TR | RU | KK | BE | EN |

Індевор (корабель)


«Його Величності барк Інде́вор» англ HMS Endeavour, буквально — «Наснажене Стремління» — науково-дослідницьке судно Британського королівського флоту, яким командував лейтенант Джеймс Кук, здійснюючи свою першу екпедицію до Австралії і Нової Зеландії у 1769—1771 роках

Зміст

  • 1 Будування
  • 2 Придбання Королівським флотом
  • 3 Наукова експедиція
  • 4 Подальша служба
  • 5 Місце останнього притулку
  • 6 Пошук останків
  • 7 Сучасна копія
  • 8 Пам'ять
  • 9 Посилання
  • 10 Примітки

Будуванняред

Знаменитий корабель був збудований як вуглевіз і був спущений на воду у червні 1764 року у вугільновантажному та китобійному порту Уітби у Північному Йоркширі цей тип суден був відомий під місцевою назвою «уітбівський кет» під ім'ям «Граф Пемброкський» Earl of Pembroke1 Він мав пряме вітрильне оснащення, міцну конструкцію з широким пласким носом і квадратною кормою, довгий коробоподібний корпус з глибоким трюмом2

Пласкодонна конструкція робила його добре пристосованим для мілковіддя, уможливлювала підходити впритул до піщаних пляжів для навантаження/розвантаження, а також для ремонту корпусу поза сухим доком Корпус, палуби, футокси були зроблені з традиційного білого дубу, кіль і ахтерштевень — з в'язу, щогли — з сосни та ялини Креслюнки також показують подвійний кільсон деталь для захисту кіля3

Існують певні сумніви щодо висоти щогол, оскільки збережені креслюнки описують тільки корпус судна і нічого не кажуть про оснащення4 Грот-щогла і фок-щогла, вважається, були стандартної висоти5: 39 і 34 метри відповідно, у той час як примітка до креслюнка говорить, що висота бізань-щогли була 15,4 м 16 ярдів 29 дюймів Якщо все правильно, задня щогла була чудно вкоротшеною у порівнянні зі стандартом на цілих 2,7 м67 Проте, сучасні дослідження припускають, що наявна помилка і слід читати не «16 ярдів 29 дюймів», а «19 ярдів 29 дюймів» тобто 24,5 м — висота, яка цілком погоджується з висотою інших щогол і зі стандартами того часу8 Сучасна реконструкція має бізань-щоглу у 15,4 м заввишки, ґрунтуючись на моделі Національного Морського Музею у Гринвічі

Придбання Королівським флотомред

У лютому 1768 року Королівське Товариство звернулося з проханням до короля Георга ІІІ фінансувати наукову експедицію до Тихого океана — для дослідження і спостерігання проходження Венери перед сонячним диском9 Король дав згоду й Адміралтейство ухвалило поєднати наукове плавання з секретним завданням шукати у південному Тихому океані ознаки наявності гаданої «Terra Australis Incognita» «Невідомої Південної Землі»10

Первісно Королівське Товариство запропанувало доручити командування експедицією шотландському географові Александру Далрімплу Проте, його умовою участі в експедиції було отримання чину капітана Королівського Флоту Перший Лорд Адміралтейства морський міністр Едвард Гок відповів відмовою, навіть сказавши, що він радше відсіче собі праву руку, ніж віддасть командування військовим кораблем тому, хто не має морської підготовки11 Відмовляючи Далрімплу, Гок пам'ятав випадок непокорства командиру на борту шлюпа «Парамур» Paramour 1698 року, коли офіцери відмовилися виконувати накази цивільної особи — командувача корабля доктора Едмунда Гелі11 Вихід був знайдений коли Адміралтейство запропонувало кандидатуру Джеймса Кука — морського офіцера, обізнаного у математиці і картографії12 Влаштувавши обидві сторони, Кук був підвищений у чині до лейтенанта й оголошений командувачем експедиції13

27 травня 1768 року Кук взяв командування «Графом Пемброкським», оціненим у березні того ж року у 2 307 фунтів 5 шилінгів 6 пенсів, але купованим насамкінець за 2 804 фунти 10 шилінгів 11 пенсів і призначеним для вищезгаданої експедиції14 Корабель був приведений до корабельні Дептфорд на Темзі, де його піддали докорінній перебудові Вона обійшлася в суму 2 294 фунти — порівняну з ціною самого корабля15 Корпус був покритий листами і зачеканений для захисту від корабельних червів, встановлена третя палуба для влаштування кают, крюйт-камери і комор16 Нові каюти забеспечували площу у 2 м на особу і призначалися для Кука і представників Товариства: натураліста Джозефа Бенкса, його помічників Деніела Соландера і Германа Шперінга, астронома Чарлза Гріна, художників Сидні Паркінсона і Александра Бучана17 Каюти оточували кают-компанію18 Велика Каюта на кормі призначалася для робочого кабінета Кука і Королівського Товариства У кормовій частині нижчої палуби, виходячи на помічницьку кают-компанію, розташовувалися каюти помічників капітана Захарії Гікса і Джона Гора, корабельного лікаря Уілльяма Монкгауза, каноніра Стівена Форвуда, штурмана Роберта Моліне і секретаря капітана Річарда Ортона1920 Прилегла відкрита палуба запеспечувала площу для розміщення матросів і додаткову площу для зберігання запасів18

Корабель мав три шлюпки: баркас наново відремонтований, пінасу і ял Окрім них, на кораблі малися два приватні ялики: один належав боцманові Джону Гетрі, другий натуралісту Джозефові Бенксу Корабель також спорядили набором довгих 8,5 м весел для пересування у разі штилю або втрати щогол Оновлене судно було прийняте у Королівський Флот під новою назвою: «Його Величності барк Індевор» щоб відрізняти його від 4-гарматного тендера, який також носив ім'я «Індевор»1

21 липня 1768 року «Індевор» виришає до Гелліонз Рич «Галеонова Плеса» — взяти на борт озброєння для захисту від вороже настроєних тихоокеанських аборигенів Барк отримав десять чотирифунтових гармат: шість встановили на верхній палубі, чотири запасних помістили у трюмі Окрім того, дванадцять менших вертлюжних гармат були встановлені увдовж квартердека, бортів і на носу 30 липня «Індевор» відпливає у Плімут запастися провізією і забрати 85 осіб екіпажу, у тому числі 12 морських піхотинців Кук також розпорядився взяти на борт дванадцять тонн чавуну як баласт

Наукова експедиціяред

Докладніше: Перша навколосвітня подорож Джеймса Кука

«Індевор» вийшов з Плімута у серпні 1768 року, обігнув мис Горн і досяг Таїті якраз вчасно, щоб спостерігати проходження Венери перед Сонячним диском Потім він вирушив у плавбу на південь, у невідані простори океана, які навіть не були ще нанесені на мапи Роблячи зупинки на островах Гуагіне, Бора-Бора, Раїатеа, Кук оголошував їх британськими володіннями У вересні 1769 року «Індевор» кинув якір у Новій Зеландії, ставши на островах першим європейським судном за 127 років після «Гемскерка» Абеля Тасмана

Подальша службаред

Після повернення з навколосвітньої подорожі Кук пожинав лаври свого успіху, у той час як його корабель був зовсім забутий Протягом тижня по його поверненні до Англії, «Індевор» був направлений у корабельню Вулвіч для переоснащення на транспортне судно Як транспорт він здійснив два рейси до Фолклендських островів: у першому доставив провізію, у другому — відвіз додому британський гарнізон Був списаний з військового флоту у вересні 1774 року, у березні наступного проданий суднопромисловику Дж Медеру за 645 фунтів121 Після чого він здійснює комерційний рейс до Архангельська22 Медер перейменовує дедалі старіший корабель на «Лорд Сендвіч» Lord Sandwich — на честь першого лорда Адміралтейства Джона Монтегю, графа Сендвічського'23

Наприкінці 1775 року Адміралтейство просить судновласника надати судно для перекидання військ у Північну Америку для придушення повстання колоністів Медер пропонує повернути «Лорд Сендвіч» колишній «Індевор» на військову службу, але його стан такий жахливий, що він визнається неморехідним у грудні 1775 Після значного ремонту його нарешті приймають у флот як транспортне судно під назвою «Лорд Сендвіч 2», оскільки корабель з такою назвою вже був у Королівському флоті24 і в лютому 1776 року він доставляє контингент гессенських найманців до Нью-Йорка і Род-Айленда25262728

Після виконання цього завдання, «Лорд Сендвіч» відпливає до Ньюпорта у Род-Айленді, де він залишається на якорі і час від часу використовується як блокшив в'язниця на плаву під британським прапором2327

Місце останнього притулкуред

«Лорд Сендвіч» колишній «Індевор» знайшов свій кінець у серпні 1778 року, коли британське поселення у затоці Наррагансетт опинилося під загрозою захоплення французькими солдатами, які підтримували американських повстанців Командувач британськими силами капітан Джон Брисбен розпорядився загородити вхід у затоку, затопивши зайві судна 3-6 серпня кораблі Королівського Флоту і приватні судна, включаючи «Лорд Сендвіч», були затоплені у різних місцях затоки2930

Пошук останківред

Сучасна копіяред

У січні 1998 року, для відзначення двохсотліття першого європейського поселення в Австралії, у Фрімантлі Західна Австралія почалися роботи з реконструкції знаменитого корабля Кука

Пам'ятьред

  • «Індевор» зображений на реверсі новозеландської 50-центової монети
  • Американський космічний човник «Індевор», збудований у 1989 році, був названий на честь корабля Джеймса Кука

Посиланняред

  • Has the Endveaour been found off Rhode Island Royal Geographical Society of South Australia
  • Picture of the recovered anchor and team, in Great Scot newsletter of Scotch College Melbourne, April 2004
  • Captain Cook's Journal During the First Voyage Round the World у проекті «Гутенберг»
  • Captain Cook's Journal during his first voyage round the world made in HM Bark Endeavour 1768–71 — ebook by The University of Adelaide Library
  • Flyer from the Australian National Maritime Museum about the HMB Endeavour replica PDF
  • Endeavour runs aground, Pictures and information about the discovery of Endeavour's ballast and cannons on the ocean floor off Queensland, Australia, in 1969, National Museum of Australia

Приміткиред

  1. а б в AH McLintock, ed 1966 «Ships, Famous» An Encyclopedia of New Zealand Ministry for Culture and Heritage/Te Manatū Taonga, Government of New Zealand Retrieved 5 May 2009
  2. ↑ Hosty and Hundley 2003, p 41
  3. ↑ Hosty and Hundley 2003, pp 33–41
  4. ↑ National Maritime Museum Greenwich Endeavour 1771 draught ZAZ6595
  5. ↑ The Seamans Vade-Mecum and defensive war by sea, William Mountaine 1761
  6. ↑ Sutherland, Rushton, Cooper 1711
  7. ↑ Davis and Edson 1985
  8. ↑ Marquardt 1995, pp 19–20
  9. ↑ Rigby and van der Merwe 2002, p 24
  10. ↑ Secret Instructions to Lieutenant Cook 30 July 1768 UK National Library of Australia 2005 Процитовано 26 August 2008 
  11. а б A General History and Collection of Voyages and Travels, Vol 12 у проекті «Гутенберг», editor Robert Kerr's introduction footnote 3
  12. ↑ McDermott, Peter Joseph 6 November 1878 Pacific Exploration The Brisbane Courier Brisbane Newspaper Company Ltd с 5 Процитовано 27 August 2008 
  13. ↑ Rigby and van der Merwe 2002, p 30
  14. ↑ Knight, C 1933 HM Bark Endeavour Mariner's Mirror 19 3 United Kingdom: Nautical Research Guild с 292–302 doi:101080/00253359193310655709 
  15. ↑ Endeavour Was Well Fitted For Voyage of Discovery Townsville Daily Bulletin Queensland: National Library of Australia 14 July 1945 с 4 Процитовано 4 September 2012 
  16. ↑ Hosty and Hundley 2003, p 61
  17. ↑ Marquardt 1995, p 18
  18. а б HMB Endeavour replica – specifications Australian National Maritime Museum Архів оригіналу за 20 July 2008 Процитовано 16 October 2008 
  19. ↑ The replica HM Bark Endeavour: History of Bark Endeavour and Captain Cook H M Bark Endeavour 2008 Процитовано 17 September 2008 
  20. ↑ James Cook's HMB Endeavour PDF Australian Maritime Museum Процитовано 16 October 2008 
  21. ↑ Allan, John 2002 The Fate of Cook's Ships: Cook's Ships – A Summary Update Cook's Log 25 3 United Kingdom: Captain Cook Society с 1929 Процитовано 16 September 2008 
  22. ↑ The Fate of Cook's Ships: What Do We Know About The Endeavour – Part 2 Cook's Log 20 2 United Kingdom: Captain Cook Society 1997 с 1377 Процитовано 16 September 2008 
  23. а б Abbass, D K Rhode Island in the Revolution: Big Happenings in the Smallest Colony 2007 Part IV, p 406
  24. ↑ TNA ADM 106/3402 5 Feb 1776 Cited in Baines
  25. ↑ TNA ADM 1/487 Cited in Baines
  26. ↑ Pfister and Seume, Albert and Johann The Voyage of the First Hessian Army from Portsmouth to New York 1776 Project Gutenberg 
  27. а б Search for the HMB Endeavour Rhode Island Marine Archaeology Project 2008 Процитовано 28 August 2008 
  28. ↑ Preliminary Report on the Australian National Maritime Museum's participation in the Rhode Island Marine Archaeology Project's search for HMB Endeavour Australian National Maritime Museum June 2003 с 16–17 Процитовано 6 November 2008 
  29. ↑ Hosty and Hundley 2003, pp 16–17
  30. ↑ TNA ADM 68/204 1778


Індевор (корабель) Інформацію Про

Індевор (корабель)


  • user icon

    Індевор (корабель) beatiful post thanks!

    29.10.2014


Індевор (корабель)
Індевор (корабель)
Індевор (корабель) Ви переглядаєте суб єкт.
Індевор (корабель) що, Індевор (корабель) хто, Індевор (корабель) опис

There are excerpts from wikipedia on this article and video

Випадкові Статті

Кошелівська сільська рада (Хустський район)

Кошелівська сільська рада (Хустський район)

Сільській раді підпорядковані населені пункти: с. Кошельово с. Залом Зміст 1 Населені пункти...
Зертаський сільський округ

Зертаський сільський округ

Зерта́ський сільський округ каз Зертас ауылдық округі, рос Зертасский сельский округ — адм...
Метрика Фрідмана-Леметра-Робертсона-Вокера

Метрика Фрідмана-Леметра-Робертсона-Вокера

Метрика Фрідмана-Леметра-Робертсона-Вокера - метрика простору-часу, яка описує однорідний ізотропний...
Копалнік-Менештур

Копалнік-Менештур

Копалнік-Менештур (рум. Copalnic-Mănăștur) — село у повіті Марамуреш в Румунії. Адміністративни...