TR | RU | KK | BE | EN |

Баришівка

баришівка київського обл, погода баришівка
Ба́ришівка — селище міського типу, центр Баришівського району Київської області.

Зміст

  • 1 Назва
  • 2 Розташування
  • 3 Історія
  • 4 Населення
  • 5 Інфраструктура
  • 6 Освіта
    • 6.1 Баришівська ЗОШ (І-ІІІ ст.)№ 1
    • 6.2 Баришівська ЗОШ (І-ІІІ ст.)№ 2
  • 7 Культура, ЗМІ
  • 8 Відомі люди
  • 9 Місто-побратим
  • 10 Пам'ятники
  • 11 Галерея
  • 12 Виноски
  • 13 Джерела
  • 14 Посилання

Назва

Достовірних відомостей про походження назви немає. Вважають, що це літописний Баруч, який вперше згадується 1125 року, і від нього виводив сучасну назву А. Стороженко. Микола Арандаренко вказує на існування в минулому на території сучасної Баришівки поселення Борисівки — володіння київського князя Бориса (XI століття). Сучасне поселення вперше в історичних документах згадується під 1603 роком як Баришівське Городище, а в 1630 році як Баришеве. У народній вимові назва поселення звучала як Баришівка подібно до того, як місто Бориспіль називають Боришпіль. Утворення назви за допомогою суфікса -івка.

Розташування

Баришівка розташована на правому березі річки Трубіж (ліва притока Дніпра), за 6 км на північ від автостради E40М03(Київ—Харків), за 66 км на південний схід від Києва.

Залізнична станція. Площа 5 км².

Історія

  • Баришівка вперше згадується у 1125–1126 роках як городище Баруч.
  • 1603 рік — Баришовське.
  • 1630 рік — місто Баришове. 1630 року населення міста брало участь у повстанні Тараса Трясила проти поляків.
  • 1649 року було сформовано Баришівську сотню, яка увійшла до складу Переяславського козачого полку.
  • У 1661–1663 роках місто було окуповане польськими військами.
  • Від 1731 року Баришівка вважалася військовим поселенням.
  • Від 1775 року Баришівка належала полковнику Сулимі.
  • У 1843 роцi Баршiвку вiдвiдав Т.Г. Шевченко i описав вiдвiдини Баришiвки у повiстi "Прогулка с удовольствием и не без морали"
  • 4-5 лютого 1919 року у Баришівці та навколишніх селах відбувся бій між більшовиками та Армією УНР (переважно місцеві добровольці). У тому ж 1919 р. настоятелем церкви в Баришівці став священик УАПЦ Петро Тарнавський пізніше єпископ УАПЦ — репресований НКВС у 1938 р.
  • 3 липня 1921 року Баришівська волость увійшла до складу Київської губернії, а в 1923 році містечко

стало районним центром Київського округу.

  • У 1923 році 17 сімей незаможників селища Баришівка, що мали 75 га землі, об'єднались у виробниче сільськогосподарське товариство «Нове життя», головою якого став Безкровний С. Г. У 1928 році всі господарства та виробниче сільськогосподарське товариство «Нове життя» об'єдналися в ТСОЗ «Перше травня», головою якого обрали Купріянка І. М. Товариство мало 1200 га угідь. Через рік на базі його організовано сільгоспартіль.
  • Під час великого голоду протягом 1933 року в Баришівці померло 309 мешканців, в тому числі дітей до року — 4. За деякими іншими свідченнями ця цифра сягає 360 померлих від голоду жителів. Проте конкретних прізвищ померлих встановлено дуже мало. Місце масових поховань знаходиться на центральному кладовищі при вході зліва.
  • У Баришівці набув присадибну земельну ділянку «дачу» репресований НКВС у 1937 р. єпископ УАПЦ Григорій Стороженко.
  • У середині 30-х років у місті було зруйновано Успенську церкву
  • Радянські війська знову зайняли Баришівку 23 вересня 1943 року.

Населення

1959 рік — у Баришівці населення становило 6,0 тисяч мешканців.

2001 року в селищі мешкало 11178 осіб, що становило 105,6% до 1989 року.

За національним складом розподіл населення такий:

  • українці — 94%,
  • росіяни — 4,7%,
  • білоруси — 0,5%,
  • євреї, поляки та інші — 0,8%.

Інфраструктура

Промкомбінат (із шкірзаводом та швейною майстернею), засолзавод, молокозавод, РТС.

2 середні школи, Будинок культури, 2 бібліотеки.

Сільське господарство району овочево-молочного напряму.

В районі — торфопідприємство, розташована частина Трубізької осушувальної системи.

Освіта

У 1925/1926 навчальному році в селищі Баришівка працювали три початкові й одна семирічна школа, в яких навчалося 86% дітей шкільного віку. У роки війни приміщення шкіл були зруйновані, багато вчителів перебувало на фронті.

13 листопада 1943 р. розпочалося навчання у семирічній школі, яку в 1961 р. було реорганізовано у восьмирічну.


Баришівська ЗОШ (І-ІІІ ст.)№ 1

У 1937 р. Баришівську школу було розділено на дві — середню та семирічну. Перший випуск учнів середньої школи відбувся в 1937 р. Уперше в історії Баришівки 62 учні здобули середню освіту.

У 1939 р. Київський облвиконком ухвалив рішення про будівництво в 1940 р. нового приміщення школи в Баришівці, в якому у вересні 1940 р. почалося навчання, що тривало до 22 червня 1941 р. У роки тимчасової окупації (1941–1943) у цьому приміщенні було гестапо. Відступаючи у вересні 1943 р., фашисти висадили школу в повітря, залишилися тільки сходи й уламки стін.

З вересня 1943 р. у середній школі навчалося 610 учнів, об'єднаних у 17 класів, але класних кімнат було 12.

У 1970-х роках школа розташовувалася у трьох приміщеннях і працювала у дві зміни. У 1972 р. була висунута ідея добудови школи.

У 1977/1978 навчальному році педагогічний і шкільний колектив Баришівської середньої школи було переведено в нове приміщення, а в будівлю старої середньої школи перейшла восьмирічна школа, яка в 1981 р. була реорганізована в Баришівську середню школу № 2.

Баришівська ЗОШ (І-ІІІ ст.)№ 2

Баришівська ЗОШ I–III ст. № 2 була заснована у 30-х роках XX століття як Липняцька восьмирічна школа. У 1978 Липняцьку восьмирічну школу було реорганізовано в Баришівську середню школу № 2. Колектив школи перейшов у приміщення по вул. Жовтневій, 33.

У 1981/1982 навчальному році було зроблено капітальний ремонт шкільного приміщення, переобладнано кабінети, поновлено матеріально-технічну базу. У 1983 р. відбувся перший випуск учнів. Зусиллями педагогічного та учнівського колективів у школі було відкрито музей Хліба.

Станом на 1 вересня 2008 у школі навчалося 715 учнів, навчання яких здійснювали 55 педагогів.

Культура, ЗМІ

Заклади культури Баришівки:

  • районний будинок культури;
  • Стадіон «Прогрес»;
  • Центр дитячої творчості «Мрія»;
  • Баришівський музей Т. Г. Шевченка;
  • історико-краєзнавчий музей;
  • декілька бібліотек, в тому числі районні доросла й дитяча.

У Баришівці видається районна газета — «Баришівські вісті».

Відомі люди

У Баришівці народилися:

  • церковний проповідник і перекладач Андрій Братановський-Романенко (1761–1805),
  • український видавець Стефан Кульженко (1837-1906)
  • літературознавець, доктор філологічних наук Петро Колесник (1905–1987),
  • доктор філологічних наук І. Недільний,
  • доктор філологічних наук Г. Недільний,
  • доктор технічник наук Данило Рабкін,
  • художник-графік Іван Бутник (1881–1927),
  • художник-графік Степан Бутник (1874–1952),
  • поет Олександр Сорока (1901–1941),
  • письменник, журналіст, історик, етнограф, художник і громадський діяч Григорій Коваленко (1868–1937, репресований),
  • поет, доктор медичних наук Федір Тишко.
  • режисер-постановщик Корж Олександр (1956–2013)
  • упродовж 1920–1923 у місті працював видатний український письменник Микола Зеров.
  • Герасименко Світлана Іванівна (1945) — український і таджицький астроном, відкривач комети Чурюмова-Герасименко.

Місто-побратим

На сьогодні містом-побратимом Баришівки є місто Пулах, Німеччина, повна назва Пулаха — Пулах-ім-Ізарталь (нім. Pullach im Isartal).

Пам'ятники

У селищі — пам'ятники Т. Шевченку (погруддя), В. Леніну (знесено), меморіал і братська могила (біля селищного кладовища) воїнів ВВв, пам'ятний знак на честь воїнів-«афганців», пам'ятний хрест на честь першої літописної згадки про поселення.

Галерея

Виноски

  1. ↑ Чисельність наявного населення України на 1 січня 2012 року, Київ-2012 (rar) — Державний комітет статистики України
  2. Історія міст і сіл Української РСР: У 26 томах. — К.: Голововна редакція УРЕ, 1957–1979. — 26 т.
  3. ↑ Янко М. Т. Топонімічний словник України: Словник-довідник. — К.: «Знання», 1998.
  4. ↑ Пам'ятаймо героїв! До 91-річниці звитяжного бою на Трубежі)
  5. ↑ Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні: Київський обласний том. — «Буква», 2008

Джерела

  • Заклади освіти Київщини: минуле та сучасне. За ред. І. Л. Лікарчука.  — К.:Вид. О. М. Ешке, 2002. — 528 с.

Посилання

  • Українська радянська енциклопедія : у 12 томах / за ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  • Сайт Баришівської райдержадміністрації
  • смт. Баришівка та Баришівський район
  • Незалежний сайт міста Баришівка та району
  • Облікова картка
  • Баришівка — Інформаційно-пізнавальний портал | Київська область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, тома — Історія міст і сіл Української РСР: Київ. — К.: Гол. ред. УРЕ АН УРСР, 1968., Історія міст і сіл Української РСР. Київська область / Ф. М. Рудич (голова ред. колегії) та ін. — К.: Гол. ред. УРЕ, 1971. — 792 с.)
  • Baryszów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1880. — T. I : Aa — Dereneczna..— S. 115. (пол.)

баришівка, баришівка київського обл, нова пошта баришівка, погода баришівка


Баришівка Інформацію Про

Баришівка


  • user icon

    Баришівка beatiful post thanks!

    29.10.2014


Баришівка
Баришівка
Баришівка Ви переглядаєте суб єкт.
Баришівка що, Баришівка хто, Баришівка опис

There are excerpts from wikipedia on this article and video

Випадкові Статті

1004 до н. е.

1004 до н. е.

Зміст 1 Події 2 Народились 3 Померли 4 Джерела Події Саул, цар Ізраїльського царства наклав...
Ґотська і Кафська митрополія

Ґотська і Кафська митрополія

Ґотська і Кафська митрополія (Ґотфська і Кафайська митрополія) — православна митрополія, що була ств...
Канава

Канава

Канава: Канава — довга заглибина, викопана в землі; рів Канава гірництво — відкрита гірни...
Ревю де Де Монд

Ревю де Де Монд

Ревю де Де Монд (фр. Revue des Deux Mondes, в перекладі «Огляд двох світів» або «Огляд Старого й Нов...