Арнольд Зоммерфельд


Арнольд Іоганнес Вільям Зоммерфельд (нім. Arnold Johannes Wilhelm Sommerfeld; 5 грудня 1868, Кенігсберг — 26 квітня 1951, Мюнхен) — німецький фізик, основоположник атомної та квантової фізики, педагог.

Зміст

  • 1 Життєвий шлях
  • 2 Досягнення
  • 3 Цікаві факти
  • 4 Наукові праці
  • 5 Див. також
  • 6 Джерела
  • 7 Примітки

Життєвий шлях

Арнольд Зоммерфельд народився в сім'ї лікаря, який цікавився природними науками. З 1886 року вивчав математику в Кенігсберзькому університеті, який був на той час одним із найкращих, де теоретична фізика утвердилася в ролі самостійного предмету. Серед його наставників були такі видатні вчені, як Давид Гільберт, Ліндеман фон Фердинанд та Адольф Гурвіц. У 1891 році Зоммерфельд захистив дисертацію на тему Дивні функції в математичній фізиці.

В 1893 р. Зоммерфельд після проходження військової служби перебирався до Геттінгену, на той час — головного математичного центру Німеччини. Там він почав працювати асистентом у мінералогічному інституті. Його основним заняттям проте залишалася математика та математична фізика. У 1894 році він обіймав посаду асистента математика Фелікса Клейна. Під керівництвом Клейна він написав у 1895 році докторську дисертацію Математична теорія дифракції, після чого став приватдоцентом математики.

Арнольд Зоммерфельд (1935)

В 1897 р. Зоммерфельд одружився і незабаром отримав посаду професора математики в гірничій академії Клаусталя. З 1900 року завідував кафедрою технічної механіки в технічному університеті в Аахені. В 1906 року став професором теоретичної фізики в Мюнхенському університеті, де створив один із найзначніших центрів теоретичної фізики. Незважаючи на пропозиції зайняти інші провідні кафедри, він залишився в Мюнхені до кінця свого життя, за виключенням перерви на тимчасову професуру у США (Вісконсинський університет 1922/1923) та поїздки в якості академічного викладача, яка привела його в Азію (Індія, Китай, Японія) та в США (1928/1929). Після виходу в 1935 році на пенсію, він продовжив викладацьку діяльність до 1940 року. Причиною була відсутність кандидатури на його заміщення — Зоммерфельд хотів бачити на своєму місці Гейзенберга, проте наштовхнувся на протидію представників так званої німецької фізики, котрі нарешті змогли просунути свого, на думку Зоммерфельда, найгіршого кандидата. Після Другої світової Війни Зоммерфельд знову шукав наступника, який би зміг продовжити справу його наукової школи, і запропонував кандидатури Гейзенберга, Бете та Вайцзеккера.

Зоммерфельд загинув у 1951 році в результаті автокатастрофи.

Досягнення

Разом із Максом Планком, Альбертом Ейнштейном та Нільсом Бором, Арнольд Зоммерфельд належить до кола так званих «батьків-засновників» квантової фізики, які на початку 20-го століття створили новий фундамент сучасної фізики у вигляді сучасної теоретичної фізики із головним її напрямом — квантовою механікою та теорією відносності. Зоммерфельд був не тільки видатним вченим, проте і талановитим викладачем. Його вклад в науку полягав не стільки у формулюванні нових революційних фізичних теорій, скільки у використанні нових математичних методів розв'язання фізичних та технічних проблем. Помітним вкладом в ранню квантову теорію було уточнення борівської моделі атома, за допомогою якої вдалося пояснити тонку структуру спектральних ліній атомів водню. Крім того, він розробив теорію рентгенівского випромінювання, покращив теорію електронів в металах Друде, використавши квантово-механічний розгляд (теорія Зомерфельда-Друде) і створив повну теорію дзиги. Зоммерфельд був одним із перших фізиків, що прийняв і використовував спеціальну теорію відносності Ейнштейна, що сприяло її визнанню.

Багато знаменитих вчених, і лауреатів Нобелівської премії, видатних фізиків 20-го століття вийшли із так званої наукової школи теоретичної фізики Зоммерфельда. Вони були асистентами, або аспірантами Зоммерфельда, або просто відвідували його лекції. Ця школа справила сильний вплив на розвиток науки (особливо квантової теорії та її розповсюдження), як через якість наукових праць, так і через те, що багато кафедр Німеччини та США очолювалися вихідцями із школи Зоммерфельда. Із засновників квантової механіки два — Гейзенберг та Паулі — були в Зоммерфельда аспірантами. Серед інших учнів були також Петер Дебай, Ганс Бете, Ісидор Рабі та Лайнус Полінг.

Зоммерфельд вплинув на науку також через видання чисельних підручників. Його книга Будова атому та спектральні лінії, яка вийшла вперше в 1919, перевидавалася в наступні роки із чисельними доповненнями, що відображали стрімкий розвиток атомної фізики в той час. Ця книга була довгий час однією із самих значних публікацій, яка зробила доступними для експериментаторів теоретичні досягнення молодої квантової механіки, а також відіграла велику роль в навчанні студентів.

Зоммерфельд бул членом баварської академії наук з 1908 року та членом королівського товариства в Лондоні з 1926. Він також удостоївся медалі Гельмгольца в 1917 року, медалі Макса Планка в 1931 році та медалі Лоренца в 1939 році.

Астероїд 32809 Зоммерфельд названий в його честь.

Цікаві факти

  • Четверо його учнів-докторантів[1] (Вольфганг Паулі, Петер Дебай, Вернер Гейзенберг і Ганс Бете) , а також троє учнів-аспірантів ( Лайнус Полінг,[2], Ісидор Рабі[3] та Макс фон Лауе,[4] стали Нобелівськими лауреатами, сам Зоммерфельд номінувався 84 рази на Нобелівську премію - більше ніж будь-хто в історії, але так і не отримав нагороду.[5]

Наукові праці

  • Бете Г., Зоммерфельд А. Электронная теория металлов = Elektronentheorie der Metalle. — М.-Л. : ОНТИ НКТП СССР, 1938. — 316 с.
  • Зоммерфельд А. Волновая механика = Atombau und Spektrallinien: Wellenmechanischer Ergänzungsband. — Л.-М. : ГТТИ, 1934. — 316 с.
  • Зоммерфельд А. Механика // Лекции по теоретической физике = Vorlesungen über theoretische Physik: Mechanik. — М. : ИЛ, 1947. — Т. 1. — 392 с.
  • Зоммерфельд А. Механика деформируемых сред // Лекции по теоретической физике = Vorlesungen über theoretische Physik: Mechanik der deformierbaren Medien. — М. : ИЛ, 1954. — Т. 2. — 486 с.
  • Зоммерфельд А. Электродинамика // Лекции по теоретической физике = Vorlesungen über theoretische Physik: Elektrodynamik. — М. : ИЛ, 1958. — Т. 3. — 504 с.
  • Зоммерфельд А. Оптика // Лекции по теоретической физике = Vorlesungen über theoretische Physik: Optik. — М. : ИЛ, 1953. — Т. 4. — 488 с.
  • Зоммерфельд А. Термодинамика и статистическая физика // Лекции по теоретической физике = Vorlesungen über theoretische Physik: Thermodynamik und Statistik. — М. : ИЛ, 1955. — Т. 5. — 480 с.
  • Зоммерфельд А. Дифференциальные уравнения в частных производных физики // Лекции по теоретической физике = Vorlesungen über theoretische Physik: Partielle Differentialgleichungen der Physik. — М. : ИЛ, 1950. — Т. 6. — 456 с.
  • Зоммерфельд А. Строение атомов и спектры = Atombau und Spektrallinien. — М. : ГИТТЛ, 1956. — 591+694 с.
  • Klein F., Sommerfeld A. Über die Theorie des Kreisels. — Leipzig : B. G. Teubner, 1897.

Див. також

  • Прецесія Томаса

Джерела

  • http://www.lrz-muenchen.de/~Sommerfeld/ (нім.)
  • http://www.chemie.uni-bremen.de/stohrer/biograph/sommer.htm (нім.)
  • http://www.wissenschaftsforschung.de/JB98_135-152.pdf (нім.)

Примітки

  1. ↑ Arnold Sommerfeld’s Students – The Mathematics Genealogy Project and Arnold Sommerfeld – Kommunikation und Schulenbildung.
  2. ↑ http://nobelprize.org/nobel_prizes/peace/laureates/1962/pauling-bio.html Nobel Prize Biography: Pauling
  3. ↑ http://rabi.nbwnr.com/Rabi.htm NBWNR – Nobel Foundation: Rabi.
  4. ↑ Walker, 1995, p. 73. Von Laue completed his Habilitation in 1906.
  5. ↑ http://www.nobelprize.org/nomination/archive/show_people.php?id=8661


Арнольд Зоммерфельд інформація про

Арнольд Зоммерфельд

Арнольд Зоммерфельд
Арнольд Зоммерфельд

Арнольд Зоммерфельд інформація Відео


Арнольд Зоммерфельд Перегляд теми.
Арнольд Зоммерфельд що, Арнольд Зоммерфельд хто, Арнольд Зоммерфельд пояснення

There are excerpts from wikipedia on this article and video



випадкові Повідомлень

Соціальних рахунків

Facebook Twitter VK
Copyright © 2014. Пошукова система