення припадає на 21 березня, у багатьох народів березень був першим місяцем нового року (а не січень, як тепер). Ймовірно, що з цієї ж причини до 15 століття і в Україні березень уважався першим місяцем громадського року (див. докладніше Новий рік на Русі та Новий час).

Індійці на початку березня святкували мале свя­то богині Дурги. А велике свято цієї богині індійці святкували в день осіннього рівнодення.

У стародавньому Римі в березні було свято Кібели, на якому її жреці оплакували Аттіса — символ сонця, що поверталося на весну. На дру­гий день після оплакування Аттіса римляни зу­стрічали весняний поворот сонця всенароднім радісним святом.

В Єгипті в березні згадували похорон Озіріса, який згідно з єгиптеською релігією був сонцем, що було слабким взимку, а на весні знов діставало свою силу. В цьому ж мі­сяці відбувалася їзда на ослі. Верхи на осла звичайно сідав, на розвагу народові, місцевий баляндрасник. Подібний звичай був поширений і в країнах Західньої Європи за середньовіччя.

За свідченнями Плутарха, в Афінах також у березні було свято «Гілконошення» — жителі міста носили по майданах пальмове гілля. Цей звичай зберігся і понині в країнах Близького Сходу, але тепер він пов'язаний там з весільними обря­дами.

У стародавніх юдеїв у березні починався но­вий святий рік, а перси цього місяця святкували новоліття.

У чехів і частково у німців за часів язичництва перше число березня вважалося початком весни і пер­шим днем світобудови.

Весняні свята поганського походжен­ня, що відзначали зв'язок навколишньої приро­ди з життям людини, в'язалися з обрядами, ме­тою яких було прогнати зиму, тобто смерть. Подібні обряди були поширені не тіль­ки в Україні, але й у балтійський народів та німців.

У скандинавських народів, особливо у старо­давніх шведів, за часів поганства у березні місяці було велике свято, яке супроводжувалося жертвоприноси­нами, масовими іграми та торгами протягом цілого тижня.

У персів та в стародавніх слов'ян за часів по­ганства був звичай улаштовувати врочистий обід — «тризну» — на честь мертвих родичів. Такі тризни відбувалися на початку березня. Під час тризни люди оспівували кінець зими і при цьому палили солом'яне опудало. Таке свято ще й досі зберігається у південних шведів, лужичан та чехів, і там воно проходить під знаком ослаблої зими і воскреслої весни. Поляки сьомого березня топили Маржану і при цьому співали про смерть, що в'ється по пар­канах і шукає собі поживи.

Див. також

  • Березень:1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31
  • Список всіх днів

Примітки

  1. ↑ «Українські народні прислів'я та приказки». Під ред. М. Т. Рильського. Київ, 1955.
  2. ↑ «Українські приказки, прислівья и таке инше». Спорудив М. Номис. С. Петербург, 1864.
  3. ↑ «Укр. Загальна Енциклопедія», том II., стор. 645.

Література

  • Воропай О. Звичаї нашого народу:у 2 т. — Мюнхен, 1954, том 2

березень, березень гороскоп, березень знак зодіаку, березень картинка, березень місяць, березень на русском, березень перевод, березень по русски, березень фото


Березень Інформацію Про

Березень


  • user icon

    Березень beatiful post thanks!

    29.10.2014


Березень
Березень
Березень Ви переглядаєте суб єкт.
Березень що, Березень хто, Березень опис

There are excerpts from wikipedia on this article and video

Випадкові Статті

Apollonias zeylanica

Apollonias zeylanica

Apollonias zeylanica — це вид квіткових рослин роду Аполонії родини Лаврових Зміст 1 Морфо...
Підрозділ (значення)

Підрозділ (значення)

Підрозділ:Підрозділ військова справа Команда Департамент підрозділ Підрозділ — поняття, яке ма...
Звіробій (фільм, 1990)

Звіробій (фільм, 1990)

«Звіробі́й» — художній фільм у двох серіях 1990 за мотивами однойменного роману Дж Ф Купера ...
Ольденборстель

Ольденборстель

Ольденборстель нім Oldenborstel — громада в Німеччині, розташована в землі Шлезвіг-Гольштейн Вх...